Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Характеристика зон радіоактивного зараження, утворених на радіоактивному сліді від ррСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Джерелами радіоактивного зараження є: уламки (продукти) поділу ядерної вибухової речовини; наведена активність в ґрунті і інших матеріалах: частина ядерного заряду, що не розділилася. Залежно від ступеня радіоактивного зараження і можливих наслідків зовнішнього опромінювання на сліді радіоактивної хмари виділяють чотири зони:
Таблиця 30. Характеристика зон радіоактивного забруднення:
У зоні А роботи на об'єктах, як правило, не припиняються; роботи на відкритій місцевості, розташованій у середині зони або у її внутрішньої межі, повинні бути припинені на декілька годин. У зоні Б роботи на об'єктах припиняються строком до 1 доби, робочі і службовці ховаються в захисних спорудах ЦО, підвалах або інших укриттях. У зоні В роботи на об'єктах припиняються від 1 до 3-4 діб, робочі і службовці ховаються в захисних спорудах ЦО. У зоні Г роботи припиняються на чотири і більше доби, робочі і службовці ховаються в сховищах. Після закінчення зазначеного терміну рівень радіації на території об'єкту спадає до значення, що забезпечує безпечну діяльність робочих і службовців у виробничих приміщеннях. Розміри зон зараження для різних потужностей ядерних вибухів залежно від середнього вітру визначаються за додатком 10«Довідника», стор. 231. Радіуси зон зараження в районі епіцентру вибуху приведені в табл.1.1., стор. 17«Довідника».
У характеристиці зон радіоактивного зараження необхідно вказати залежність негативних чинників: Ø метеоумов; Ø рельєфу місцевості; Ø рослинного покриву; Ø розподіли ступеня зараження в просторі; Ø активності радіоактивної речовини; Ø ступінь дії на людей і шляхи їх зараження; Ø заходи профілактики і захисту; Ø пори року і доби. Графічна частина Графічна частина роботи виконується в масштабі на схемі Седлецького району формату А4. На схему, згідно умові, наноситься точка синього кольору, що позначає центр наземного ядерного вибуху. Зони руйнувань на схему наносяться у вигляді кіл синього кольору, з урахуванням того, що центр наземного ядерного вибуху є центром кіл. Радіуси зон руйнувань визначаються з дод.1 «Довідника». В результаті ядерного вибуху утворюються чотири зони руйнувань. Вони наносяться на схему у вигляді кіл синього кольору. Радіуси визначаються за дод. 1, стор. 212-213 «Довідника». Кожна з них характеризується надмірним тиском у фронті ударної хвилі ΔРф на зовнішній межі: зона слабких руйнувань – 10 кПа, зона середніх руйнувань – 20 кПа, зона сильних руйнувань – 30 кПа, зона повних руйнувань – 50 кПа. В результаті ядерного вибуху утворюються три зони пожеж. Вони наносяться на схему у вигляді кіл червоного кольору. Радіуси визначаються за дод. 4, стор. 221-223 «Довідника». Кожна з них характеризується значенням світлового імпульсу ΔUсв на зовнішній межі: зона окремих пожеж – 100-200 кДж/м2 (до потужності 100 кт – нижня межа, 1000 кт – верхня межа), зона суцільних пожеж – 400-600 кДж/м2, зона пожеж в завалах – 700-1700 (звичайно, радіус зони пожеж в завалах приймається рівним радіусу зони повних руйнувань, оскільки, пожежі в завалах розповсюджуються на частину зони сильних руйнувань і всю зону повних руйнувань). В результаті ядерного вибуху утворюються зони радіоактивного зараження. Вони наносяться на схему у вигляді витягнутих еліпсів. Довжина і ширина еліпса визначається за дод. 10, стор. 231 «Довідника». Ширина – це перпендикуляр до 2/3 довжини. З центру наземного ядерного вибуху згідно азимуту середнього вітру (азимут середнього вітру указує звідки дме вітер) на схему наносяться чотири зони радіоактивного зараження: - Зона помірного зараження (А) – синім кольором, рівень радіації на зовнішній межі на 1 годину після вибуху Р1 – 8 Р/г. - Зона сильного зараження (Б) – зеленим, Р1 – 80 Р/г. - Зона небезпечного зараження (В) – коричневим, Р1 – 240 Р/г. - Зона надзвичайно небезпечного зараження (Г) – чорним, Р1 – 800 Р/г. Характеристики осередку ядерного ураження на схему наносяться синім кольором – це значення: надмірного тиску вибуху на зовнішній межі – ΔРф; світлового імпульсу, що викликає займання – ΔUсв; рівнів радіації на 1 годину після вибуху на зовнішній межі кожної із зон – Р1; і позначення зон радіоактивного зараження. Біля центру наземного ядерного вибуху: у чисельнику потужність і вид вибуху, в знаменнику – дата і час застосування ядерної зброї. Розрахункова частина Рівні радіації на 1 годину після вибуху визначаються за дод. 12 і 12а, стор. 233-236 «Довідника». Вимірюється відстань від епіцентру вибуху до центру населеного пункту, що потрапив в зону радіоактивного зараження (R). За дод. 12, стор. 233-235 визначається рівень радіації на 1 годину після вибуху на осі сліду (Р1'). Потім вимірюється перпендикуляр від центру населеного пункту до осі сліду (ΔR). За дод. 12а, стор. 236 «Довідника» визначається поправочний коефіцієнт перерахунку рівнів радіації (k). Рівень радіації з урахуванням видалення від осі сліду рівний: P1=P1' · k, де: P1' – рівень радіації на 1 годину після вибуху без урахування видалення від осі сліду; k – коефіцієнт видалення від осі сліду. Доза опромінювання на відкритій місцевості для населених пунктів, що потрапили в зону радіоактивного зараження, визначається по формулі: Двідкр = 5·P1 (tn-0,2- tk -0.2), де P1 – рівень радіації з урахуванням видалення від осі сліду; tn – час почаку опромінювання, визначається по формулі tn = tвип + R/Vсв, tвип = 1 година; tk – повний час опромінювання, визначається по формулі tk = tn + tобл, tобл – час знаходження людей в зоні радіоактивного зараження заданий в пункті 1.4. Доза опромінювання на закритій місцевості визначається по формулі: Дзм = Двм / Косл , де Косл визначається за дод. 13, стор. 236-237 «Довідника».
Результати розрахунків представити у вигляді таблиці:
ЗОНА ХІМІЧНОГО ЗАРАЖЕННЯ І ОСЕРЕДОК ХІМІЧНОГО УРАЖЕННЯ
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-13; просмотров: 195; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.3.235 (0.021 с.) |