Особливості оцінки нематеріальних активів підприємства

1. Огляд існуючих методик визначення економічної ефективності використання нової техніки.

1.1 Згідно з методичними рекомендаціями щодо ціноутворення на науково-технічну продукцію, розраховуючи ціни, слід виходити із собівартості розроблення, часу з моменту її створення, суми витрат, планового прибутку.

1. Ціна науково- технічної продукції розраховується за формулою:

 

Цнт = 1/Nt *С +∑В + ∑Пр +∑Вр,

 

де,

Цнт – ціна науково –технічної продукції,

N – кількість реалізованих комплектів науково –технічної продукції;

t – час з момент створення НТП;

С – собівартість;

В – витрати на виготовлення копій дослідних зразків;

Пр – прибуток від реалізації НТП;

Вр – витрати на реалізацію НТП.

 

2. Прибуток від реалізації НТП визначається як:

 

Пр = (В+Вр)+Пдодат,

 

де Пмін – нормальний прибуток або мінімально потрібний прибуток, який розраховують на підставі суми всіх платежів та інших мінімальних видатків або формування фондів організації;

V – обсяг власних робіт за планом поточного року,

П додат – додатковий прибуток

 

Додатковий прибуток є частиною прибутку покупця, який застосував у виробництві або іншій діяльності дану НТП. Він обчислюється:

 

Пдодат = Кнтп * Пзам,

 

де,

Пзам – прибуток замовника,

Кнтп – коефіцієнт, зазначений в угоді між продавцем і покупцем НТП, тобто частка в прибутку покупця, отриманого внаслідок реалізації продукції.

1.2. Рекомендації щодо визначення вартості об’єктів промислової власності які ґрунтуються на коефіцієнтах визначення значущості винаходів та промислових зразків під час продажу ліцензій.

Величина прибутку, отриманого від застосування і-го винаходу (ΔПі):

 

ΔПі = Пв * ΔК^`і

 

де Пв – прибуток від використання винаходу, що визначається як добуток усього прибутку підприємства за конкретним проектом та коефіцієнтів досягнутого результату, складності рішень технічного завдання та новизни;

ΔК^`і – відношення частки конкретного винаходу в кінцевому продукті, якщо у нього використовується кілька винаходів.

Вартісна оцінка об’єктів промислової власності (Цо) в загальному випадку:

Цо =

 

де,

Цt – вартісна оцінка об’єкта промислової власності в і-му році розрахункового періоду;

t_h – початковий рік розрахункового періоду (початковий рік дії виключних прав на об’єкт промислової власності)

t_k - кінцевий рік розрахункового періоду (рік розрахунку вартості об’єкта промислової власності)

Dm – коефіцієнт приведення різночасних вартісних оцінок до рівня розрахункового року;

Кс – коефіцієнт, що враховує ступінь техніко-економічного старіння об’єкта промислової власності і визначається:

 

Кс = 1 - Тф/Тн,

де,

Тн – номінальний термін дії охоронного документа,

Тф – термін дії охоронного документа в розрахунковому році n;

 

Кб – коефіцієнт техніко-економічної значущості об’єкта промислової власності, числові значення якого встановлюються за шкалою:

Кб = 1,3 – винахід, що не має прототипу;

Кб = 1,2 – основний (базовий винахід);

Кб = 1,1 – допоміжний винахід (удосконалення, що розвиває основний винахід);

Кб = 1,05 – варіантний винахід стосовно основного винаходу;

Кб = 1,0 - варіантний винахід стосовно допоміжного винаходу.

1.3. Ціна НТП визначається так:

 

Ц = С + (Нр+ ΔНр) * З* R,

де С – собівартість

Нр – норматив рентабельності,

ΔНр – зміна нормативу рентабельності,

З – зарплата виконавців,

R – загальний коефіцієнт коригування.

 

1.4. Розрахунок на підставі постійних відрахувань (роялті).

Ціну ліцензій здебільшого заведено визначити за формулою:

 

С_R = ;

де,

С _R – ціна ліцензії, визначена виходячи з розрахунку роялті;

Vi – запланований обсяг продукції в і-му році, що підлягає реалізації,

Zi – ціна одиниці продукції, щ реалізується,

Ri – ставка роялті в і-му році, %

T – термін дії ліцензії

1.5. Ціна ліцензій при паушальному типі розрахунку з урахуванням дисконтування та виходячи з попередньо визначеної ціни роялті:

Ср =

 

де,

Ср – ціна ліцензій за паушального типу оплати;

Fi – дисконтний множник за ставкою

r та n – кількості років,

Т – термін дії ліцензії.

 

Під мінімальним розміром роялті розуміють величину, прийняту для продавця, а під максимальним – величину роялті, прийняту для покупця.