Оформлення приміток та виносок

Примітки вміщують у роботі за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації.

Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються.

Одну примітку не нумерують.

Слово "Примітка" друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова "Примітка" ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки.

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова "Примітки" ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки.

Пояснення по окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформляти виносками.

Виноски позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою або знаку *.

Знаки виноски проставляють безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дають пояснення, та перед текстом пояснення.

Текст виноски вміщують під таблицею або в кінці сторінки й відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30 - 40 мм, проведеною в лівій частині сторінки.

Текст виноски починають з абзацного відступу і друкують за машинописного способу виконання звіту через один інтервал, за машинного способу - з мінімальним міжрядковим інтервалом. Приклад оформлення виноски наведено в додатку Б.

Оформлення посилань та цитат у тексті роботи

При написанні роботи слід дотримуватись наступних правил посилання та цитування.

Бібліографічні описи джерел, на які зроблено посилання в тексті випускної роботи, розміщують в порядку їх згадування в тексті роботи.

Посилання на джерела зі списку помічають у квадратних дужках [1; 5–7] – для кількох джерел, або [48] – для одного джерела.

В разі використання матеріалів з монографій, статей та інших джерел, які мають великий обсяг, в описі джерела (у СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ) необхідно вказати номери сторінок, на яких розміщено використаний матеріал.

Посилання на нормативні акти в тексті роботи мають позначатися в квадратних дужках тільки порядковими номерами бібліографічних описів цих документів та їх джерел у списку використаних джерел без вказівки на конкретні сторінки (номери, дати) джерел.

При цитуванні слід звертати увагу на такі вимоги.

1. Текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться дослівно. Наприкінці цитати закривають лапки та вказують номер посилання, з якого взята цитата. Лапки впродовж всього тексту роботи повиннi мати однаковий стиль (або «…», або "…").

Приклад.

«Практична психологія — це одна з форм людської духовної практики, що має на меті внесення коректив у структуру та зміст ментального буття людини, її взаємин з навколишнім світом, розглядаючи при цьому особистість з точки зору її індивідуальності, як неповторне соціобіологічне явище» [18].

Відповідне бібліографічне джерело, з якого взято цитату, оформлюється в списку використаних джерел (в порядку згадування в тексті) наступним чином:

18. Основи практичної психології / В. Панюк, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін.: Підручник. – К.: Либідь, 1999. – 536 с.

Якщо в випускній роботі наводять декілька цитат з одного джерела, то кожну з них у тексті позначають одним порядковим номером в списку використаних джерел та відповідними сторінками, з яких взято ці цитати.

2. Цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів у цитаті позначається трьома крапками.

3. При непрямому цитуванні слід бути максимально точним і коректним, і також обов’язково посилатись на джерело.

4. Якщо автор виявляє своє відношення до цитованого тексту, то після нього у круглих дужках ставиться знак оклику або знак питання.