Характеристика зони хімічного зараження і осередку хімічного ураження

Зона хімічного зараження – територія, в межах якої в результаті дії (небезпечних хімічних речовин) НХР або отруйливих речовин (ОР) можливо поразка незахищених людей, сільськогосподарських тварин і рослин.

У зоні хімічного зараження може виникнути один або декілька осередків хімічного ураження.

Осередком хімічного ураження називають територію, в межах якої в результаті дії НХР або хімічної зброї відбулися масові поразки людей, сільськогосподарських тварин і рослин.

Зона хімічного зараження утворюється в результаті аварії на технологічних місткостях і сховищах НХР при транспортуванні з/д, трубопровідним і іншими видами транспорту, у разі руйнування хімічно небезпечних речовин, а також застосуванням хімічної зброї.

Зона хімічного зараження, утворена НХР включає місце безпосереднього розливу отруйних речовин і територій, над якою розповсюдилися пари отруйних речовин у вражаючих концентраціях.

Розміри зони хімічного зараження характеризуються глибиною розповсюдження хмари, зараженого отруйними речовинами повітря з вражаючими концентраціями Г, шириною Ш і площу S.

Зона хімічного зараження, утворена ОР. Включає територію, що піддалася безпосередній дії хімічної зброї супротивника (район застосування), і територію, під якою розповсюдилося хмари зараженого повітря з вражаючими концентраціями.

Зона хімічного зараження характеризується розмірами (довжина L і глибина Г) і площею S.

На розміри зони хімічного зараження великий вплив надають первинну і вторинну хмару НХР або ОР.

Первинна хмара - утворюється в результаті миттєвого (1-3 хв.) переходу в атмосферу частини вмісту ємності з НХР при її руйнуванні або при дії хімічного боєприпасу. Склад цієї хмари залежить від властивостей або типу і способу перекладу ОР в бойовий стан.

Вторинна хмара - утворюється в результаті випаровування речовини, що розлилася, з підстилаючої поверхні.

При первинному хімічному зараженні заражаються повітря, місцевість, люди і техніка у момент вилива (викиду) НХР або дій хімічних боєприпасів, які є безпосередньою причиною поразки незахищених людей.

Вторинне хімічне зараження людей може відбутися при контакті їх із зараженою місцевістю і об'єктами.

 

У характеристиці зон хімічного зараження необхідно вказати залежність негативних чинників:

Ø агрегатного стану ОР і шляхи попадання в організм людини;

Ø фізіологічної і психологічної дії;

Ø стійкості речовини;

Ø дії на живі організми, флору і фауну;

Ø ступінь дії, токсичності;

Ø впливи рельєфу, метеоумов і рослинного покриву на ефективність поразки;

Ø шляхи знезараження і санобробки;

Ø пори року і доби.

Графічна частина

Зона хімічного зараження на схему наноситься по периметру синім кольором, а площа усередині зони заштриховується – жовтим. Вона характеризується довжина (L), глибина (Г) і приростом α, для чого: перпендикулярно напряму вітру наносимо межу зони з навітряного боку довжиною L (де місце застосування хімічної зброї – це середина довжини).

На схему наноситься район застосування хімічної зброї у вигляді овалу синього кольору в довільній формі.

На відстані Г від району застосування хімічної зброї по напряму вітру наноситься дальня межа зони зараження завдовжки L+2α, де α = при інверсії – 0,05·Г, при конвекції – 0,1·Г, при ізотермії – 0,08·Г.

Глибина розповсюдження хмари визначається по таблиці 12.7 (12.6), стор. 149 «Довідника».

Характеристика зони хімічного зараження наноситься синім кольором біля району застосування хімічної зброї: у чисельнику тип отруйливої речовини, в знаменнику – час і дата застосування хімічної зброї.

 

Розрахункова частина

Час підходу хмари зараженого повітря до населених пунктів, що потрапили в зону хімічного зараження, визначається по таблиці 12.8 (12.7), стор. 149 «Довідника».

Для цього вимірюється відстань (R,км) від місця застосування ОР до центру населеного пункту.

Час, в перебігу якого люди повинні знаходиться в засобах індивідуального і колективного захисту, визначається по таблиці 12.9 (12.8), стор. 150 «Довідника»

Результати розрахунків представити у вигляді таблиці: