Особливості консультування працівників медичних закладів

ДКТ працівників медичних закладів є одним з важливих компонентів профілактики інфікування ВІЛ на робочому місці, що направлені на зниження ризику передачі збудників інфекційних захворювань між пацієнтами і медичними працівниками через контакт з кров’ю та іншими біологічними рідинами під час надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим або хворим на СНІД.

Працівник медичного закладу, який під час надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованому або хворому на СНІД мав контакт з його кров’ю або іншими біологічними рідинами (далі - постраждалий), для профілактики інфікування ВІЛ під час виконання службових обов’язків повинен отримати курс профілактичного лікування (за його згодою). Для призначення курсу бажано визначити ВІЛ-статус постраждалого на момент виникнення аварійної ситуації на робочому місці.

Перед- та післятестове консультування постраждалих проводиться відповідно до розділів 4.2 та 4.3 цього Порядку з урахуванням вказаних нижче особливостей.

Консультування проводиться у такій послідовності:

ПЕРЕДТЕСТОВЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ
1. Встановлення обставин аварійної ситуації	Пояснити необхідність встановлення обставин аварійної ситуації. Переконатися, що: постраждалий усвідомлює серйозність ситуації; готовий спокійно та чітко відповідати на питання. З’ясувати: дату і час контакту; докладний опис маніпуляції, що виконувалась, тип та кількість біологічної рідини або матеріалу, що потрапила/пив на шкіру, слизові оболонки або в рану, глибину ушкодження й інтенсивність контакту, стан шкірних покривів у місці контакту; використання постраждалим засобів індивідуального захисту; характер термінових заходів, проведених одразу після аварійної ситуації; факт реєстрації її в журналі обліку аварійних ситуацій
2. Пояснення постраждалому щодо порядку обстеження особи, з біологічними рідинами якої відбувся контакт.	Поінформувати, що: тестування на ВІЛ особи, з біологічними рідинами якої відбувся контакт, проводиться тільки після одержання інформованої згоди на це обстеження; у разі неможливості визначення ВІЛ-статусу цієї особи, як можливого джерела інфекції, вона вважається ВІЛ-інфікованою, що зумовлює необхідність виконання всіх заходів, передбачених при контакті з кров’ю або іншими біологічними рідинами ВІЛ-інфікованої особи
3.Пояснення постраждалому щодо порядку його обстеження, значення можливих результатів тестування на ВІЛ-інфекцію	Обґрунтувати необхідність пройти обстеження протягом перших 5 днів після виникнення аварійної ситуації для встановлення факту інфікування ВІЛ на робочому місці і визначення тактики профілактичного лікування постраждалого
4. Отримання інформованої згоди постраждалого на проходження тесту на ВІЛ-інфекцію у державному або комунальному ЗОЗ	Запропонувати заповнити форму № 503-1/о
5. Інформування щодо профілактичного курсу лікування з метою запобіганню професійного інфікування ВІЛ	Пояснити: мету, схему, значення термінового призначення антиретровірусних препаратів; можливість розвитку побічних ефектів та необхідність перебування під постійним наглядом фахівця з ВІЛ-інфекції
6. Отримання інформованої згоди постраждалого на проведення постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції	Запропонувати заповнити бланк інформованої згоди на проведенняпостконтактної профілактики ВІЛ-інфекції
7.Роз’яснення заходів профілактики поширення ВІЛ на період диспансерного нагляду за постраждалим	Проаналізувати разом з постраждалим делікатно, без засудження, послідовність дій, що передували небезпечному контакту. Поінформувати про необхідність дотримання постраждалим профілактичних заходів, а саме: відмову від донорства; обмеження статевих контактів; користування презервативом; припинення на період хіміопрофілактики грудного вигодовування дитини, якщо таке є; тимчасове відстрочення запланованої вагітності тощо
8. Акцентування уваги на необхідності дотримання універсальних запобіжних заходів з профілактики інфікування ВІЛ на робочому місці	Обговорити універсальні запобіжні заходи щодо зниження ризику інфікування на робочому місці. Нагадати законодавчо затверджені вимоги стосовно обов’язкового використання медичними працівниками засобів індивідуального захисту для профілактики професійного інфікування збудниками інфекційних захворювань, що передаються через кров
9. Створення мотивації продовження професійної діяльності	Роз’яснити низьку ймовірність інфікування ВІЛ після контакту рани з ВІЛ-інфікованою кров’ю або з іншими біологічними рідинами, що містять вірус (приблизно 0,3%), неушкоджених слизових оболонок (приблизно 0,09%). Після контакту неушкодженої шкіри з ВІЛ-інфікованою кров’ю інфікування не зареєстровано. Підкреслити, що недотримання техніки безпеки на робочому місці підвищує ризик інфікування.
10.З’ясування та висвітлення незрозумілих питань	З’ясувати необхідність отримання додаткової інформації. При потребі направити до відповідних фахівців
ПЕРВИННЕ ПІСЛЯТЕСТОВЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ
1. ПРИ НЕГАТИВНОМУ РЕЗУЛЬТАТІ ТЕСТУ ПОСТРАЖДАЛОГО
1.1.Ознайомлення з результатами тесту на ВІЛ-інфекцію	Повідомити про результати обстеження постраждалого та особи, з кров’ю або біологічними рідинами якої відбувся контакт
1.2. При встановленні ВІЛ-позитивного статусу особи, з кров’ю або біологічними рідинами якої відбувся контакт, чи при відсутності даних про ВІЛ-статус цієї особи: 1.2.1.Інформування щодо тактики подальших профілактичних заходів	Роз’яснити необхідність проведення всіх заходів щодо профілактики професійного ВІЛ-інфікування при позитивному статусі особи, з кров’ю або біологічними рідинами якої відбувся контакт, чи при неможливості з’ясування її статусу
1.2.2. Роз’яснення необхідності продовження курсу антиретровірусної хіміопрофілактики	Обґрунтувати необхідність: отримання постраждалим повного курсу хіміопрофілактики для попередження інфікування ВІЛ; подальшого перебування під диспансерним спостереженням у лікаря-інфекціоніста (у тому числі для своєчасного виявлення можливих побічних ефектів препаратів); обстеження на наявність ВІЛ-інфекції (через 3, 6 та 9 місяців). Роз’яснити обов’язковість виконання цих заходів для встановлення факту професійного інфікування
1.2.3. Роз’яснення постраждалому стосовно порядку обстеження та диспансерного спостереження у разі його відмови від постконтактної профілактики	Обґрунтувати необхідність подальшого обстеження на наявність ВІЛ-інфекції (через 3,6,9 місяців) і диспансерного спостереження у лікаря-інфекціоніста
1.2.4. Роз’яснення щодо ознак захворювання, що є показаннями для негайного тестування на ВІЛ	Поінформувати, що підвищення температури в поєднанні з іншими симптомами гострого інфекційного захворювання (висипка, лімфаденопатія, міальгія, біль в горлі тощо) вказує на можливість появи антитіл і є показанням до негайного звернення до фахівця з ВІЛ-інфекції та проходження обстеження за його призначенням
1.2.5. Надання інформації щодо необхідності профілактичних заходів під час надання допомоги пацієнтам	Пояснити необхідність обов’язкового використання постраждалим на робочому місці засобів індивідуального захисту для виключення можливості інфікування пацієнтів
1.2.6. Інформування про соціальний захист медичних працівників у разі інфікування на робочому місці.	Ознайомити постраждалого з Законом України „Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення”, розділ V „Соціальний захист медичних працівників”
1.3. При встановленні ВІЛ-негативного статусу особи, з кров’ю або біологічними рідинами якої відбувся контакт: 1.3.1. Повідомлення про припинення курсу профілактичного лікування та обстежень на ВІЛ-інфекцію постраждалого	Пояснити, що негативні результати тестів постраждалого та особи, з кров’ю або біологічними рідинами якої відбувся контакт, дозволяють припинити подальше обстеження та профілактичне лікування постраждалого
1.3.2. Повторне обговорення з постраждалим необхідності постійного дотримання універсальних запобіжних заходів для попередження інфікування ВІЛ на робочому місці	Скласти разом з постраждалим його особистий план зниження ризику інфікування на робочому місці, визначити посадових осіб, які будуть допомагати у здійсненні цього плану
2. ПРИ ПОЗИТИВНОМУ РЕЗУЛЬТАТІ ТЕСТУ У ПОСТРАЖДАЛОГО
2.1. При позитивному результаті тесту у постраждалого, проведеного протягом перших 5 діб після виникнення аварійної ситуації: 2.1.1. Повідомлення про результат тесту	Без засудження та з співчуттям повідомити про результат тесту, дозволити усвідомити інформацію та надати психологічну підтримку
2.1.2. Роз’яснення подальшої медичної тактики	Пояснити, що він інфікувався раніше - до виникнення цієї аварійної ситуації. Роз’яснити необхідність проведення поглибленого обстеження, встановлення діагнозу, визначення стадії захворювання та потреби у призначенні лікування лікарем-інфекціоністом поліклініки за місцем роботи/проживання або територіального центру з профілактики та боротьби зі СНІДом
2.1.3. Акцентування уваги працівника на необхідність використання засобів індивідуального захисту	Повторно обговорити з медичним працівником необхідність використання ним засобів індивідуального захисту під час надання медичної допомоги для недопущення інфікування пацієнтів. Скласти з ним індивідуальний план зниження можливості виникнення аварійних ситуацій на робочому місці з урахуванням дотримання універсальних запобіжних заходів, труднощів та шляхів їх подолання
2.1.4. Ознайомлення з правами і обов’язками ВІЛ-інфікованих осіб та кримінальною відповідальністю за завідоме поставлення в небезпеку зараження або зараження іншої особи	Ознайомити працівника з відповідними статтями Закону України „Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення”
2.1.5. Отримання письмового засвідчення факту повідомлення про позитивний результат тесту	Пояснити вимоги діючого законодавства стосовно необхідності письмового засвідчення факту отримання постраждалим інформації про позитивний ВІЛ-статус та необхідність дотримання профілактичних заходів щодо недопущення поширення ВІЛ. Запропонувати заповнити форму № 503-3/о
2.1.6. Уточнення незрозумілих питань	З’ясувати необхідність додаткової інформації, надати її або направити до відповідних фахівців. Визначитися щодо подальших зустрічей
Подальше консультування щодо оцінки ризику інфікування працівника проводиться відповідно до розділу 4.3 цього Порядку
2.2. При позитивному результаті тесту у постраждалого під час його обстеження через 3, 6 або 9 місяців після виникнення аварійної ситуації   2.2.1. Повідомлення про результат та роз’яснення його значення	Повідомити про результат тесту. Пояснити, що це свідчить про інфікування ВІЛ. Дати можливість усвідомити це, надати психологічну підтримку
2.2.2. Додаткове з’ясування можливих причин інфікування	З’ясувати: коли постраждалий обстежувався на ВІЛ-інфекцію до цього разу, з яким результатом; чи отримав він повний курс профілактичного лікування; як точно він виконував призначення лікаря. З’ясувати наявність у нього ризикованої поведінки протягом останніх 3 місяців до обстеження з позитивним результатом
Подальше консультування проводиться відповідно до пунктів 2.1.3 - 2.1.6 цього розділу та відповідних заходів розділу 4.3 Порядку