Характеристика осередку ядерного ураження

При ядерному вибуху на місцевості утворюється осередок ядерного ураження – територія, в межах якої в результаті дії вражаючих чинників відбулися масові поразки людей, сільськогосподарських тварин і рослин, руйнування і пошкодження будівель і споруд.

Осередок ураження характеризується: зонами руйнувань, зонами пожеж і зонами радіоактивного зараження.

За зовнішню межу осередку ядерного ураження приймають умовну лінію місцевості, проведену на такій відстані від епіцентру (центру) вибуху, де величина надмірного тиску ударної хвилі рівна 10 кПа.

По характеру руйнувань промислових, і житлових будівель, споруд, величині надмірного тиску у фронті ударної хвилі (ΔРф) осередок ураження (ОУ) умовно ділиться на зони: повних, сильних, середніх і слабких руйнувань.

Зона повних руйнувань має на межі надмірний тиск у фронті ударної хвилі 50 кПа (0,5 кг.с/см²⁾ і характеризується: масовими безповоротними втратами серед незахищених робочих і службовців; повним руйнуванням будівель і споруд; руйнуванням і пошкодженням КЕС, а також сховищ цивільного захисту; утворенням суцільних завалів. Площа зони складає 15% від всієї площі осередку ураження.

У зоні повних руйнувань рятувальні і інші невідкладні роботи (РіІНР) проводяться в дуже складних умовах і включають розчищення суцільних завалів і порятунок тих, що переховуються, із завалених сховищ, в першу чергу подачу повітря в сховища, в яких порушена система фільтровентиляції.

Зона сильних руйнувань з надмірним тиском у фронті ударної хвилі від 50 до 30 кПа (від 0,5 до 0,3 кг.с/см²⁾ характеризується масовими втратами (до 90%) серед незахищених робочих і службовців; повним і сильним руйнуванням будівель і споруд; пошкодженням комунально-енергетичних мереж (КЕМ); утворенням місцевих і суцільних завалів; збереженням сховищ і більшості протирадіаційних сховищ (ПРС) підвального типа. Площа зони складає 10% від всієї площі ОУ.

Основні РіІНР в цій зоні – розчищення завалів, гасіння пожеж, порятунок людей із завалених сховищ і ПРС, а також із зруйнованих будівель, що горять.

Зона середніх руйнувань з надмірним тиском у фронті ударної хвилі від 30 до 20 кПа (0,3 до 0,2 кг.с/см²2⁾ характеризується: втратами серед незахищених робочих і службовців (до 20%); середнім і сильним руйнуванням будівель і споруд; утворення місцевих і осередкових завалів, суцільних пожеж; збереженням КЕМ, сховищ і більшої частини ПРС. Площа зони складає 15% від всієї площі ОУ.

В основному рятувальними роботами в цій зоні є: гасіння пожеж, порятунок людей з-під завалів, зруйнованих будівель, що горять.

Зона слабких руйнувань з надмірним тиском у фронті ударної хвилі від 20 до 10 кПа (0,2 до 0,1 кг.с/см²⁾ характеризується слабкими і середніми руйнуваннями будівель і споруд. Площа зони складає 60% від всієї площі ОУ.

Основні рятувальні роботи в цій зоні – це гасіння пожеж і порятунок людей з частково зруйнованих будівель, що горять.

Осередок ядерного ураження характеризується складною пожежною обстановкою.

У осередкуі виділяються три основні зони пожеж: зона окремих пожеж, зона суцільних пожеж і зона пожеж в завалах.

Зона окремих пожеж характеризується такими світловими імпульсами:

на зовнішній межі 100-200 кДж/м², на внутрішній - 400-600 кДж/м² залежно від потужності ЯВ (нижні межі відповідають потужності до 100 кТ, верхні - 1000 кТ і більш); охоплює район, в якому пожежі виникають в окремих будівлях і спорудах, цей район займає частину території зони слабких руйнувань і виходить за її межі.

У цій зоні є можливість швидкої організації гасіння загорянь і пожеж.

Зона суцільних пожеж характеризується світловим імпульсом 400-600 кДж/м² і більш; охоплює територію, де під впливом світлового імпульсу виникають пожежі більш ніж в 50% будівель і споруд, і протягом 1-2 г. вогонь розповсюджується на переважну більшість будівель, розташованих в даному районі, і утворюється суцільна пожежа, при якій вогнем охоплено більше 90% будівель. Зона охоплює велику частину території зони сильних руйнувань, всю зону середніх руйнувань і частину зони слабких руйнувань осередку ураження.

У зоні суцільної пожежі не можливий прохід або знаходження невоєнізованих формувань цивільного захисту без проведення спеціальних протипожежних заходів щодо локалізації або гасіння пожеж. Пожежна обстановка в зоні, головним чином, залежатиме від ступеня вогнестійкості будівель і споруд, категорії пожежної небезпеки виробництва, а також щільності забудови.

У зоні суцільної пожежі можливо виникнення вогненного шторму – це особливий вид суцільної пожежі на значній території (1,5-2 км²). Стовп вогню піднімається на висоту 5 км, виникає ураганний вітер, направлений до центру пожежі.

Зона пожеж в завалах розповсюджується на територію частини зони сильних і всієї зони повних руйнувань осередку ураження. Для цієї зони характерний сильне задимлення і тривале горіння в завалах, інтенсивне виділення продуктів неповного згорання і токсичних речовин.

У зонах задимлення виникає небезпека отруєння людей, що як знаходяться в захисних спорудах, так і беруть участь в РіІНР на території об'єктів і житлових кварталів. Причиною загибелі людей може бути загальне підвищення температури диму. Вдихання продуктів згорання, нагрітих до 60°С, навіть при вельми невеликому змісті окислу вуглецю, як правило, приводить до смертельного результату.

Можлива пожежна обстановка в районах міської і виробничої забудови більшою мірою залежатиме від вогнестійкості будівель, категорії пожежної небезпеки виробництва, щільності забудови, а також ступеня руйнувань.

У характеристиці зон руйнувань і зон пожеж необхідно врахувати залежність негативних чинників:

Ø метеоумов;

Ø щільність повітря;

Ø швидкості повітряних мас;

Ø рельєфу місцевості;

Ø рослинного покриву;

Ø властивостей земної поверхні і предметів;

Ø ефективність поразки людей і можливі заходи по їх захисту;

Ø пори року і доби.