Опис винаходу (корисної моделі)

Призначення опису Опис повинен розкривати суть винаходу (корисної моделі) настільки ясно і повно, щоб його (її) міг здійснити фахівець у зазначеній галузі. Опис необхідно викладати в порядку, зазначеному в Правилах.

Структура опису

Опис починається із зазначення індексу рубрики діючої редакції МПК, до якої належить винахід (корисна модель),

назви винаходу і містить такі розділи:

– галузь техніки, до якої належить винахід (корисна модель);

– рівень техніки;

– суть винаходу (корисної моделі);

– перелік фігур креслення (якщо на них є посилання в описі);

– відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу (корисної моделі).

.. Не допускається заміна розділу опису в цілому або його частини посиланням на інформаційне джерело, що містить необхідні відомості, навіть якщо це опис до раніше поданої заявки чи опис до охоронного документа. Назва винаходу (корисної моделі) повинна відповідати суті винахо- ду (корисної моделі) і, як правило, характеризувати його (її) призначення. Назву винаходу (корисної моделі) слід викладати в однині. Винятки складають: – назви, які не вживаються в однині; – назви винаходів, що є хімічними сполуками, охопленими загальною структурною формулою. Назва групи винаходів, що є об’єктами, один з яких призначений для одержання (виготовлення), здійснення або використання іншого, повинна міс- тити повну назву одного винаходу і скорочену – іншого. Назва групи винаходів, що є об’єктами, один з яких призначений для використання в іншому, повинна містити повні назви винаходів, які входять до групи. Назва групи винаходів, що є варіантами, повинна містити назву одного об‘єкта групи із зазначенням у дужках слова «варіанти».

Галузь техніки, до якої належить винахід (корисна модель) У цьому розділі зазначають галузь техніки, до якої належить винахід (корисна модель), а також, за потреби, галузь застосування винаходу (корис- ної моделі). Якщо таких галузей декілька, то зазначають ті з них, які мають перевагу.

Рівень техніки У розділі «Рівень техніки» наводять рівень техніки, відомий заяв- нику, і який можна вважати корисним для розуміння винаходу (корисної мо- делі) і його (її) зв‘язку з відомим рівнем. Зокрема, наводять дані про відомі заявнику аналоги винаходу (корисної моделі) з виділенням серед них аналога, найбільш близького за сукупністю ознак до винаходу (корисної моделі).

Аналог винаходу (корисної моделі) – це засіб того самого призна- чення, який відомий з джерел, що стали загальнодоступними до дати подання заявки до Установи, або, якщо заявлено пріоритет, до дати пріоритету, і хара- ктеризується сукупністю ознак, подібних до сукупності суттєвих ознак вина- ходу (корисної моделі). Якщо аналогів декілька, то останнім описують найближчий аналог. При описуванні кожного з аналогів наводять бібліографічні дані джерела інформації, де він розкритий, його ознаки із зазначенням тих з них, що збігаються з суттєвими ознаками винаходу (корисної моделі), що заявляється, та зазначають відомі заявнику причини, що перешкоджають одержанню очікуваного технічного результату. Для виявлення та обґрунтування причин, що перешкоджають при використанні найближчого аналога одержанню очікуваного технічного результату, необхідно проаналізувати технічні властивості аналога, обумовлені сукупніс- тю притаманних йому ознак, характер виявлення цих властивостей при його використанні і показати їх недостатність для досягнення очікуваного техніч- ного результату.

При описуванні групи винаходів відомості про аналоги наводять для кожного винаходу.

Суть винаходу (корисної моделі). Суть винаходу (корисної моделі) виражається сукупністю суттє- вих ознак, достатніх для досягнення технічного результату, який забезпечує винахід (корисна модель). Ознаки належать до суттєвих, якщо вони впливають на технічний результат, якого можна досягти, тобто перебувають у причинно-наслідковому зв’язку із зазначеним результатом.

У цьому розділі детально розкривають технічну задачу, на вирішення якої направлений винахід (корисна модель) та технічний результат, якого можна досягти при здійсненні винаходу (корисної моделі). Технічна задача, як правило, полягає у створенні об‘єкта, характеристики якого відповідають заданим вимогам. Цим об‘єктом може бути пристрій, спосіб тощо.

Під технічним результатом розуміють виявлення нових властивос- тей або покращання характеристик відомих властивостей об’єкта винаходу (корисної моделі), що можуть бути одержані при здійсненні винаходу (корис- ної моделі). Технічний результат може бути виражений, наприклад у зменшенні чи збільшенні крутного моменту, у зниженні чи підвищенні коефіцієнта тертя, зменшенні чи збільшенні частоти або амплітуди коливань, у зменшенні спо- творювань сигналу, у структурному перетворенні в процесі кристалізації, у поліпшенні контакту робочого органу із середовищем тощо. Технічним результатом може бути розширення асортименту технічних засобів певного призначення або одержання таких засобів уперше. Рекомендується навести також й інші відомі заявнику види технічного результату, одержання яких забезпечує винахід (корисна модель), у тому числі і в конкретних формах його використання. Для групи винаходів зазначені відомості, у тому числі і стосовно технічного результату, наводяться для кожного винаходу.

У цьому розділі, якщо це можливо, обґрунтовують причинно-наслідковий зв‘язок між ознаками винаходу й очікуваним технічним результатом.

Перелік фігур креслення. У цьому розділі опису, крім переліку фігур, наводять стислі пояснення того, що зображено на кожній з них. Якщо суть винаходу пояснюють інші ілюстративні матеріали (напри- клад, фотографії), то наводять стисле пояснення їх змісту. Таблиці нумерують окремо.

Відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу (корисної моделі) У цьому розділі розкривають можливість одержання зазначеного в розділі «Суть винаходу (корисної моделі)» технічного результату при здійс- ненні винаходу (корисної моделі). Можливість здійснення винаходу, суть якого характеризують з використанням ознаки, яку подано загальним поняттям, зокрема, на рівні функ- ціонального узагальнення, підтверджують або описом засобу для реалізації ці- єї ознаки безпосередньо в матеріалах заявки, або посиланням на відомість та- кого засобу чи методів його одержання. Якщо для характеристики винаходу використовують виражені у вигляді інтервалу значень кількісні ознаки, то у прикладах здійснення винаходу мають бути наведені відомості, що підтверджують можливість одержання технічного результату у межах зазначеного інтервалу.

Підпис Опис винаходу (корисної моделі) підписує заявник у тому самому по- рядку, що й заяву про видачу патенту (деклараційного патенту).

 

5.3. Формула винаходу (корисної моделі). Призначення формули винаходу (корисної моделі) і вимоги до формули.

Формула винаходу (корисної моделі) призначена для визначення обсягу правової охорони, яка надається патентом (деклараційним патентом). Формула винаходу (корисної моделі) повинна стисло і ясно відображати суть винаходу (корисної моделі).

Формула винаходу (корисної моделі) визнається такою, що відо- бражає суть винаходу (корисної моделі), якщо вона містить сукупність його (її) суттєвих ознак, достатню для досягнення зазначеного заявником технічно- го результату.

Формула винаходу (корисної моделі) повинна базуватися на описі й характеризувати винахід (корисну модель) тими самими поняттями, що міс- тить опис винаходу (корисної моделі).

Ознаки винаходу (корисної моделі) у формулі винаходу (корисної моделі) викладають таким чином, щоб забезпечити можливість їх ідентифіка- ції, тобто однозначного розуміння їх змісту фахівцем на основі відомого рівня техніки.

Якщо заявка містить креслення, то для кращого розуміння ознак, зазначених у формулі винаходу (корисної моделі), у їх взаємозв’язку з відпо- відними позиціями на кресленнях допускається після зазначення ознаки у фо- рмулі винаходу (корисної моделі) проставляти відповідні позиції в дужках. При цьому, зазначення позиції не обмежує обсяг правової охорони, що визна- чається формулою.

Характеристика ознаки винаходу (корисної моделі) у формулі ви- находу (корисної моделі) не може бути замінена посиланням на опис чи крес- лення. Заміна допускається у виняткових випадках, коли неможливо виразити ознаку інакше. Заявник повинен показати, що така необхідність існує.

Ознаку винаходу (корисної моделі) доцільно характеризувати за- гальним поняттям (що виражає функцію, властивість тощо), яке охоплює різні окремі форми його реалізації, якщо саме ці характеристики, які містяться в за- гальному понятті, забезпечують у сукупності з іншими ознаками досягнення зазначеного заявником технічного результату. Якщо таке поняття відсутнє або узагальнення неправомірне, то ознака винаходу (корисної моделі) може бути виражена як альтернатива. Ознака винаходу (корисної моделі) може бути виражена як альтернатива за умови, що така ознака при будь-якому зазначеному в альтернативі виборі у сукупності з іншими ознаками забезпечує досягнення одного і того самого технічного результату.

Структура формули винаходу (корисної моделі) Формула винаходу (корисної моделі) може бути одноланковою чи багатоланковою і включати відповідно один або декілька пунктів.

Одноланкову формулу винаходу (корисної моделі) застосовують для характеристики одного винаходу (корисної моделі) сукупністю суттєвих ознак, які не мають розвитку чи уточнення щодо окремих випадків його виконання або використання.

Багатоланкову формулу винаходу (корисної моделі) застосовують для характеристики одного винаходу (корисної моделі) з розвитком і(або) уто чненням сукупності його (її) ознак стосовно деяких випадків виконання і використання винаходу (корисної моделі) або для характеристики групи винаходів.

Багатоланкова формула, що характеризує один винахід (корисну модель), має один незалежний пункт і наступний (наступні) за ним залежний (залежні) пункт (пункти).

Багатоланкова формула, що характеризує групу винаходів, має де- кілька незалежних пунктів, кожний з яких характеризує один з винаходів гру- пи. При цьому кожний з винаходів групи може бути охарактеризований із за- лученням залежних пунктів, підпорядкованих відповідному незалежному пу- нкту.

При складанні багатоланкової формули дотримуються таких правил: – незалежні пункти, як правило, не повинні містити посилань на інші пункти формули, однак такі посилання допускаються, якщо вони дають змогу викласти даний незалежний пункт без повторення в ньому повністю змісту інших пунктів;

– залежні пункти формули групуються разом з тим незалежним пунк- том, якому вони підпорядковані, у тому числі, коли для характеристики різних винаходів групи залучаються залежні пункти однакового змісту;

– пункти багатоланкової формули винаходу (корисної моделі) нумеру- ються арабськими цифрами, починаючи з 1 (у порядку їх викладення).

Складання формули винаходу (корисної моделі) Пункт формули винаходу (корисної моделі) складається, як прави- ло, з обмежувальної частини, яка включає ознаки винаходу, які збігаються з ознаками найближчого аналога, у тому числі родове поняття, що характеризує призначення об’єкта, та відмітної частини, яка включає ознаки, що відрізня- ють винахід від найближчого аналога. Обмежувальна й відмітна частини пункту формули відокремлюються одна від одної виразом “ який (яка, яке) відрізняється тим, що... ”. Без поділу на обмежувальну й відмітну частини, зокрема, складають формулу винаходу, яка характеризує:

– індивідуальну сполуку;

– штам мікроорганізму, культуру клітин рослин і тварин;

– застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призна- ченням;

– винахід, що не має аналогів. Формулу (або кожний пункт багатоланкової формули) викладають одним реченням.

Незалежний пункт формули винаходу (корисної моделі) повинен стосуватися лише одного винаходу (однієї корисної моделі). У незалежний пункт формули винаходу чи корисної моделі (або в кож- ний незалежний пункт формули, що характеризує групу винаходів) включають сукупність ознак, достатніх для досягнення технічного результату. Зазначена сукупність ознак визначає обсяг правової охорони.

При складанні незалежного пункту формули слід ураховувати, що сукупність ознак, достатніх для досягнення технічного результату, повинна бути передана певним набором ознак, властивих цьому об’єкту.

. Незалежний пункт формули винаходу не визнається таким, що стосується одного винаходу, якщо він містить:

– викладені як альтернатива ознаки, які не забезпечують одержання того самого технічного результату, або викладені як альтернатива групи ознак, причому кожна з альтернативних груп включає кілька функціонально самостійних ознак (вузол або деталь пристрою; операція способу, речовина, матері ал або прилад, застосовані в способі; інгредієнт композиції і т. ін.), у тому числі, коли вибір однієї з таких альтернативних ознак залежить від вибору, який зроблено щодо іншої (інших) ознаки (ознак);

– характеристику винаходів, які стосуються об‘єктів різного виду чи сукупності засобів, кожний з яких має своє власне призначення, а в цілому зазначена сукупність не реалізує спільного призначення.

До залежного пункту формули винаходу (корисної моделі) вклю- чають ознаки, що розвивають чи уточнюють сукупність ознак, зазначену в незалежному пункті формули, у тому числі шляхом розвитку чи уточнення окремих ознак цієї сукупності, та необхідні лише в окремих випадках виконання винаходу (корисної моделі) або його (її) використання. Обмежувальна частина залежного пункту формули включає родове поняття, що відображає призначення винаходу (корисної моделі), викладе- не, як правило, скорочено в порівнянні з наведеним у незалежному пункті, і містить посилання на незалежний пункт і/або залежний (залежні) пункт (пун- кти), якого (яких) він стосується.

Підпорядкованість залежних пунктів незалежному може бути без- посередньою і опосередкованою, тобто з посиланням на один або декілька за- лежних пунктів.

Безпосередню підпорядкованість залежного пункту застосовують тоді, коли для характеристики винаходу в окремому випадку його виконання чи використання поряд із ознаками цього пункту необхідні лише ознаки, за- значені в незалежному пункті формули.

Опосередковану підпорядкованість залежного пункту незалежному застосовують, якщо для зазначеної характеристики, окрім ознак незалеж- ного пункту формули, необхідні ще й ознаки одного чи кількох інших залеж- них пунктів формули.

При підпорядкованості залежного пункту декільком пунктам формули посилання на них зазначають з використанням альтернативи.

У залежному пункті формули, що характеризує один об’єкт, в усіх випадках під поняттям “Пристрій за п.1” розуміють повний зміст першого пункту формули, а саме сукупність усіх без винятку ознак, наведених у його обмежувальній та відмітній частинах.

Якщо залежний пункт сформульовано таким чином, що має місце заміна або вилучення ознаки незалежного пункту формули, якому він підпо- рядкований, то залежний пункт не може бути визнаний таким, що разом із за- значеним незалежним пунктом характеризує один винахід.

Підпис. Формулу винаходу (корисної моделі) підписує заявник у тому самому порядку, що й заяву про видачу патенту.

5.4 Креслення.

Графічні зображення (власне креслення, схеми, діаграми тощо) оформлюють на окремому аркуші (окремих аркушах). У правому верхньому куті кожного аркуша зазначають назву винаходу (корисної моделі).

Для пояснення суті винаходу (корисної моделі) як додаток до інших графічних матеріалів можуть бути подані фотографії. У виняткових випадках фотографії можуть бути подані як основний вид ілюстративних матеріалів, наприклад для ілюстрації етапів виконання хірургічних операцій. Формат фотографій повинен бути таким, щоб не виходив за розміри полів аркушів документів заявки. Фотографії малого формату слід наклеювати на аркуші встановленого формату з дотриманням вимог до якості аркуша.

5.5Реферат.

Реферат є скороченим викладом змісту опису винаходу (корисної моделі), який включає назву винаходу (корисної моделі), характеристику галузі техніки, якої стосується винахід (корисна модель), і (або) галузь його (її) застосування, якщо це не зрозуміло з назви, характеристику суті винаходу (корисної моделі) із зазначенням технічного результату, якого мають досягти. Суть винаходу (корисної моделі) в рефераті характеризують шляхом вільного викладу формули, переважно такого, при якому зберігаються всі суттєві ознаки кожного незалежного пункту. Реферат складають лише з інформаційною метою. Він не може братися до уваги з іншою метою, зокрема для тлумачення формули винаходу (корисної моделі) і визначення рівня техніки. Реферат складають таким чином, щоб він міг служити ефективним засобом пошуку у відповідній галузі техніки. Далі представлений зразок заявки на пристрій.

міжнародна патентна класифікація	ЗРАЗОК МПК G01F1/68
назва винаходу, корисної моделі	Термоанемометричний витратомір
галузі застосування	Винахід відноситься до галузі приладобудування, вимірювання об’єму рідин шляхом пропускання його через вимірювальний прилад неперервним потоком з використанням теплового ефектуі може бути використаний для поточного безперервного вимірювання витрати пульсуючих потоків, зокрема, палива (бензину) при роботі автомобільного двигуна з оцифруваннням сигналу на виході для вимірювання витрат палива у системах керування паливоподачею (паливо-повітряною сумішшю) та під час діагностування систем живлення-запалювання двигунів.
рівень техніки: аналог (прототип) бібліографічні джерела інформації	Відомий термоанемометричні витратомір (авторське свідоцтво СРСР №1783303 Тепловой измеритель количества молока, G01F1/68, Бюл. №47, 1992), який містить два терморезисторні давачі, які є півплечами мостової схеми, два інших плеча якої утворені резисторами, підсилювач змінного струму, фазовий детектор, нуль-орган, блок керування, генератор прямокутних коливань, стабілізатор напруги, електронний ключ, генератор тактових імпульсів високої частоти.
недостатність для досягнення очікуваного технічного результату	Але терморезисторні давачі виконані у вигляді кілець прямокутного перерізу і встановлені на внутрішній поверхні вимірювальної ділянки, причому одне із кілець виконане суцільним, а інше з розрізом, терморезисторні давачі електрично з’єднані послідовно, причому вхід фазового детектора з’єднаний з виходом нуль органа через діод, який пропускає в фазовий детектор тільки додатню складову, що суттєво погіршує точність, а вхід нуль-органа з виходом генератора тактових імпульсів низької частоти який в свою чергу з’єднаний з суматором послідовно через другий вхід лічильника імпульсів та кодовий лінеанезатор, за рахунок чого понижується швидкодія та точність виміру.
Формулювання завдання (технічний результат)	В основу винаходу поставлене завдання вдосконалення термоанемометричного витратоміра, у якому введення нових конструктивних елементів та зв’язків забезпечувало б отримання рівномірного впливу потоку палива на мостову схему і збереження незалежності роботи електричної схеми від температур зовнішнього середовища, палива і корпуса первинного перетворювача і за рахунок цього підвищити чутливість, швидкодію та точність вимірювання і здешевити конструкцію.
Суть винаходу	Поставлене завдання вирішується тим, що в термоанемометричному витратомірі, який містить встановлені на вимірювальній ділянці трубопроводу два терморезисторні давачі, які є півплечами мостової схеми, два інших плеча якої утворені резисторами, підсилювач змінного струму, фазовий детектор, нуль-орган, блок керування, генератор прямокутних коливань, стабілізатор напруги, електронний ключ, генератор тактових імпульсів високої частоти, згідно з винаходом він додатково містить задаючий генератор та шинний формувач, причому перший вихід задаючого генератора з’єднаний із другим входом фазового детектора, другий його вихід з’єднаний із третім входом генератора прямокутних коливань, а його вхід – із третім виходом стабілізатора напруги, вхід шинного формувача з’єднаний із виходом електронного ключа, а два терморезисторні давачі виконані у вигляді дроту і встановлені перпендикулярно осі трубопроводу.
Причинно-наслідковий звязок між суттєвими ознаками винаходу і технічним результатом	Це дає змогу добитись впливу потоку палива на терморезистивні давачі і на мостову схему з однією і тією ж швидкістю, отримати достатню чутливість схеми і зберегти незалежність роботи електричної схеми від температури зовнішнього середовища, температури палива і корпуса первинного перетворювача. Введенням в термоанемометричний витратомір задаючого генератора забезпечується стабілізація частоти змінної напруги живлення мостової схеми, а шинний формувач у вигляді однієї мікросхеми підвищує точність і швидкодію.
Перелік фігур	На фіг. 1 представлена блок-схема термоанемометричного витратоміра, на фіг. 2 наведені діаграми роботи термоанемометричного лічильника, де: 1 – первинний перетворювач; 2– підсилювач змінного струму; 3 – фазовий детектор; 4 – нуль-орган; 5 – електронний ключ; 6 – шинний формувач; 7 – задаючий генератор; 8 – стабілізатор напруги; 9 – генератор імпульсів високої частоти; 10 – генератор прямокутних коливань напруги, 11 – блок керування; R1, R2 – терморезисторні давачі первинного перетворювача; R3, R4, R5 – опори мостової схеми, а) питома витрата qп палива через паливопровід; б) температура перегріву і терморезисторних давачів; в) напруга на виході фазового детектора і на вході нуль-органа; г) амплітуда і часові характеристики напруги живлення мостової схеми від генератора прямокутних коливань; д) частотна характеристика початкової напруги електронного ключа.
Елементи пристрою та звязки між ними	Термоанемометричний витратомір складається з первинного перетворювача 1, який містить встановлені на вимірювальній ділянці перпендикулярно осі трубопроводу два терморезисторні давачі виконані у вигляді дроту з різними значеннями опорів R1 та R2, які є півплечами мостової схеми, два інших плеча якої утворені резисторами R3, R4, R5, причому резистор R5 підстроюючий і з’єднаний з опором R4 послідовно. Плече між терморезисторними давачами R1 та R2 з’єднане із першим виходом підсилювача змінного струму 2, другий вихід якого з’єднаний із плечем між опорами R3 та R4. Плече між опором R1 та R3 з’єднане із першим виходом генератора прямокутних коливань 10, другий вихід якого з’єднаний з плечем між опорами R2 та R5, а перший вхід – з виходом блоку керування 11. Третій вихід підсилювача змінного струму 2 з’єднаний із першим входом фазового детектора 3, другий вхід якого з’єднано із першим виходом задаючого генератора 7, причому другий вихід задаючого генератора 7 з’єднаний із другим входом генератора прямокутних коливань 10, а його вхід – з першим виходом стабілізатор напруги 8, другий вихід якого в свою чергу з’єднаний із першим входом блоку керування 11, а його третій вихід із входом генератора імпульсів високої частоти 9. Вихід фазового детектора 3 з’єднаний із входом нуль-органа 4, вихід якого в свою чергу з’єднаний із першим входом електронного ключа 5 та другим блоку керування 11. Вихід генератора імпульсів високої частоти 9 з’єднаний з другим входом електронного ключа 5, вихід якого в свою чергу з’єднаний із входом шинного формувача 6.
Робота пристрою	Термоанемометричний витратомір працює таким чином. З допомогою автоматичної системи з замкнутим зворотнім зв’язком, яка включає мостову схему з терморезисторними давачами R1,R2 та опорами R3, R4, R5, підсилювач змінного струму 2, фазовий детектор 3, нуль-орган 4, блок управління 11, генератор прямокутних імпульсів 10, підтримується середнє значення температур перегріву i терморезисторних давачів R1,R2 над рівнем температури навколишнього середовища. Різниця між максимальним і середнім значенням температури елементів (фіг. 2.б) є незначною і задається коефіцієнтом передачі підсилювального тракту та зоною нечутливості D UО нуль-органа (фіг. 2.в). За відсутності подачі палива (швидкість його руху рівна нулю) (фіг. 2.а, qп=0, 0<t<t^1) потужність, яка відбирається від терморезисторних давачів, незначна. Тому для підтримання температури перегріву елементів R1 i R2 на рівні, близькому до i (фіг. 2.б), тривалість їх нагріву при номінальній температурі від генератора прямокутних коливань мала порівняно з тривалістю охолодження (, фіг. 2.б, наприклад, ). Одночасно швидкість наростання напруги на виході фазового детектора значно вища швидкості її зменшення (фіг. 2.б, наприклад, ). За короткий час нагріву терморезисторних давачів , коли початкова напруга Uно (додатній рівень) нуль-органа 4 (див. фіг. 1) через електронний ключ 5, наповнена імпульсами високої частоти (фіг. 2.д) від генератора 9, надійде незначна кількість імпульсів через шинний формувач 6 до цифрового лічильника або ПЕОМ або іншого фіксуючого приладу. При виникненні руху палива qп в первинному перетворювачі (фіг. 2.а) збільшується відбір потужності (тепла) від терморезисторних давачів R1, R2 за рахунок обтікання їх потоком палива пропорційно швидкості v в степені n, де n <1. Це призведе до зростання тривалості (фіг. 2.б) нагріву терморезисторних давачів і їх живлення від генератора прямокутних імпульсів 10 напругою з амплітудою Uн (фіг. 2.г). При цьому збільшиться кількість імпульсів, що надходить від генератора тактових імпульсів високої частоти 9 через електронний ключ 5 за час (фіг. 2.д). Протягом часу через електронний ключ 5 (див. фіг. 1) на шинний формувач надійде Nі імпульсів напруги від генератора імпульсів високої частоти 9 з інтервалом часу між ними . На виході шинного формувача отримаємо функцію кількості імпульсів, які будуть характеризувати подачу палива за інтервал часу і які безпосередньо можна подавати до ПЕОМ. Чутливість схеми диференціально залежна від швидкості руху палива і підвищується із зменшенням швидкості потоку палива v. Мостову схему можна настроїти таким чином, щоб вона працювала на початковій, близькій до лінійної ділянці характеристики терморезисторних давачів, збільшуючи чутливість їх при номінальній подачі палива. Термоанемометричний витратомір дає змогу отримувати інформацію у цифровому коді, що уможливлює використання його для подальшого подання на цифрове табло або в ПЕОМ для аналізу і опрацювання. Використання нержавіючої сталі для терморезистивних давачів, виконання їх як малоінерційних однотипних давачів, забезпечує швидкодію, точність вимірювання, низьку вартість виробу. Його геометричні параметри дозволяють застосовувати його на автомобілях, для контролю складу суміші на усіх режимах роботи ДВЗ.
ПІДПИС	ЗАЯВНИК Національний університет«Львівська політехніка»   Проректор з наукової проф.. З.Г. Піх роботи

Рекомендований обсяг тексту реферату становить до 1000 знаків. Текст реферату слід викладати окремими короткими реченнями і уникати складних у стилістичному плані зворотів. Математичні та хімічні формули, а також креслення можуть бути включе- ні до реферату, якщо без них скласти реферат неможливо. Креслення, наведені в рефераті, мають бути виконані на окремому аркуші і додаватися до реферату. Креслень має бути стільки примірників, скільки примірників містить реферат. Реферат може містити також деякі додаткові відомості, зокрема посилання на кількість незалежних і залежних пунктів формули винаходу (корисної моделі), графічних зображень, таблиць.

 

ЗРАЗОК

Формула винаходу

Термоанемометричний витратомір, який містить встановлені на вимірювальній ділянці трубопроводу два терморезисторні давачі, які є півплечами мостової схеми, два інших плеча якої утворені резисторами, підсилювач змінного струму, фазовий детектор, нуль-орган, блок керування, генератор прямокутних коливань, стабілізатор напруги, електронний ключ, генератор тактових імпульсів високої частоти, який відрізняється тим, що він додатково містить задаючий генератор та шинний формувач, причому перший вихід задаючого генератора з’єднаний із другим входом фазового детектора, другий його вихід з’єднаний із третім входом генератора прямокутних коливань, а його вхід – із третім виходом стабілізатора напруги, вхід шинного формувача з’єднаний із виходом електронного ключа, а два терморезисторні давачі виконані у вигляді дроту і встановлені перпендикулярно осі трубопроводу.

Заявник: Національний університет “Львівська політехніка”

 

РЕФЕРАТ (ЗРАЗОК)

Назва	Термоанемометричний витратомір
Галузь застосування:	Винахід відноситься до галузі приладобудування і призначений для вимірювання об’єму рідини шляхом пропускання її через вимірювальний прилад неперервним потоком з використанням теплового ефекту і може бути використаний для поточного безперервного вимірювання витрати пульсуючих потоків палива (зокрема, бензину) при роботі автомобільного двигуна з оцифруваннням сигналу на виході для вимірювання витрат палива у системах керування паливоподачею та під час діагностування систем живлення-запалювання двигунів.
Суть винаходу:	Термоанемометричний витратомір містить встановлені на вимірювальній ділянці трубопроводу два терморезисторні давачі, які є півплечами мостової схеми, два інших плеча якої утворені резисторами, підсилювач змінного струму, фазовий детектор, нуль-орган, блок керування, генератор прямокутних коливань, стабілізатор напруги, електронний ключ, генератор тактових імпульсів високої частоти, додатково містить задаючий генератор та шинний формувач, причому перший вихід задаючого генератора з’єднаний із другим входом фазового детектора, другий його вихід з’єднаний із третім входом генератора прямокутних коливань, а його вхід – із третім виходом стабілізатора напруги, вхід шинного формувача з’єднаний із виходом електронного ключа, а два терморезисторні давачі виконані у вигляді дроту і встановлені перпендикулярно осі трубопроводу.
Технічний результат:	На виході отримано інформацію у цифровому коді, що уможливлює використання її для подальшого подання на цифрове табло або в ПЕОМ для аналізу і опрацювання; підвищено чутливість, точність вимірювання та швидкодію. 2 іл.

Проректор з наукової роботи проф З.Г. Піх

 

 

Фіг. 1. Термоанемометричний витратомір

 

 

Автори: (П І Б

Фіг. 2. Термоанемометричний витратомір

 

Автори: (П І Б)

 

Контрольні питання

1. Що входить в комплект заявки на винахід (корисної моделі)?

2. Порядок і структура повного опису винаходу (корисної моделі)

3.Що таке аналоги і прототип винаходу (корисної моделі)?

4.Формула винаходу(корисної моделі) і її конструкція?

5.Значеніе формули винаходу(корисної моделі)

6. Вимоги до назви. винаходу(корисної моделі)

7. Вимоги до опису рівня техніки винаходу(корисної моделі)

8.Что розуміється під суттю і технічним результатом винаходу(корисної моделі)?

9. Вимоги до формули винаходу(корисної моделі)

10. Однозвенна і многозвенна формула винаходу(корисної моделі)