Особливості консультування батьків/інших законних представників дітей, народжених віл-інфікованими матерями

Особливість проведення консультування батьків/інших законних представників дитини визначається тим, що остаточно ВІЛ-статус у дитини встановлюється у віці 18 місяців. До початку консультування бажано з’ясувати у матері дитини про обізнаність батька дитини щодо ВІЛ-статусу матері та отримати її згоду щодо їхнього сумісного консультування.

 

Консультування проводиться у такій послідовності:

ПЕРЕДТЕСТОВЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ
Оцінка інформованості	З'ясовувати поінформованість осіб, які консультуються, про ймовірність інфікування дитини.
Інформування про ризик перинатального інфікування ВІЛ	Надати у доступній формі інформацію про ризик передачі ВІЛ від матері до дитини під час вагітності, пологів та після народження. Підкреслити можливість народження дитини, не інфікованої ВІЛ, завдяки методам комплексної та послідовної профілактики, які доступні в Україні, важливість виключення грудного вигодовування, висвітлити сучасні можливості штучного харчування новонароджених
Визначення ступеня ризику інфікування ВІЛ для дитини	З'ясувати, чи проводились: медикаментозна профілактика перинатальної трансмісії ВІЛ; виключення грудного вигодовування. Пояснити вплив цих заходів на зниження ризику інфікування дитини
Пояснення про труднощі діагностики ВІЛ-інфекції у дітей раннього віку	Настроїти батьків/інших законних представників дитини на можливість тривалого уточнення діагнозу. У доступній формі розповісти про: пасивну передачу антитіл від матері до плода, термін їх циркуляції в крові дитини; відмінність діагностики ВІЛ-інфекції у дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками, та дорослих; поняття "невизначений інфекційний статус”; етапи тестування та особливості диспансерного нагляду
Інформування про методи діагностики ВІЛ-інфекції	У доступній формі надати інформацію про діагностичні методи, які є в Україні, для визначення ВІЛ- інфекції у дитини. Поінформувати про переваги, недоліки, достовірність та значення кожного методу для визначення інфекційного статусу дитини
Роз’яснення про необхідність систематичного обстеження дитини на наявність ВІЛ-інфекції	Пояснити про необхідність раннього уточнення інфекційного статусу для: якомога більш раннього початку лікування; проведення профілактики опортуністичних інфекцій; контролю імунного статусу дитини; зміни календаря профілактичних щеплень у разі її інфікування; врахування особливостей догляду за дитиною вдома та в організованому колективі
Надання інформації про юридичний і соціальний захист дітей, народжених ВІЛ-позитивними матерями	Пояснити, що діти мають право на отримання державної допомоги, юридичну та соціальну підтримку з боку держави відповідно доЗакону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.98 № 1051 "Про розмір щомісячної державної допомоги дітям віком до 16 років, інфікованим вірусом імунодефіциту людини або хворим на СНІД", постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 889 "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років"
Інформування про дотримання конфіденційності та принципів медичної деонтології	Поінформувати, що особам, які звернулись за консультуванням, надаються: гарантії збереження лікарської таємниці вірогідної хвороби; поради щодо кола осіб, яких доцільно поінформувати про інфекційний статус дитини
Отримання згоди на обстеження дитини в державному або комунальному ЗОЗ	Запропонувати батькам або іншим законним представникам дитини заповнити форму № 503-1/о
Підведення підсумків бесіди	Коротко підсумувати бесіду, детально пояснити: де і коли пройти обстеження; скільки часу потрібно для отримання результату тесту; коли і куди звернутись за результатом. Незалежно від рішення про проходження обстеження надати детальну інформацію про чинники зниження ризику інфікуван- ня ВІЛ, доцільність зміни ризикованих моделей поведінки (у разі їх наявності у батьків) та дотримання профілактичних заходів
ПІСЛЯТЕСТОВЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ
ПРИ НЕГАТИВНОМУ РЕЗУЛЬТАТІ
Пояснення значення негативного результату	Пояснити: що дитина не є інфікованою ВІЛ (якщо дитина у віці 18 місяців та старше); про необхідність подальшого тестування для підтвердження ВІЛ-негативного статусу дитини у віці до 18 місяців, якщо є лише один негативний результат; що надалі дитина може інфікуватися від матері при грудному вигодовуванні, при потраплянні крові інфікованої особи на ушкоджену поверхню шкіри чи слизових оболонок дитини; що за інших обставин побутові контакти не призводять до зараження ВІЛ
Інформування про необхідність постійного диспансерного нагляду	Пояснити: про необхідність диспансерного нагляду у лікаря-педіатра чи лікаря загальної практики - сімейного лікаря за місцем проживання або у регіональному центрі з профілактики і боротьби зі СНІДом до остаточного встановлення ВІЛ-статусу дитини, якщо дитина обстежена у віці до 18 місяців; що профілактичні щеплення дитині після встановлення ВІЛ-негативного статусу проводяться відповідно до віку, стану здоров'я, інших чинників, що не стосуються ВІЛ- інфекції
ПРИ НЕВИЗНАЧЕНОМУ СТАТУСІ (ПРИ ПОЗИТИВНОМУ РЕЗУЛЬТАТІ) Невизначеність ситуації є негативним емоційним чинником для батьків. Психологічна підтримка, дотримання етичних норм, надання детальної інформації повинні сприяти дотриманню батьками порад лікаря
Інформування про перебіг ВІЛ-інфекції у дітей	Надати детальну інформацію про особливості перебігу захворювання у дітей та можливі симптоми ВІЛ-інфекції. Підкреслити, що у 80% ВІЛ-інфікованих дітей – повільний перебіг процесу. Розповісти про прояви та ознаки прогресування ВІЛ-інфекції у дітей, специфічну та неспецифічну профілактику опортуністичних інфекцій, проведення антиретровірусної терапії
Інформування щодо профілактичних щеплень	Пояснити особливості календаря щеплень для ВІЛ-інфікованої дитини
Інформування про особливості догляду за дитиною	Наголосити про небезпеку для оточуючих контактів з кров’ю дитини. Пояснити: що побутові контакти не призводять до зараження ВІЛ;. про доцільність інформування осіб, які доглядають дитину, та лікарів, які надаватимуть дитині медичну допомогу, про її статус; що дитина може відвідувати дитячий колектив, проте перебування дитини в дитячому колективі підвищує ризик її захворювання різними інфекціями; про запобіжні заходи при контактах із домашніми тваринами та необхідність обмеження контакту із хворими людьми; про особливості харчування дитини при ВІЛ-інфекції
Інформування про особливості диспансерного нагляду	Пояснити, що дитина повинна перебувати під постійним медичним наглядом у лікаря-педіатра чи лікаря загальної практики-сімейного лікаря за місцем проживання або у регіональному центрі з профілактики та боротьби зі СНІДом
Підсумок бесіди	Коротко повторити основні теми розмови, призначити час та місце наступного огляду