Особливості мікробіологічної діагностики спірохетозів (сифілісу, лептоспірозу, поворотного тифу)

 

Мікробіологічна діагностика сифілісу

1. Мікроскопія (нативний і фіксований матеріал)

- фазовий контраст

- темне поле

2. Серологічна діагностика

- Імуноферментний аналіз (ІФА)

- Реакція непрямої гемаглютинації (РНГА)

- Реакція Вассермана

- Осадові реакції (Кана і Закса-Вітебського)

- Реакції іммобілізації блідої трепонеми (РІТ)

- Реакція імунофлюоресценції (РІФ)

3. Плімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)

 

Мікробіологічна діагностика поворотного тифу: бактеріоскопічний і серологічний принципи.

 

Таблиця 5. Диференціація епідемічного і ендемічного поворотного тифу

Ознаки	Епідемічний поворотний тиф	Ендемічний(кліщовий) поворотний тиф
Збудник	B.recurrentis	B.persica, B.caucasica
Переносник	Pediculus vestimenti і рідше P.capitis	Alectorobius Alectorobius papillipes verrucosus
Патогенність для морської свинки (біологічний метод)	Не хворіє	Захворювання настає через 5-7 діб (введення 0,5 см ^3 крові підшкірно або 1-2 краплини у кон’юнктиву ока).
Наявність збудника в “товстій” краплі крові під час гарячкового періоду	Виявляється велика кількість спірохет	Поодинокі спірохети, але їх виявлення є можливим як під час нападу, так і в період між ними.
При огляді в темному полі зору мікроскопа	Наявність одного контура в спірохеті	Наявність двох контурів в спірохеті
Розповсюдження	Практично відсутній	Центральна, Середня Азія і Середземне море (B.persica); Кавказ, Україна (B.caucasica).

 

Мікробіологічна діагностика лептоспірозу: бактеріоскопічний (слабка чутливість) бактеріологічний і серологічний методи, ПЛР.

Завдання 1. Здійснити бактеріоскопічну діагностику сифілісу, дослідити морфологію мікробів у мікроскопі.

 

 

Схема виконання завдання

 

 

Матеріал (із шанкру, лімфатичних вузлів, елементів висипу)

 

 

препарат Темнопольна мікроскопія

 

Завдання 2. Здійснити бактеріоскопічну діагностику поворотного тифу, дослідити морфологію мікробів у мікроскопі.

 

 

Матеріал для дослідження

препарат з “товстої” краплі крові

 

 

Борелія поворотного тифу в крові,

забарвлення за методом

Романовського- Гімзи

Кров хворого

Завдання 3. Здійснити облік результатів реакції Васермана, з метою серологічної діагностики сифілісу (за схемою).

 

Для виконання реакції отримують сироватку крові, інактивують на водяному нагрівачі при 56⁰С 30 хв і розливають у 4 пробірки.

Використовується в реакції Васермана: 1) специфічний антиген, який містить антигени збудника – зруйновані ультразвуком трепонеми; 2) неспецифічний антиген – ліпоїдний екстракт з бичачого серця з лецетином і холестерином – кардіоліпідний антиген; 3) неспецифічний антиген – спиртовий екстракт ліпоїдів із м’язів серця бика з холестерином.

Таблиця №2

Схема виконання основного досліду реакції Васермана

 

Інгредієнти	Пробірка №1	Пробірка №2	Пробірка №3	Пробірка №4
Сироватка крові хворого, інактивована і розведена 1:5	0,5см^3	0,5 см^3	0,5 см^3	0,5 см^3
Антиген №1(специфічний)	0,5 см^3	-	-	-
Антиген №2(неспецифічний)	-	0,5 см^3	-	-
Антиген №3(неспецифічний)	-	-	0,5 см^3	-
Комплемент (робоча доза)	0,5 см^3	0,5 см^3	0,5 см^3	0,5 см^3
Ізотонічний розчин NaCl (натрія хлориду)	-	-	-	0,5 см^3

Термостат при температурі 37⁰ С упродовж 45 хв.

Гемолітична система сенсибілізована

1,0 см^3

1,0 см^3

1,0 см^3

1,0 см^3

Термостат при температурі 37⁰ С упродовж 1 год.

Результат:	Пробірка №1	Пробірка №2	Пробірка №3	Пробірка №4
з сироваткою хворого сифілісом	-Г	-Г	-Г	+Г
з нормальною сироваткою	+Г	+Г	+Г	+Г

Примітка: -Г гемолізу немає; + Г гемоліз; + додатний результат; - від’ємний результат. Облік результатів проводиться після настання гемолізу у всіх контролях.

У 50% хворих реакція стає додатною після появи твердого шанкру. В другому і третьому періодах сифілісу 75-90% додатних реакцій. Після лікування реакція Васермана від’ємна.

Матеріали для самоконтролю.

· Яке положення в системі мікроорганізмів займають патогенні звивисті бактерії?

· На які групи поділяють патогенні для людини спірохети?

· Історичні дані про збудників поворотного тифу, сифілісу та лептоспірозів?

· У чому полягають біологічні особливості збудників спірохетозів та критерії диференціації їх від сапрофітних мікроорганізмів такої ж морфології?

· Які є форми поворотного тифу, переносники та патогенез хвороби?

· Патогенез, клінічні форми сифілісу, імунітет.

· Які біологічні властивості у лептоспір?

· Патогенез, клінічні форми, імунітет, специфічна профілактика лептоспірозу, імунітет, специфічна профілактика.

· Який механізм імунітету при захворюваннях, викликаних трепонемами, бореліями та лептоспірами?

· Як можна обґрунтувати принципи мікробіологічної діагностики спірохетозів, лептоспірозів, гелікобактеріозів, кампілобактеріозів і які методи діагностики застосовують?

· Яке теоретичне обґрунтування терапії та профілактики спірохетозів, лептоспірозів, гелікобактеріозів і кампілобактеріозів?

 

Практичне заняття №14