При забитих місцях, розтяганнях і переломах

 

Ушиб – закрите ушкодження тканин і органів без істотного порушення їхньої структури. Звичайно виникає в результаті удару тупим предметом або при падінні. Частіше ушкоджуються поверхово розташовані тканини (шкіра, підшкірна клітковина, м'язи й окістя). Особливо страждають при сильному ударі м'які тканини, придавлювані в момент травми до костей. У результаті забитого місця гомілки в області передні - внутрішньої її поверхні, де шкіра й підшкірна клітковина прилягають до кістки, можливе омертвіння шкіри і її наступне відторгнення. При ударах по малозахищеним м'яким тканинами костям наступають не тільки дуже хворобливі забиті місця окістя з її відшаруванням, але й ушкодження костей (тріщини й переломи).

Перша допомога. При наданні першої допомоги потерпілим із забитими місцями, якщо є хоч найменша підозра на більше важку травму (перелом, вивих, ушкодження внутрішніх органів і т.п.), її обсяг повинен відповідати вазі передбачуваного ушкодження. При порушенні цілісності шкіри накладають стерильну пов'язку.

Пов'язки – комплекс засобів, які використаються з метою закріплення перев'язного матеріалу, тиску на яку-небудь частину тіла (в основному, для зупинки кровотечі), попередження набряку тканин або втримання кінцівки або іншої частини тіла в нерухомому стані, а також для захисту рани або зміненої поверхні шкіри від впливу зовнішнього середовища. Відповідно до цього розрізняють зміцнювальні, що давлять і утримують від руху (іммобілізуючи) пов'язки. Вони бувають постійними (накладаються на тривалий строк) і тимчасовими. Постійні пов'язки звичайно роблять із гіпсових бинтів (пов'язки, що твердіють) або використають різні шини (шинні пов'язки).

Як правило, постійні пов'язки застосовуються при важких травмах або після операцій і вимагають регулярного контролю за їхнім станом з боку медичних працівників.

Зі зміцнювальних пов'язок використаються пластирні, клейові й бинтові. Одержують поширення контурні, сітчасті й спеціально виготовлені матер'яні пов'язки. Найпростіші пов'язки (бинтові, що давлять) повинен уміти накладати кожний (рис. 6-11).

У випадках відшарування шкіри, при множинних забитих місцях, забитих місцях суглобів, внутрішніх органів проводять транспортну іммобілізацію й доставляють потерпілого в найближчу лікувальну установу. При порушенні функції подиху й серцевої діяльності невідкладно на місці події починають штучне дихання й масаж серця. Одночасно викликають швидку медичну допомогу.

Зменшенню болю при невеликих забитих місцях м'яких тканин сприяє місцеве застосування холоду: на ушкоджене місце направляють струмінь холодної води, прикладають до нього міхур або грілку з льодом або роблять холодні примочки. Рекомендується відразу після травми накласти пов'язку, що давить, на місце забитого місця й створити спокій, наприклад при забитому місці руки її спокій можна забезпечити за допомогою косиночної пов'язки. При забитих місцях ноги їй надають піднесене положення, протягом декількох днів дотримують лагідного режиму навантаження, а потім, у міру зменшення болю й набряку, поступово його розширюють. Розсасуванню синця сприяють теплові процедури (грілка з теплою водою, теплі ванни й т.п.), що зігрівають компреси, активні рухи з наростаючою амплітудою в суглобах, розташованих поруч із ушкодженим місцем, до яких можна приступати тільки через кілька днів після травми.

Розтягання й розриви зв'язувань, сухожиль, м'язів ставляться до часто, що зустрічаються ушкодженням, опорно-рухового апарата. Характерною ознакою розриву або розтягання є порушення рухової функції суглоба, що зміцнює відповідним зв'язуванням, або м'яза, якщо ушкоджується вона сама або її сухожилля.

При ушкодженні зв'язування страждають розташовані поруч із нею живильні кровоносні посудини. У результаті цього утвориться більший або менший крововилив у навколишні тканини.

Перша допомога. При розтяганні, розриві зв'язувань ушкодженому суглобу, насамперед, необхідно забезпечити спокій, накласти тугу пов'язку й для зменшення болю прикладати холодний компрес (рис..) протягом 12-24 годин, потім перейти на тепло й зігрівальні компреси.

Вивих – стійкий зсув суглобних кінців костей, що викликає порушення функції суглоба.

У більшості випадків вивих є важкою травмою, що іноді загрожує життя потерпілого. Так, при вивиху в шийному відділі хребта в результаті здавлювання спинного мозку можливий параліч м'язів рук, ніг і тулуба, розладу подиху й серцевої діяльності.

Основні ознаки травматичного вивиху: різкий біль, зміна форми суглоба, неможливість рухів у ньому або їхнє обмеження.

Перша допомога. Надаючи першу допомогу потерпілому на місці події, не можна намагатися вправляти вивих, тому що це часто викликає додаткову травму. Необхідно забезпечити спокій ушкодженому суглобу шляхом утримки його від руху (див. – Іммобілізація, рис..). Необхідно прикласти до нього холод (міхур з льодом або холодною водою). При відкритому В. на рану попередньо накладають стерильну пов'язку. Не можна застосовувати зігрівальні компреси. Вправити вивих повинен лікар у перші годинники після травми.

Переломи – ушкодження костей, які супроводжуються порушенням її цілості. При переломах одночасно з ушкодженням кістки порушується цілість навколишніх м'яких тканин, можуть травмуватися розташовані поруч м'язи, сосуди, нерви й ін. При супутньому перелому ушкодженні шкіри й наявності рани перелом називають відкритим, а якщо шкіра ціла - закритим.

Перша допомога. При наданні першої допомоги в жодному разі не слід намагатися зіставити уламки кості - усунути зміна форми кінцівки (скривлення) при закритому переломі або вправити кістку, що вийшла назовні, при відкритому переломі.

Постраждалого потрібно якнайшвидше доставити в лікувальну установу. Попередньо необхідно забезпечити надійну транспортну іммобілізацію, а при відкритому переломі ще й накласти на рану стерильну пов'язку. У випадку сильної кровотечі необхідно прийняти міри до його зупинки, наприклад за допомогою джгута кровоспинного.

Якщо на період транспортування потрібно утеплити потерпілого, то бажано ушкоджену кінцівку просто вкутати або залишити під накинутим зверху одягом (руку під пальто й т.п.). При необхідності роздягнути постраждалого (це можна робити тільки в тих випадках, якщо немає небезпеки змістити уламки), спочатку знімають одяг зі здорової сторони, а потім на стороні ушкодження; одягають у зворотній послідовності. Переносити потерпілого з переломом можна тільки на невеликі відстані й краще на носилках.