Особливості консультування ув’язнених та засуджених

Перед- та післятестове консультування ув’язнених та засуджених проводиться відповідно до розділів 4.2 та 4.3 цього Порядку з урахуванням нижчевказаних особливостей та специфіки поведінки ув’язненого або засудженого, в залежності від яких консультування може проводитись відповідно до розділів 5 - 7 цього додатка.

До ув’язнення спосіб життя багатьох із засуджених та ув’язнених можна назвати ризикованим як у відношенні до себе, так і до оточуючих.

Серед осіб, які позбавлені волі, можна виділити категорії з високим ризиком інфікування ВІЛ: споживачів ін’єкційних наркотиків, працівників комерційного сексу та осіб, які займаються незахищеним сексом з багатьма партнерами. Крім того, у місцях відбування покарань практикується традиційне нанесення татуювань та секс між чоловіками. Основною перешкодою на шляху консультування та тестування на ВІЛ цих категорій є страх засудження іншими членами колективу. Тому роль консультанта полягає у створенні атмосфери довіри, забезпеченні суворої конфіденційності факту проходження пацієнтом тесту на наявність ВІЛ-інфекції та його результату. Необхідно пояснити пацієнту, що результат тесту становить лікарську таємницю, передача відомостей щодо результатів обстеження може надаватись лише у передбачених законодавством України випадках.

Одночасно необхідно дати роз’яснення важливості для нього знання свого ВІЛ-статусу та мотивувати його на проходження тесту.

Убагатьох ув’язнених, враховуючи неодноразові судимості, втраченіродинні зв’язки. Під час проведення консультування таких осіб необхідно спільно із засудженим з’ясувати від яких організацій, спільнот він хотів би отримати підтримку після звільнення з місць позбавлення волі. В установах виконання покарань законодавчо заборонено зберігання одноразових шприців та обмежена доступність одноразових засобів для гоління, презервативів у зв’язку з відсутністю в ув’язнених достатніх коштів на їх придбання. Тому при проведенні консультування необхідно звернути увагу на можливість дезінфекції приладів для гоління, татуювання, шприців в умовах установи, пояснити, де саме він може отримати дезінфікуючі засоби. Пояснити, де він може придбати в установі презерватив. При відсутності у нього коштів запропонувати йому звернутись з проханням до родичів або знайомих про передачу презервативів в посилках-передачах.

 

ОСОБЛИВОСТІ КОНСУЛЬТУВАННЯ ДОНОРІВ КРОВІ (ЇЇ КОМПОНЕНТІВ), ІНШИХ БІОЛОГІЧНИХ РІДИН, КЛІТИН, ОРГАНІВ, ТКАНИН

Недопущення внутрішньолікарняного інфікування ВІЛ вна­слідок переливання донорської крові (її компонентів), а також використання в медичній практиці отриманих від донорів інших біологічних рідин, клітин, органів, тканин є одним з найважливіших завдань та пріоритетів системи охорони здоров’я України у забезпеченні протидії поширенню ВІЛ-інфекції. Чинним законодавством України передбачено обов’язкове тестування з метою виявлення ВІЛ-інфекції крові (її компонентів), отриманої від донорів крові та донорів інших біологічних рідин, клітин, тканин і органів людини, що використовуються в медичній практиці та наукових дослідженнях.

Обов’язковість дослідження для виявлення ВІЛ-інфекції крові, отриманої від донора крові (її компонентів), інших біологічних рідин, клітин, тканин, органів, або від особи, що виявила бажання стати донором (далі - донор), не суперечить положенням чинного законодавства України про добровільність обстеження на ВІЛ-інфекцію тому, що донор після передтестового консультування має право відмовитись від донорства, тобто і від обов’язкового обстеження перед ним.

Анонімність дослідження, якщо особа обстежується саме як донор, виключається.

Консультування донора має таку ж мету і передбачає висвітлення тих же питань, як і консультування інших категорій населення відповідно до розділу 4 цього Порядку.

Разом з тим консультування донорів (особливо передтестове) має свої особливості.