Мова і стиль написання випускної роботи

 

 

Оскільки випускна робота має за мету підтвердження освітньо-кваліфікаційного рівня, її мова і стиль повинні свідчити про рівень професійної підготовки автора, його загальну культуру.

Найхарактернішою ознакою писемної наукової мови є формально-логічний спосіб викладення матеріалу. Для наукового тексту характерною є смислова завершеність, цілісність і взаємопов'язаність. Найважливішим засобом вираження логічних зв'язків тут є функціонально-синтаксичні засоби зв'язку, які вказують на послідовність розвитку думки (спочатку, насамперед, по-перше, по-друге, отже), заперечення (проте, тимчасом, але, у той час як, тим не менше), причинно-наслідкові відношення (таким чином, тому, завдяки цьому, відповідно до цього, крім того, до того ж), перехід від однієї думки до іншої (перш ніж перейти до..., звернемось до..., розглянемо, зупинимось на..., перейдемо до..., необхідно розглянути), результат, висновок (отже, значить, все сказане дає змогу зробити висновок, підсумовуючи, слід сказати).

Засобами логічного зв'язку можуть виступати займенники, прикметники і дієприкметники (даний, той, такий, названий, вказаний).

Науковий текст характеризується тим, що його складають лише точні відомості та факти. Це зумовлює використання спеціальної термінології. Треба пам'ятати, що науковий термін - це не просто слово, а втілення сутності даного явища. Отже, добирати наукові терміни і визначення необхідно дуже уважно. Не можна довільно змішувати в одному тексті термінологію, притаманну різним галузям знань.

Стиль писемної наукової мови - це безособовий монолог. Тому виклад тексту ведеться звичайно від третьої особи, бо увага зосереджена на змісті та логічній послідовності викладу. Стало неписаним правилом використовувати замість "я" прийменник "ми", а також словосполучення "на нашу думку", "ми вважаємо", "автор вважає", "автор пропонує", що дає змогу відобразити свою думку як думку певної групи людей, наукової школи або наукового напряму. І це цілком виправдано, оскільки сучасну науку характеризують такі нові тенденції, як інтеграція, колективна творчість, комплексний підхід до вирішення проблем. Займенник "ми" та його похідні якнайкраще передають і висвітлюють ці тенденції сучасної наукової творчості.

Якостями, які визначають культуру наукової мови, є також точність, ясність і стислість. Смислова точність - одна з головних умов забезпечення наукової та практичної значущості інформації. Недоречно вжите або неточно перекладене (з російської мови на українську) слово може суттєво викривити змiст написаного, призвести до подвійного тлумачення або невірного розуміння тієї чи іншої фрази, надати всьому тексту небажаної тональності.

Ще одна необхідна якість наукової мови - ясність. Ясність - це вміння писати логічно і доступно.

У мовностилістичному оформленні матеріалу необхідно враховувати особливості наукового стилю мови, стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати наукових досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Робота повинна містити розроблені автором положення наукового, методичного та прикладного характеру, які виступають предметом захисту. У випадку запозичення ідей, розробок та інших матеріалів (текст, таблиці, схеми тощо) обов'язково робляться посилання на їх автора та джерело інформації. При виявленні зловживання авторським правом та плагіату випускна робота не допускається до захисту.

В тексті випускної роботи не повинно бути скорочень слів, за винятком загальноприйнятих (далi – дивись докладнiше).

Таким чином, мова викладення випускної роботи – державна; стиль – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок; послідовність – формально-логічна. Пряме копіювання у роботі матеріалів з літературних джерел (без відповідних посилань) забороняється. Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або критичного аналізу друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного тексту може викривити зміст, закладений автором. Крім тексту до цитат відносяться запозичені таблиці, схеми, діаграми, формули тощо.

РОЗДІЛ 2