Розробка пропозицій з удосконалення керівництва

У таблиці 17 наведено рекомендації щодо використання форм влади та стилів керівництва керівниками у конкретних ситуаціях, а саме при вирішенні наявних організаційних проблем.

Таблиця 17

Характеристика і обґрунтування застосування підходів до ефективного керівництва у ВАТ «УКРбуд»*

Підходи до ефективного керівництва	Загальна характеристика	Обґрунтування параметрів керівництва конкретними посадовими особами апарату управління
Директор	Заст. дир. з виробництва	Заст. др. з маркетингу
1.Форми влади:
- примусу	Базується на забезпеченні впливу на працівників через примус, їхній страх втратити роботу, захищеність, повагу.	+	+	-	-
- винагороди	Базується на формуванні керівником не обхідної поведінки підлеглих шляхом застосування системи матеріального та морального стимулювання	+	+	+	-
- законна	Базується на традиціях, що склалися в організації у сфері взаємопідпорядкування між керівником та підлеглими	-	-	-	+
- еталонна	Базується на харизмі керівника, тобто силі його особистих якостей, рис, що здатні викликати ініціативу у підлеглих	+	+	-	+
- експертна	Базується на володінні керівником спеціальними знаннями, які можуть задовольнити потреби виконавців	+	+	+	-
- дисциплінарна	Базується на поведінці підлеглих, яка відображає дотримання установлених стандартів, інструкцій, критерій, методик, розпоряджень, наказів. Важливу роль при цьому відіграє якість законодавчої, нормативної, адміністративної, інструктивної та інших баз	-	-	-	-
- інформаційна	Базується на використанні широкого спектру інформації, якою володіє менеджер. Ефективність використання цієї форми влади залежить від якості, достовірності та повноти інформації	+	+	+	-
2. Стилі керівництва
- на засадах системи Р. Лайкерта	Запропоновано 4 системи керівництва, які базуються на оцінці поведінки керівника: експлуататорсько – авторитарна, доброзичливо – авторитарна, консультативно – демократична, на засадах участі працівників	-	-	-	-
- через структуру та повагу до підлеглих	Передбачає звернення уваги не лише на роботу, але і на підлеглих, та формування такої поведінки керівника, яка враховує особливості внутрішньої організації та взаємодії груп підприємства	-	-	+	-
- на засадах управлінської гратки Р. Блейка і Дж. Моутон	Виділено 5 стилів керівництва від різноманітного поєднання керівником врахування інтересів виробництва та людей: збіднене управління, влада підпорядкування, організаційне управління, управління на засадах міського клубу, групове управління	-	+	-	-
- на засадах ситуаційної моделі Ф. Фідлера	Виділено 7 стилів керівництва, які керівнику доцільно застосовувати у конкретних ситуаціях, що формуються під впливом таких чинників: взаємовідносин між керівником та підлеглими, структурованість завдання та посадові повноваження керівника.	-	+	-	+
- „шлях-ціль” Т. Мітчела та Р. Хауса	Базується на спрямуванні керівником підлеглих на досягнення цілей через вплив на шляхи їх досягнення: роз’яснення підлеглому завдань, підтримка дій підлеглих, наставництво. Виділено 4 стилі керівництва: стиль підтримки, інструментальний, партисипативний, орієнтований на досягнення успіху	+	+	-	+
- на засадах врахування життєвого циклу П. Херсі та К. Бланшара	Виділено 4 стилі керівництва: вказівка, передавання, участь підлеглих у прийнятті рішень, делегування, їх вибір залежить від зрілості виконавців	-	-	+	+
- на засадах прийняття рішень В. Врума та Ф. Йеттона	Концентрує увагу на виборі керівником конкретного стилю керівництва залежно від конкретної ситуації, яка характеризується параметрами якості рішень та факторів, що обмежують згоду підлеглих	+	-	-	-
- узгоджене керівництво	Базується на узгодженні між керівником та підлеглих власних потреб: завдань, затрачених зусиль та мотивування	-	-	+	+
-трансформаційне керівництво	Базується на створенні умов для творчого та самостійного виконання завдань підлеглими, фактично відмовляючись від здійснення прямого керівництва. Значну роль при цьому відіграє харизма керівника, персоналізація уваги, стимулювання інтелекту	-	-	+	-
- керівництво на засадах попарних вертикальних зв’язків Гріна	Базується на припущенні, що сприйняття керівником підлеглого впливає на поведінку керівника, відповідно зумовлюючи поведінку підлеглого. Відповідно до цього керівник може змінювати власний стиль керівництва відповідно до очікувань та потреб підлеглих	-	-	+	-

 

* - Знак „+” показує, які форми влади і стилі керівництва використовуються конкретним керівником. Знак „-” показує, які форми влади та стилі керівництва не притаманні керівникам.

 

Таблиця 18