Військовий тил, його роль, задачі і призначення в сучасному бою.

Зміст

1.1	Військовий тил, його роль, задачі і призначення в сучасному бою.
1.2	Підготовка, розміщення і переміщення тилу.
1.3	Задачі, організація і порядок проведення тилової розвідки. Організація тилової розвідки.
1.4	Мета матеріального забезпечення, системи, джерела і види забезпечення військ. Роль служб тилу в загальній системі матеріального забезпечення військ.
1.5	Розрахунково-постачальні одиниці.
1.6	Військові запаси матеріальних засобів та їх ешелонування, організація підвезення і евакуації в з'єднаннях і частинах.
1.7	Організація підвезення і евакуації в з'єднаннях і частинах.
1.8	(Окремо).
1.9	Організація прийому матеріальних засобів, які доставляються повітряним транспортом.
1.10	Сутність і зміст управління тилом
1.11	Обов'язки командира з'єднання (частини), заступника командира по тилу і начальників служб щодо управління тилом.
1.12	Тиловий пункт управління (ТПУ) призначення, склад, розміщення переміщення під час бою, організація зв'язку тилу.
1.13	(Окремо).
1.14	Порядок роботи заступника командира по тилу, начальників служб тилу під час планування тилового забезпечення.
1.15	Документи, які розробляються на організацію тилового забезпечення військ, їх зміст і порядок розробки.
1.16	(Окремо).
1.17	Підрозділи тилу МБ (ТБ), їх організація, призначення і можливості.
1.18	Підготовка тилу. Заходи щодо завчасної та безпосередньої підготовки тилу.
1.19	Розміщення тилу МБ (ТБ) в наступі.
1.20-1.21	(Окремо)
1.22	Задачі тилу МБ (ТБ) та умови його роботи в обороні.
1.23	Розміщення підрозділів тилу в районі оборони батальйону. Захист, охорона і оборона тилу.
1.24	Робота тилу батальйону під час підготовки до оборони та в ході оборонного бою.
1.25	Робота командира і штаба МБ (ТБ) щодо організації тилового забезпечення під час підготовки до наступу.
1.26	(Окремо).
1.27	Підготовка, розміщення і переміщення підрозділів тилу МБР обороні
1.28	Матеріальне забезпечення бригади в обороні
1.29	(Окремо).
1.30	Матеріальне і медичне забезпечення бригади в наступі.

 

Задачі, організація і порядок проведення тилової розвідки. Організація тилової розвідки.

Тилова розвідка організується і ведеться постійно при підготовці й у ході бойових дій з мстою сучасного забезпечення заступника командира з'єднань (частини) по тилу і начальників служб достовірною інформацією, необхідної для правильної організації тилового і по службах тилу технічного забезпечення з'єднань (частин).

Основними вимогами, пропонованими до тилової розвідки, є цілеспрямованість, безперервність, активність, оперативність і вірогідність.

Основними задачами тилової розвідки в залежності від конкретних умов і обстановки можуть бути:

- оцінка місцевості і вибір районів розміщення частин і підрозділів тилу, визначення потреби в силах і засобах для їхньої підготовки;

- вибір шляхом підвозу й евакуації;

- визначення санітарно-епідемічного і ветеринарно-епізоотичного стану районів розміщення частин і районів тилу:

- вибір джерел води;

- установлення наявності місцевих ресурсів і можливостей їхнього використання для тилового забезпечення частин (підрозділів);

- добування зведень про райони можливих руйнувань, затоплень, пожеж і напрямках їхнього подолання (обходу) і інші.

Оцінка місцевості і вибір районів розміщення організується з метою установити характер захисних військ місцевості, найбільш зручні і сховані від противника місця для розташування транспорту з запасами матеріальних засобів, медичних і інших частин і підрозділів тилу, а також тилового пункту керування; визначити наявність і можливість використання під'їзних колій до них.

При виборі шляхів підвозу й евакуації особлива увага приділяється стану доріг, відшуканню обходу важкопрохідних і сильно заражених ділянок на них, визначаються напрямок і ступінь прохідності доріг, стан мостів, переправ і інших споруджень, встановлюються обсяг робіт з підготовки і змісту доріг, потреба і наявність будівельних матеріалів. Крім того, у зимовий час визначаються ділянки дороги, що заносяться снігом, намічаються запасні шляхи, вишукуються місцеві матеріали для пристрою снігозахисних огороджень і встановлюються місця для переправ через водяні перешкоди по льоду.

Визначення санітарно-епідемічного стану району проводиться з метою виявлення інфекційних захворювань серед місцевого населення, визначення необхідних санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, а також установлення наявності місцевих медичних установ (лікарень, лабораторій і інших установ), їхній завантаженості і можливості використання, перевірки якості води в місцевих джерелах, що намічаються для водопостачання військ.

Визначення ветеринарно-епізоотичного стану району організується з метою виявлення заразних хвороб тварин і наявності епізоотій, що приставляють небезпеку для людини, визначення необхідних протиепізоотичних заходів.

При розвідки місцевих ресурсів установлюється наявність транспорту, продовольства, джерел води, палива, виробничих підприємств, майстерних і інших засобів і можливості по їхньому використанню для нестатків військ і тилу.

Тилова розвідка організується заступником командира з'єднання (частини) по тилу і проводиться спеціально призначеними розвідувальними групами.

Задачі на організацію і проведення тилової розвідки проводяться до виконавців усними розпорядженнями заступника командира об'єднання (частини) по тилу, у цих розпорядженнях звичайно вказуються: склад розвідувальних груп і від кого виділяється особовий склад, старші груп, засоби зв'язку і пересування об'єкти розвідки і задачі, розв'язувані на кожнім з них; початки і закінчення розвідки; час і місце доповіді розвідки.

Результати розвідки доповідаються заступнику командира з'єднання (частини) по тилу.

Джерелами одержання даних крім результатів тилової розвідки, можуть бути зведення, що маються в штабі з'єднання (частини) і отримані в результаті ретельного вивчення карт відповідного району, фотодокументів і різних довідників, опитування місцевих жителів, інформації місцевих органів влади. Розвідувальні дані, отримані різними способами, повинні доповнювати й уточнювати один одного.

Крім тилової розвідки однієї з важливих задач заступника командира бригади по тилу, начальник в служб тилу є організація і підтримка взаємодії між органами керування тилом, частинами (підрозділами) тилу, технічного й іншого видів усебічного забезпечення військ.

Організація підвезення і евакуації в з'єднаннях і частинах.

Однієї з головних задач матеріального забезпечення частин, підрозділів є підвіз озброєння, техніки, боєприпасів, ракетного палива, пального й інших матеріальних засобів. У з'єднаннях і частинах він організується і здійснюється з метою створення запасів матеріальних засобів, заповнення їхньої витрати і втрат у часинах (підрозділах) і підтримки дивізіонних (бригадних, полкових, батальйонних) запасів на встановленому рівні. У першу чергу матеріальні засоби підвозяться, як правило, частинам (підрозділам), що діють на головному напрямку, і передовим загонам.

Підвіз організується і здійснюється в будь-яких умовах обстановки і, як найбільш важливий і складний процес у системі матеріального забезпечення частин (підрозділів) включає ряд послідовно розв'язуваних заходів. До них відносяться: підготовка матеріальних, транспортних, перевантажувальних засобів; завантаження матеріальних засобів; перевезення матеріальних засобів; перевантаження матеріальних засобів у транспортні засоби одержувача.

Евакуація має на меті якнайшвидший вивіз з підрозділів і частин поранених і хворих, несправних і непотрібних для бою вітчизняні і трофейні озброєння, техніки і майна, а також укупорки. тари і стріляних гільз, для передачі їх по призначенню відповідно в підрозділах і частині медичного, технічного і матеріальною забезпечення.

А. По службі пального.

1) забезпечення пальному (потреба і забезпеченість дивізії (полку), потреба і забезпеченість частин (підрозділів));

2) технічне забезпечення по службі (потреба і забезпеченість технічними засобами; ремонт і евакуація технічних засобів);

3).організація масової заправки пальним частин (підрозділів).

Б. По продовольчій службі.

1) забезпечення продовольством (потреба і забезпеченість дивізії (полку), потреба і забезпеченість частин (підрозділів), організація харчування (тільки в частині), потреба і забезпеченість хлібом і сухарями (тільки в з'єднанні), забезпечення водою;

2) технічне забезпечення по службі (потреба і забезпеченість технічними засобами; ремонт і евакуація технічних засобів).

В. По речовій службі.

1) забезпеченням речовим майном (потреба і забезпеченість дивізії (полку); потреба і забезпеченість частин (підрозділів);

2) організація заміни зараженого на особовому складі речового майна:

3) технічне забезпечення по службі (потреба і забезпеченість технічними засобами; ремонт і евакуація технічних засобів);

4) ремонт речового майна;

5) помивка особового складу і заміна білизни.

Г. По медичній службі.

1) можливі санітарні втрати;

2) лікувально-евакуаційна забезпечення (потреба і забезпеченість у силах і засобах медичної служби);

3) санітарно-гігієнічні протиепідемічні заходи;

4) потреба і забезпеченість медичним майном спеціального призначення;

5) технічне забезпечення по службі;

6) заходи щодо медичного захисту особового складу;

7) захист, оборона й охорона частин (підрозділів) медичної служби.

Д. По ветеринарній службі.

1) захід щодо ветеринарного забезпечення;

2) потреба і забезпеченість ветеринарним майном.

Розрахунки підписуються начальниками відповідних служб і затверджуються заступником командира з'єднання частини по тилу; у дивізії вони попередньо погоджуються з начальником організаційно-планового відділення.

Організація взаємодії тилу ставляться до числа найважливіших обов'язків заступника командира по тилу, начальника організаційно-планового відділення і начальників служб з'єднання (частини).

Взаємодію організують:

1) між тилом сусідніх з'єднань (частин) вищестоящі начальники;

2) між заступником командира по тилу, заступником командира по озброєнню, начальниками родів військ і підлеглими безпосередньо командиру начальниками служба-штаб з'єднання (частини);

3) між службами і частинами (підрозділами), підлеглими безпосередньо заступнику командира то тилу, він особисто (у дивізії - також і начальник організаційно-планового відділення);

4) між іншими частинами (підрозділами) тилу начальники, яким вони підпорядковані безпосередньо.

Взаємодія організується в ході постановки задач. При цьому начальники (командири) взаємодіючих служб (частин, підрозділів тилу) повинні єдино розуміти загальні задачі, мати між собою надійний зв'язок, при необхідності обмінюватися представниками, систематично інформувати один одного про обстановку і погоджувати питання взаємодії.

Після постановки задач і організації взаємодії головна турбота посадових осіб тилу складається і тому, щоб забезпечити виконання поставлених задач і намічених підготовчих заходів.

Організація виконання поставлених задач є функцією заступника командира по пилу, начальника організаційно-планового відділення і всіх начальників служб з'єднання (частини), ця робота проводиться шляхом здійснення діючого контролю за правильним з'ясуванням, своєчасним і точним виконанням відданих наказів по тилу і розпоряджень у сполученій з указівкою безпосередньої помочі на місцях.

Контроль повинний бути спрямований насамперед на виконання тих задач, що грають вирішальну роль у тиловому забезпеченні частин (підрозділів). У першу чергу контролюються: готовність системи управління тилом; своєчасність одержання наказів по тилу і розпоряджень; знання і слушність розуміння посадовими особами поставлених задач і відповідність рішень прийнятих ними поставленим задачам; своєчасність і якість виконання заходів щодо підготування тилу і його готовність до виконання поставлених задач точно у встановлений час; організація взаємодії і управління; проведення заходів щодо захисту. обороні й охороні об'єктів тилу. Контроль повинний носити попереджувальний характер. Це означає, що ще при плануванні заходів щодо підготування тилу необхідно передбачати і контроль за їхнім проведенням у терміни, що забезпечують безумовне виконання цих заходів.

Неприпустимо таке положення, коли в результаті контролю знаходяться перешкоди, що через невчасність їх виявлення вже неможливо виправити.

Заступник командира з'єднання (частини) по тилу здійснює контроль особисто, через начальника організаційно планового відділення (у дивізії) і начальників підлеглих при виїздах у частині (підрозділи) або шляхом переговорів по технічних засобах зв'язку.

У встановлений час заступник командира по тилу доповідає командиру з'єднання (частини) про готовність частин (підрозділів) у тиловому відношенні до бойових дій, а тилу - до виконанню поставлених задач.

Підрозділи тилу МБ (ТБ), їх організація, призначений і можливості.

 

Розміщення тилу МБ (ТБ) в наступі. Підготовка тилу.

При підготовці наступу батальйону в тиловому відношенні виконуються слідуючи заходи

- постанова задач ротам, батареям та тилу по питанням тилового забезпечення;

- підготовка тилу;

- висування та розміщення тилу в призначених районах;

- поповнення запасів матеріальних засобів до встановлених норм;

- організація всіх видів тилового забезпечення та взаємодії тилу;

- організація захисту, оборони та охорони тішу і управління ним;

- контроль готовності в тиловому відношенні рот та батарей до наступу, а тилу - до виконання поставлених завдань під час бою та інше.

Але в усіх випадках в першу чергу тилом виконуються завдання, вирішення яких забезпечує своєчасний початок та успішне ведення наступу.

Підготовка тилу проводиться одночасно з підготовкою військ до майбутнього бою з урахуванням поставленого батальйону бойового завдання, темпів наступу, можливої наявності зон уражень напрямку наступу, характеру місцевості і часу року.

При цьому особлива увага звертається:

- на до забезпечення рот та батарей матеріальними засобами до встановлених норм технікою тилу;

- підготовку транспортних засобів та техніки тилу до роботи в складних умовах обставин;

- раціональну укладку вантажів на автомашини і їх укриття;

- евакуація пошкодженої техніки, яка не може бути відремонтована до початку наступу в ремонтні органи з’єднання, або відповідні склади ОК;

- посилювання, при необхідності, тил батальйону транспортними засобами з'єднання з потрібними матеріальними засобами.

Всі, заходи, які проводяться при підготовці до наступу з безпосереднього зіткнення з противником, треба здійснювати суворо дотримуючись установленій до цього режим дій тилу батальйону. Особливу увагу потрібно звертати на скритність їх переміщення, на недопущенність скупчення або інших дій, які можуть розкрити підготовку батальйону до наступу та демаскувати його бойовий порядок.

Після якісної підготовки тилу, важливим елементом організації тилового забезпечення є вірне розміщення, та переміщення підрозділів тилу.

Розміщеним та переміщення підрозділів тилу.

В наступі розміщення та переміщення типу визначається: бойовою задачею батальйону, шикуванням його бойового і порядку, призначенням батальйонного тилу, умовами місцевості, наявністю шляхів та іншими факторами.

У вихідному районі рзаб батальйону розміщується разом з батальйоном розосереджено продовж шляхів у готовності до висування, розгортаючись для виконання завдання частково або повністю. При цьому рота забезпечення - в 300-500м від бойових підрозділів, з метою недопущення одночасної поразки підрозділів батальйону однією авіаційною бомбою або артилерійським боєприпасам.

При висуванні батальйону до рубежу переходу в атаку (на вогневі позиції) тил переміщується за бойовими підрозділами на відстані І00-200м від них. Порядок пересування автомашини з боєприпасами, пальним, продовольством та кухнями, технічне замикання (взвод технічного забезпечення).

З виходом рот першого ешелону на рубіж переходу в атаку, рота забезпечення батальйону розмішується за другим ешелоном (резервом батальйону) на віддалені до 3-4 км від передньою краю оборони.

В ході наступу рота забезпечення переміщується за другим ешелоном (резервом) батальйону на віддалені, яке дозволяє виконувати безперебійне тилове забезпечення не відстаючи від бойових підрозділів не більше 3-4 км.

В батальйоні шляхи підвозу та евакуації не назначаються, а для підвозу і евакуації використовуються дороги та коленні шляхи (маршрути просування військ).

При розміщенні та переміщенні тилу, важливе значення має захист, оборона та охорона підрозділів тилу механізованого (танкового) батальйону.

Управління тилом МБ (ТБ) в наступі.

Керування тилом батальйону в наступі невід'ємно від керування бойовими підрозділами та є важливою складною частиною цього процесу. Воно складається з постійного керування діяльністю підрозділів тилу та направленні їх зусиль на повне і своєчасне виконання поставлених перед ними завдань.

Основою керування тилом є прийняте командиром батальйону рішення на організацію бонових дій в наступі, та його вказівки по організації тилового забезпечення підрозділів.

Командир батальйону в своїх вказівках по тиловому забезпеченню підпорядкованих підрозділів, як правило, повідомляє місця розташування підрозділів тилу батальйону, порядок їх переміщення.в ході бою та визначає:

- задачі тилу по підготовці та в ході наступу;

- напрямок зосередження його головних зусиль;

- першочергові заходи по забезпеченню підрозділів;

- розміри та строки створення запасів боєприпасів, пального, провіанту та інших матеріальних засобів, а також порядок їх підвозу;

- час та порядок приймання особовим складом їжі і використання продуктів проміжного харчування;

- організацію заправки техніки пальним.

Ці вказівки, командир батальйону, доводить до свого заступника з матеріально-технічного забезпечення.

Після віддачі вказівок (постановки задач) командир батальйону особисто та через підпорядкованих посадових осіб організує їх виконання, здійснює постійний контроль за наявністю та станом в підрозділах озброєння та техніки, боєприпасів, пальною та інших матеріальних засобів, за своєчасною доставкою в роти всього необхідного для життя та бою, за харчуванням особового складу, вірним розміщенням, переміщенням та станом своїх і приданих сил та засобів тилового забезпечення.

Управління тиловим забезпеченням в наступі командир батальйону здійснює шляхом віддачі, як травило, статутних розпоряджень та команд. В батальйонній ланці ці розпорядження та команди доводяться до виконавців при особистому спілкуванні командира батальйону, начальника штабу та заступника командир; з МТЗ;а допомогою технічних засобів зв'язку, через посильних та раніше встановленими зоровими та звуковими сигналами.

При наявності можливостей для цього в розпорядженні начальника пункту технічного нагляду и наступі по рішенню командира батальйону доцільно виділяти радіозасоби.

Начальник штабу, заступник командира батальйону з МТЗ повинні підтримувати постійний зв'язок з ротами та підпорядкованими підрозділами тилу (посадовими особами), збирати данні про обстановку, ретельно аналізувати їх та бути завжди готовими доповісти командиру батальйону, в межах своєї компетенції, необхідну інформацію, а якщо буде потрібним, то і пропозиції щодо організації матеріального-технічного забезпечення підрозділив в конкретних умовах, які склались. При необхідності, заступник командира батальйону з МТЗ може виїздити у підрозділи для рішення питань на місці.

Таким чином підготовка тилу, матеріально-технічне забезпечення та управління тилом батальйону складають основу організації тилового забезпечення механізованого (танкового) батальйону.

 

Задачі тилу МБ (ТБ) та умови його роботи в обороні.

Робота командира і штаба МБ (ТБ) щодо організації тилового забезпечення ні час підготовки до наступу.

Викладач перед відпрацюванням цього навчального питання оголошує основні положення щодо розміщення роти забезпечення батальйону в районі зосередження і в ході наступу, а також потреби в матеріальних засобах.

Рога забезпечення батальйону перед наступом розміщується в районі зосередження за другим ешелоном (загальновійськовим резервом) бойового порядку батальйону на відстані 3-4 км від переднього краю. Площа району розміщення — до 2-2.5 кв. км.

В ході наступу рзаб переміщується однією колоною за другим ешелоном (загальновійськовим резервом) бойового порядку, не допускаючи відставання від бойових підрозділів більш 3-4 км.

Витрата матеріальних засобів може бути:

- до наступу: боє припасів, б/к: до стрілецької зброї - 0,05 - 0,2; для мінометів - 0,3; до танків і БМП - 0,2; до ПТКР - 0,3; до зенітних ракетних комплексів типу "Стріла"-8М -0,15;

- пального, запр.: АБ - 0,1 - 0,15 ДП - 0,1.

- продовольства, д/д: 1,0.

- в ході наступу (найбільша) витрата буде в перший день наступу):

- боєприпасів, б/к: до стрілецької зброї - 0,3-0,5; до мінометів - 1,5 - 2; до танків і БМП -0,7 - 1,0; до ПТКР 0,5 - 0,9; до зенітних комплексів типу "Стріла"-ЗМ - 0,5;

- пального, запр.: АБ -0,25 - 0,4; ДП - 0.35-0,5.

- продовольства, д/д: 1,0.

При цьому, витрата матеріальних засобів буде залежати від масштабу застосування противником ЗМУ тривалості артилерійської підготовки, характеру оборони противника та інше.

До початку наступу на вогневих позиціях мінбатр як правило, утворюються додаткові запаси бос припасів розмірі 0,8-1,0 б/к. При машинах утворюються також додаткові запаси пального: на танках - 0,4 запр. ДП (в бочках);

Після цього студенти починають відпрацювання наступних завдань:

1) нанесення (продовжують нанесення) тактико-тилової обстановки;

2) усвідомлення завдання;

3) розрахунок потреби та забезпеченості батальйону в матеріальних засобах:

4) визначення об'єму підвозу матеріальних засобів до початку і в ході наступу;

5) розробити відомості з матеріально-технічного забезпечення в рішення командира 2 мб на ведень наступального бою.

Викладач, при необхідності, пояснює правила нанесення обстановки (умовні знаки і скорочення, надпис та інше).

При усвідомленні завдання, викладач вибірково заслуховує окремих студентів, як вони розуміють те чи інше положення з цього процесу.

Потім заслуховує (2-3 чол.) варіант усвідомлення завдання. При необхідності, оголошує кафедральні варіант. (Додаток №4)

При відпрацюванні розрахунку погреби і забезпеченості матеріальними засобами викладач допомагає студентам зрозуміти його суттєвий зміст та порядок розробки.

Після відпрацювання цього питання, викладач заслуховує 2-3 чол., а при необхідності надає кафедральні варіант. (Додаток №5)

Для відпрацювання п'ятого завдання щодо змісту відомостей з матеріально-технічного забезпечення рішення командира батальйону на бій. доцільно роз'яснити порядок їх розробки та надати допомог) в формуванні їх пунктів, (додаток №6).

Після відпрацювання першого навчального питання, викладач підводить підсумок та переходить довідпрацювання другого навчального питання.

 

Зміст

1.1	Військовий тил, його роль, задачі і призначення в сучасному бою.
1.2	Підготовка, розміщення і переміщення тилу.
1.3	Задачі, організація і порядок проведення тилової розвідки. Організація тилової розвідки.
1.4	Мета матеріального забезпечення, системи, джерела і види забезпечення військ. Роль служб тилу в загальній системі матеріального забезпечення військ.
1.5	Розрахунково-постачальні одиниці.
1.6	Військові запаси матеріальних засобів та їх ешелонування, організація підвезення і евакуації в з'єднаннях і частинах.
1.7	Організація підвезення і евакуації в з'єднаннях і частинах.
1.8	(Окремо).
1.9	Організація прийому матеріальних засобів, які доставляються повітряним транспортом.
1.10	Сутність і зміст управління тилом
1.11	Обов'язки командира з'єднання (частини), заступника командира по тилу і начальників служб щодо управління тилом.
1.12	Тиловий пункт управління (ТПУ) призначення, склад, розміщення переміщення під час бою, організація зв'язку тилу.
1.13	(Окремо).
1.14	Порядок роботи заступника командира по тилу, начальників служб тилу під час планування тилового забезпечення.
1.15	Документи, які розробляються на організацію тилового забезпечення військ, їх зміст і порядок розробки.
1.16	(Окремо).
1.17	Підрозділи тилу МБ (ТБ), їх організація, призначення і можливості.
1.18	Підготовка тилу. Заходи щодо завчасної та безпосередньої підготовки тилу.
1.19	Розміщення тилу МБ (ТБ) в наступі.
1.20-1.21	(Окремо)
1.22	Задачі тилу МБ (ТБ) та умови його роботи в обороні.
1.23	Розміщення підрозділів тилу в районі оборони батальйону. Захист, охорона і оборона тилу.
1.24	Робота тилу батальйону під час підготовки до оборони та в ході оборонного бою.
1.25	Робота командира і штаба МБ (ТБ) щодо організації тилового забезпечення під час підготовки до наступу.
1.26	(Окремо).
1.27	Підготовка, розміщення і переміщення підрозділів тилу МБР обороні
1.28	Матеріальне забезпечення бригади в обороні
1.29	(Окремо).
1.30	Матеріальне і медичне забезпечення бригади в наступі.

 

Військовий тил, його роль, задачі і призначення в сучасному бою.

У загальному розумінні військовий тил включає частини і підрозділи матеріального забезпечення з запасами матеріальних засобів, автомобільні, ремонтні й ін. частини і підрозділи тилу, що входять до складу з'єднання, частин і підрозділів усіх родів збройних сил.

До військового тилу Сухопутних військ відносяться частини і підрозділи матеріальною забезпечення з запасами матеріальних засобів, а при необхідності й ін. частини і підрозділи тилу, що входять до складу з’єднань, частин і підрозділів усіх родів військ і спеціальних військ цього виду збройних сил.

Будучи кінцевою ланкою в загальній структурі Тилу Збройних Сил, військовий тил виконує особливу роль у досягненні військами успіху в бою.

Ця роль полягає в тому, що військовий тил забезпечує безпосередньо з'єднання, частини, підрозділи, кожного військовослужбовця, систему озброєння і машину усім необхідним для бою і повсякденного життя. Образно говорячи, військовий тил є потенціалом їх енергії в бойовій міцності. Військовий тил - це запаси ракет і боєприпасів, а отже, могутній вогневий удар по противнику; тил - це пальне для бойових і інших машин, виходить, рух, кидок, маневр; тил - це гаряче харчування для воїнів, їх банно-прального обслуговування, організація польового побуту, створення умов для відпочинку й обігріву в хвилини затишку, що формують особливий емоційний настрій в особового складу, необхідний для перемоги в бою; тил - це збереження життя і здоров'я особового складу, тому що медична служба у військовій ланці перша бере участь у наданні пораненим і в хворим усіх видів медичної допомоги, крім спеціалізованої. От чому найменші порушення у виконанні військовим тилом своїх задач можуть відразу ж відбитися на бойовій діяльності з'єднань, частин і підрозділів, тому по тилу і боєздатність військ нероздільні.

Підтвердженням підвищення ролі військового тилу в сучасному бої є також зміна обсягу виконуваних заходів щодо видів тилового забезпечення в порівнянні з періодом другої світової війни. Це особливо помітно в порівняльній характеристиці деяких показників по матеріальному забезпеченню стрілецької і мотострілкової дивізії за період з 1941 по 90-ті роки. За цей час маса бойового комплекту збільшилась з 360 т до 1450 т (у 4 рази), маса направлення пального з 44 т до 1480 т (у 32 рази), маса артилерійсько-мінометного залпу з 2,5 т до 63 т (у 25 разів).

Відповідно до цього набагато зросла і маса витрати матеріальних засобів. Тепер вона в середньому в добу може досягти 1500 - 2000 т, а в дні напружених бойових дій 2100-2800 т разом; 200 - 250 т по досвіду минулої війни, тобто стало більше в 8 - 10 разів. Для підвозу такої кількості матеріальних засобів на заповнення витрати і зміст військових запасів треба було більше транспортних засобів, вантажопідйомність яких тільки в дивізіонній ланці збільшилася з 385 т у 1945 р. у середньому до 2400 т у даний час, тобто в 6 разів.

При веденні бойових дій із застосуванням, зброї масової поразки приблизно в 3-4 рази зростуть і санітарні втрати особового складу.

Для досягнення з'єднаннями, частинами і підрозділами успіху в бої військовий тил у їхніх інтересах вирішує ряд задач. Ці задачі охоплюю велике коло важливих питань. З метою систематизації основних задач військового тилу їх можна умовно розділити на дві груп: задачі по матеріальному забезпеченню й інші задачі тилу.

Основними задачами військового тилу по матеріальному забезпеченню є: безпосереднє забезпечення з'єднань, частин і підрозділів матеріальними засобами; утримання установлених запасів матеріальних засобів; підвіз матеріальних засобів (у тому числі і води); евакуація безпосередніх і непотрібних для бою вітчизняних, а також трофейних озброєння, техніки і майна; заправлення бойової й іншої техніки пальним: організація харчування і забезпечення особового складу гарячою їжею і хлібом; банно-прального обслуговування, а також ремонт, дезінфекція і дезинсекції речового майна.

До інших задач військовою тилу відноситься: технічне по службах тилу забезпечення з'єднань частин і підрозділів; здійснення ветеринарно-санітарного нагляду за забезпеченням частин і підрозділів продовольством поховання полеглих у бою і померлих воїнів; забезпечення продовольством і медичне обслуговування військовополонених до передачі їх до місця призначення.

Зміст кожної з задач, в основі своєї, зводиться до наступного.

Безпосереднє забезпечення частин і підрозділів матеріальними засобами проводиться з метою доведення боєприпасів, ракетного палива, пального, продовольства і речового майна, різної техніки тилу та інших матеріальних засобів, отриманих у порядку централізованих постачань (заготівель з місцевих ресурсів, озброєння, трофеїв), до безпосередніх споживачів (особового складу і техніки) для використання по прямому призначенню в бою або при рішенні частинами і підрозділами повсякденних задач.

Утримання запасів матеріальних засобів, як основа матеріального забезпечення військ, здійснюється з метою своєчасного переведення військового тилу з мирного положення на військове, задоволення в них потреби військ, заповнення витрат і втрат у бою для підтримки рівня достатньої забезпеченості з'єднань, частин і підрозділів. Успішне рішення цієї задачі досягається правильним ешелонуванням, розосередження, і укриттям запасів матеріальних засобів і своєчасним їхнім підвозом у частини і підрозділи.

Підвіз матеріальних засобів (у тому числі і води) є однієї з головних задач матеріального забезпечення частин (підрозділів). Це значить, що навіть порушення шляхів підвозу і евакуації, відрив органів тилу від частин і підрозділів не можуть служити виправданням несвоєчасного їхнього матеріального забезпечення. Утримання установлених запасів і підвіз матеріальних засобів є задача двоєдина, тому що в ній чітко виявляється взаємозалежність зазначених заходів при виконанні задач військового тилу. Величина створюваних запасів і обсяг підвозу матеріальних засобів залежать головним чином від витрат і втрат у бою.

Евакуація несправних і непотрібних для бою вітчизняних, а також трофейні озброєння, техніки і майна проводиться з метою використана цих матеріальних засобів як додаткових джерел у рахунок планового забезпечення частин і підрозділі і підвищення їхніх бойових можливостей. Вона здійснюється платними евакуаційними і транспортними подібностями з'єднань, частин і підрозділів.

 

Заправлення бойової й іншої техніки є завершальним етапом забезпечення військ пальним. Вона організується з метою швидкого відновлення витрачених запасів пального при машинах для їхньої безупинної участі в бойових діях (здійсненні маршу). Успішне виконання цієї задачі досягається спільними зусиллями командирів з'єднань і частин, їхніх заступників по тилу й озброєнню, начальників служб, командирів підрозділів, особового складу служби пального і водіїв машин.

Організація харчування і забезпечення особового складу гарячою їжею і хлібом обов'язкові в будь-яких умовах бойової обстановки, тому що повноцінне і високоякісне харчування сприяє компенсації енерговитрат організму військовослужбовців для підтримки їхнього здоров'я і боєздатності (працездатності), підвищення стійкості організму до різних навантажень, що в значній мірі позитивно впливає на моральний дух воїнів.

Банно-прального обслуговування, а також ремонт, дезінфекція і дезинсекція речового майна спрямовані на збереження здоров'я і боєздатності військовослужбовців, забезпечення профілактики їх захворювань, поліпшення побуту воїнів, попередження передчасного зносу обмундирування і взуття.

Проведення санітарно-гігієнічних протиепідемічних заходів має на меті збереження боєздатності особового складу і зміцнення його здоров'я, попередження виникнення і поширення інфекційних захворювань у військах.

Заходи медичної служби захисту особового складу від зброї масового ураження проводяться з метою профілактики його поразок, виконання ізоляційно-обмежувальних і інших заходів при ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження.

Технічне забезпечення по службах тилу є складовою частиною технічною забезпечення бойових дій військ. Воно організовується і здійснюється з метою підтримки в справному стані, постійній готовності до застосування і забезпечення надійної роботи наявної в них техніки тилу.