Фактори впливу на формування здоров’я учнів загальноосвітніх шкіл



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Фактори впливу на формування здоров’я учнів загальноосвітніх шкіл



Керування процесом фізичної культури, спортивної підготовки, оздоровлення школярів передбачає не тільки чітке знання стану самого об’єкту керування, а й чинників, що визначають цей стан. На жаль, цей момент практично не враховується в реальному житті. Керівники освітніх закладів при прийняті управлінських рішень, в основному, керуються літературними даними, отриманими в різний час, у різних природнокліматичних, етичних і соціальних умовах, на різних типах шкіл. Між тим дослідження останніх років свідчать [50], що навіть у школах, розташованих у різних районах міста, ці чинники можуть разюче відрізнятися. Все це говорить про необхідність відштовхуватись від матеріалу, отриманого в умовах конкретного освітнього закладу. Причому мова повинна йти не просто про разове вивчення, а про своєрідний моніторинг, результати якого змогли б постійно враховуватись при організації оздоровчої роботи. За даними науковців, чинниками, що впливають на стан здоров’я учнів загальноосвітніх шкіл є: спадкові фактори, екологічні фактори, сімейні фактори (паління у сім’ї, кількість дітей у сім’ї, освіта батьків, умови життя дитини, стосунки у сім’ї, ставлення до дитини), уміння керувати психічним станом, емоційно-поведінкові фактори (сон, апетит), фактори малої дитячої групи, внутрішньошкільні фактори [17].

Отримані вченими дані свідчать, що серед екологічних чинників, частина яких становить 6,3 % загальної вибірки, домінують забрудненість району проживання, метеочутливість дитини.

Серед спадкових чинників, міра впливу яких на різні показники здоров’я складає 5,45 %, особливу роль відіграє здоров’я матері й батька, індекс спадкової обтяженості, тип активності.

Загальний внесок впливу сімейних чинників сягає 45,56 %. У цій групі виділяється негативним впливом паління у сім’ї (6,57 %). Важливу роль відіграють також кількість дітей у сім’ї (4,78 %), освіта батьків (7,81 %), умови, створені для дитини (5,49 %), стосунки в сім’ї (5,56 %), ставлення до дитини (5,49 %), вміння керувати власним психічним станом (4,81 %). Серед емоційно-поведінкових чинників цієї групи особливу роль відіграють сон (2,46 %) та апетит дитини (1,72%).

Як свідчать дослідження, уже в 11-12 років серйозно конкурують із сім’єю у своєму впливі на дитину внутрішньошкільні чинники – 29,33 %. Серйозну роль також відіграють чинники малої дитячої групи (стосунки з однокласниками й між дітьми в сім’ї та у дворі) – 9,19 %.

Серед гігієнічних чинників домінує роль теплового режиму в школі, який корелює з типом адаптації, гармонійністю фізичного розвитку, оцінкою здоров’я батьками й дитиною. Мають зв’язок зі здоров’ям школяра, але менший, світловий режим, міра безпеки у школі, якість харчування, рівень виховної роботи. В окрему групу виділяються рівень викладання, ставлення педагога до учня, навчальні проблеми.

Діти, які вважають за доцільне введення нових технологій у фізичну культуру, мають більш сприятливий тип адаптації, більш високий рівень мотивації, вище оцінюють власне здоров’я. Так само, як і ставлення до занять фізичною культурою у школі безпосередньо впливає на різні показники здоров’я.

Вплив окремих чинників на різні показники здоров’я носить вибірковий характер. Тип адаптації та гармонійність фізичного розвитку більше пов’язані зі спадковими й сімейними чинниками, а також із суб’єктивними проявами шкільної втомленості. Рівень тривожності взаємопов’язаний з кількістю дітей, житловими умовами, фізичними покараннями, палінням батьків, ставленням педагогів. Здоров’я з позиції оцінки батьків і дітей взаємопов’язане переважно з внутрішньошкільними чинниками та впливами малої дитячої групи.

Слід відзначити, що чинники здоров’я в конкретному освітньому закладі можуть серйозно відрізнятися від загальностатистичних. Більш того, вони є різними й в окремих паралелях однієї школи. Про це свідчать результати дослідження у трьох різних вікових групах: учнів 5-7-х, 8-9-х та 10-11-х класах.

Так, із віком знижується ступінь впливу екологічних чинників (28,4 %; 20,3%; 2,7 %), і, навпаки, зростає значимість внутрішньошкільних показників (24,3 %; 31,4 %; 41,0 %). Роль сім’ї є найбільш значною в передпубертатний період (32,0 %), дещо знижується в підлітків (19,8 %) і знову зростає в старших школярів (40,5 %). Спосіб життя більшою мірою впливає на здоров’я підлітка (28,5 %) і набагато меншою – на здоров’я старшокласників (15,8 %).

Усередині кожної групи, як свідчать дослідження науковців [17], також існує своя специфіка. Наприклад, серед сімейних чинників в учнів 5-7-х класів найбільшою мірою впливають на здоров’я такі показники, як ставлення дитини до паління (20,3 %) та освіта батьків (11,4%); серед чинників способу життя, чи входить здоров’я до числа життєвих пріоритетів дитини (15,3%), якість сну (2,9%). У підлітка на перший план виступають: уміння регулювати свій психологічний статус (39,6%), ставлення до паління (27,8%), ставлення до здорового способу життя (11,5%). Для старшокласників є важливим дотримання режиму дня (25,7%), вміння керувати своїми емоціями (39,3%), співвідношення часу, який проводиться на повітрі й за комп’ютером (20,5%). Серед внутрішньошкільних чинників більш за все впливають на здоров’я 5-7-класників обсяг навчального матеріалу, рівень взаємовідносин «вчитель-учень» (9,3 %), робоча обстановка в класі (4,6 %), якість шкільного розкладу (5,4%). На підлітка значний вплив справляє тепловий режим в освітньому закладі (9,6%), рівень чистоти (7,9 %), рівень дисципліни (8,9 %), рівень безпеки (5,7%). Для старшокласників на перший план виступають: втома після уроків (13,1 %), тепловий режим у школі (9,8 %), результати засвоєння матеріалу (5,0 %), відсутність сучасних технологій оздоровлення (15,3 %) та навичок психорегуляції (11,5%).

Вікова динаміка стану здоров’я учнів загальноосвітніх шкіл, показники якої були отримані дослідниками на основі методики Г. Апанасенка [40], свідчить, що високий рівень здоров’я мають одиниці учнів. Рівень здоров’я вище середнього має тільки незначна - 0,69% - кількість учнів: 11 років (хлопці - 1,25 %), 14 років (хлопці – 5,0 %), 15 років (хлопці – 2,33 %) та 17 років (хлопці – 1,09 %). Серед дівчат усіх вікових груп рівень здоров’я вище середнього не має ніхто. Тільки 19,63 % учнів мають середній рівень здоров’я (22,32 % хлопчиків та 16,95 % дівчаток). 79,68% школярів мають нижчий за середній і низький рівень здоров’я: відповідно 36,74 % й 42,94%. Так, в учнів 11 років зафіксована наступні показники фізичного здоров’я: у хлопців 12,5 %, у дівчат 8,57 % мають середній рівень; 37,50 % хлопців, 57,14 % дівчат віднесені до рівня нижчий за середній; 48,75% хлопців та 34,29 % дівчат мають низький рівень здоров’я.

В учнів 12 років дослідниками зафіксований наступний розподіл показників здоров’я (у середньому): 10,67 % хлопців й 13,89 % дівчат мають середній рівень; 36,0 % хлопців та 41,67% дівчат мають рівень нижчий за середній; 53,33 % хлопців та 44,44 % дівчат мають низький рівень здоров’я.

В учнів 13 років спостерігається незначне збільшення відсотку учнів, що відносилися до середнього рівня здоров’я: 32,58 % хлопців та 18,57 % дівчат; до рівня нижчий за середній можна віднести 37,08 % хлопців і 38,57 % дівчат; низький рівень здоров’я мають 30,34 % хлопців та 42,86 % дівчат.

У школярів 14 років дослідниками зафіксований порівняно (з усіма досліджуваними віковими групами) великий відсоток учнів з середнім рівнем здоров’я та відносно менший відсоток з низьким: 51,25 % хлопців та 38,89 % дівчат з середнім рівнем, 31,25 % хлопців й 38,89 % дівчат з рівнем нижчий за середній; 12,5 % хлопців, 22,22 % дівчат з низьким рівнем.

Тенденція негативного диференціювання статистичних показників розподілу здоров’я зберігається і в учнів 15 років: 19,77 % хлопців та 14,08 % дівчат з середнім рівнем; 40,7 % хлопців і 26,76 % дівчат з рівнем нижчий за середній; 37,21 % хлопців і 59,15 % дівчат мають низький рівень здоров’я.

Ця негативна тенденція зберігається і у 16-річних учнів: так тільки 12,05 % хлопців і 15,38 % дівчат мають середній рівень здоров’я; 30,12 % хлопців, 35,9 % дівчат мають рівень нижчий за середній; 57,83 % хлопців та 48,72 % дівчат мають низький рівень.

В учнів 17 років зберігається означена тенденція розподілу по групам з наступною динамікою: 17,39 % хлопців та 9,26 % дівчат з середнім рівнем; 23,91% хлопців і 38,89 % дівчат мали рівень нижчий за середній; і 57,61 % хлопців, 51,85 % дівчат мали низький рівень здоров’я [17].

Отже, у підсумку науковцями були отримані дуже негативні результати рівня здоров’я серед школярів. Згідно трактувань професора Г. Апанасенка [3; 4], безпечним рівнем здоров’я володіють особи, що мають показники вище середнього і високого рівня. Таким чином, 99% школярів знаходяться за межею безпечного рівня, що свідчить про критичність ситуації у фізичному вихованні в школі, про можливість виникнення неадекватних реакцій організму підлітків на фізичні навантаження. Ми вважаємо, що тут відчувається вплив падіння соціально-економічного рівня життя (харчування, платне медичне обслуговування тощо) та погіршення способу життя (паління, комп’ютеризація, неоптимальний руховий режим тощо). Отже, ми маємо справу з різноманітністю та специфікою чинників, які визначають стан здоров’я сучасних школярів на різних етапах онтогенезу. А це, в свою чергу, говорить про необхідність їх постійного моніторингу. Тільки такий підхід дозволяє зробити обґрунтований вибір при прийнятті рішень з оптимізації фізичної культури та фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх школах.

Підсумки такої роботи є аргументованими підставами для визначення пріоритетних напрямків діяльності школи в сфері удосконалення фізичної культури та оздоровлення учнів, розробки інноваційних педагогічних програм в означеній галузі. Порівняльний аналіз отриманих науковцями даних щодо вікової динаміки показників стану здоров’я учнів загальноосвітніх шкіл, динаміки показників поширення захворювань в учнів загальноосвітніх шкіл, динаміки показників відхилень у стані здоров’я школярів та показників мотивації учнів до занять фізичною культурою та здорового способу життя дозволяють зробити висновок про існування прямого взаємозв’язку між психо-мотиваційним компонентом у ставленні учнів до занять фізичною культурою й здорового способу життя та рівнем їх фізичного здоров’я.



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.249.17 (0.007 с.)