Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Анатомія людини	Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини
Гістологія, цитологія, ембріологія	Інтерпретувати мікроскопічну та субмікроскопічну структуру клітини
Медична і біологічна фізика	Трактувати загальні фізичні та біофізичні закономірності, що лежать в основі біологічних процесів
Медична біологія	Пояснювати на молекулярно-біологічному та клітинному рівні закономірності біологічних процесів
Медична хімія	Трактувати загальні фізико-хімічні закономірності, що лежать в основі процесів розвитку клітин

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

Термін	Визначення
Антропонозні інфекції	Група інфекційних паразитарних хвороб людини, при яких джерелом та резервуаром інфекції є тільки людина.
Зоонозні інфекції	Група інфекційних паразитарних хвороб людини, при яких джерелом та резервуаром інфекції є інфіковані тварини (хворі або носії).
Сапронозні інфекції	Група інфекційних паразитарних хвороб людини, при яких джерелом інфекції є об’єкти навколишнього середовища. Сапронози – це хвороби, збудники яких мають не тільки хребцевого хазяїна, але й місце розвитку, і резервуар неживого походження (органічні речовини, в тому числі їжа, грунт, рослини).
Карантинна інфекція	Карантинна інфекція (конвенційна) – це інфекція, система інформації та міри профілактики якої обумовлені міжнародними угодами (конвнецією). При виникненні в будьякій точці планети випадків карантинної інфекції вступає в силу, згідно Міжнародних медико-санітарних правил, наступна система: 1) країна направляє у ВОЗ інформацію про випадки виникнення; 2) ВОЗ обробляє данні та направляє їх всім країнам світу; 3) країни світу, отримавши інформацію, приймають рішення відносно особливих противоепідемічних заходів та інформують про це ВОЗ; 4) ВОЗ обробляє данні та направляє їх всім країнам світу. Головним каналом передачі інформації є тижневий епідеміологічний бюлетень «Weekly epidemiological Record» (WER) а також автоматичний телексний зв’язок накопичення та передачі інформації.
Епідемічний процес	Це процес виникнення і розповсюдження серед населення специфічних інфекційних станів – від бессимптомного носійства до маніфестних захворювань, які викликані циркулюючими в колективі збудниками.
Спорадична захворюваність	Це звичайний рівень захворюваності певною нозологічною формою на певній території в певний історичний проміжок часу.
Епідемія	Це рівень захворюваності певною нозологічною формою на певній території в конкретний проміжок часу, який різко перевищує рівень спорадичної захворюваності.
Пандемія	Це рівень захворюваності певною нозологічною формою на певній території в конкретний проміжок часу, який різко перевищує рівень звичайних епідемій.

 

4.2. Теоретичні питання до заняття.

· Поняття про зоонозні інфекції.

· Епідеміологія і патогенез цих захворювань.

· Фактори вірулентності збудників зоонозних інфекцій.

· Особливості лабораторної діагностики чуми, туляремії, бруцельозу, сибірки.

· Морфологічні, тинкторіальні та культуральні особливості збудників чуми, туляремії, бруцельозу, сибірки.

· Препарати, які використовують для діагностики, специфічної профілактики і лікування зоонозних інфекції.

· Профілактичні заходи запобігання зоонозних інфекціям.

Практичні завдання, які виконуються на занятті.

· Дати визначення термінам антропонозні інфекції, зоонозні інфекції, сапронозні інфекції, епідемія, пандемія, епідемічний процес.

· Вивчити мікробіологічні методи діагностики чуми, туляремії, бруцельозу, сибірки та ознайомитись з морфологічними, тинкторіальними та культуральними особливостями цих збудників.

· Здійснити облік реакції Райта, та здійснити постановку РА Хаддлсона на склі.

· Ознайомитись з препаратами, які використовують для діагностики, специфічної профілактики і лікування зоонозних інфекції.

 

Зміст теми.

На практичному занятті студенти вивчають демонстраційні препарати чистих культур збудників чуми, туляремії, бруцельозу, сибірки, а також препарат пунктату з бубону від хворого на чуму; вивчають поживні середовища, які використовують для культивування цих збудників і аналізують особливості характеру росту мікроорганізмів на твердих і в рідких поживних середовищах, що враховують при бактеріологічних методах діагностики. Студенти аналізують методи мікробіологічної діагностики чуми, туляремії, бруцельозу і сибірки. Студенти здійснюють облік реакції Райта, та здійснюють постановку РА Хаддлсона на склі. Вивчають препарати, які використовують для діагностики, специфічної профілактики і лікування антропозооноз них інфекцій. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

 

Рекомендації для оформлення протоколу.

Методи діагностики чуми.

1. Експрес-діагностика (РІФ, РНГА).

2. Бактеріоскопічний метод (мікроскопія мазків, зафарбованих метиленовим синім і за Грамом).

3. Бактеріологічний метод (посів на МПА і в МПБ з стимулятором росту, інкубація при 28^оС, виділення чистої культури і її ідентифікація). Перші випадки захворювання треба підтвердити бактеріологічно. Вказаний метод є найбільш доказовим.

4. Біологічний метод (введення матеріалу в очеревину, або втирання в шкіру морським свинкам, виділення чистої культури і її ідентифікація). Використовують для виділення чистої культури з матеріалу, який забруднений сторонньою мікрофлорою.

5. Серологічні реакції доречно використовувати для ретроспективної діагностики чуми, а також для оцінки ефективності проведеної вакцинації.

Методи діагностики туляремії.

1. Серодіагностика (РА,РНГА).

2. Алергодіагностика (постановка алергічної проби на шкірі з алергеном тулярином).

Перші два методи являються основними методами діагностики туляремії.

3. Бактеріоскопічний метод (мікроскопія мазків, зафарбованих за Грамом) використовують для виявлення збудника в органах лабораторних тварин.

4. Бактеріологічний метод (посів на спеціальні поживні середовища, виділення чистої культури і її ідентифікація). Метод малоефективний, оскільки виділити культуру важко і не завжди вдається. Причина – низька концентрація збудника в організмі хворого.

5. Біологічний метод (інфікування під шкіру білих мишей і морських свинок). Використовують для діагностики «бубонної форми» туляремії.

 

Методи діагностики бруцельозу.

1. Бактеріологічний метод (посів на спеціальні середовища, виділення чистої культури і її ідентифікація). Метод найбільш інформативний, порівняно з іншими, але тривалий (5-6 тижнів). Дає можливість визначити вид бруцел. Диференційні ознаки видів бруцел наведені в таблиці №1.

Таблиця №1.

Диференційні ознаки видів бруцел.

Вид	Потреба в СО2	Утворення Н2S	Ріст на середовищі, яке містить	Чутливість до фагу Т6
Основний фуксин (1:25000)	Тіонін (1:50000)
B.melitensis	-	-	+	+	-
B.abartus	+	+	+	-	+
B.suis	-	+	-	+	-

2. Серологічна діагностика (РА Райта в пробірках і РА Хаддлсона на склі).

3. Алергічний метод діагностики (постановка внутрішньо шкірної алергічної проби з алергеном бруцеліном – проба Бюрне).

Перші два методи являються основними методами діагностики туляремії.

4. Біологічний метод (інфікування під шкіру морських свинок або білих мишей, виділення чистої культури і її ідентифікація). Використовують для виділення чистої культури з матеріалу, який забруднений сторонньою мікрофлорою, або містить низьку концентрацію бруцел.

Методи діагностики сибірки.

1. Бактеріоскопічний метод (мікроскопія мазків, зафарбованих за Грамом і за Ожешко).

2. Бактеріологічний метод (посів на МПА, КА і в МПБ, виділення чистої культури і її ідентифікація).

3. Алергодіагностика (постановка внутрішньо шкірної алергічної проби з алергеном антраксином).

4. Експрес-діагностика (Реакція термопреципітаціі за Асколі, РІФ).

5. Біологічний метод (інфікування під шкіру білих мишей, морських свинок або кролів з подальшим виявленням збудника в органах тварин).

Таблиця №2.