Тема 10. Множинність злочинів

Поняття множинності злочинів. Соціальна та юридична характеристика множинності злочинів та її значення.

Одиничний злочин як структурний елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів: прості та ускладнені одиничні злочини (триваючі, продовжувані та складні злочини).

Види множинності злочинів.

Сукупність злочинів та її ознаки. Види сукупності злочинів: ідеальна та реальна сукупність. Відмежування ідеальної сукупності від одиничного злочину. Відмежування сукупності злочинів від конкуренції норм. Кваліфікація злочинів при ідеальній та реальній сукупності. Значення сукупності злочинів для кваліфікації злочину та призначення покарання.

Повторність злочину та її ознаки. Види повторності: повторність, не пов'язана із засудженням (фактична повторність) та повторність, пов'язана із засудженням (рецидив). Види фактичної повторності: повторність тотожніх, однорідних та різнорідних злочинів.

Неодноразовість, систематичність та вчинення злочину у вигляді промислу як види повторності тотожних злочинів. Повторність та реальна сукупність злочинів. Значення повторності для кваліфікації злочину та призначення покарання.

Рецидив злочину: поняття та ознаки. Види рецидиву: загальний, спеціальний, простий, складний (багаторазовий), пенітенціарний, особливо небезпечний. Значення рецидиву для кваліфікації злочину і для призначення покарання. Умови, порядок та правові наслідки визнання особи рецидивістом.

Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів. Врахування їх при:

- кваліфікації злочинів та призначенні покарання;

- вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених КК.

 

Роль і значення теми: вивчення даної теми дозволяє оволодіти знаннями про множинність злочинів та її кримінально-правове значення.

Ключові слова та поняття: “множинність злочинів”, “одиничний злочин”, “триваючі злочини”, “продовжувані злочини”, “складні злочини”, “сукупність злочинів”, “повторність злочинів”, “рецидив злочинів”, “правові наслідки повторності (сукупності, рецидиву)”.

Обсяг знань, вмінь слухача після вивчення теми: слухач має вільно володіти матеріалом теми про поняття та юридичну характеристику множинності злочинів, одиничний злочин як структурний елемент множинності злочинів, про види одиничних злочинів: прості та ускладнені одиничні злочини (триваючі, продовжувані та складні), поняття та види сукупності злочинів, повторність як вид множинності злочинів та її види і значення для кваліфікації, про рецидив злочинів та його види.

 

 

Тема 11. Обставини, що виключають злочинність діяння

Поняття, ознаки і види обставин, що виключають злочинність діяння. Обставини, які передбачені КК та іншими законодавчими актами (Закон України «Про міліцію» та ін.).

Поняття необхідної оборони. Правова оцінка заподіяння шкоди при, так званій, «передчасній» і «запізнілій» обороні. Оцінка використання технічних та інших пристосувань, які вживаються для захисту від посягання.

3авдання шкоди при необхідній обороні тому, хто посягає. Мета необхідної оборони – захист від суспільно небезпечних посягань. Співрозмірність необхідної оборони.

Вплив на відповідальність особи, яка перебувала в стані необхідної оборони застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для:

- захисту від нападу озброєної особи;

- захисту від нападу групи осіб;

- відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення.

Врахування суб’єктивного ставлення особи, що захищається, до заподіяння шкоди. Правові наслідки заподіяння шкоди особою, яка перебувала в стані сильного душевного хвилювання, викликаного суспільно небезпечним посяганням, що не відповідало небезпечності посягання чи обстановці захисту.

Перевищення меж (ексцес) необхідної оборони. Його поняття і ознаки. Відповідальність за ексцес оборони.

Уявна оборона. Відповідальність при уявній обороні. Інститут необхідної оборони в діяльності співробітників органів внутрішніх справ. Межі кримінальної відповідальності при уявній обороні за заподіяну шкоду (з урахуванням вікових, розумових, освітніх, психологічних та інших особистих характеристик особи, яка захищалася).

Підстави і ознаки затримання особи, яка вчинила злочин. Вимушений характер завдання шкоди особі, яка вчинила злочин при її затриманні. Відповідність заподіяння шкоди при затриманні небезпеці вчиненого посягання і обставинам затримання. Врахування суб’єктивного ставлення затриманої особи до шкоди, яка була завдана.

Відповідальність за заподіяння шкоди, яка не була необхідною для затримання особи, яка вчинила злочин. Кримінально-правові питання затримання особи, яка вчинила злочин в діяльності співробітників органів внутрішніх справ.

Поняття, підстави і ознаки крайньої необхідності. Неможливість усунення небезпеки, що загрожує інакше як шляхом завдання шкоди – єдина підстава крайньої необхідності.

Суспільна небезпека, що безпосередньо загрожує:

- особі;

- охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб;

- суспільним інтересам;

- інтересам територіальної громади;

- інтересам держави.

Джерела небезпеки. Завдання шкоди інтересам так званих «третіх осіб». Вимушеність завдання шкоди в стані крайньої необхідності.

Об'єктивні ознаки крайньої необхідності. Характер дій в стані крайньої необхідності. Своєчасність крайньої необхідності. Межі завдання шкоди в стані крайньої необхідності.

Врахування суб'єктивного ставлення особи до шкоди, яка завдається в стані крайньої необхідності. Відповідальність за заподіяння шкоди більш значної, ніж відвернута при крайній необхідності.

Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони і дій, спрямованих на затримання особи, яка вчинила злочин.

Фізичний або психічний примус – його поняття та ознаки. Межі кримінальної відповідальності особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу.

Виконання наказу або розпорядження – його поняття та ознаки. Межі відповідальності особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження. Підстави визнання законними наказу або розпорядження:

- віддання їх відповідною особою;

- в належному порядку;

- в межах повноважень;

- за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Межі кримінальної відповідальності особи, яка виконала явно злочинний наказ або розпорядження. Усвідомлення злочинного характеру наказу чи розпорядження.

Діяння, пов'язане з ризиком – його поняття і ознаки. Межі відповідальності особи при заподіянні шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети. Відповідальність особи при заздалегідь створюваній загрозі для життя інших людей або загрозі екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій.

Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації – його поняття та ознаки. Вимушеність заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до чинного закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності. Межі кримінальної відповідальності особи за вчинення у складі організованої групи чи злочинної організації:

- особливо тяжкого умисного злочину, пов'язаного з насильством над потерпілим;

- умисного тяжкого злочину, пов'язаного з спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків.

Роль і значення теми: вивчення даної теми дозволяє оволодіти знаннями про обставини, що виключають злочинність діяння, їх кримінально-правове значення.

Ключові слова та поняття: “обставини, що виключають злочинність діяння”, “крайня необхідність”, “необхідна оборона”, “перевищення меж необхідної оборони”, “уявна оборона”, “затримання особи”, “фізичний примус”, “психічний примус”, “діяння, пов’язане з ризиком”, “виконання наказу або розпорядження”.

Обсяг знань, вмінь слухача після вивчення теми: слухач має вільно володіти матеріалом теми про поняття, ознаки і види обставин, що виключають злочинність діяння, необхідну оборону та умови її правомірності., про значення необхідної оборони у боротьбі зі злочинністю, перевищення меж необхідної оборони та його правові наслідки, уявну оборону, кримінально-правові наслідки за заподіяння шкоди у стані уявної оборони, затримання особи, що вчинила злочин, крайню необхідність, умови її правомірності, відмінність від необхідної оборони, фізичний або психічний примус як обставину, що виключає злочинність діяння.