Роль аналізаторів у формуванні уявлень про множину

Леушина А.М. зазначає, що дитина оточена різними множинами, які виражені не тільки предметами, але й звуками, рухами …. Ці множини дитина сприймає різними аналізаторами: зоровим, слуховим, дотиковим, кін естетичним. Через інтерорецепцію відчуттів дитина відчуває рухові акти серця, дихання ….є всі ц і відчуття, які передаються в кору головного мозку, слугують основою формування уявлень невизначеній множинності різних явищ, що підкреслює в своїх висловлюваннях І.М. Сеченов.

На різних етапах сприймання множини і її елементів аналізатори відіграють різну роль.

Кінестетичний аналізатор відіграє провідну роль у формуванні як самої діяльності лічби, так і уявлень про множинність і множину. Лічба поза рухами неможлива. Напр.., рахуємо студентів в аудиторії, не використовуємо рухи руки, проте рахуємо очима, переносячи свій погляд з однієї людини на іншу.

Крім того, ми в умі промовляємо слова-числівники. Цих слів ніхто не чує, однак фізіологічні дослідження за допомогою спеціальної апаратури свідчать про рухи нашого мовленнєвого апарату. Те ж саме відбувається і при сприйманні множини іншими аналізаторами. Рахуючи звуки, ми не тільки в умі називаємо числівники, але й ще киваємо головою або здійснюємо інші ритмічні рухи рукою чи ногою, начебто відділяючи кожний звук. І.М. Сєченов назвав руховий аналізатор дробним (ділильним) аналізатором часу і простору. Таким чином, рахунок без участі рухового аналізатора неможливий. І чим менше розвинена у дитини діяльність лічби, тим більшу роль в ній відіграє рух.

Народна педагогіка підмітила зв’язок перших слів-числівників з рухами і створила лічилочки. Все це послужило основою вважати руховий аналізатор провідним у підрахунку елементів множин і у формуванні перших уявлень про множину.

Роль зорового аналізатора. В ранньому дитинстві, коли погляд дитиниспрямований на кінці множини, підвищується роль зорового аналізатора. Діти сприймають множину як єдине просторово-замкнене ціле. В подальшому все більше і більше розвивається взаємозв’язок двох аналізаторів: зорового і рухового під впливом правильного педагогічного керівництва. Прийоми накладання і прикладання заставляють дитину сприймати не тільки множину в її межах, але й слідкувати зором за кожним елементом множини і відтворювати його. Це перебудовує характер рухів рук.

Розміщення елементів множини в лінію допомагає розвитку у дітей уміння відмічати рукою і слідкувати очима за послідовністю всіх елементів множини зліва направо. Це готує дітей до лічильної операції з допомогою слів-числівників.

При до числовому порівнянні множин шляхом співставлення елементів множин один до одного дитина підводиться через рух до зорового сприйняття. Порівнюючи дві сукупності, вона бачить рівність і нерівність. Таким чином, дитина починає розрізнювати множини за їхньою потужністю і відображати це словом. Поступово у дитини формується потреба не тільки розрізняти, але і рахувати кількість елементів з допомогою слів-числівників: мовленнєво-руховий аналізатор вступає в зв’язок з рухами руки і очей і з зоровим сприйманням сукупності.

Все це ще раз підтверджує, що не з навчання лічби з допомогою слів-числівників потрібно починати навчання маленьких дітей, з створення множин самими дітьми і порівняння їх прийомами накладання і прикладання, що поступово знайомить дітей з рівністю і нерівністю сукупностей (Грибів на верхній смужці більше, а кружечків на нижній менше, або зайчиків більше, а морквин менше, або ляльок і чашок порівну, чашок стільки, скільки ляльок).

Яку ж роль відіграє називання дітьми числівників, в якому бере участь мовленнєво-руховий аналізатор?

Слова-числівники, навіть які вимовляються по порядку, є не чим іншим, як мовленнєво-руховим стереотипом, а не розумінням значення числа.

Роль слухового аналізатора. Сприймання звуків і рухів сприяє більш чіткій диференціації елементів множини. Маленьким дітям, які не знають рахунку і слів-числівників, вихователь пропонує постукати стільки ж разів, стільки раз постукав педагог.. Дитина чула звуки і бачила рухи його руки. Як же дитина сприймає і відтворює їх?

На другому році життя дитина ще не відтворює сприймання ними кількості на слух: замість 2-3 звуків, які представлені вихователем, вони стукають багато разів. Пізніше вони починають вслухуватись в кількість звуків, вдивлятись в кількість відтворюваних вихователем рухів і три-п’ять звуків починають відстукувати правильно.

Якщо звуки, які сприймаються дитиною, супроводжувати назвою числівника або навіть безсмисловими словами лічилки, дитина відтворює їх в більшій, ніж звичайно, кількості. Слово, яке супроводжує звук, сприяє більш чіткій диференціації кожного звуку-руху.

Т.ч., якщо зоровий аналізатор сприяє синтезуванню окремих елементів в одне ціле, то слуховий, руховий і мовленнєво-руховий аналізатори сприяють виокремленню окремих елементів всередині цього цілого.

Отже, на різних етапах розвитку дитини залучаються різні аналізатори.

І етап. Раннє дитинство.

Усвідомлення меж множини відсутнє. Дитина працює обома руками

ІІ етап. Підсилюється роль зорового аналізатора, коли увага дитини спрямована на межі множини.

ІІІ етап. Розвивається взаємодія двох аналізаторів – зорового і рухово го

ІV етап. Завдяки лінійному розміщенню множин підсилюється взаємодія двох аналізаторів – зорового і рухового.

V етап. Припадає на кінець 4 – початок п”ятого року життя. Дітей вчать лічити “очима”(без допомоги руки)

VІ етап. Припадає на п’ятий рік життя. Дітей вчать лічити мовчки (виконувати лічильну дію в думці)