Тема: Омивачі скла та фароочисники, вентилятори.

Мета: Ознайомитись зі способами технічного ста­ну несправностей в електромеханічних приладах додатко­вого обладнання.

Завдання: Знати призначення, бутову та принцип роботи скло та фароочисників скла, типи і навіщо вони необхідні.

Теоретичні відомості.

- Склоочисник, призначений для механічного очищення лобового скла від атмосферних опадів і бруду. По типі приводу розрізняють вакуумні, пневматичні й електричні склоочисники. Електричний склоочисник складається з електродвигуна, черв'ячного редуктора (звичайно, виконаного в одному корпусі з електродвигуном), кривошипного механізму, системи важелів і щіток (рис. 1.). Електродвигун 3 склоочисника через черв'ячний редуктор 4 приводить у обертання кривошип 2, що через систему приводних важелів і тяг повідомляє важелям щіток обертовий рух. Щітки повинні переміщатися по склу плавно, без поштовхів, із визначеним кутом розмаху і зусиллям прилягання до скла. Застосування на сучасних автомобілях гнутих передніх стекол ускладнює роботу склоочисника, тому що стає важко забезпечити щільне прилягання щіток до поверхні скла. Тому щітки склоочисників стають гнучкими і збільшують зусилля пружин, що притискають щітки.

Різні кліматичні умови і швидкісні режими руху автомобіля обумовлюють необхідність зміни продуктивності склоочисника. Тому сучасні склоочисники мають дві чи три швидкості. Комплект очисника вітрового скла типу 33.5205 складається з електричного привода, важелів і щіток. Рух щіток — паралельний. Схема включення очисника показана на рис. 2.

Очисник має три режими роботи. 1-й і 2-й режими постійні (але з різними швидкостями руху щіток), а 3-й режим — з переривчастим рухом щіток.

Переривчастий режим роботи очисника забезпечується електронним реле типу 52.3747, встановленим у монтажному блоці. Це реле також включає моторедуктор очисника (малу швидкість) при включенні омивача вітрового скла.

На частині автомобілів можуть бути встановлені очисники фар і заднього скла разом з електромагнітними клапанами омивача фар і заднього скла. Схема включення очисника приведена на рис. 3.

Очисники і омивачі (електродвигун 3 насоси і клапан 2) включаються перемикачем 9 (положення важеля VII на рис. 4), якщо подана напруга до перемикача фар перемикачем 10 (див. рис. 4.). У монтажному блоці встановлене допоміжне реле 7 включення очисників фар. Тип реле — 112.3747. Характеристики реле такі ж, як і в реле типу 113.3747.

 

Виконання роботи.

1. Можливі несправності та методи їх усування.

- Пошкоджені проводи живлення моторедуктора, окислені наконечники проводів в з΄єднувальних колодках: перевірте проводи, пошкоджені замінити. Зачистити наконечники.

- Пошкоджений перемикач очисника: замінити трьохричажний перемикач.

- Зависання щіток електродвигуна, сильне забруднення або підгорання колектора: Перевірити, усунути зависання щіток або замінити пошкоджені деталі; зачистити колектора.

- Обрив проводів, що з'єднають щітки електродвигуна з колодкою проводів: перевірте і при необхідності припаяйте обірвані проводи.

- Пошкоджений термобіметалевий запобіжник в фоторедукторі: зачистити контакти термобіметалічного запобіжника або замінити його.

- Обрив проводу в обмотці якоря електродвигуна: замінити якор або фоторедуктор.

2. Пошкоджений перемикач очисника:

Замінити трьохричажний перемикач

 

2.1 При перевірці звернути увагу, на те що порушення регулювання переривача струму відбувається в результаті зміни натяжіння струни 2 (Рис.2), що призводить до зміни частоти "мерехтінь" ламп. Якщо струна дуже сильно натягнута, лампи не будуть горіти, і навпаки, якщо натяжіння струни послаблено, то лампи будуть горіти з постійним накалом.

Перегорання струни 2 чи резистора 3 відбувається при сильному натяжінні струни, завищеній напрузі генератора і тривалій роботі переривача. Ці несправності призводять до припинення переривання струму.

В випадку обриву струни 2 контакти переривача залишаються в замкненому стані, а тому при його включенні лампа показника повороту горить з постійним накалом. Порушення регулювання моменту замикання контактів в реле РС507 (Рис.З) призводить до неузгодженої роботи сигнальних і контрольних ламп. 2.2 Регулювання електромагнітного переривача струму показника повороту здійснюється при його включенні по схемі (Рис.4). Включити коло і перемикач поворотів. Спостерігаючи за мерехтінням ламп, обережно, в невеликих границях повертають викруткою регуліровочний винт 1, змінюючи частоту "мерехтіння" ламп. Для підвищення частоти "мерехтіння" вінт необхідно ввертати, а для зменшення -вивертати. Частота "мерехтіння" ламп повинна бути в границях від 60 до 120 періодів в хвилину.

При неузгодженій роботі контрольної лампи з лампами показників поворотів в РС57 (Рис.5) необхідно зняти металічний кожух реле і підгинанням планки 4 відрегулювати натяжіння пружинячої пластини рухомого контакту. Якщо переривач не піддається регулюванню його замикають.

При працюючому показнику повороту відключають одну з ламп (лівого чи правого борта) і спостерігають за змінами які відбуваються в мерехтінні сигнальних і контрольних ламп.

3. Перевірка і регулювання контактно-транзисторних переривачів струму показника поворотів.

3.4 Зняти кришку переривача і зовнішнім оглядом визначають стан обмоток печатної плати, контактів реле.

3.5 Зруйнування ізоляції обмоток реле 2 і 3 (Рис.6) чи обмоток герконів 2,3 і 4 (Рис.6) включення сигнальних і контрольних ламп тягача і причепа виникає при перегріві їх великою силою струму в результаті замикання на корпус в колі сигнальних ламп. В цьому випадку дві обмотки з'єднуються між собою і при включенні повороту "мерехтять" всі лампи показників поворотів, т.б. показник повороту працює в режимі аварійної сигналізації. Ця несправність визначається візуально чи омметром. Обмотки з зруйнованою ізоляцією перемотують. Якщо відсутня можливість замінити обмотки, відпаюють їх кінці (від клеми "ПБ", "ЛБ", "ПТ", "ЛТ", "ПП", "ЛП", "ЛЗ", "ПЗ" (Рис.7) і з'єднають клему "ПБ" з клемами "ПТ", "ПП", "ПЗ", а клему "ЛБ" з клемами "ЛТ", "ЛП","ЛЗ". Працездатність переривача буде встановлена, але при цьому не будуть працювати контрольні лампи на щитку приладів. Для того щоб вони працювали, можна з'єднати клеми "КП" і "КТ" з клемою "П" переривача.

3.6 При перегоранні однієї з сигнальних ламп показника повороту не буде працювати контрольна лампа на щітку приладів.

Для перевірки справності переривача до його затискачів "+" і "-" під'єднують акумуляторну батарею, а до затискача "П" контрольну лампу (Рис.8). Якщо переривач справний, контрольна лампа буде "мерехтіти".

3.4 Для регулювання реле знімають кришку переривача і перевіряють стан
контактів реле (Рис.9).

Зачищають контакти реле і регулюють зазор між якірком і осердям при розімкнутих контактах в границях 0.8мм підгинанням обмежувача 1 під'єму якірка, а зазор між контактами 0.15мм зміною висоти стійки 2 нерухомого контакту при послабленому гвинті 3.

В переривачах РС950 РС951 частота "мерехтінь" регулюється змінним резистором 4 (Рис.6), а час замкнутого стану контактів реле тобто час горіння лампи резистором 5. На резисторах мається шліц під викрутку. Частота "мерехтінь" повинна бути в границях 60... 120 пер/хв.

3.5 Перевірка переривача струму на напругу спрацювання робиться по схемі
(Рис. 10). Вмикаючи коло і плавним рухом повзунка реостата зменшують напругу з 12
В до величини, відповідаючий моменту припинення роботи переривача, який
визначається по контрольній лампі. Мінімальна напруга спрацювання переривача
повинна бути 10.8 В.

При необхідності регулюють натяжіння пружини 5 реле (Рис.9) підгинанням кронштейна 4.

 

 

Зміст звіту.

4. Тема і мета роботи.

5. Схеми (Рис. 1,2,3,4,5,6,7,8,9).

6. Висновки по роботі.

Контрольні запитання.

1. Чому заборонено протерти відбивач оптичного елемента.

4. Як перевірити працездатність переривача типа РС950.

5. При вмиканні показника поворотів сигнальні лампи не горять. Укажіть несправність:

1) вРС507

2) в РС950.

 

 

Лабораторна робота №12.