Захист, оборона та охорона тилу.

У обороні, коли противник буде постійно впливати всіма засобами ураження на бригадний тил. важливе значення набуває його захист, оборона та охорона. Вона організується на загальних підставах, але особлива увага приділяється інженерному обладнанню районів розміщення, протиповітряній і протитанковій обороні ГНУ і БМЗ бригади, їх готовності до локалізації, гасіння пожеж і проведення інших заходів щодо ліквідації на тилових об'єктах наслідків застосування противником ЗМУ.

Захист тилу бригади від зброї масового ураження включає комплекс заходів, в тому числі хімічного та інженерного забезпечення. Він організується та здійснюється з метою послаблення дії ядерної, хімічної та бактеріологічної (біологічної) зброї противника по підрозділам тилу, зберегти їх боєздатність та забезпечити успішне виконання поставлених їм завдань у випадку радіоактивного, хімічного та бактеріологічного (біологічного) зараження.

Заходи по захисту від зброї масового ураження плануються, організуються та здійснюються в повному обсязі при підготовці та в ході бойових дій як при застосуванні, гак і без застосування зброї масового ураження.

Основними заходами по захисту тилу бригади від зброї масового ураження в обороні є:

1) розосередження підрозділів тилу та періодична зміна районів їх розміщення;

2) інженерне обладнання і маскування районів розміщення тиловою пункту управління та підрозділів тилу;

3) використання захисних та маскуючих властивостей місцевості;

4) попередження підрозділів тилу про безпосередню загрозу та початок застосування противником зброї масового ураження, а також про свої ядерні удари;

5) оповіщення підрозділів тилу про радіоактивне, хімічне та бактеріологічне (біологічне) зараження місцевості, атмосфери та про райони пожеж, завалів, розпушень, затоплень;

6) контроль зараженості особового складу та техніки тилу, запасів матеріальних засобів, їжі, води та інші заходи.

Що стосується інженерного обладнання, то потрібно акцентувати увагу на великому його об'ємі робіт. Так, як до виконувати роботи вручну особовим складом бмз, то доведеться цілодобово працювати на протязі 6-7 діб при нормі відривання саперною лопатою на глибину 1,5 м однією людиною в годину: в слабому ґрунті 1,25 м³ в середньому ґрунті - 1,3 м³, в твердому ґрунті - 0,5-0,6 м³; з розрахунку роботи на добу по 12 годин - до 15 діб. При чому, для цих робіт може бути залучено в бмз бригади до 150-200 чоловік. Техніка ж групи інженерного забезпечення мбр може бути залучена не раніше як через 1-1,5 доби.

Загалом, об'єм робіт по інженерному обладнанню районів розміщення може скласти дня взводу матеріального забезпечення - 1700 м³, роти забезпечення батальйону - до 22 тис. м³, бмз бригади до 45,5 тис. м³; ТПУ бригади - до 1500-2000 куб.м.

Тому, за основу треба брати найбільш доцільне розосередження, максимальне використання захисних властивостей місцевості та інженерні споруди, що раніше займалися військами, проводити ретельне маскування, використовуючи для цього не тільки табельні, але і підручні засоби. Загалом же район розміщення тилу обладнуються з розрахунку: для особового складу щілини - на весь особовий склад; перекрита щілина - одна на відділення; бліндаж - один на взвод; сховище - одне на роту, штаб бмз; для техніки і матеріальних засобів укриття котловинного типу і укриття у вигляді врізок в крутостях висот, ярів і лощин. При необхідності проводиться обвалування транспортних засобів та іншої техніки, а також запасів матеріальних засобів, викладених на фунт. В першу чергу підготовлюються укриття для особового складу, ТНУ бригади.

Виявлення радіаційної і хімічної обстановки здійснюються хімічними спостережними постами, що виставляються в районі розміщення БМЗ (груп підрозділів).

На випадок тривалого знаходження підрозділів тилу в заражених районах вживаються заходи, які сприяють зниженню рівня зараженості особового складу і матеріальних засобів. З цією метою сховища обладнуються фільтровентиляційними агрегатами, матеріальні і транспортні засоби закриваються брезентами і підручними матеріалами, створюються запаси дезактивуючих і дезінфікуючих речовин.

Всі підрозділи бмз забезпечуються шанцевим інструментом, приладами для дезактивації, дегазації і дезінфекції матеріальних, транспортних засобів і місцевості, в укриттях створюються запаси води і продовольства.

Для захисту від впливу світлового випромінювання і від запалювальних засобів в районах розміщення бригадного тилу вживаються такі протипожежні заходи, як обкопування вогненебезпечного майна, вогнезахисна обробка споруд і об'єктів, очищення території від предметів, що запалюються та інші роботи. Створюються протипожежні групи і дозори в складі команд по ліквідації наслідків застосування ЗМУ.

Для наземної оборони з особового складу формувань тилу формуються підрозділи (взводи) по бойовому розрахунку чисельністю 25-30 чоловік кожне, склад яких постійно уточнюється. Кожному підрозділу визначаються позиції і сектори для оборони, місця збору і порядок дій особового складу по бойовій тривозі.

Протиповітряна оборона тилу організується за єдиним планом в масштабі с бригади. Для протиповітряної оборони БМЗ залучається штатний зенітно-ракетний взвод.

Протитанкова оборона органів тилу досягається розміщенням їх в недоступній для танків районах та їх ретельним маскуванням. На танконебезпечних напрямках можуть встановлюватися протитанкові загородження і мінні поля. Для знищення броньованих машин противника, що прорвалися в район розміщення бригадного тилу, використовуються ручні протитанкові гранатомети, що є в підрозділах тилу.

Охорона тилу здійснюється шляхом виставлення постів і виділення парних патрулів. Патрулювання звичайно здійснюється по периметру районів розміщення підрозділів тилу. У нічний час охорона посилюється шляхом виділення додаткових патрулів і нічних постів. На особливо загрозливих напрямах можуть виставлятися сторожові пости.

Кількість постів визначається важливістю об'єктів, характером місцевості, часом. станом погоди та прийнятим способом охорони. На ГНУ, пунктах водопостачання краще виставляти 3-змінний пост. Охорону об'єктів чатові здійснюють шляхом патрулювання або наглядом з визначеного місця. При організації охорони тилових об'єктів шляхом патрулювання чатовому наділяється ділянка місцевості довжиною до 2 км і; денний час та 1 км вночі. В містах та в лісі, а також під час активних бойових дій призначаємий чатовому мар пруг значно зменшується та може складати вдень - до 500 м, вночі - до 200-300 м, що веде до збільшення кількості постів оборони. Якщо виходити з того, що довжина маршруту по периметру району розміщення автомобільної роти батальйону матеріального забезпечення не більше 3 км, то для охорони такого підрозділу в нормальних умовах потрібно мати до 3-х трьохзмінних постів та додатково двох-трьох постів вночі.

Охорону об'єктів тилу спостереженням чатові можуть здійснювати з окопів, щілин, природних укрить, а вдень та при наявності нормальних умов місцевості - із спеціально обладнаних вишок.

Обмежена кількість особового складу в підрозділах тилу ускладнює організацію охорони та вимушує часто обмежуватись окремими чатовими спостерігачами та особами добового наряду. В цих умовах сторожові пости в підрозділах тилу краще лише намічати та виставляти для посилення охорони з появою загрози нападу противника.

Зменшення чисельності особового складу, задіяного в обороні об'єктів тилу, підвищення її надійності може бути досягнуто застосуванням технічних засобів спостереження, сигналізації та загороджень. Для цієї мети можуть бути використані прилади нічного бачення, телевізійна апаратура дистанційної дії, електросигнальні прилади. Технічні засоби сигналізації краще встановлювати на такій відстані від меж охороняємого об'єкту, щоб попередити вихід противника на позицію для ураження вогнем з автоматів, а також забезпечиш рухомим резервним групам своєчасний вихід на загрозливий напрямок. Так відстань може бути від 1 до 1,5 км.

При необхідності посилення безпосередньої охорони на підступах до району розташування підрозділів тилу встановлюють на загрозливих напрямках дії противника вартову охорону (вартові пости, секрети) та дозори. Склад вартового посту може призначатися від 2-3 осіб до відділення. Йому призначається позиція на відстані до 1,5 км від охороняємого об'єкту, яке забезпечує кругове спостереження та ведення вогню.

Секрети можуть виставлятись на деякий час вночі або в умовах поганої видимості. Склад секрету 2-3 чоловіка.

Дозори від підрозділів тилу виставляють при загрозі нападу противника з метою своєчасного його виявлення та визначення його намірів. Вони виконують свої завдання спостереженням та оглядом найближчих підступів до об'єктів тилу та можуть діяти на віддаленні 2-3 км від них.

Охорона автомобільних колон при підвозі матеріальних засобів та евакуації здійснюються нарядом, який і знаходиться на автомобілях та веде кругове спостереження. Кожний водій також зобов'язаний охороняти наданий йому автомобіль та вантаж. В ході руху може, крім того, виділятись похідна охорона від взводу (роти) - дозорі а машина.

Таким чином, підготовка, розміщення та переміщення підрозділів тилу, а також його захист, оборона та охорона є елементами організації тилового забезпечення, що спрямовані на рішення питань матеріального забезпечення.