Розрахунково-постачальні одиниці.

Потреба військ у матеріальних засобах і забезпеченість ними обчислюються з розрахунково-постачальницьких одиницях (бойових комплектах, заправленнях, добових дачах, комплектах, зарядках), а також у штуках, вагових і об'ємних одиницях.

Бойовим комплектом називається кількість боєприпасів, установлена на одиницю озброєння (автомат, кулемет, міномет, знаряддя) чи на бойову машину (танк, ВМП, БТР). Бойовий комплект з'єднання (частини, підрозділу) обчислюється на усе використовуване озброєння.

Заправлення ракети складає кількість компонентів ракетного палива необхідного для заправлення однієї ракети.

Заправленням пального називається кількість пального, установлена для однієї машини (танка. БМП, БТР, автомобіля, тягача), і відповідне кількість мастильних матеріалів, обчислювальних у процентному відношенні до пального. Для танків, САУ, гусеничних бронетранспортерів і тягачів, БМП в інших гусеничних машинах заправлення пального визначається обсягом баків, що входять у їхню паливну систему. Для колісних машин заправлення повинне,

як правило, забезпечувати запас ходу на 500 км по експлуатаційних нормах витрати. Заправлення частини (з'єднання) обчислюються на всі наявні машини в межах їх штатної чисельності. Добову дачу продовольства одного військовослужбовця складає кількість продовольства покладена йому по нормах для харчування в добу. Добова дача продовольства з'єднання (частоти, підрозділу) обчислюється на обліковий склад військовослужбовців з'єднання (частини, підрозділу).

Комплект запасних частин, приладдя, інструментів і інших видів майна складаються з набору предметів до визначеному переліку й у встановлених кількостях.

Зарядкою навивається кількість спеціальних речовин, що вміщається в основні ємності спеціальних машин і приладів.

Кількісні показники розрахунково-постачальних (РСЕ) на одного військовослужбовця, а одиницю озброєння і військової техніки є величиною постійної і встановлюються постановами Кабінету Міністрів і Наказами Міністра Оборони, а на військові формування (з'єднання, частина, підрозділ) - перемінною величиною, що залежить від ступеня укомплектованості особовим складом, технікою й озброєнням.

Так, для автомата АК-74 боєкомплект складає 450 патронів, для 120-мм міномета - 80 мінометних пострілів, для 152-мм гаубиці -60 артилерійських пострілів і т.п.. У бойовому комплекті танка Т-80 покладено мати: до гармати - 40 артилерійських пострілів, до кулемета, спареному з гарматою - 2 000 патронів, до зенітного кулемета 300 патронів, до автомата АК-74 - 450 патронів, ручних гранат (Ф-1) - 10, сигнальних патронів - 12, димових фанат-12.

Для числення потреби з'єднання, частини, підрозділів у боєприпасах необхідно мати масу боєкомплекту по кожній номенклатурі боєприпасів. Тому розрахунок маси бойового комплекту виробляється по стрілецьким, артилерійським, зенітним, танковим, реактивним і іншим боєприпасам. Сума отриманих даних складе масу бойового комплекту з'єднання, частини, підрозділу.

Заправлення пального для різної техніки неоднакові. Так, для танка Т-72 заправлення складає 600 л, для БМП-2 - 460 л, БТР - 80 - 350 л, УРАЛ-375Д - 355 л, УРАЛ-4320 - 255 л та т.д.

Маса заправлення пального з'єднання, частини, підрозділу визначається на облікову техніку по видах і сортам пального з нарахуванням у процентному відношенні до пального масла і змащень. Потреба в матеріальних засобах визначається:

- у ракетному паливі, пальному, продовольстві, речовому і медичному майні - начальниками відповідних служб тилу з'єднання, частини;

- у боєприпасах до наземної артилерії, мінометам і ПТУР - штабом ракетних військ і артилерії з'єднання (начальником артилерій, частини);

- у боєприпасах до танків, БМП, БТР і стрілецькій зброї - штабом з'єднання (частини);

- у зенітних боєприпасах і ракетах - начальником ПВО з'єднання (частини);

- в інших матеріальних засобах – начальниками відповідних служб з'єднання (частини).

Основною величиною, що визначає потреба в матеріальних засобах на день бою. є встановлена їхня витрата. Норми витрати матеріальних засобів для кожного з'єднання, частини, підрозділи установлюються відповідно командуючим об'єднанням, командиром з'єднання, частини з розрахунком розв'язуваних бойових задач і відпущених ресурсів.

Числення потреби в матеріальних засобах здійснюється в настанні - на день бою, в обороні - на весь період оборонних бойових дій про наступне уточнення по днях бою, при здійсненні маршу - на продовження його довжини з наступним коректуванням на кожен добовий перехід. Потреба в матеріальних засобах звичайно визначається до двом періодам: на підготовку до бойових дій (здійсненню маршу) і на ведення бойових дій (здійснення маршу).

Вихідними даними для визначення потреби в матеріальних засобах на бій (марш) є норми витрати і запаси до початку і кінця (періоду) бою (маршу), що встановлюються для з'єднання - командуючим армією, для частини командиром з'єднання, для підрозділу - командиром частини. Крім того, необхідно мати дані про наявність матеріальних засобів у з'єднаннях, частинах, підрозділах па розрахунковий час.

Для визначення потреби в матеріальних засобах на бій (марш) при плануванні тилового забезпечення заступник командира з'єднання, частини по тилу розробляють розрахунок потреби і забезпеченості з'єднання (частини) матеріальними засобами, що є складовою частиною пояснювальної записки до плану і рішення на тилове забезпечення з'єднання (частини) у бої (на марші).

Розрахунок потреби і забезпеченості матеріальними засобами по службах тилу розробляється заступником командира по тилу (начальником організаційно-планового відділення); у з'єднанні - за всі частини її окремі підрозділи; у частині - за всі підрозділи. Методика розробки розрахунку буде розглянута в наступному більш докладно, тому що визначення потреби в матеріальних засобах є елементом оцінки обстановки.

Передбачувана витрата матеріальних засобів на бій може змінюватися в значних межах. Вона залежить від ряду факторів. Основними факторами, що впливають на витрату матеріальних засобів, є:

- бойовий і чисельний склад з'єднання, частини, підрозділу;

- вид і напруженість бойових дій:

- глибина бойової задачі (довжина маршу);

- масштаби застосування ядерного, високоточного й іншого видів зброї;

- роль і місце з'єднання, частини, підрозділу в бої (похідному порядку);

- бойові якості і характер дій противника;

- умови місцевості, час року, характер погоди;

- ступінь підготовленості екіпажів, стан озброєння, технік і інші фактори.

Вид і напруженість бойових дій роблять безпосередньо впливу на інтенсивність використання озброєнні і техніки. Наприклад, при подоланні підготовлених оборонних рубежів чи противника при розвитку наступу у високих темпах, на значну глибину військами витрачаються у великих кількостях усі види матеріальних засобів, особливі пальне і боєприпаси. Потреба пального на витрату при цьому в середньому в добу може досягати 0,35-0,65

заправлення, у боєприпасів - від 0,4 до 2,0 і більш боєкомплектів. При веденні бойових дій на головному напрямку потреба в матеріальних засобах на витрату буде більше, ніж на інших напрямках.

Витрата боєприпасів у наступі на противника, що відходить, зменшується на 35-45 %.

В обороні війська ведуть у більшості випадків боротьбу з наступаючим противником, використовуючи інженерне спорудження, роблять у меншому масштабі пересування. Тому витрата пального і деяких інших видів матеріальних засобів, а також знос і вихід з ладу техніки, можуть бути меншими, чим у наступі. Разом з тим потреба в інженерному майні й інженерних боєприпасах значно зростає, що необхідно враховувати при плануванні підвозу.

Витрата матеріальних засобів по їхній номенклатурі постійно зростає в міру зростання суспільного виробництва, збільшень чисельності особового складу з'єднань і частин, оснащення їхнім сучасним озброєнням і бойовою технікою.

З ростом чисельності з'єднань і частин збільшується маса добової дачі продовольства, а отже, і щодобова потреба в ньому. З надходженням у війська нових образів озброєння і техніки спостерігається тенденція до збільшення маси бойового комплекту і заправлення з'єднання, частини, підрозділу, що при тих самих нормах витрати приводить до росту потреби в них. Спостерігається ріст потреби й в інших матеріальних засобах.

При веденні бойових дій із застосуванням ядерної зброї як показує досвід навчань, витрата боєприпасів може в 1,5-2 рази зменшиться в порівнянні про ведення бойових дій тільки звичайними засобами. Витрата хімічного озброєння і майна може збільшуватися в 5-6 разів після нанесення противником першого ядерного удару. При застосуванні Високоточної зброї витрата звичайних боєприпасів знизиться.

Фізико-географічні, кліматичні й інші умови впливають на величину витрати матеріальних засобів і їхню номенклатуру. У зимовий час, наприклад, вимагаються спеціальні сорти пального, охолодної рідини, тепле обмундирування, обігрівальні прилади. В умовах гірської місцевості, у районах про високий сніжний покрив збільшується витрата пального, потрібно більше матеріалів для відновлення доріг, що необхідно враховувати при визначенні потреби в матеріальних засобах на витрату.

При розрахунках потреби в кожнім виді матеріальних засобів на чи бій марні потрібно всебічно аналізувати і враховувати умови підготовки і ведення бойових лій (здійснення маршу).

Включення в матеріальні потреби з'єднань, підрозділів, частин запасів до кінця дня бою (маршу) викликається необхідністю виконання бойових задач у наступні дні бойових дій. При визнач ліні норм змісту запасів матеріальних засобів у з'єднаннях, частинах, підрозділах враховуються, насамперед, інтереси автономності військ у тиловому відношенні. Так, при діях з'єднань, частин, підрозділів на ізольованих напрямках і в інших складних умовах розміри запасів звичайно збільшуються.

Наявність матеріальних засобів у військах до результату кожного дня бою, як правило, повинне відповідати нормам змісту військових запасів. При цьому норми запасів до кінця бою (маршу), у залежності віл конкретних умов можуть не відповідати нормам, установлюваним до початку бойових дій (маршу).

Бойові втрати боєприпасів, пального, продовольства й інших матеріальних засобів у сучасному бої можуть досягати 25-30 % і більш від планованої їхньої витрати. Ці втрати утворяться при знищенні противником бойової техніки і транспортних засобів із запасами матеріальних засобів підрозділів і частин тилового (матеріального) забезпечення. Бойові втрати матеріальні засобів приблизно пропорційні втратам з'єднань, частин, підрозділів в особовому складі, озброєнні, бойовій і іншій техніці. І усе-таки втрати матеріальних засобів варто враховувати. Це диктується необхідністю постійно мати в розпорядженні командирів резерви матеріальних засобів для своєчасною заповнення можливих виникаючих задач. Необхідно відзначити, що приведені дані про втрати є орієнтованими, з розміри в різних умовах обстановки можуть бути ні однаковими. Розміри втрат залежать від виконуваних військами задач, що протистоїть противника, характеру його дій. масштабів застосування їм ядерної і високоточної зброї.

При визначенні потреби в підвозі ракетного палива, пального, продовольства, речового, медичного і другою майна необхідно враховувати наявність матеріальних засобів у з'єднаннях, частинах і підрозділах на розрахунковий час. їхня витрата при підготовці в ході бою і встановлені запаси до початку і до кінця дня бою.