Мета матеріального забезпечення, системи, джерела і види забезпечення військ.

Роль служб тилу в загальній системі матеріального забезпечення військ.

Організація матеріального забезпечення в з'єднаннях, частинах, підрозділах полягає: в ухваленні рішення на матеріальне забезпечення і його підрозділ;

- визначенні порядку і черговості забезпечення частин і підрозділів матеріальними засобами і підвозу їх; постановці задач на підвіз, виділення транспортних засобів і засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт;

- підготовці складів до застосування і відпустки вантажів, призначенні маршрутів транспортних засобів і їхньому супроводі;

 

- установлення порядку передачі матеріальних засобів споживачам;

- призначенні по підготовці районів прийом передачі матеріальних засобів і рішенні інших організаційних питань.

Механізовані (танкові) бригада, що входять до складу армій (корпусів) воєнний час. як правило, забезпечуються за схемою: центр - фронт (військовий округ) - армія (корпус) - бригада - частина - підрозділ -військовослужбовець.

Ракетні війська, зенітні ракетні, артилерійські з'єднання і частини армійського (корпусного) підпорядкування забезпечуються через армійські бригади матеріального забезпечення.

З'єднання і частини фронтового підпорядкування прикріплюються на забезпечення до фронтовим армійським (корпусних) бригадам матеріального забезпечення, їхнім відділенням, а в деяких випадках - і до загальновійськових з'єднань.

Система матеріального забезпечення військ базується на економіці країни, а плани забезпечення Збройних Сил України є частиною державних народногосподарських планів. Практика плановою задоволення матеріальних потреб військ відповідно до основних напрямків їхнього розвитку ймовірно збережеться.

Аналіз обстановки, що складається, дозволяють вважати, що в умовних переходу економіки країни до ринкових відносин, підвищення господарської самостійності підприємств питання боєздатності Збройних Сил вимагають збереження і розширення наскрізного державного замовлення на усю військову продукцію а основні матеріальні засоби для забезпечення бойової готовності до життєдіяльності військ.

Здійснення найсуворішого режиму економії при цьому повинно бути обов'язковим у діяльності офіцерів служб тилу.

Прикріплення з'єднань, частин, а іноді, і підрозділів на забезпечення до з'єднань, частинам і установам матеріального забезпечення армією (фронту) здійснюється рішенням заступника командуючого армією (фронтом) по тилу. У ході бою раніше встановлений порядок прикріплення військ на забезпечення може змінюватися.

Зарахування на забезпечення знову прибулих з'єднань (частин) виробляється на підставі наказів командуючих об'єднаннями (командирів з'єднань), до складу яких вони прибули по пред'явленні атестатів. При відсутності атестатів зарахування з'єднання (частини) на забезпечення виробляється по його повідомленнях про наявність матеріальних засобів про наступне представлення атестатів.

У з'єднаннях і частинах матеріальне забезпечення організується: по службах тилу - заступниками командирів по тилу; по інших службах - заступниками командирів по озброєнню, начальниками родів військ і служб. Воно здійснюється централізовано за планами вищестоящих начальників на підставі зведень (повідомлень) і заявок частин (підрозділів) на підвіз, виходячи з дійсної їхньої потреби і матеріальних засобів і відпущених на бойові дії ресурсів. Пряма відповідальність за матеріальне забезпечення підлеглих військ покладається на відповідних командирів усіх ступенів.

Основні питання по матеріальному забезпеченню включаються в бойовий наказ, у наказ (розпорядження) по тилу і план тилового забезпечення. На підставі цих документів начальники служб розробляють плани забезпечення по підлеглих службах.

Матеріальними засобами забезпечуються:

- з'єднання, частини й установи фронтового підпорядкування - через фронтові тилові бази, їхні відділення і фронтові бригади матеріального забезпечення;

- з'єднання і частини армійського (корпусного) підпорядкування - через армійські (корпусні) бригади матеріального забезпечення по убраннях рознарядкам відповідних командуючих (начальників) родами, військ, начальникам спеціальних військ і служб;

- бригади й окремі батальйони (дивізіони), що входять до складу з'єднань - через їхні окремі батальйони тилового забезпечення по рознарядкам, роздавальним (раздавально-здавальним) відомостям або накладним начальників родів військ і служб з'єднань;

- батальйони, дивізіони, окремі роти батареї і взводи бригад - через батальйони (роти) тилового (матеріального) забезпечення своїх бригад по накладної, роздавальним (раздавально-здавальним) відомостям начальників служб бригад; роти;

- роти і взводи механізованих, танкових батальйонів і артилерійських дивізіонів - через взводи матеріального забезпечення (взводи забезпечення) батальйонів (дивізіонів).

Для матеріальною забезпечення рот, батарей, взводів силами і засобами рот матеріального забезпечення (взводів забезпечення) батальйонів і дивізіонів (окремих батальйонів дивізій) у бої розгортаються: батальйонний заправний пункт, батальйонний продовольчий пункт, батальйонний пункт боєприпасів. У ротах старшиною роти розгортається ротний пункт боєпостачання.

У перші дні бойових дій початкового періоду війни, поки не розгорнуть оперативний тил, з'єднання і частини будуть доставляти матеріальні засоби зі складів (відділень складів) військового округу, а також використовувати запаси, створені в пунктах постійної дислокації, або доставляти матеріальні засоби з призначених вивантажувальних станцій.

Матеріальні засоби в тарно-штучному упакуванні повинні надходити в з'єднання і частини, як правило, спакетованими на піддонах або у контейнерах. Піддони, контейнери, артилерійська укупорка і стріляні гільзи підлягають обов'язковому поверненню па бази і складу.

У сучасних умовах матеріальні засоби можуть надходити комплектами, що дозволяють підрозділам нести бойові дії протягом визначеного часу.

Приданні і підтримуючі частини (підрозділу) у випадку неможливості забезпечення їхніми своїми з'єднаннями (частинами) за розпорядженням заступника командуючого армією (командира корпуса) по тилу можуть одержувати боєприпаси, пальне і продовольство в тих з'єднаннях (частинах), яким вони додані чи котрі підтримують.

Джерелами поповнення матеріальних засобів у з'єднаннях, частинах, підрозділах як при входженні в ринкову економіку, так само в умовах ринкових взаємин є, централізовані постачання, заготовки за місцевих ресурсів, трофеї, а також придатні агрегати і деталі, зняті встановленим порядком зі списаних з обліку вітчизняних і не підлягаючих відновленню трофейних машин.

Централізовані постачання здійснюються через промислові підприємства всіх галузей народного господарства, що роблять необхідне озброєння, військову техніку й інші матеріальні засоби.

В міру впровадження ринкової економіки взаємини з підприємствами промисловості при виробництві озброєння і військової техніки, постачанню матеріальних засобів (продовольства, речового майна, пального т.д.) дня життєзабезпечення військ будуть будуватися на договірній основі. Матеріальні засоби доставляються в діючу армію з'єднання матеріального забезпечення - фронтові чи армійські (корпусні) бригади матеріального забезпечення, відкіля вони розподіляються і підвозяться в окремі батальйони тиловою забезпечення чи з'єднань безпосередньо в роти, взводи матеріального забезпечення частин (взводи забезпечення підрозділів і вогневі позиції артилерія).

Заготівлі з місцевих ресурсів виробляються по указівках вищестоящих командувань і рішенням командирів з'єднань (частин) через місцеві органи влади. Заготовлювані матеріальні засоби перевіряються на зараженість (продовольство, крім того, піддається ветеринарно-санітарній експертизі), враховуються і витрачаються в рахунок планового забезпечення по встановлені нормах. При необхідності використання для нестатків з'єднань, частин продовольчих тварин вони повинні піддаватися ветеринарному обстеженню.

Як показав досвід другої світової війни, у ряді операцій багато з'єднань іноді чи цілком частково задовольняли потреби з'єднань, частин, підрозділів у фуражі, м'ясо, овочах і інших продуктах за рахунок заготівель з місцевих ресурсів. Так, у жовтні - грудні 1944 року 63 с/д 4. А було заготовлено і звернене на забезпечення частин: зерна - 25 т, картоплі й овочів - 176 т. З ІЗ січня по 13 лютого 1945 року дивізіонною групою заготівель 32 с/д цієї ж армії було заготовлено: зерна -315 т, картоплі -71т, сіна - 128 т. великого рогатого окоту - 566 голів (71 т у забійній вазі).

У цілому в роки минулої війни з виходом наших військ на території іноземних держав потреба з єднань і частин у продовольстві задовольнялася на 75-80 % за рахунок заготівель з місцевих ресурсів і трофеїв. У сучасних умовах це джерело матеріального забезпечення може зберегти своє значення.

Трофеї, захоплені в противника, можуть по деяких службах бути значним джерелом забезпечення частин (підрозділів). Так, 4 танковий корпус за період бойових дій у відриві від основних сил армії з 19 по 23 листопада 1942 року захопив противника чотири продовольчих склади, чотири склади пального, п'ять складів речовою майна і 950 автомобілів. Це дозволило корпусу зробити заправлення техніки пальним і одночасно трохи полегшило роботу тилу армії. У 277 с/д за час Вітебсько-Віленської операції з 23 червня по 21 липня 1941 ходу трофейним відділенням дивізії в лісі південніше Вільно було виявлено 94 т продовольства 800 бочок і 400 бачків під пальне.

Збір трофейних матеріальних засобів виробляється призначеннями для цього командами, створючими по розпорядженнях командирів з'єднань (частин). При необхідності в їхньому складі виділяються соціалісти від родів військ і служб. Діями команд керують заступники командирів з'єднань (частин) по тилу.

З'єднання (частини) можу самотужки виготовляти деякі матеріальні засоби. У період другої світової війни силами військових ремонтних частин і підрозділів у значних розмірах виготовлялися різні деталі, запасні частини для техніки, а також предмета речового забезпечення.

Демонтаж списаних автомобілів і іншої техніки дає можливість у значних кількостях вертати на забезпечення справними агрегати, що залишилися, вузли, запасні частини, інструменти. Ці предмети знімаються зі списаної з обліку техніки тилу і прибуткуються в ремонтно-евакуаційних частинах (підрозділах) об'єднання. В окремих випадках демонтаж техніки може вироблятися з дозволу вищестоящого начальника служби її ремонтно-відбудовчих батальйонах (ремонтних ротах полків).

Раціональне використання кожного з перерахованих джерел заощадження й ощадлива витрата матеріальних засобів дають можливість безперебійно, вчасно і цілком забезпечувати ними з'єднання, частини і підрозділи.

Місцева промислово-економічна база включає: будинку і спорудження, що можуть бути використані для розквартирування військових частин, установ промислові підприємства, майстерні, сільськогосподарські угіддя з неприбраними врожаями, худоба, фураж і ін. спорудження й об'єкти, що можуть бути задіяні військами для забезпечення їхніх нестатків.

Місцева промислово-економічна база використовується за рішенням Кабінету Міністрів Україні; у мирний час обумовлюється рішенням на звуженій раді, а у воєнний час - рішенням військової ради фронту.

Заготівля матеріальних засобів з місцевих ресурсів - робота непроста, вона вимагає самовідданої праці, великої організованості і спритності. От лише один приклад з досвіду другої світової війни, описаний генералом Н.А. Антипенко.

У листопаду 1943 р. війська Центрального фронту, завершивши битву за Дніпро, виявились без запасів хліба на зиму Державний комітет оборони (ГКО) виділив для заготівлі хліба фронту Сумську. Чернігівську і Гомельську область, де хліб був не прибраний і знаходився під снігом. Для заготівлі зерна фронтом було виділено 27 тис. солдата, 2 500 офіцерів, 2 000 автомобілів. Збиральним інвентарем служили зібрані в населення граблі і серпи. Технологія збирання полеглого хліба була наступною. Одного солдата граблями очищав сніг, а іншої зрізав серпом колосся і складав їх, потім хліб сушили, молотили і т.д. До лютого 1944 р. таким важким способом було заготовлено 13 млн. 607 тис. пудів зерна. Півторамільйонна армія була забезпечена хлібом на 160 днів уперед, тобто до нового врожаю. Природно, весь склад і техніка виділялися за рахунок з'єднань і частин фронту, для яких виділялися території для проведення заготівель. Можна привести масу інших прикладів, як у ході другої світової війни використовувалися майстерні, устаткування заводів, хлібопекарні, лазні й ін. об'єкти.