Експрес-оцінка рівня фізичного здоров’я хлопців і дівчат 7-16 років

№	Рівень здоров’я хлопців	Рівень здоров’я дівчат
низький	нижче за середн.	середн.	вище за середн.	високий	низький	нижче за середн.	середн.	вище за середн.	високий
	≤50	51-55	56-65	66-75	≥76	≤45	45-50	51-60	61-70	≥71
	≤45	46-50	51-60	61-65	≥66	≤40	41-45	46-50	51-55	≥56
	≥96	86-95	76-85	71-75	≤70	≥96	86-95	76-85	71-75	≤70
	-3	-2	-1			-3	-2	-1
	≥15	10-14	6-9	5-4	≤3		10-14	6-9	5-4	≤3
-6	-4				-6	-4
	≤2	3-5	6-10	11-12	≥13	≤2	3-5	6-10	11-12	≥13

 

Ефективність використання аеробних вправ обумовлюють такі характеристики:

1) методи і засоби формування в учнів реалістичного відношення до рівня свого здоров’я, фізичного розвитку, функціональних можливостей, досягнень кожного із них в галузі фізичної культури і спорту (вихідна психолого-фізична діагностика);

2) методи і засоби спонукання учнів до систематичної креативної роботи в умовах уроків фізичної культури і занять аеробними вправами, в різноманітних формах позакласної фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи;

3) методи оцінки результатів означеної діяльності учнів з метою її підкріплення тенденцією покращення досягнень у формуванні здоров’я, фізичного розвитку, фізичної роботоздатності, спортивних досягнень, профілактиці стану особистісної тривожності, спортивних результатів;

4) методи і засоби формування позитивного психоемоційного фону на уроках фізичної культури та занять аеробними вправами (спонукання до спілкування);

5) дані науково-методичного обґрунтування результатів систематичного впливу фізкультурно-оздоровчої, спортивної систематичної діяльності учнів на основі інноваційних програм фізичної культури (формування адекватної рефлексії);

6) критерії оцінки та методи корекції в учнів мотивації, свідомого відношення до систематичних занять фізичною культурою, спортом, до здорового способу життя, до профілактики шкідливих звичок, до загартування тіла і т.д.

Науковці пропонують обирати такі критерії оцінки ефективності методики застосування аеробних технологій у процесі навчання фізичної культури учнів:

а) підвищення рівня позитивної мотивації в учнів до систематичних занять фізичною культурою, спортом, загартуванням тіла, до здорового способу життя;

б) підвищення рівня теоретичної та методичної підготовленості учнів з теорії і методики фізичної культури, психорегуляції, профілактики шкідливих звичок, особистої та суспільної гігієни, самоконтролю, і т.д.;

в) зниження кількості учнів, що мають низький і середній рівень здоров’я;

г) підвищення рівня досконалості рухових дій, що входять до фонду життєво важливих навичок та вмінь;

д) підвищення рівня розвитку у означених учнів основних фізичних якостей та фізичної роботоздатності;

є) підвищення таких основних параметрів рухового режимів учнів, як інтенсивність, обсяг, моторна щільність занять, кількість занять та їх тривалість протягом дня, тижня, навчального року;

ж) зниження рівня захворюваності учнів загальноосвітніх шкіл (кількість, що віднесли до спеціальної медичної групи).

Отже, оптимальні режими розвитку силових, швидкісних, швидкісно-силових здібностей, гнучкості та спритності у підлітків в умовах впливу засобів аеробної спрямованості є досить ефективним так, як забезпечують:

- удосконалення механізмів енергозабезпечення рухової діяльності;

- удосконалення координації рухових навичок (природні локомоції, танцювальні рухи, додаткові функціональні акценти);

- удосконалення механізмів вісцеромоторної регуляції функціональних систем організму підлітків (міжфункціональна координація);

- удосконалення міотонічних рефлексів;

- підвищення активності нервово-рухових одиниць м’язової системи їх тіла, рівня міжм’язової координації опорно-рухового апарату.

Таким чином, викладений науково-методичний підхід у використанні аеробних технологій у процесі фізичної культури та фізкультурно-оздоровчої роботи з учнями загальноосвітніх шкіл свідчать про те, що він у повній мірі забезпечує реалізацію педагогічних умов і чинників оптимізації традиційної програми:

1) урахування індивідуальних особливостей учнів (віку; статі; рівня фізичного розвитку; фізичної роботоздатності; розвитку фізичних якостей; життєво-важливих рухових навичок та вмінь; здоров’я; типу вищої нервової діяльності; рівня позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою і спортом; до здорового способу життя);

2) задоволення потреб та інтересів учнів до використання сучасних (новітніх) аеробних технологій фізкультурно-оздоровчої роботи, які характеризуються тим, що включають прості природні рухові дії у різноманітних, оригінальних комбінаціях, а їх виконання забезпечується популярними мелодіями музичного супроводу (досягається ефект естетичного стимулювання та насолоди від такої фізичної активності);

3) використання незначних матеріально-технічних і фінансових можливостей загальноосвітніх шкіл в організації систематичних занять аеробними вправами (спортивний зал; плоскості спортивні споруди, шкільний двір, хол шкільної будівлі, гімнастичні лавки, степ-платформи самостійного виготовлення, баскетбольні та гімнастичні м’ячі, магнітофон, проста спортивна екіпіровка – для дівчаток купальний костюм, для хлопців спортивні шорти та майка, чешки, кеди, кросівки);

4) формування в учнів позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою, спортом, до здорового способу життя; забезпечує можливості самостійних аеробними вправами в умовах сімейного фізичного виховання, в період шкільних канікул;

5) мінімізація впливу негативних чинників, що обумовлюють низький рівень; рухової активності; стану здоров’я; позитивної мотивації в учнів загальноосвітніх шкіл до систематичних занять фізичними вправами, спортом до здорового способу життя; профілактики шкідливих звичок;

6) у зміст аеробних технологій включаються рухові дії, що ефективно сприяють зростанню показників комплексної фізичної підготовленості школярів.

Системний аналіз наукових досліджень дозволив нам сформулювати низку методичних рекомендацій та вказівок:

1. Перш, ніж провести перше заняття із застосуванням аеробних вправ, слід провести невеликий інструктаж з правил виконання фізичних вправ, а також з правил техніки безпеки.

2. При використанні аеробних технологій у процесі фізичного виховання учнів потрібно враховувати рівень їхнього здоров’я; фізичної підготовленості; мотивації до систематичних занять фізичними вправами; до здорового способу життя; рухову активність і психічно-емоційні особливості підлітків; дієву силу чинників, що свідомо відволікають їх від систематичних занять фізичною культурою, спортом, оздоровчими програмами;

3. У процесі фізичного виховання учнів, на основі інноваційної методики, потрібно опікуватися якістю сформованості техніки фізичних вправ, що входить до її структури. При цьому потрібно використовувати індивідуалізований алгоритм формування техніки фізичних вправ:

- установче завдання вивчення техніки аеробних вправ;

- еталонна по якості і психоемоційна по виразності демонстрація фізичних вправ з метою викликати в учнів мотивацію і свідоме бажання його засвоїти й удосконалити в умовах як організованих, так і самостійних систематичних занять;

- повторна і виразна демонстрація фізичних вправ: по частинам техніки, без прояву швидкісних її параметрів і без чіткого загального ритму рухової дії, з зупинкою на окремих її частинах для уточнення (використання вербальних методів навчання з методами наочності);

- перевірка чіткості загальної уяви про техніку фізичної вправи, що вивчається (опитування, репродуктивне виконання, уточнення);

- корекція загальної уяви про техніку фізичної вправи шляхом диференційно-інтегрального уточнення (на рівні вихідного положення, основної і заключної фази техніки фізичної вправи, диференціація зусиль, просторова компетенція);

- багаторазовий повтор техніки фізичної вправи на основі практичних, вербальних і наочних методів вивчення рухових дій;

4. В структурі інноваційної методики фізичної культури учнів всі фізичні навантаження повинні бути тільки індивідуально дозованими на основі визначення інтенсивності і обсягу фізичних навантажень, структури інтервалів відновлення у режимі серійного або циклічного впливу фізичних навантажень, форми відновлення, функціонального спрямування фізичних навантажень.

5. У процесі розробки індивідуальних і групових програм потрібно враховувати параметри оптимальних фізичних навантажень в аспекті:

- загальної тривалості занять;

- моторної і загальної щільності занять (ЗЩ – 90-95%, МЩ - 60-70%);

- інтенсивності фізичних навантажень різної функціональної спрямованості (силової, швидкісної, швидкісно-силової, аеробної);

- обсяг фізичних навантажень;

- серійний режим рухової діяльності (до фази компенсованої втоми);

- інтервали відновлення (повні, скорочені, екстремальні);

- локалізація впливу фізичних вправ (координаційна структура техніки фізичних вправ);

- кількість і біомеханічна структура фізичних вправ (циклічного й ациклічного характеру);

- кількість рухових елементів і функціональних акцентів;

6. Структура занять аеробними вправами повинна бути гнучкою і скоректованою в залежності від умов фізичного виховання учнів ЗОШ, їх фізичної підготовленості, особистісних ознак, музично-рухових уподобань, естетичних смаків, навіть їх настрою. Вона повинна забезпечувати учням можливість рухової імпровізації, можливість оперативно отримати від рухової діяльності насолоду й задоволення. Музичний супровід повинен визначатися з урахуванням музичного уподобання кожного учня (на основі естетичного компромісу).

7. З метою поглибленого вивчення техніки фізичних вправ аеробного спрямування та випереджаючого розвитку аеробних функціональних можливостей учнів ЗОШ на уроках фізичної культури та при виконанні домашніх завдань можливо:

- загальнофізичну підготовку учнів в підготовчій частині уроку здійснювати у формі аеробних вправ;

- функціональну підготовку (розвиток витривалості) в основній частині здійснювати у формі аеробних вправ;

- у заключній частині уроку відновлення психофізичного стану учнів можна здійснювати за рахунок аеробних вправ з використанням помірного та малого темпу музичного супроводу;

- зміст домашніх завдань здійснювати у формі виконання шейпінг-рухів, степ-рухів, фітбол-рухів, данс-рухів і т. п. з музичним супроводом і з різноманітними музично-руховими імпровізаціями;

- якість виконання рухових дій можна визначати за показникам реалізації біомеханічної структури техніки фізичних вправ:

а) рівень автоматизму рухової дії;

б) рівень стабільності техніки фізичної вправи в умовах втоми і напруженого психоемоційного стану;

в) варіативність техніки фізичних вправ адекватно руховим ситуаціям, готовність до рухової імпровізації;

г) норматив, результат вирішення рухових завдань;

д) просторова компетентність, рівень рухових імпровізацій.

8. З метою підвищення ефективності методики фізкультурно-оздоровчої роботи потрібно систематично (протягом навчального року і в багатолітньому процесі фізичного виховання) формувати в учнів знання, навички особистої і суспільної гігієни, загартування тіла, раціонального харчування, психорегуляції, раціональної життєдіяльності, профілактики шкідливих звичок.

 

Найбільш ефективними формами реалізації означеної роботи є:

- багатокомпонентність освітньої інформації на заняттях аеробними видами вправ, уроках фізичної культури, валеології, біології і т.д.;

- робота спеціальних лекторіїв (вчені, педагоги, видатні спортсмени, психологи, митці та інш.);

- бесіди, консультації, самостійні теоретичні заняття, підготовка рефератів тощо;

- спеціальні інформаційно-методичні стенди, література, комп’ютерні технології;

- зустрічі з видатними педагогами, спортсменами, спортсменами-інвалідами, педагогами-реабілітологами, лікарями, психологами, наркологами, релігійними діячами.

Викладена програма методичних рекомендацій і вказівок є практичною основою ефективного використання інноваційних методик фізичної культури учнів загальноосвітніх шкіл, основу яких складають аеробні технології.

Розроблені методичні рекомендації можуть бути доповненими подальшими експериментальними дослідженнями, поглибленими узагальненнями результатів означеної наукової роботи, результатами використання інноваційної методики в умовах фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл України.

 

Висновки до розділу 2

1. Результати дослідження свідчать про те, що керування фізичним вихованням учнів, їх оздоровленням передбачає не тільки чітке знання стану самого об’єкту керування, а й вивчення системи факторів, що оперативно, перманентно й постійно впливають на цей стан. Необхідною уявляється розробка моніторингу впливу на учнів основної школи таких базових факторів, як: соціальні умови дитини; рівень її здоров’я; вплив тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії; наявність покарань дитини; екологічні умови; особливості спілкування з однолітками, дорослими, проблеми підліткового віку; структура дитячого колективу; режими роботи школи; умови для систематичних занять фізичною культурою, спортом, аеробними програмами, умови для загартування тіла; рівень позитивної мотивації до систематичних занять фізичними вправами, спортом, до здорового способу життя і т.д.

2. На основі аналізу даних наукових досліджень відносно ставлення учнів до фізичної культури, здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок було виявлено незадовільну мотивацію до занять фізичною культурою учнів, особливо у старшій віковій категорії, у якій переважають не внутрішні конструктивні для особистості мотиви, а зовнішня примусовість. Проте велика кількість учнів основної школи (майже 90 %) бажає використовувати у процесі фізичного удосконалення сучасні (популярні) фізкультурно-оздоровчі технології на снові використання аеробних вправ (фітнес, шейпінг, степ-аеробіка, фітбол-аеробіка, аква-аеробіка, ритміка).

3. Заняття вправами аеробної спрямованості у дидактичному та структурному відношенні можуть поєднуватися з уроками фізичної культури, біології, валеології, основ безпеки життєдіяльності.

4. Базовим чинником ефективного поєднання всіх різновидів занять аеробними вправами є оптимальний поетапний взаємозв’язок їх основних структурних компонентів:

1) взаємозв’язок компонентів змісту завдань підготовчої, основної та заключної частин занять (організаційних, мотиваційних, дидактичних, гностичних, музичних і т.д.);

2) широке використання фізичних вправ аеробної, аеробно-силової, аеробно-швидкісної, аеробно-швидкісно-силової та стретчингової спрямованості в різних поєднаннях;

3) взаємозв’язок педагогічних, психологічних і медико-біологічних чинників раціональної організації життєдіяльності;

4) використання методики профілактики шкідливих звичок у середовищі учнів загальноосвітніх шкіл;

5) позитивний вплив на процес формування в учнів знань з питань теорії та методики фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої роботи (на засадах міжпредметних зв’язків).

 

ВИСНОВКИ

 

1. Аналіз літературних джерел, практика викладання фізичної культури у загальноосвітніх школах України виявили наявність суттєвого протиріччя між суспільним запитом щодо вдосконалення системи фізичного виховання учнів на основі використання сучасних фізкультурно-оздоровчих програм та відсутністю науково-обґрунтованих механізмів їхнього поєднання з уроками фізичної культури. Одним із перспективних напрямком оптимізації навчально-виховного процесу в основній школі є збагачення уроків фізичної культури комплексами вправ аеробної структури (особливо у вікові періоди природного розвитку аеробної витривалості з 8 до 9 років, з 11 до 12 і з 14 до 15 років), під впливом яких значно підвищуються показники індивідуального здоров’я учнів.

2. Наукові дослідження стосовно побудови й модифікації різних фізкультурно-оздоровчих аеробно спрямованих методик, наступна інтеграція означених методик у структуру фізичної культури учнів загальноосвітніх шкіл є сучасною науковою основою формування індивідуального здоров’я учнів, а також управління корекцією і розвитком життєво важливих рухових дій, фізичних здібностей, фізичної роботоздатності.

3. Однією з найважливіших організаційно-методичних умов впровадження фізкультурно-оздоровчих технологій у процес навчання фізичної культури учнів основної школи є їхня інтеграція у загальну структуру фізкультурно-оздоровчої роботи загальноосвітніх навчальних закладів. Процес інтеграції здійснюється на основі методичних принципів: науковості; індивідуалізації педагогічних чинників, що використовуються у процесі занять; принцип індивідуальних оптимумів фізичних навантажень; систематичності реалізації форм фізичної культури; домінування у процесі фізичної культури засобів наочності; варіативності фізичних вправ; динамічності – оптимальне використання прямолінійно-зростаючої ступінчастої та хвилеподібної форм регулювання фізичних навантажень.

 

4. З метою ефективного формування індивідуального здоров’я учнів основної школи, інноваційні фізкультурно-оздоровчі методики рекомендується структурувати трьома етапами їх реалізації: етап мотиваційно-підготовчого, етап мотиваційно-тренувального і етап мотиваційно-стабілізуючого впливу. Основною методичною умовою реалізації кожного етапу є дотримання їх специфічних характеристик – тривалості, домінуючих засобів і їх співвідношень, інтенсивності за відсотком від максимального споживання кисню, частоти серцевих скорочень та моторної щільності занять.

5. Основним цільовим орієнтиром у процесі впровадження в систему фізичного виховання учнів основної школи інноваційних фізкультурно-оздоровчих технологій виступає стан індивідуального здоров’я учнів. У зв’язку з цим, однією з основних методичних умов впровадження означених технологій повинно стати індивідуалізоване дозування фізичних навантажень за такими основними показниками, як потужність (інтенсивність), обсяг, темп музичного супроводження, тривалість одноразового впливу фізичного навантаження, кількість серій фізичного навантаження, інтервали відновлення, форми відновлення, функціональна спрямованість фізичних вправ.

6. Впровадження фізкультурно-оздоровчих технологій в систему фізичного виховання учнів основної школи буде сприяти:

1) підвищенню в учнів позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою, спортом, фізкультурно-оздоровчими технологіями, до здорового способу життя;

2) підвищенню рівня теоретичної та методичної підготовленості учнів з теорії фізичної культури, спортивної підготовки, профілактики шкідливих звичок, раціонального харчування, особистої та суспільної гігієни;

3) зниженню кількості учнів, що мають низький та середній рівень здоров’я;

4) підвищенню кількості учнів, що мають високий рівень фізичної підготовленості по показникам розвитку силових, швидкісних, швидкісно-силових здібностей, гнучкості, спритності, аеробної витривалості;

5) підвищенню рівня сформованості техніки рухових дій, що входять до життєво важливих (прикладних) навичок та вмінь учнів загальноосвітніх шкіл;

6) підвищенню таких основних параметрів рухового режиму учнів, як інтенсивність, обсяг, функціональна варіативність фізичних навантажень, моторна щільність занять, кількість занять та їх тривалість протягом дня, тижня, місяця, навчального року;

7) значне зниження рівня захворюваності учнів загальноосвітніх шкіл.

7. Сучасні фізкультурно-оздоровчі технології, що впроваджуються у процес навчання фізичної культури учнів основної школи мають усі ознаки інноваційності, а саме:

- ефективність (об’єктивна можливість за допомогою нової програми, технології розв’язувати завдання навчання);

- просторово-часова неідентичність (несхожість нової програми на інші);

- актуальність (важливість розробленої програми, технології для певного часу);

- стабільність (єдність, повторюваність основних елементів нового протягом певного проміжку часу);

- оптимальність (найвища економічність та ефективність нової технології, програми);

- змінюваність (нова технологія, що апробується в педагогічній діяльності, постійно допрацьовується, модифікується).

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні проблеми теорії і методики фізичного виховання / [Ареф'єв В. Г., Болях Є., Бубела О. Ю. та ін..]; О. М. Вацеба (голов. ред.). – Л., 2005. – 296 с.

2. Актуальні питання фізичного виховання учнівської молоді: теорія та практика: монографія / [А. Г. Чорноштан, Т. Т. Ротерс, Ю. В. Драгнєв, О. В. Отравенко та ін.] / За заг. ред. Т. Т. Ротерс. – Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2008. – 320 с.

3. Апанасенко Г. Л. Валеология на рубеже веков / Апанасенко Г. Л. // Валеология. – 2000. – №1. – С. 4–11.

4. Апанасенко Г. Л. Физическое здоровье и максимальная аэробная способность индивида / Апанасенко Г. Л., Науменко Р. Г. // Теория и практика физической культуры. – 1988. – № 4. – С. 29–31.

5. Аэробика, содержание и методика проведения оздоровительных занятий: метод. пособие / под ред. Е. С. Крючек. – С.-Пб.: СПбГАФК им. П. Ф. Лесгафта, 1999.

6. Базарный В. Ф. Программа экспресс-диагностики динамики психосенсорного, функционального и физического развития учащихся / В. Ф. Базарный. – Сергиев Посад, 1995. – 31 с.

7. Баль Л. В. Новое направление детских профилактических программ – детское движение в защиту здоровья / Баль Л. В. // Школа здоровья. – 1998. – № 1. – С. 17–22.

8. Бальсевич В. К. Спортизация общеобразовательной школы как новый вектор взаимодействия олимпийского массового и юношеского спорта / Бальсевич В. К., Корунец А. И., Марков Ю. Н. // Молодежь – Наука – Олимпизм: матер. межд. форума. – М.: 1998. – С. 46–48.

9. Басов В. Н. Общие основы педологии / Басов В. Н. – М. – Л.: ГИЗ, 1931. – Изд. 2-е. – 158 с.

10. Бережков Л. Ф. Состояние здоровья детей дошкольного и школьного возраста и факторы, его определяющие / Л. Ф. Бережков. – М.: Мир, 1991. – С. 5–10.

11. Булич Э. Г. Здоровье человека: Биологическая основа жизнедеятельности и двигательная активность в ее стимуляции / Э. Г. Булич, И. В. Муравов. – К.: Олимпийская литература, 2003. – 424 с.

12. Валеологическое образование: перспективы и пути совершенствования: матер. научно-метод. конф. – Омск, 1999. – 143 с.

13. Вишневский В. А. Связанная со здоровьем экспертиза различных сторон учебно-воспитательного процесса / Вишневский В. А. // Проблемы учебно-методической работы в ВУЗе: тезисы докладов 1-й межрег. научно-практ. конф. – Сургут, 2002. – С. 169–173.

14. Властовский В. Г. Акселерация роста и развития детей / В. Г. Властовский. – М.: Медицина, 1976. – 279 с.

15. Волков Л. В. Теорія і методика дитячого та юнацького спорту / Л. В. Волков. – К.: Олімпійська література, 2002. – 296 с.

16. Воробьев М. И. Контроль в физическом воспитании детей, подростков и юношей: учебн. пособие / М. Воробьев, Т. Круцевич. – К.: 2005. – 195 с.

17. Глоба Г. В. Методика застосування комбінованої аеробіки у процесі занять з фізичної культури учнів основної школи: дис. на здобуття наук. ступеня кандидата педагогічних наук: спец. 13.00.02 „Теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров’я) / Г. В. Глоба – Слов’янськ, 2010. – 242 с.

18. Григоренко В. Г. Профессионально-педагогическая мотивация и технология ее развития / В. Г. Григоренко. – Одесса: Изд-во ЮГПУ, 2003. – 167 с.

19. Гуманізація взаємин вчителя та учнів – необхідна умова особистісно орієнтованої освіти: наук.-метод. збірник / [відп. ред. С. Д. Максименко]. – К., 2004. – 203 с.

20. Дубогай О. Д. Щоденник зміцнення здоров`я / О. Д. Дубогай // Валеологія, 1997. – № 7. – С. 12.

21. Душанин С. А. Самоконтроль физического состояния / С. А. Душанин, Е. А. Пирогова, Л. Я. Иващенко. – К.: Здоров’я, 1980. – 128 с.

22. Жук В. Н. Вопросы школы. Недостатки современной системы образования и необходимые реформы школы. Профилактика болезней школьников / В. Н. Жук. – СПб.: ЛАНЬ, 1982.

23. Історія фізичної культури та спорту в тематиці дисертаційних досліджень: покажч. автореф. дис. з історії фіз. культури та спорту (1950-2002 рр.) / Львівський держ. ін-т фізичної культури / [уклад., авт. вступ. ст. О. М. Вацеба]. – Л.: Українські технології, 2003. – 52 с.

24. Калінін Л. А. Облік регіональних особливостей при формування програм фізкультурно-оздоровчих занять серед школярів / Калінін Л. А., Кузьмичова Є. В., Крилова В. М. // Фізична культура, спорт та здоров’я нації: зб. Наукових праць II міжн. конф. – Ч. II. – К., 1996. – С. 42–44.

25. Касаткин В. Н. Междисциплинарная программа «Здоровье» для средних образовательных учреждений / Касаткин В. Н. // Школа здоровья. – 2000. – Т.1 – № 4. – С.8–21.

26. Комплексная оценка функцио­нальных резервов организма / [Айдаралиев А. А., Ваевский Р. Л., Барсенева А. К. и др.]. – Фрунзе: Илим, 1988. – 195с.

27. Кондратьев М. Ю. Психологические рекомендации по усвоению программы «Здоровье» / Кондратьев М. Ю., Дерябо С. Д. // Школа здоровья. – 2000. – Т. 7. – №4. – С. 11.

28. Круцевич Т. Ю. Методы исследования здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания / Т. Ю. Круцевич. – К.: Олімпійська література, 1999. – 232с.

29. Круцевич Т. Ю. Наукові основи фізичного виховання: лекція для студентів, аспірантів та слухачів курсів підвищення кваліфікації, викладачів фізичного виховання / Круцевич Т. Ю. / Національний ун-т фізичного виховання і спорту України. – К., 2001. – 23 с.

30. Кузнецов А. А. Изменение параметров системы внешнего дыхания организма мальчиков школьного возраста в процессе адаптации к систематическим физическим нагрузкам / А. А. Кузнецов, Н. В. Богдановская // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту / під. ред. С. Єрмакова. – Харків: ХДАДМ (ХХIIІ), 2006. – № 2. − С. 66–69.

31. Кузнєцова О. Т. Методика підвищення розумової і фізичної роботоздатності студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості. Методичний посібник для викладачів / О. Т. Кузнєцова, О. С. Куц. – Рівне: 2005. – 161 с.

32. Купер К. Аэробика для хорошего самочувствия / Купер К. [пер. с анг.]. – 2-е издание доп., перераб. – М.: ФиС, 1989. – 224 с.

33. Лисицкая Т. С. Методика организации и проведения занятий в школе [Електронний ресурс] / Т. С. Лисицкая // Спорт в школе. – М., 2009. – №№ 17–24. – http://spo.1september.ru.

34. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина: підручник для студ. вищ. навч. мед. закладів / [Клапчук В. В., Дзяк Г. В., Муравов І. В. та ін.]; В. В. Клапчук (ред.), Г. В.Дзяк (ред.). – К.: Здоров'я, 1995. – 310 с.

35. Марков В. В. Аэробный тренинг в программе оздоровления человека / Марков В. В. // Здоров’я та освіта: проблеми та перспективи: матер. Всеукр. наук.-метод. конф. – Донецьк: ДОН НУ, 2001 – С. 178–181.

36. Монахов В. М. Методология проектирования педагогической технологии (аксиоматический аспект) / Монахов В. М. // Школьные технологии. – 2000. – № 3. – С.57–71.

37. Мотылянская Р. Е. Методологические аспекты использования пластической гимнастики как одной из форм оздоровительной физкультуры / Мотылянская Р. Е., Каплан Э. Я. // Теория и практика физической культуры. – 1989. – № 3. – С. 17–20.

38. Муравов И. В. Оздоровительные эффекты физической культуры и спорта / И. В. Муравов. – К.: Здоровье, 1989. – 276 с.

39. Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів (5–9 класи) [Електронний ресурс]. / [авт. Т. Ю. Круцевич та ін.]; Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (лист від 01.07.09р. №1/11-4630). – mon.gov.ua.

40. Научные работы. Экспресс-оценка уровня здоровья по Апанасенко Г. Л. [Електронний ресурс]. – http://www.hong-gia.com.

41. Операйло С. І. Фізична культура і спорт – реалії та перспективи в умовах розбудови національної освіти / Операйло С. І. // Фізична культура в школі. – 2002. – № 4. – С. 8–12.

42. Охорона здоров'я в Україні: статистичний збірник / Державний комітет статистики України. – К., 2001. – 271 с.

43. Платонов В. Н. Адаптація в спорті / В. Н. Платонов. – К.: Здоров’я, 1988. – 216 с.

44. Сайкина Е. Г. Научно-методические аспекты программы по фитбол-аэробике для детей дошкольного и млашего школьного возраста / Е. Г. Сайкина, С. В. Кузьмина // Современные проблемы обучения и воспитания физической культуре в условиях модернизации высшего образования: матер. регонал. науч.-практ. конф. – Уфа: Изд-во БПГУ им. М. Акмуллы, 2007. – С. 155–163.

45. Сергієнко Л. П. Комплексне тестування рухових здібностей людини / Л. П. Сергієнко. – Миколаїв: ІДМТІ, 2001. – 369 с.

46. Сиднева Л. В. Оздоровительная аэробика и методика ее преподавания: Учеб. пособие / Л. В. Сиднева, С. А. Гониянц. – М., 2000. – 74 с.

47. Теорія і методика фізичного виховання: підр. для студ. ВНЗ фіз. виховання та спорту: В 2 т. / [ред. Т. Ю. Круцевич]. – К.: Олімпійська література, 2008. – Т. 1: Загальні основи теорії і методики фізичного виховання. – 391 с.

48. Физическое воспитание и спорт в высших учебных заведениях: интеграция в европейское образовательное пространство: сб. науч. статей / под. ред. С. С. Ермакова. – Х.: ХГАДИ, 2005. – 408 с.

49. Фізична культура, спорт та здоров'я студентської молоді (проблеми, концепції та нові педагогічні технології): зб. наук. пр. / [відп. ред. В. В. Приходько]. – Д.: УДХТУ, 2000. – 152 с. – (До 70-річчя УДХТУ).

50. Фізичне виховання і спорт у сучасних умовах: Всеукр. наук.-практ. конф. / А. І. Стеценко (відп. ред.) – Черкаси: Видавництво ЧНУ, 2004. – 274 с.

51. Фоменко Т. В. Шейпінг (знаходження форми) і фізична підготовка [Електронний ресурс] / Фоменко Т. В. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту // Зб. наук. пр. / ред. С. С. Єрмаков. – Х., 1999. – № 21. – С. 56–59.

52. Фомин В. С. Проблема измерения здоровья на основе учета развития адаптационных свойств организма / Фомин В. С. // Теория и практика физической культуры. – 1996. – № 7. – С. 18–23.

53. Хоули Э. Т. Оздоровительный фитнес / Хоули Э. Т., Френкс Б. Д.; [пер. с англ.]. – К.: Олимпийская литература, 2000. – 368 с.

54. Худолій О. М. Основи методики викладання гімнастики / О. М. Худолій. – Х.: ОВС, 2004. – Вид. 3. – 414 с.

55. Шепард Р. Д. Практическая значимость потребления кислорода / Р. Д. Шепард // Наука в олимпийском спорте. – 1995. – №2. – С. 39–44.

56. Шиян Б. М. Методика викладання спортивно-педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах фізичного виховання і спорту: навч. посібник / Б. М. Шиян, В. Г. Папуша. – Х.: ОВС, 2005. – 208 с.

57. Щелкунов А. А. Социометрические исследования школьников девиантного типа поведения / Щелкунов А. А. / Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. праць / за ред. Єрмакова С. С. – Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2003. – №2. – С. 83–90.

ДОДАТОК А

АНКЕТА

«Здоров’я дітей – особистісно-соціальна цінність»

# 1. Чи подобаються Вам заняття з фізичної культури?

1. Так;

2. Ні;

3. Немає відповіді;

# 2. З яких причин Ви відвідуєте заняття з фізичної культури?

1. Мені подобається займатися фізичними вправами;

2. Для отримання позитивної оцінки;

3. Для покращення здоров’я;

4. Для формування красивої фігури;

5. Для покращення власних фізичних якостей;

6. Інші причини;

# 2. Як Ви вважаєте, чи ефективна сучасна система національного фіз. виховання?

7. Так, ефективна;

8. Ні;

9. Немає відповіді;

# 3. Чи влаштовує Вас матеріально-технічна спортивна база (спортивний інвентар на уроках з фізичного виховання, стан спортзалу, стадіону тощо)?

10. Так;

11. Ні;

12. Немає відповіді;

#4. Чи влаштовують Вас гігієнічні норми умов, у яких проводяться заняття з фізичної культури у Вашій школі (тепловий режим, освітлення, чистота, наявність душових кімнат)?

1. Так;

2. Ні;

3. Немає відповіді;

#5. Наскільки впливає на Вашу зацікавленість заняттями з фізичної культури особистість викладача?

1. Дуже впливає;

2. Впливає, але це не найважливіше для мене;

3. Не має значення;

4. Немає відповіді;

#6. Чи ставляться Ваші батьки до Ваших занять фізичною культурою так само, як до уроків з математики, фізики і т.д.?

1. Так;

2. Ні, фізкультура сприймається як необов’язкова дисципліна;

3. Їм байдуже;

4. Немає відповіді;

#7. Чи цікавитеся Ви новими фізк.-оздоровчими системами (фітбол-аеробікою, степ-аеробікою, шейпінгом)?

1. Так, і хочу займатися ними;

2. Так, цікавить, але я займаюся іншими видами спорту?

3. Ні, мене це не цікавить;

4. Немає відповіді;

# 8. Чи володієте Ви теорією фізичного виховання (знаєте власну добову норму рухової активності, володієте методами формування рухових дій, знаєте свої стандарти фіз. підготовленості)?

5. Так;

6. Ні;

7. Частково;

8. Навіть не чув про таке;

# 9. Чи вмієте Ви використовувати ФВ у залежності від стану здоров’я?

9. Так;

10. Ні;

11. Важко сказати;

# 10. Укажіть, будь ласка, звичайні для Вас заняття в позаурочний час?

1. Заняття шейпінгом, аеробікою, ритмікою, чи інш. видами спорту;

2. Заняття ФК за місцем проживання;

3. перегляд TV, відео, електронні ігри;

4. відвідування дискотек;

5. заняття городом, садом;

6. Заняття на комп'ютері;

7. читання учбової та худ. літератури;

8. спілкування з друзями;

9. додаткова освіта;

10. Інше (що саме?);

# 10. Чи виконуєте Ви домашні завдання з ФК?

11. Так, завжди;

12. Так, зрідка;

13. Їх не задають;

14. Ні, не виконую;

# 9. Чи займаєтеся Ви систематично самостійно чи у спорт. секціях?

15. Так;

16. Ні;

17. Не систематично, але займаюсь;

18.

# 11. Чи володієте Ви методикою розвитку фіз. якостей та навичками самострахування?

19. Так;

20. Ні;

21. Важко сказати;

# 12. Скажіть, чи приймали Ви участь у організації та суддівстві змагань?

22. Так;

23. Ні;

# 13. Чи займаєтеся Ви загартуванням?

24. Так, систематично загартовуюсь з батьками;

25. Так, в спорт. секції;

26. Так, іноді намагаюсь;

27. Ні;

28. Бажаю систематично займатися ФК, загартуванням;

# 14. Чи володієте Ви навичками першої медичної допомоги?

29. так;

30. ні;

31. важко сказати;

# 15. Чи приймали Ви участь у пропаганді здорового способу життя?

32. Так;

33. Ні;

# 16. Які заходи Ви вживаєте, щоб вести здоровий спосіб життя?

34. Перебування в умовах свіжого повітря;

35. Загартовуючі процедури;

36. Заняття аеробікою чи іншими видами спорту;

37. Ранкова гімнастика;

38. Дотримуюсь правил гігієни;

39. Взагалі не переймаюсь цим питанням;

40. важко відповісти;

# 17. Чи ведете Ви щоденник самоконтролю?

41. Так;

42. Ні;

43. Іноді намагаюсь;

# 18. Чи хвилюєтеся Ви в умовах заліків, екзаменів, тестів, змагань?

44. так;

45. Іноді;

46. ні;

47. Дуже хвилююсь;

# 19. Чи маєте Ви ускладнення у спілкуванні?

48. так;

49. ні;

50. Вважаю, що так – з дорослими;

51. Так – з ровесниками;

# 20. Вам потрібна зовнішня консультація психолога, педагога?

52. Не знаю;