Ступінь розряду аб визначають за ступенем розряду акумулятора, який має найменшу густину.

Батареї, що мають ступінь розряду більше 25% взимку та 50% влітку, повинні зніматися з експлуатації та заряджатися.

5.Визначити Е.Р.С акумулятора за густиною та по вольтметру. Е.Р.С акумулятора визначаються рівнянням:

 

 

Зміст звіту.

1. Тема і мета роботи.

2. Прилади та обладнання (табл. 1).

3.Порядок виконання роботи.

4.Розрахунки.

5.Табл. 2 з результатами дослідів.

Контрольні запитання.

1. Що таке ємність акумулятора.

2. Від чого залежить ємність.

3. Як визначити ступінь розряду акумулятора.

4. Що собою являє сульфатація пластин.

Лабораторна робота №4.

Тема: Перевірка технічного стану приладів і апаратів системи пуску.

Мета: набуття практичних навиків перевірки і регулювання стартерів і допоміжних пристроїв системи пуску.

Завдання: перевірити стартер на холостому ході і при повному гальмуванні якоря; перевірити стан пружин щіткоутримувачів; ізоляцію щіткоутримувачів; перевірити обмотку якоря і збудження на обрив; виткові замикання і замикання з корпусом; перевірка стартера на холостому ході і при повному гальмуванні якоря.

Теоретичні відомості.

Двигун внутрішнього згорання починає самостійно працювати при умові, що його колінчатий вал обертається з визначеною (пусковою) частотою, при якій забезпечується нормальне проходження процесів сумішоутворення, запалювання і згорання палива.

Пристрій, який забезпечує обертання колінчастого валу з пусковою частотою, являється - стартер. Стартер складається (Рисі) з електродвигуна постійного струму, механізму приводу і механізму управління. Конструкція електродвигуна майже однакова у всіх стартерів. Недоліком цих двигунів є значна частота обертання якоря в режимі холостого ходу. При цьому підвищуються відцентрові сили, діючи на якір може виникнути його руйнування. Для зменшення частоти обертання якоря в режимі холостого ходу застосовують двигуни змішаного збудження.

На сучасних автомобілях застосовують стартери (Рис.2) з електромагнітним включенням і дистанційним управлінням. Принцип роботи стартера заключається в наступному: при замиканні контактів вимикача 1 по обмотці 2 електромагніта проходить струм і якір електромагніта втягується, а з'єднаний з ним важіль 3 переміщує шестерню 4. Одночасно якір давить на пластину 5, яка в момент вводу шестерні в зачеплення з вінцем маховика замикає контакти 6. Струм через замкнені контакти 6 поступає в обмотку 1 електродвигуна і якір починає обертатись. Під дією пружини розмикаються контакти 6 і шестерня 4 повертається в вихідний стан.

Виконання роботи.

1. Перевірка стартера в режимі холостого хода.

1.1Стартер підключають по схемі (Рис.2).

1.2Вмикають стартер і через 30с після включення по показниках амперметра визначають силу струму, а частоту обертання якоря стартера заміряють переносним тахометром (Рис.З).

1.3Показання амперметра і тахометра порівнюють з даними таблиці 1. Стартер вважають справним. Якщо сила струму не буде перевищувати величин наведених в таблиці 1, а частота обертання якоря буде не менше їх.

2. Перевірка стартера в режимі повного гальмування.

2.1На зубцях шестерні приводу закріплюють важіль і з'єднують його з

пружинним динамометром (Рис.4).

2.2Стартер включають на З..4с і читають показання амперметра, вольтметра і динамометра. Крутячий момент М електродвигуна стартера визначають добутком M=PL, де Р- сила, реєструєма пружинним динамометром, кг;

L-довжина важеля, м.

2.3Виміряні величини порівнюють з силою струму при повному гальмуванні і найбільшому моменті (Таб.1).

Стартер вважається справним, якщо сила споживаємого струму буде не більше, а крутячій момент не менше величин наведених в таблиці 1.

3. Перевірка деталей і вузлів стартера.

3.1 Знімають захисний кожух і перевіряють стан щіток, пружин щіткоутримувачів, ізоляцію щіткоутримувачів (при знятій кришці) і колектора.

3.2 Замикання щіткоутримувачів з корпусом перевіряють лампою під напругою 220В (Рис.5).

3.3 Тиск пружини на щітки вимірюють динамометром (Рис.6). Припідняти кришку і покласти між щіткою і колектором полозку паперу. Потім крючком динамометра зачепити за провідник щітки і розташувати динамометр вздовж вісі щітки, припідняти щітки до вільного переміщення полозки паперу. В цей час відмітити показання динамометра.

В випадку зменшення зусилля тиску пружини більш чим на 25% від номінальної величини пружину необхідно замінити. Для збільшення зусилля тиску пружини можна зогнути кронштейн підвіски пружини (Рис.7). Величина тиску пружини на щітки приведені в таблиці 1.

4. Перевірка обмоток якоря і збудження на приладі Е236.

4.1Перевірка обмотки якоря на обрив.

Установлюють якір стартера на полюси 5 приладу (Рис8), приспособою 11 установлюють на валу якоря. Щупи притискують до двох сусідніх пластин колектора. Перемикач 1 переводять в положення "1", поворотом рукоятки 7 установлюють стрілку індикатора 4 на середину шкали. Пристосуванням 11 повертають якір в полюсах 5 приладу. Почергово переводячи пластини контактного пристрою щупа на сусідні пластини колектора для перевірки всіх секцій обмотки. Якщо в секції є обрив. То стрілка індикатора не відхиляється від нульового ділення шкали при дотику пластини колектора, до якої припаяна ця секція.

4.2 Перевірка обмотки якоря на замикання з валом чи осердям.

Перемикач 1 установлюють в положення "1", щуп 10 натискують на рукоятку щупа 9, штир якого впирають почергово в пластини колектора (Рис.9). Якщо в якорі є замикання обмотки з валом чи осердям, то лампа З загориться.

4.3 Перевірка обмотки якоря на міжвиткове замкнення.

Перемикач 1 установлюють в положення "1", щуп 10 притискують до двох сусідніх пластин колектора (Рис. 10). Повертанням рукоятки 7 установлюють стрілку індикатора 4 на середину шкали. Притискуючи пластини контактного пристрою до пластин колектора, за допомогою приспособи 11 повертають якорь на декілька міліметрів в одну і іншу сторону для досягнення максимального відхилення стрілки приладу 4. Це показання записують.

Пристосуванням 11 повертають якір стартера, переводячи пластини контактного пристрою почергово з однієї пластини колектора на сусідню. Якщо при дотику пластин колектора стрілка індикатора переміститься до нульової відмітки шкали, то

Пристосуванням 11 повертають якір це говорить про те, що секція обмотки має коротке замикання між витками близько до колектора. Якщо показання індикатора будуть нижче, то замикання існує між витками в центрі якоря чи на протилежному колектору кінці якоря. Наявність міжвиткового замикання ефективніше перевіряють за допомогою стальної пластини. Для цього перемикач 1 установлюють в положення "2". Пристосуванням 11 повертають якір округ вісі в полюсах 5 приладу одночасно стальною пластиною дотикатись поверхні осердя якоря (Рисі 1). при наявності короткого замикання в будь-якій секції обмотки пластина буде вібрувати над пазами, в які укладена ця секція.

4.4 Перевірка обмотки збудження стартера на замикання з корпусом. Від'єднують виводи обмотки збудження, з'єднані з корпусом стартера. Вивід обмотки з'єднують перемичкою з корпусом приладу. Перемикач 1 установлюють в положенні "1", потім щупом 9 натискують до упора в корпус стартера. Якщо лампа 3 горить, то обмотка замикає з корпусом. Обмотку перевіряють, поклавши корпус з обмоткою на полюси приладу. Щуп контактного пристрою впирають в наконечник будь-якого виводу обмотки.

4.5 Перевірка обмотки збудження на обрив і міжвиткове замикання.

Наявність обриву і міжвиткового замикання визначають за допомогою омметра, вимірюючи опір цих котушок і порівнюючи отримані величини з технічними даними.

4.6 Перевірка тягового реле стартера.

Для перевірки втягуючої обмотки провідники від акумуляторної батареї під'єднують до корпуса реле, а інший - до клеми виводу обмоток (Рис. 12 (а)). При справній обмотці осердя буде слабо втягуватись в реле. Для перевірки утримуючої обмотки один провід від батареї під'єднують до корпуса реле, а інший - до клеми виводу обмоток (Рис. 12(6)). При справній обмотці осердя буде слабо втягуватись в реле. Виткове замикання в обмотках тягового реле визначають вимірюванням їх опору омметром.

4.7Перевірка та регулювання реле включення.

Для перевірки величини напруги включення реле його включають по схемі (Рис. 13). Установлюють реостат на найменше показання вольтметра і вимикачем включають коло. Плавним переміщенням движка реостата збільшують напругу, яку підводимо до клем "К" обмотки реле контролюючи напругу замикання контактів по клацанню, який виникає при замиканні контактів. Контакти реле повинні замикатись при напрузі 6...9В. В випадку замикання контактів при напрузі нижче 6В треба відігнути вниз кронштейн кріплення пружини.

 

 

Зміст звіту.

1. Тема і мета роботи.

2. Схеми (Рис.1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13).

3. Таблиця 2 з результатами вимірювань.

4. Висновки.

 

 

 

Лабораторна робота №5.