Тема: Перевірка приладів мікропроцесорної системи запалювання.

Мета: 1. Вивчити особливості будови мікропроцесорних систем запалювання (МСЗ) та набути навичок у визначенні технічного стану приладів.

 

Завдання: Описати обладнання робочого місця, технічні умови та режими випробування; технологію виконання роботи; накреслити схеми при­ладів; зробити висновок що до технічного стану об'єкта ви­пробування.

Теоретичні відомості.

Контактно – транзисторні і безконтактно – транзисторні системи запалювання теперішнім часом мають обмежене застосування. Їм на зміну прийшли системи запалювання. IV покоління – мікропроцесорної системи запалювання будь-якого двигуна, але найбільший ефект має для шести та восьмициліндрових двигунів.

Їх пристрої керування — контролери є електронно-розрахунковими блоками дискретного принципу дії, виконані з вживанням мікроелектронної технології (інтегральні мікросхеми) і призначені для автоматичного керування моментом запалювання. Вихідні каскади цих систем — багатоканальні і не містять високовольтного розподільника запалювання.

У мікропроцесорній системі запалювання для формування сигналу вживається число імпульсне перетворення, при якому параметр процесу задається числом електричних імпульсів. Функції електронного розраховувача виконує мікропроцесор, який працює від електричних імпульсів, стабілізованих за амплітудою і довжиною (цифрових сигналів). Тому між мікропроцесором і вхідними датчиками встановлюють число імпульсний перетворювач аналогових сигналів в цифрові. МСЗ працює за заданою для визначеного двигуна програмою керування. Тому в розраховувачі є електронна пам'ять: постійна і оперативна. У постійній пам'яті зашиті координати тривимірної характеристики (сукупність сигналів від вхідних датчиків), які служать інформацією для визначення кута випередження запалювання В. Змінювання опорного (взятого з пам'яті) кута 0 випередження запалювання відбувається автоматично:

— збільшення відбувається при збільшенні обертів, при зменшенні навантаження і температури двигуна:

— зменшення відбувається при збільшенні навантаження, при зменшенні обертів і збільшенні температури двигуна.

Якщо в МСЗ використовують, крім основних, додаткові датчики, наприклад датчик детонації в циліндрах двигуна внутрішнього згоряння, то в мікропроцесорі відбувається корекція опорного значення кута 0 за сигналами цих датчиків по кожному циліндру окремо.

На сучасних автомобілях система запалювання інтегрована в електронну систему автоматичного керування двигуном (ЕСАК). Об'єднання реалізується на рівні електронних схем і їх вхідної периферії. Вхідні датчики системи запалювання — датчик Холла, датчик частоти обертання двигуна внутрішнього згоряння (ДВЗ), датчик температури ДВЗ, датчик дроселя, датчик детонації є загальними для двох систем.

Датчик Холла складається з елемента Холла — струмопровідного постійного магніту і магнітного атенюатора - полого циліндра з магніто прозорими вікнами. У цьому датчику чутливим елементом є атенюатор, а перетворювачем — елемент Холла. Для роботи датчика потрібне зовнішнє джерело постійного струму, тобто він пасивний. Для посилення сигналу, який виробляє датчик, вживають мікроелектронну схему. Число імпульсів за одиницю часу і їх довжина визначаються частотою обертання магнітного атенюатора і числом вікон в ньому, яке дорівнює числу циліндрів двигуна. Довжина кожного імпульсу визначається розміром вікна по периметру його кола. Вікно для першого циліндра ширше останніх, тому може бути зафіксована точка початку відліку. Таким чином, за допомогою датчика Холла і електронної схеми обробки його вихідного сигналу можуть бути визначені три головних параметри для системи запалювання: частота обертання колінвала ДВЗ, його положення відносно ВМТ для будь-якого циліндра в будь-яку мить часу і положення точки відліку. Без інерційність датчика і стабільність параметрів сигналу дозволяє реалізувати керування кутомвипередженим запалювання для кожного циліндра окремо.

Порядок виконання роботи.

 

1. Перевірка датчика Холла

З виходу датчика знімається напруга, якщо в його зазорі не знаходиться стальна шторка. Якщо шторка закриває зазор, то напруга на виході датчика наближається до нуля.

2. Зберіть схему для перевірки датчика на знятому з двигуна датчику-розподільнику за схемою, наведеною на рис. 8.6, при напрузі живлення 8-14 В.

3. Повільно обертаючи валик датчика-розподільника запалювання, виміряйте вольтметром напругу на виході датчика. Вона повинна різко змінюватися від мінімального значення — не більше ніж 0,4 В до максимального значення - не більше ніж на З В меншої за напругу живлення.

4. Накреслити структурну схему мікропроцесорної системи запалювання.

5. Зробити висновок по роботі.

Зміст роботи.

1. Тема і мета роботи.

2. Порядок виконання роботи.

3. Схеми (Рис. 8.1,8.2,8.3,8.4,8.5,8.6).

4. Висновки по роботі.

Контрольні запитання.

1. Назвіть виконавчі пристрої мікропроцесорної системи запалю­вання.
2. Назвіть датчики мікропроцесорної системи запалювання.
3. Яку функцію виконує число імпульсний перетворювач і де він встановлюється?
4. Чим відрізняються активні датчики від пасивних?
5. Яким чином визначається точка початку відліку в датчиках Холла?
6. Опишіть суть ефекту Холла: активним чи пасивним є датчик?
7. Який конструктивний елемент датчика Холла є чутливим еле­ментом, а який перетворювачем?
8. Який ефект використовується в датчиках детонації, активним чи пасивним є цей датчик?
9. Яким чином корегується кут випередження запалювання в мі­кропроцесорних системах запалювання?
10. За якими параметрами перевіряють більшість датчиків, коли вони вимкнені від системи керування? Як перевірити блок захисту транзистора.

 

 

 

 

 

 

6.

7.

 

 

Лабораторна робота №9.