Поняття та обєкти винаходу та корисної моделі

Кафедра ІСМ

 

 

Реферат

 

з дисципліни:

«Інтелектуальна власність»

 

на тему:

«Правова охорона винаходу і корисної моделі»

 

 

Виконав:

студент

групи ІСМм-12

Рак О.Р.

Прийняв:

доцент

Якушев В.С.

Львів-2012

Зміст

 

Вступ. 3

1. Поняття та обєкти винаходу та корисної моделі 5

2. Умови надання правової охорони винаходу. 7

3. Умови патентоздатності винаходу та корисної моделі 8

4. Патентовласники, їх права та обов'язки. 9

4.1. Що таке патент на винахід. 9

4.2. Права винахідника та права роботодавця. 9

4.3. Права та можливості власника патенту. 10

4.4. Права і обов’язки патентовласника. 10

4.6. Поступка патентних прав. 12

4.8. Участь Державного департаменту інтелектуальної власності у захисті прав патентовласника. 14

5. Порядок одержання патенту. 17

6. Припинення дії патенту і визнання його недійсним. 20

7. Патентування винаходів та корисних моделей в Україні: проблеми і виклики 23

7.1. Відмінність між винаходами та корисними моделями. 23

7.2. Деклараційний патент на винахід. 24

7.3. Локальна дія українських патентів. 25

7.4. Процедури патентування винаходів (корисних моделей) на території інших держав. 25

8. Міжнародно-правова охорона права інтелектуальної власності 27

Висновки. 30

Список використаної літератури. 31

 

 

Вступ

Термін інтелектуальна власність визначає закріплені законом тимчасові виключні права, а так само особисті немайнові права авторів на результат інтелектуальної діяльності або засоби індивідуалізації. Законодавство, яке визначає права на інтелектуальну власність, встановлює монополію авторів на певні форми використання результатів своєї інтелектуальної та творчої діяльності, які, таким чином, можуть використовуватися іншими особами лише з дозволу перших.

Інтелектуальна власність може включати в собі наступні права:

· Авторське право

· Суміжні права

· Патентне право

· Права на засоби індивідуалізації

· Право на секрети виробництва (ноу-хау)

· Охорона нових сортів рослин

Введення інтелектуальної власності ставить собі за мету вирішення наступних проблем:

1. Фінанси

Права на інтелектуальну власність дозволяють власникам інтелектуальної власності отримати вигоду з власності, створеної ними, надаючи фінансові стимули для створення інтелектуальної власності та інвестицій в неї, і, в патентних випадках, оплату досліджень і розробки.

2. Економічне зростання

Договори ВОІВ та кілька пов'язаних з ними міжнародних угод виходять з того, що захист прав інтелектуальної власності вкрай важливий для підтримки економічного зростання. У Довіднику про Інтелектуальну Власність ВОІВ наводяться дві причини необхідності закону про інтелектуальну власність:

«Перша - щоб створити законне вираження моральних та економічних прав авторів на свої творіння і права громадськості на доступ до цих творінь. Друга, як навмисний акт державної політики, полягає у заохоченні творчості, розповсюдження та застосуванні її результатів і сприяння справедливій торгівлі, яка сприятиме економічному та соціальному розвитку.»

У Торговій угоді по боротьбі з контрафакцією говориться, що «ефективний захист прав інтелектуальної власності має вирішальне значення для сталого економічного зростання в усіх галузях і в усьому світі».

Спільний дослідницький проект ВОІВ та Університету Організації Об'єднаних Націй по оцінці впливу систем інтелектуальної власності проведений на прикладі шести азіатських країнах показав «позитивну кореляцію між зміцненням системи ІВ та подальшого економічного зростання».

Економісти також показали, що ІВ може бути перешкодою для інновацій, якщо інновація різка. ІВ створює економічну неефективність у випадку монополії. Перешкода для спрямування ресурсів на інновації може виникнути, коли монопольні прибутки менші за покращення добробуту суспільства. Ця ситуація може розглядатися як провал ринку, а також питання про присвоюваність.

3. Мораль

У відповідності до статті 27 Загальної декларації прав людини, «кожна людина має право на захист своїх моральних і матеріальних інтересів, що є результатом наукових, літературних або художніх праць, автором яких вона є». Хоча взаємозв'язок інтелектуальної власності і прав людини складний, існують аргументи на користь інтелектуальної власності.

Аргументи на користь моральності інтелектуальної власності:

Природні права людини: аргумент правосуддя: цей аргумент заснований на ідеї про те, що людина має природне право на працю та/або продукцію, яку вона виробляє. Привласнення цих продуктів іншими розглядається як несправедливе.

Прагматичний аргумент: у відповідності з цим обгрунтуванням, суспільство, яке захищає приватну власність, є більш ефективним і процвітаючим, ніж суспільство, яке цього не робить. Припущення полягає в тому, що права на інтелектуальну власність покликані підвищити продуктивність суспільства і сприяють суспільному добробуту шляхом заохочення «створення, виробництва і розповсюдження інтелектуальних творів».

«Особистісний» аргумент: цей аргумент заснований на ідеї, що кожна людина має право виділити простий об'єкт і переробити його за своїм бажанням. Європейський закон про інтелектуальну власність формується на понятті, що ідеї – це продовження людини та її особистості.

Поняття та обєкти винаходу та корисної моделі

Винахід (корисна модель) – результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Тобто, об'єктом винаходу (корисної моделі) є технологічне рішення певного завдання, потреби. Впровадження винаходів (корисних моделей) дозволяє досягти більше високих технологічних результатів у порівнянні з конкурентами, що, у свою чергу, підвищує купівельну спроможність товарів, виготовлених із застосуванням винаходу (корисної моделі), а також ефективність їхнього виробництва.

Визнаний офіційними експертами винахід може отримати правову охорону від держави і стати об'єктом промислової власності, що засвідчується особливими правоохоронним документом, який має назву патент.

Винаходом може бути «продукт», «процес» та «нове застосування відомого продукту чи процесу» (пристрій, спосіб, сполука, композиція, застосування пристроїв за новим раніше невідомим призначенням, штами мікроорганізмів, культура клітини рослин і тварин тощо).

 

Види винаходів:

· Секретний винахід (секретна корисна модель) - винахід (корисна модель), що містить інформацію, віднесену до державної таємниці;

· Службовий винахід (корисна модель) - винахід (корисна модель), створений працівником:

o у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;

o з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця;

o службові обов'язки - зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов'язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі);

o доручення роботодавця - видане працівникові у письмовій формі завдання, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може привести до створення винаходу (корисної моделі);

 

Закон України «Про охорону прав на винаходи й корисні моделі» визначає, що об'єктом винаходу (корисної моделі) може бути:

· продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин і ін.);

· процес (спосіб);

· нове застосування відомого продукту або способу.

· Крім того, в одній заявці на винахід можуть поєднуватися відразу кілька об'єктів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом.

Патентовласники, їх права та обов'язки

Що таке патент на винахід

Патент на винахід – охоронний документ, що засвідчує авторство, дату патентування винаходу і право власності на винахід.

Право власності на винахід діє від дати подання заявки. Всі права на винахід отримує той, хто першим його запатентував.

Обов’язки патентовласника

До обовязків патентовласника входить:

· оплата патентних мит за підтримку чинності патенту;

· добросовісне використання прав, що випливають із патенту;

· використовувати права, що випливають із патенту протягом 3-х років із дати видачі патенту.

Добросовісне користування розуміється як таке, що не завдає шкоди іншим власникам патентів, іншим фізичним і юридичним особам, навколишньому середовищу, інтересам суспільства, національній безпеці тощо.

Якщо винахід, корисна модель, на які виданий патент, невикористовуються протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу патенту, будь-яка особа, зацікавлена в патенті, може звернутися до патентовласника з вимогою про видачу ліцензії. Зацікавленість особи виражається в бажанні і реальній можливості використовувати запатентований об’єкт.

Всесвітня організація інтелектуальної власності дає таке тлумачення примусової ліцензії. Термін «примусова ліцензія» використується для позначення явища, протилежного добровільний ліцензії.

Примусова ліцензія може виникнути, якщо патентовласник відмовився видати ліцензію зацікавленій особі і якщо він не може довести, що патент не використовувався у зв’язку з поважними причинами.

Якщо це відбувається, то зацікавлена особа звертається в суд із вимогою про видачу ліцензії. Після розгляду матеріалів справи суд виносить рішення задовольнити або відмовити у позові. Позитивне рішення суду виражається в рішенні про видачу невиняткової ліцензії із вказівкою обсягу повноважень, терміну дії, а також розміру винагороди.

У деяких випадках (коли зачепаються національни інтереси) примусова ліцензія може бути видана за рішенням Кабінету Міністрів України.

Поступка патентних прав

Через певні обставини патентовласник може разом із ліцензійним договором зробити поступку патентних прав. Власник патенту може передавати на підставі договору право власності на винахід (корисну модель, промисловий зразок) будь-якій особі, яка стає його правонаступником, а секретний винахід (корисна модель) – тільки за погодженням із Державним експертом.

Поступка патентного права може здійснюється за договором купівлі‑продажу або договору міни. Цілком припустима і безплатна поступка патентних прав, яка характерна для договорів дарування. Договір про передачу патенту підлягає реєстрації, без якої він вважається недійсним. Тобто поступка патентних прав – угода сторін про передачу всього обсягу патентних прав як з оплатою, так і без оплати.

Поступка патентних прав робиться тільки патентовласником. При цьому передається весь обсяг монопольних патентних прав, що випливають з патенту. Поступка патентних прав може робитися в різній юридичній формі: договір дарування, купівлі-продажу, тощо.

Договори, спрямовані на поступку патентних прав, повинні бути обов’язково оформлені в письмовій формі. Патентовласник не залишає за собою ніяких повноважень, що випливають з патенту.

Поступка патентних прав, як і ліцензійний договір вважається дійсною тільки при укладанні в письмовій формі і набуває чинності після державної реєстрації. Для реєстрації договору надаються такі документи: заява; договір у 3-х примірниках; документ про оплату державного збору. Внесення змін у договір також підлягають державній реєстрації. Якщо договором не передбачено інше, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Чинність договору стосовно інших осіб (будь-якої юридичної чи фізичної особи, що не є стороною договору) виникає тільки після його реєстрації у Відомстві.

Реєстрація договорів здійснюється відповідно до «Інструкції про порядок розгляду та реєстрації договору про передачу права власності на винахід (корисну модель) та ліцензійного договору на використання винаходу (корисної моделі)», зареєстрованої Мін’юстом України 21.06.95 за №180/716. Ця інструкція регламентує порядок розгляду та реєстрації документів, які подаються до управління патентування та ліцензування Відомства, та містить загальні вимоги до їх оформлення. Реєстрація договору здійснюється за умови наявності прав на винахід.

 

Порядок одержання патенту

Особа, яка бажає одержати патент (деклараційний па­тент) і має на це право, подає до Установи заявку - сукуп­ність документів, потрібних для видачі Установою патенту (деклараційного патенту) на винахід чи деклараційного па­тенту на корисну модель.

За дорученням заявника заявку можна подавати через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.

Заявка на винахід має стосуватися одного винаходу або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу), а заявка на корисну модель - од­нієї корисної моделі (вимога єдиності корисної моделі).

Заявку складають українською мовою. Вона має містити: заяву про видачу патенту на винахід з проведенням кваліфі каційної експертизи чи деклараційного патенту на винахід (корисну модель); опис винаходу (корисної моделі); формулу винаходу (корисної моделі); креслення (якщо на них є поси­лання в описі); реферат.

У заяві про видачу патенту (деклараційного патенту) слід зазначати заявника (заявників) і його (їх) адресу, а також на­вести дані про винахідника (винахідників).

Опис винаходу (корисної моделі) має викладатися визна­ченим порядком та розкривати суть винаходу (корисної мо­делі) настільки ясно й повно, щоб його зміг реалізувати фахі­вець у зазначеній галузі.

Формула винаходу (корисної моделі) має виражати його суть, базуватися на описі й викладатись визначеним поряд­ком зрозуміло й стисло.

Реферат складають лише для інформаційних цілей. Його не можна брати до уваги з іншою метою, зокрема для тлу­мачення формули винаходу (корисної моделі) і визначення рівня техніки.

За подання заявки сплачується збір.

Датою подання заявки є дата одержання матеріалів.

Після подання заявки та за наявності документа про сплату збору за її подання проводять формальну експер­тизу заявки (експертизу за формальними ознаками), тобто експертизу, у ході якої встановлюють належність зазначено­го в заявці об'єкта до переліку об'єктів, які можна визнати винаходами (корисними моделями), і відповідність складу заявки та її оформлення встановленим вимогам. Рішення формальної експертизи слід надіслати не пізніше шести мі­сяців від встановленої дати подання заявки.

Після успішного завершення формальної експертизи за заявкою на видачу деклараційного патенту на винахід за­клад експертизи розпочинає проведення експертизи заявки на локальну новизну (тобто новизну, що встановлюється за виданими в Україні патентами й поданими до ДДІВ заяв­ками на видачу патентів). Якщо результат експертизи заявки на локальну новизну позитивний, ДДІВ надсилає заявни­ку рішення про видачу деклараційного патенту на винахід.

Якщо результат формальної експертизи позитивний, за заявкою на видачу деклараційного патенту на корисну мо­дель заявнику надсилають рішення про видачу відповідного патенту.

Якщо результат формальної експертизи заявки на ви­дачу патенту на винахід позитивний, заявнику надсилають повідомлення про завершення формальної експертизи і про можливість проведення кваліфікаційної експертизи заяв­ки (експертизи по суті), тобто експертизи, що встановлює відповідність винаходу умовам патентоспроможності (новиз­ні, винахідницькому рівню, промисловій придатності).

По закінченні вісімнадцяти місяців від дати подання заяв­ки на видачу патенту на винахід, а якщо заявлено пріоритет, то від дати пріоритету, ДДІВ публікує у своєму офіційно­му бюлетені («Промислова власність») відомості про заявку за умови, що її не відкликано, вона не вважається відкликаною або якщо за нею не прийнято рішення про відмову у видачі патенту. За клопотанням заявника ДДІВ публікує відо­мості про заявку раніше зазначеного строку. Відомості про заявки, які становлять державну таємницю, не публікують.

 

Власник деклараційного патенту на винахід або його правонаступник з метою заміни деклараційного патенту на винахід на патент на винахід може подати клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи заявки, за якою ви­дано деклараційний патент. Таке клопотання має надійти до Установи протягом трьох років від дати подання заявки, за якою видано деклараційний патент. За подання клопотання сплачується збір.

Висновки

Кафедра ІСМ

 

 

Реферат

 

з дисципліни:

«Інтелектуальна власність»

 

на тему:

«Правова охорона винаходу і корисної моделі»

 

 

Виконав:

студент

групи ІСМм-12

Рак О.Р.

Прийняв:

доцент

Якушев В.С.

Львів-2012

Зміст

 

Вступ. 3

1. Поняття та обєкти винаходу та корисної моделі 5

2. Умови надання правової охорони винаходу. 7

3. Умови патентоздатності винаходу та корисної моделі 8

4. Патентовласники, їх права та обов'язки. 9

4.1. Що таке патент на винахід. 9

4.2. Права винахідника та права роботодавця. 9

4.3. Права та можливості власника патенту. 10

4.4. Права і обов’язки патентовласника. 10

4.6. Поступка патентних прав. 12

4.8. Участь Державного департаменту інтелектуальної власності у захисті прав патентовласника. 14

5. Порядок одержання патенту. 17

6. Припинення дії патенту і визнання його недійсним. 20

7. Патентування винаходів та корисних моделей в Україні: проблеми і виклики 23

7.1. Відмінність між винаходами та корисними моделями. 23

7.2. Деклараційний патент на винахід. 24

7.3. Локальна дія українських патентів. 25

7.4. Процедури патентування винаходів (корисних моделей) на території інших держав. 25

8. Міжнародно-правова охорона права інтелектуальної власності 27

Висновки. 30

Список використаної літератури. 31

 

 

Вступ

Термін інтелектуальна власність визначає закріплені законом тимчасові виключні права, а так само особисті немайнові права авторів на результат інтелектуальної діяльності або засоби індивідуалізації. Законодавство, яке визначає права на інтелектуальну власність, встановлює монополію авторів на певні форми використання результатів своєї інтелектуальної та творчої діяльності, які, таким чином, можуть використовуватися іншими особами лише з дозволу перших.

Інтелектуальна власність може включати в собі наступні права:

· Авторське право

· Суміжні права

· Патентне право

· Права на засоби індивідуалізації

· Право на секрети виробництва (ноу-хау)

· Охорона нових сортів рослин

Введення інтелектуальної власності ставить собі за мету вирішення наступних проблем:

1. Фінанси

Права на інтелектуальну власність дозволяють власникам інтелектуальної власності отримати вигоду з власності, створеної ними, надаючи фінансові стимули для створення інтелектуальної власності та інвестицій в неї, і, в патентних випадках, оплату досліджень і розробки.

2. Економічне зростання

Договори ВОІВ та кілька пов'язаних з ними міжнародних угод виходять з того, що захист прав інтелектуальної власності вкрай важливий для підтримки економічного зростання. У Довіднику про Інтелектуальну Власність ВОІВ наводяться дві причини необхідності закону про інтелектуальну власність:

«Перша - щоб створити законне вираження моральних та економічних прав авторів на свої творіння і права громадськості на доступ до цих творінь. Друга, як навмисний акт державної політики, полягає у заохоченні творчості, розповсюдження та застосуванні її результатів і сприяння справедливій торгівлі, яка сприятиме економічному та соціальному розвитку.»

У Торговій угоді по боротьбі з контрафакцією говориться, що «ефективний захист прав інтелектуальної власності має вирішальне значення для сталого економічного зростання в усіх галузях і в усьому світі».

Спільний дослідницький проект ВОІВ та Університету Організації Об'єднаних Націй по оцінці впливу систем інтелектуальної власності проведений на прикладі шести азіатських країнах показав «позитивну кореляцію між зміцненням системи ІВ та подальшого економічного зростання».

Економісти також показали, що ІВ може бути перешкодою для інновацій, якщо інновація різка. ІВ створює економічну неефективність у випадку монополії. Перешкода для спрямування ресурсів на інновації може виникнути, коли монопольні прибутки менші за покращення добробуту суспільства. Ця ситуація може розглядатися як провал ринку, а також питання про присвоюваність.

3. Мораль

У відповідності до статті 27 Загальної декларації прав людини, «кожна людина має право на захист своїх моральних і матеріальних інтересів, що є результатом наукових, літературних або художніх праць, автором яких вона є». Хоча взаємозв'язок інтелектуальної власності і прав людини складний, існують аргументи на користь інтелектуальної власності.

Аргументи на користь моральності інтелектуальної власності:

Природні права людини: аргумент правосуддя: цей аргумент заснований на ідеї про те, що людина має природне право на працю та/або продукцію, яку вона виробляє. Привласнення цих продуктів іншими розглядається як несправедливе.

Прагматичний аргумент: у відповідності з цим обгрунтуванням, суспільство, яке захищає приватну власність, є більш ефективним і процвітаючим, ніж суспільство, яке цього не робить. Припущення полягає в тому, що права на інтелектуальну власність покликані підвищити продуктивність суспільства і сприяють суспільному добробуту шляхом заохочення «створення, виробництва і розповсюдження інтелектуальних творів».

«Особистісний» аргумент: цей аргумент заснований на ідеї, що кожна людина має право виділити простий об'єкт і переробити його за своїм бажанням. Європейський закон про інтелектуальну власність формується на понятті, що ідеї – це продовження людини та її особистості.

Поняття та обєкти винаходу та корисної моделі

Винахід (корисна модель) – результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Тобто, об'єктом винаходу (корисної моделі) є технологічне рішення певного завдання, потреби. Впровадження винаходів (корисних моделей) дозволяє досягти більше високих технологічних результатів у порівнянні з конкурентами, що, у свою чергу, підвищує купівельну спроможність товарів, виготовлених із застосуванням винаходу (корисної моделі), а також ефективність їхнього виробництва.

Визнаний офіційними експертами винахід може отримати правову охорону від держави і стати об'єктом промислової власності, що засвідчується особливими правоохоронним документом, який має назву патент.

Винаходом може бути «продукт», «процес» та «нове застосування відомого продукту чи процесу» (пристрій, спосіб, сполука, композиція, застосування пристроїв за новим раніше невідомим призначенням, штами мікроорганізмів, культура клітини рослин і тварин тощо).

 

Види винаходів:

· Секретний винахід (секретна корисна модель) - винахід (корисна модель), що містить інформацію, віднесену до державної таємниці;

· Службовий винахід (корисна модель) - винахід (корисна модель), створений працівником:

o у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;

o з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця;

o службові обов'язки - зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов'язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі);

o доручення роботодавця - видане працівникові у письмовій формі завдання, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може привести до створення винаходу (корисної моделі);

 

Закон України «Про охорону прав на винаходи й корисні моделі» визначає, що об'єктом винаходу (корисної моделі) може бути:

· продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин і ін.);

· процес (спосіб);

· нове застосування відомого продукту або способу.

· Крім того, в одній заявці на винахід можуть поєднуватися відразу кілька об'єктів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом.