Практичні завдання, які виконуються на занятті.

· Визначити таксономічне положення і основні біологічні властивості рикетсій, хламідій і мікоплазм. Ознайомитись з епідеміологією і патогенезом захворювань, які вони викликають.

· Засвоїти методи лабораторної діагностики рикетсіозів, хламідіозів та мікоплазмозів.

· Вивчити морфологічні і тинкторіальні властивості рикетсій і хламідій в демонстраційних препаратах, забарвлених за методом Здродовського та Романовського-Гімзи.

· Засвоїти методи серологічної діагностики висипного тифу та Ку-гарячки. Здійснити облік РЗК, РАР та РНГА, поставлених з метою серологічної діагностики рикетсіозів.

· Ознайомитись з препаратами для діагностики, специфічної профілактики та лікування рикетсіозів.

 

5. Зміст теми:

На практичному занятті студенти вивчають класифікацію і біологічні властивості рикетсій, хламідій і мікоплазм, знайомляться з патогенезом і імуногенезом захворювань, які ці мікроорганізми викликають; вивчають під мікроскопом препарати рикетсій, зафарбовані за методом Здробовського, вчаться на препаратах, отриманих від хворого на урогенітальний хламідіоз, виявляти включення хламідій в клітинах циліндричного епітелію уретри. Студенти аналізують методи лабораторної діагностики рикетсіозів, хламідіозів і мікоплазмозів, здійснюють облік реакції аглютинації рикетсій (РАР), зв’язування комплементу (РЗК), непрямої гемаглютинації (РНГА), поставлених з метою серодіагностики рикетсіозів, знайомляться з препаратами, які використовуються для діагностики, специфічної профілактики і лікування рикетсіозів.

Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

 

Рекомендації для оформлення протоколу.

Методи лабораторної діагностики хламідіозів.

Патологічний матеріал:зскрібки зі слизових оболонок уретри, кон’юнктиви, центрифугат сечі, біоптат тканини, гній та інше.

 

1. Мікроскопічний метод. Використовується в практичних лабораторіях при діагностиці трахоми, урогенітального хламідіозу. Досліджуються мазки-зскребки з уретри, кон’юнктиви тощо, зафарбовані за методом Романовського-Гімзи. Виявлення 5-10 типових включень ретикулярних або елементарних тілець в цитоплазмі уражених клітин має діагностичне значення.

2. Експрес-метод. Виявлення морфологічних структур та антигенів у досліджуваному матеріалі за допомогою прямої і непрямої РІФ, ІФА з використанням моноклональних хламідійних антитіл. Чутливість ІФА по виявленню хламідій коливається в межах 50-70% у чоловіків і 88-100% у жінок.

3. Методи виділення і ідентифікації хламідій. Виділяють хламідії шляхом зараження курячих ембріонів або культури клітин (L-929, McCoy, HeLa). Це найбільш точний і доказовий метод діагностики хламідіозу (золотий стандарт). Через 48-96 годин інфіковані клітини забарвлюють за методом Романовського-Гімзи, або обробляють флуоресцентними антитілами і виявляють наявність цитоплазматичних включень. Метод високо специфічний (100%), чутливий (75%), результат відомий через 42-96 годин, але малодоступний для практичних лабораторій і є великий ризик зараження персоналу.

4. Серологічна діагностика. Використовують РНГА, непряму РІФ (в основному для діагностики зооноз них хламідіозів), РЗК (не використовується для діагностики урогенітального хламідіозу), ІФА (високо специфічний і доступний, використовують діагностичні тест-системи). Досліджують парні сироватки, визначають наростання титрів антитіл в 4 і більше разів.

5. Алергічна проба з орнітином(інактивована алантоїсна культура C.psittaci) ставиться як для ранньої (2-9 день захворювання), так і ретроспективної діагностики хламідійного орнітозу.

6. Біологічний метод діагностики.Тільки при хламідійному орнітозі, заражають інтрацеребрально, інтраназально або в черевну порожнину білих мишей-сосунків. В мазках-відбитках виявляють включення хламідій в цитоплазмі мононуклеарних клітин.

Мікробіологічна діагностика мікоплазма- і уреаплазма-інфекцій.

Патологічний матеріал: кров, харкотиння, слиз носоглотки, виділення і зскрібки з уретри, вагіни, шийки матки, осад сечі, сперма та інше.

 

Мікоплазмози.

1. Бактеріологічний метод. Найбільш доказовий. Проводять посів на щільні і двофазові середовища, виділення та ідентифікацію чистих культур. Для посіву використовують серцево-мозковий агар, двофазове середовище (селективний агар з налитим поверх нього сироватково-глюкозним бульйоном з додаванням пеніциліну і ацетату талія). Ознаки росту з’являються від одного до 7 тижнів. Прискорює цей метод ідентифікація колоній за допомогою епіфлуоресценції. Культури ідентифікуються на основі морфологічних, культуральних, ферментативних властивостей.

2. Експрес-метод. За допомогою РІФ, РНГА, ІФА, агрегат-аглютинації виявляють мікоплазми або їх антигени в клінічному матеріалі.

3. Серологічна діагностика. Застосовуються РЗК, ІФА, агрегат-аглютинація, непряма РІФ для виявлення специфічних антитіл в крові хворого.

Респіраторні мікоплазмози в практичних лабораторіях найчастіше визначають методами серодіагностики.

4. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)– є найчутливішим методом діагностики мікоплазмозів.

 

 

Діагностика уреаплазмозів.

1. Бактеріологічний метод – найчастіше використовується на практиці.

Проводять посів на рідкі і щільні середовища. Облік результатів посіву через 24-48 годин за зміною кольору середовища при відсутності каламуті, що пов’язано зі здатністю U.urealiticum розщеплювати сечовину. Метод визначення уреазної активності є основним при діагностиці уреаплазмозів.

2. Експрес-метод.Мікроскопічне виявлення уреаплазм в препаратах сперми при забарвленні флуорохромом олівоміцином.

3. Серологічна діагностика в РЗК, непрямій РІФ, РНГА, ІФА, агрегат-аглютинації, але реактиви для цих реакцій малодоступні для практичних лабораторій.

Лабораторна діагностика рикетсіозів.

Патологічний матеріал: кров (джерело збудників), при Ку-гарячці – харкотиння, сеча, спинно-мозкова рідина, молоко, м’ясо тварин.

 

1. Мікроскопічний метод.Виявлення рикетсій в досліджуваному матеріалі, в організмі заражених тварин, курячих ембріонах. В тілі вошей, бліх, кліщів. Препарати зафарбовуються за Здродовським, Романовського-Гімзи.

Виділення збудника.

2. Методи культивування. Рикетсії не розмножуються в безклітинних середовищах, вони є облігатними внутрішньоклітинними паразитами. Культивуються на курячих ембріонах, фібробластах курячих ембріонів, на деяких культурах клітин (McCoy).

3. Біологічна діагностика. Для діагностики епідемічного висипного тифу (виділення R.prowazekii) біопроба малоефективна. Зараження тварин має діагностичне значення при Ку-гарячці, ендемічному висипному тифі (кров’ю хворого інфікують гвінейських свинок), при гарячці цуцугімуші (інфікують білих мишей, рідше хом’яків, бавовняних щурів). Але всілякі маніпуляції з рикетсіями дуже небезпечні (становлять великий ризик), тому виділення збудника проводять лише при наукових дослідженнях в спеціальних режимних лабораторіях.

4. Серологічна діагностика – основа сучасної лабораторної діагностики. Застосовують реакцію Вейля-Фелікса, аглютинації з рикетсіями, РНГА, РЗК, непряму РІФ (дозволяє ідентифікувати IgM і IgG, що дає можливість ранньої діагностики і визначення стадії хвороби).

Надійні результати можливі лише в кінці першого тижня захворювання. Крім визначення діагностичних титрів, необхідно також орієнтуватись на наростання титрів антитіл, що має більше епідемічне значення.

5. Полімеразна ланцюгова реакція розроблена для діагностики активних форм ерліхіозів.

Відобразити (переписати в протокол) таблицю:

Класифікація хламідій

Порядок Chlamydiales

 

Родина Chlamydiacea

 

 

Рід Chlamydia

 

Chlamydia trachomatis Chlamydia psittaci Chlamydia pneumoniae

 

Таблиця №1.

Збудники хламідіозів

Види	Захворювання	Серовари
Chlamydia trachomatis	Трахома і паратрахома	A, B, Ba, C
Урогенітальний хламідіоз і пневмонія новонароджених	D, F, G, H, I, J, K
Венерична гранульома	L1, L2, L3
Chlamydia psittaci	Орнітози (первинні патогени тварин)	13 (?)
Chlamydia pneumoniae	Пневмонія, ГРЗ, атеросклероз, саркоідоз, бронхіальна астма	TWAR, AR, KA, CWL

Класифікація мікоплазм

Клас Mollicutes

(mollis-м’який, cutes-шкіра)

 

Порядок Mycoplasmatales

 

 

Родина Родина Родина

Mycoplasmataceae Acholeplasmataceae Spariplasmataceae

 

 

Рід Mycoplasma рід Ureaplasma рід Acholeplasma рід Spairoplasma

 

Таблиця №2.