Тема 3: інформаційне забезпечення і сучасні технології управління складними виробничими системами

 

1. Сутність, зміст та задачі інформаційних систем

2. Елементи та характеристики інформаційного забезпечення

3. Сучасні інформаційні технології

4. Впровадження сучасних інформаційних систем у підприємство

КЛЮЧОВІ СЛОВА: інформація, інформаційна система, інформаційний потік, вартість інформаційного потоку, корпоративні інформаційні системи MRP, MRP II, ERP, CSRP, APS.

Інформаційна система (ІС) - це інтерактивна структура, яка включає персонал, обладнання і процедури, об'єднані інформаційним потоком, використовуваним менеджментом для планування, регулювання, контролю й аналізу функціонування підприємства.

Інформаційні системи не можуть функціонувати самі по собі, бо прив'язані до якого-небудь конкретного об'єкта. В ідеальному варіанті ІС відіграє роль центральної нервової системи торговельного підприємства, зв'язуючи воєдино плани закупівель товарів, товарообороту та їхнього фінансового забезпечення.

До основних факторів, які впливають на створення ІС, варто віднести фактори часу, забезпеченості ресурсами і забезпечення подальшого розвитку системи. У сучасних умовах інформаційна система повинна одержувати й обробляти аналітичну інформацію на якісно новому рівні, що відповідає таким критеріям, як швидкість обробки великих обсягів даних, можливість довільної інтерпретації результатів користувачами, оперативність. ІС повинна базуватися на системному підході, що охоплює всі види діяльності, пов'язані з плануванням та управлінням процесами, націленими на забезпечення підприємства релевантною інформацією.

Інформаційний потік - це сукупність циркулюючих повідомлень, необхідних для управління й контролю за процесами. Іншими словами інформаційний потік можна кваліфікувати як інформаційні ресурси, що перебувають у процесі цілеспрямованого руху і мають певні характеристики.

Вартість інформаційного потоку є складовою фінансового потоку і визначається сукупністю витрат, пов’язаних з організацією інформаційного потоку. Інформація, що входить до потоку, має ряд якісних характеристик, а саме, корисність, достовірність, зрозумілість, значимість тощо.

Інтенсивний розвиток і широке впровадження сучасних ІТ зумовило створення різних корпоративних інформаційних систем для автоматизованого управління підприємством. Усі існуючі на сьогодні у світі КІС можна розділити на чотири класи:

 

· планування ресурсів виробництва (Manufacturing Resource Planning — MRP);

· планування ресурсів підприємства (Enterprise Resource Planning — ERP);

· планування ресурсів, синхронізоване зі споживачем (Consumer Synchronized Resource Planning — CSRP);

· просунута система управління (Advanced Planning and Scheduling System – APS)

Стандарт MRP

Основна ідея базової моделі управління MRP полягає в тому, що будь-яка облікова одиниця матеріалів чи комплектуючих, необ­хідних для виробництва виробу, має бути в потрібний час і в потрі­бній кількості.

Комп'ютерна реалізація моделі управління MRP - це система MRP.

Мета MRP-систем:

- задоволення потреби в матеріалах, компонентах і комплектуючих для планування виробництва і доставки споживачу

- підтримка низьких рівнів запасів MP, ГП

- планування виробничих операцій, розкладів доставки, закупівельних операцій.

В процесі реалізації цієї мети система забезпечує потік планових кількостей MP і запасів продукції за час, що використовується для планування. Система MRP починає свою роботу з визначення, скільки і в які терміни необхідно провести кінцевій продукції. Потім система визначає час і необхідну кількість MP для задоволення потреб виробничого розкладу.

Основною перевагою системи MRP є формування послідов­ності виробничих операцій з матеріалами і комплектуючими, що забезпечує своєчасне виготовлення вузлів (напівфабрикатів) для реалізації основного виробничого плану випуску готової продукції.

Основні недоліки MRP систем:

• значний об'єм обчислень і попередньої обробки даних;

• зростання часу на обробку замовлень і транспортування при прагненні підприємства ще більше зменшити запаси MP або перейти на роботу з малими замовленнями і з високою частотою їх виконання;

• нечутливість до короткочасних змін попиту

• велика кількість відмов через велику розмірність системи і її комплексності.

У результаті проведення процесу планування системою MRP формуються наряди-замовлення на виробництво (цехові завдання), замовлення на закупівлю в системі матеріально-технічного поста­чання і повідомлення про виключення, що свідчать про те, що в процесі планування виникли проблеми, які не вдалося вирішити чи, навпаки, у разі вирішення проблем потрібна зміна вже сформова­них планів.

Система MRP II

Однією з найбільш поширених, (у західних компаніях), мо­делей управління, яка дозволяє ефективно управляти матеріальни­ми та фінансовими ресурсами виробництва, є модель управління класу MRP II (Manufactory Resource Planning), комп'ютеризований варіант якої має назву система MRP II, що обслуговує інформаційні потреби менеджерів середньої та нижчої ланок.

Задачею інформаційних систем класу MRP II є оптимальне формування потоку матеріалів (сировини), напівфабрикатів (у тому числі що знаходяться у виробництві) і готових виробів. Система класу MRP II - має на меті інтеграцію всіх основних процесів, які реалізовуються підприємством, таких як постачання, запаси, виробництво, продаж і дистріб’юція, планування, контроль за виконанням плану, витрати, фінанси, основні засоби і т.д.

Результати використування інтегрованих систем стандарту MRP II:

- отримання оперативної інформації про поточні результати діяльності підприємства як в цілому, так і з повною деталізацією по окремих замовленнях, видах ресурсів, виконанню планів;

- довгострокове, оперативне і детальне планування діяльності підприємства з можливістю коректування планових даних на основі оперативної інформації;

- рішення задач оптимізації виробничих і матеріальних потоків;

- реальне скорочення матеріальних ресурсів на складах;

- планування і контроль за всім циклом виробництва з можливістю впливу на нею в цілях досягнення оптимальної ефективності у використовуванні виробничих потужностей, всіх видів ресурсів і задоволення потреб замовників;

- автоматизація робіт договірного відділу з повним контролем за платежами, відвантаженням продукції і термінами виконання договірних зобов'язань.

Спільне планування матеріальних потоків і виробничих по­тужностей дозволяє підняти всю систему планування на новий рі­вень, тому що вона дозволяє визначити фінансові результати сфор­мованого виробничого плану досить точно, що неможливо при "частковому" плануванні, тобто стає можливим порівняння плано­вих фінансових надходжень від продажів з необхідними для орга­нізації виробництва прямими фінансовими витратами. Це найваж­ливіше досягнення методології MRP II, що і привело до її всесвіт­ньої популярності.

2. ERP-системи.

ERP-системи - це ІСМ, що використовують методологію ERP (Enterprise Resource Planning) - планування ресурсів підприєм­ства, також допомагають організувати маркетинг, налагодити сис­тему продажу і підтримати функції логістики, необхідні організа­ції.

Головна Задача ERP-системи - допомагати менеджерам управ­ляти організацією як системою.

ERP - це метод ефективного планування і управління всіма ресур­сами, необхідними для закупівель, виробництва, відвантаження та обробки замовлень клієнтів у компанії, що займається виробницт­вом, продажем чи наданням сервісу.

Головна гідність ERP-систем полягає в тому, що вони дозволяють об'єднати декілька задач: можна одночасно враховувати і планувати грошові кошти, а також відстежувати їх рух; формувати собівартість і оцінювати продуктивність праці на підприємстві. ERP-системи дозволяють управляти всіма ресурсами підприємства і моделювати можливості компанії. Крім того, завдяки ERP-системам, всі ці процеси стають прозорими для керівників.

ERP-система дозволяє приймати замовлення і направляти йо­го виконання у виробництво і фінансові підрозділи, координувати дії структурних підрозділів від моменту прийому замовлення до моменту його відвантаження покупцю, оптимізувати механізми роботи зі складами і транспортними службами, а також організува­ти прийом замовлень і виробництво з урахуванням наявності на­півфабрикатів і готової продукції на складах.

ERP-система зручна ще і тим, що її можна упроваджувати частинами (модулями), автоматизувавши, наприклад, спочатку виробництво, а потім роботу з персоналом. (Для порівняння - MRP-система упроваджується, як правило, цілком і може автоматизувати тільки виробництво. Можна сказати, що MRP-система це одна з частин (модулів) ERP-системи.) Набір модулів ERP охоплює всі напрями діяльності, що дозволяє автоматизувати практично всі бізнес-процеси.

Разом з цим у ERP-систем є недоліки, а саме: вартість і терміни упровадження. Упроваджувати ці системи, як правило, дорого, до того ж довго і складно.

Концепція ERP передбачає забезпечення виконання інтегро­ваної сукупності таких функцій:

- функції системи MRP II;

- повний набір фінансових функцій;

- надання всієї необхідної звітності;

- автоматизація продажів;

- функції управління якістю;

- функції надання сервісу;

- функції управління персоналом;

- інженерні функції;

- функції продажу і логістики.

Ідея ERP-систем полягає у тому, що програмне забезпечення для підтримки різних функцій підприємства має взаємодіяти одне з одним.

ERP-система забезпечує:

• об'єднання всіх бізнес-процесів підприємства за єдиними правилами в рамках однієї системи;

• оперативне отримання керівництвом інформації про всі сторони діяльності підприємства;

• планування і контроль діяльності компанії (короткострокові і довгострокові плани різних підрозділів ув'язуються між собою).

В результаті підвищуються ефективність управління компанією і її конкурентоспроможність.

ERP-система зручна ще і тим, що її можна упроваджувати частинами (модулями), автоматизувавши, наприклад, спочатку виробництво, а потім роботу з персоналом. (Для порівняння - MRP-система упроваджується, як правило, цілком і може автоматизувати тільки виробництво. Можна сказати, що MRP-система це одна з частин (модулів) ERP-системи.) Набір модулів ERP охоплює всі напрями діяльності, що дозволяє автоматизувати практично всі бізнес-процеси.

ERP-системи мають два серйозні недоліки: вартість і терміни упровадження. Упроваджувати ці системи, як правило, дорого, до того ж довго і складно.

 

Система CSRP

Якщо розглянуті вище класи систем орієнтовані на внутрішню організацію підприємства, то основою методології CSRP є інтегрування замовника або покупця в КІС і забезпечення повного життєвого циклу товару — від проектування до післяпродажного обслуговування. Її сутність полягає в тому, що інформація про клієнтів та їхні запити включається у процеси виробничо-збутового планування підприємства, внаслідок чого відбувається перехід від планування виробництва до планування задоволення потреб клієнтів. З зазначеною системою тісно пов'язана технологія управління взаєминами з клієнтами – CRM (Customer Relationship Management).

Концепція управління CSRP (customer synchronized resource planning) - планування ресурсів синхронізоване зі споживачем є більш сучасною. Вона охоплює майже цілком увесь життєвий цикл продукції. Це дуже важливо з погляду управління вартістю продук­ції.

Реалізація концепції CSRP на конкретному підприємстві дозво­ляє управляти замовленнями клієнтів і в цілому усією роботою з ними на порядок якісніше, ніж це було можливо раніше.

CSRP - це перша бізнес методологія, що включає діяльність, орієнтовану на інтереси покупця, у центр системи управління біз­несом. Уперше запропонована методологія ведення бізнесу засно­вана на поточній інформації про покупця.

Для упровадження CSRP необхідне:

1. Оптимізувати виробничу діяльність (операції), побудувавши ефективну виробничу інфраструктуру на основі методології і інструментарію ERP.

2. Інтегрувати покупця і сфокусовані на покупці підрозділу організації, з основними плануючими і виробничими підрозділами.

3. Упровадити відкриті технології, щоб створити технологічну інфраструктуру, яка може підтримувати інтеграцію покупців, постачальників і додатків управління виробництвом.

Вигоди успішного застосування CSRP - це підвищення якості товарів, зниження часу поставки, підвищення цінності продуктів для покупця і так далі, а в результаті цього - зниження виробничих витрат, але що більш важливо, це створіння інфраструктури пристосованої для створення продуктів задовольняючих потребі покупця, поліпшення зворотного зв'язку з покупцями і забезпечення кращих послуг для покупців. Це не ефективність виробництва, яка забезпечуватиме тимчасові конкурентні переваги, швидше це здатність створювати продукти, задовольняючі потреби покупця і кращий сервіс.

Системи APS

Розвиток методів і засобів управління підприємствами привело до появи систем нового покоління – APS. Системи APS являють собою узагальнену модель і модулі, а не інтегровану систему. Вони використовуються разом з ERP і CSRP.

У сучасних системах APS застосовується широкий спектр методів оптимізації, заснованих на лінійному програмуванні, алгоритмах типу випадкового пошуку, алгоритмах теорії обмежень і евристичних алгоритмів. Одним з основних засобів APS є моделювання і підтримка прийняття рішення. Діапазон можливостей APS досить широкий – від ведення численних копій планів для покрокового порівняння до можливості аналізу витрат для різних планів.

Слід зазначити, що в тому чи іншому вигляді всі функції, що підлягають автоматизації, є практично на будь-якому торговельному підприємстві, будь це міні-маркет або торговельне підприємство, що об’єднує десятки великих магазинів.

Література:

1. Інформаційні системи в менеджменті: Навчальний посібник / Глівенко С.В., Лапін Є.В., Павленко О.О. та ін./ Міністерство освіти і науки України.- Суми: Університетська книга, 2005.- 407 с.

2. Калашян А.Н., Калянов Г.Н. Структурные модели бизнеса: DFD-технологии – М.: Финансы и статистика – 2003. – 256 с.

3. Калянов Г.Н. Моделирование, анализ, реорганизация и автоматизация бизнес-процесов: Учеб.пособие. – М.:Финансы и статистика, 2006. – 240с.

4. Маклаков С.В. Создание информационных систем с AllFusion Modeling Suite – М.: ДИАЛОГ-МИФИ – 2003. – 432 с.

5. Системи управління якістю. Вимоги – Київ – Держстандарт України – 2001. – 26 с.

6. Шеер А.В. Бизнес-процессы. Основные понятия. Теория. Методы. – М.: Весть – МетаТехнология – 1999. – 177 с.

7. Робсон М., Уллах Ф. Практическое руководство по реинжинирингу бизнес-процессов – М.: 1993.

8. Харрингтон Дж., Эсселинг К.С., Нимвеген Х.В. Оптимизация бизнес-процессов: документирование, анализ, управление, оптимизация – Санкт-Петербург – АЗБУКА-БМикро – 2002. – 317 с.

9. Черноволенко И.Ф. Экономика информационных систем. – Донецк: ДонНУ, 2002. – 140с.

Змістовий модуль 2.