Тема 37. Злочини проти правосуддя

Пропоновані теми доповідей та рефератів:

1. Поняття і види злочинів проти правосуддя.

2. Завідомо незаконні затримання, привід або арешт.

3. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.

4. Примушування давати показання і порушення права на захист.

5. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.

6. Завідомо неправдиве показання.

7. Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного, захисника чи представника особи або посягання на їх життя.

8. Міжнародно-правові документи, стандарти, які регламентують питання у сфері захисту прав людини під час відправлення правосуддя.

9. Злочини проти правосуддя: дискусійні питання кваліфікації.

10. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя.

11. Втручання в діяльність судових органів.

12. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист.

13. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків.

14. Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку.

15. Розголошення даних досудового слідства або дізнання.

16. Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації.

17. Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі.

18. Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи. Дії, що дезорганізують роботу виправних установ.

19. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти. Втеча із спеціалізованого лікувального закладу.

20. Порушення правил адміністративного нагляду.

21. Приховування злочину.

22. Втручання в діяльність захисника чи представника особи.

23. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи.

24. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги.

Тема 38. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації

Пропоновані теми доповідей та рефератів:

1. Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації.

2. Злочини, які посягають на недоторканість державного кордону.

3. Злочини, які порушують порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність.

4. Ухилення від призову на строкову військову службу. Ухилення від призову за мобілізацією.

5. Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів, його відмінність від ухилення від призову на строкову військову службу та ухилення від призову за мобілізацією.

6. Розголошення державної таємниці, відмінність від державної зради.

7. Втрата документів, що містять державну таємницю, відмінність від розголошення державної таємниці.

8. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави, відмінність від державної зради і шпигунства.

9. Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.

10. Порушення правил міжнародних польотів, відмінність від порушення правил повітряних польотів та порушення правил використання повітряного простору.

тема 39. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку

Пропоновані теми доповідей та рефератів:

1. Поняття злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.

2. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв’язку.

3. Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут.

4. Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї.

5. Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації.

6. Порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється.

Тема 40. злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)

Пропоновані теми доповідей та рефератів:

1. Поняття та види військових злочинів.

2. Злочини проти порядку підлеглості і військової честі.

3. Злочини проти порядку проходження військової служби.

4. Злочини проти порядку користування військовим майном і його зберігання.

5. Злочини проти порядку експлуатації військової техніки.

6. Злочини проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб.

7. Проблеми відмежування військових злочинів від інших (суміжних), що вчинюються військовослужбовцями.

 

 

Методи навчання

Вивчення курсу Кримінальне право (Загальна частина) здійснюється за допомогою прийнятих в юридичній науці методів наукового дослідження, а також окремих методів і прийомів наукового пізнання, з яких основними є:

історичний – вивчення нормативних матеріалів, літературних та інших джерел з питань кваліфікації злочинів;

порівняльно-правовий – аналіз та співставлення різних нормативних матеріалів;

діалектичний – як загальний науковий метод пізнання соціально-правових явищ в їх протиріччях, розвитку та змінах;

інші методи – формально-логічний, системно структурний, статистичний та інші.

Окрім того, при викладанні курсу Кримінального права широко використовуються інші загальноприйняті в педагогіці методи навчання: словесні, наочні, практичні, пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемне викладання, частково-пошуковий, дослідницький, методи оволодіння новими знаннями, формування вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок, методи усного викладу знань, закріплення навчального матеріалу, самостійної роботи студентів з осмислення й засвоєння нового матеріалу роботи із застосування знань на практиці та вироблення вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок, методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання й мотивація студента, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю і корекції, самокорекції, взаємокорекції в навчанні.

Методи контролю

Засоби діагностики знань використовуються з метою визначення ефективності вказаних методик навчання. В університеті, відповідно до наказу МОН України від 31.07.1998 № 285 „Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою”, педагогічний контроль розглядається як основна ланка, що забезпечує неперервність процесу виховання, освіти та професійної підготовки і має чотири пріоритетні функції: діагностичну, навчальну, організаційну та виховну.

У розумінні постійної взаємодії науково-педагогічного працівника з студентом під час навчально-виховного процесу, педагогічний контроль являє собою систему перевірки результатів якості освіти та професійної підготовки й означає виявлення, вимір та оцінювання знань, умінь та навичок тих, хто навчається. Основним предметом оцінки результатів освіти є отримані результати навчання у вигляді умінь та навичок, а також результати виховання у вигляді сформованих світоглядних настанов та позицій, інтересів, мотивів і потреб особистості.

Засоби діагностики визначають рівень досягнення запланованих навчальних результатів, повинні мати прозорі критерії оцінювання, забезпечувати об’єктивний поточний та підсумковий контролі.

Під час контрольних педагогічних заходів застосовується система об'єктивної оцінки знань, навичок та умінь, зокрема, з використанням технічних засобів. Тестові завдання для проміжного і підсумкового контролю знань студентів є складовими навчально-методичних комплексів навчальних дисциплін і входять до пакетів кваліфікаційних завдань з дисципліни.Для навчальної дисципліни „Кримінальне право” засобами діагностики знань (успішності навчання) виступають:- тестові завдання;- аудиторні контрольні роботи;

- перевірка виконання самостійної та індивідуальної роботи;

- екзамен.

Критерії оцінювання