Тема 1. Основи управління формуванням і розвитком потенціалу підприємства

 

1. Сутнісно-змістовна характеристика потенціалу підприємства

2. Оптимізація структури потенціалу підприємства

3. Фактори, які впливають на потенціал підприємства

 

 

КЛЮЧОВІ СЛОВА: потенціал, структура потенціалу, об’єктна складова, суб’єктна складова, види потенціалу, обсяг потенціалу

 

ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА - інте­гральне відображення (оцінка) поточних і майбутніх можливос­тей економічної системи трансформувати вхідні ресурси за допо­могою притаманних її персоналу підприємницьких здібностей в економічні блага, максимально задовольняючи в такий спосіб кор­поративні та суспільні інтереси.

Розрізняють потенціал виробничий, економічний, інтелектуальний, експортний, кадровий (людський), фінансовий, ресурсний тощо.

Ресурси підприємства об'єднуються в три групи:

1) Матеріальні ресурси. Сюди відносяться активи, які відобра­жаються в балансі компанії: основні і оборотні засоби, інвестиції. Матеріальні та фінансові активи і здібності фірми, якщо їх продук­тивно використовувати, визначають вартість підприємства.

2) Нематеріальні активи. Звичайно вони недостатньо відобража­ються у фінансових документах, але в наші дні їх роль у визначенні вартості фірми зростає. Вони включають три групи:

- репутаційні активи - торгові та інші марки, наявність яких сприяє укріпленню довіри споживачів до фірми та її товарів, які про­являються в підвищених обсягах продаж і, нерідко, в цінових пре­міях;

- власні технології - включають патенти, авторські права і вироб­ничі секрети, які дозволяють фірмі з вигодою для себе викорис­товувати унікальні знання;

- стратегічні активи - це наявні переваги фірми, завдяки яким вона займає монополістичну позицію або обслуговує унікальний ринок.

Стратегічні ресурси - це сукупність здібностей (умінь та можли­востей) виробничої системи, зокрема:

- здібності до макроекономічного аналізу ситуації в країні і за її межами;

- здібності до своєчасного виявлення актуальних потреб та запитів потенційних покупців;

- здібності до аналізу економічної кон'юнктури ринків товарів та послуг, які дозволяють ефективно, своєчасно і якісно задовольняти виявлені нужди, потреби і запити;

- здібності до аналізу зон стратегічних ресурсів, а також до аналізу діяльності груп стратегічного впливу;

- здібності до висування конкурентоспроможних ідей в сфері конструювання, технології і організації виробництва товарів та послуг,які користуються попитом на товарних ринках;

- здібності до реалізації конкурентоспроможних ідей в процесі виробництва товарів та послуг, просування їх на ринок, організації їх післяпродажного сервісу;

- здібності до підтримання конкурентного статусу фірми (КСФ) за рахунок управління стратегічними наборами зон господарювання;

- здібності постійно вдосконалювати виробничий потенціал фірми, тобто розширити її граничні можливості.

3) Людські ресурси. Цінні знання та навички, якими володіють працівники, а також їх здібності та готовність до спільної діяльності з іншими членами організації. В зв'язку з постійно зростаючою роллю знань уміння компанії приваблювати і утримувати у себе високо­кваліфікованих працівників все вище оцінюється інвесторами.

Організаційні здібності - це вміння фірми використовувати кон­кретні можливості, які визначаються ресурсами фірми і здатністю менеджменту використовувати їх для реалізації обраної стратегії.

Найбільший інтерес становлять здібності фірми до створення відмін­них (від інших) переваг, які називають стрижневими компетенціями організації або здібностями, використання яких робить значний внесок у створення споживчих цінностей і створює основу для входу на нові ринки.

Потенціал, що об'єднує в собі як просторові, так і тимчасові ха­рактеристики, концентрує одночасно три рівні зв'язків і відносин:

По-перше, він відображає минуле, тобто сукупність властиво­стей, нагромаджених системою в процесі її становлення і таких, що зумовлюють можливість до її функціонування та розвитку. У цьому плані поняття «потенціал» фактично набуває значення поняття «ресурс».

По-друге, він характеризує рівень практичного застосування і використання наявних можливостей. Це забезпечує розмежу­вання реалізованих і нереалізованих можливостей. У цій своїй функції поняття «потенціал» частково збігається з поняттям «резерв».

По-третє, він орієнтується на розвиток (на майбутнє). Будучи єдністю стійкого і мінливого станів, потенціал містить (як мож­ливі) елементи майбутнього розвитку.

Рівень потенціалу, характеризуючи наявний стан системи, обумовлений тісною взаємодією всіх трьох перелічених станів, що і відрізняє його від таких, на перший погляд близьких, по­нять, як «ресурс» і «резерв».

Беручи загалом, до елементів потенціалу підприємства можна віднести все, що пов’язано з функціонуванням і розвитком підприємства. Відбір найважливіших з цих елементів становить дуже складну проблему, що підтверджується безліччю різних думок науковців з цього приводу.

 

СТРУКТУРА ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА включає:

Об’єктні складові – це сукупність трудових, матеріальних, нематеріальних і природних ресурсів, що включені та не включені з яких-небудь причин у виробництво та мають реальну можливість брати в ньому участь. Вони пов’язані з матеріально-речовинною та особовою формою потенціалу підприємства, споживаються і відтворюються в тій чи іншій формі в процесі функціонування.

Включають:

Інноваційний потенціал - сукупні можливості підприємства щодо генерації, сприйняття та впровадження нових (радикальних і модифікованих) ідей для його системного технічного, організаційного та управлінського оновлення.

Виробничий потенціал - наявні та приховані можливості підприємства щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску максимально можливого обсягу продукції (послуг). Його треба також сприймати як сукупність ресурсів, що функціонують і здатні виробляти певний обсяг продукції.

Фінансовий потенціал - це обсяг власних, позикових та залуче­них фінансових ресурсів підприємства, який знаходиться в його розпо­рядженні для здійснення поточних і перспективних витрат

Потенціал відтворення -сукупність матеріа­льно-технічних, нематеріальних, фінансових та інших ресурсів капі­талу, які знаходяться у розпорядженні підприємства, можуть бути додатково залучені та використані для простого й розширеного відтворення факторів виробництва та інших складових потенціалу підприємства.

Суб’єктні складові - здібності робітників, колективів до використання ресурсів та створення максимального обсягу матеріальних благ та послуг, а також здібності управлінського апарату підприємства до оптимального використання наявних ресурсів. Вони пов’язані із суспільною формою їх прояву, не споживаються, а виступають як передумова, як загальноеконо­мічний, загальногосподарський соціальний чинник раціонального ви­користання об'єктних складових.

Включають:

Науково-технічний потенціал -узагальнююча характеристика рівня наукового забезпечення виробництва: науки, техніки, технології, інженерної справи, виробничого досвіду, можливостей та ресурсів (у тому числі науково-технічних кадрів), які є у розпорядженні підприємства для вирішення науково-технічних проблем.

Управлінський потенціал -навички та здібності керівників усіх рівнів менеджменту щодо формування, організації, створення на­лежних умов для функціонування та розвитку соціально-економічної системи підприємства. У загальному вигляді він є інтеграцією функціонально-структурних та нематеріальних елементів

Потенціал організаційної структури управління -загальнокорпоративний управлінський (формальний та неформальний) механізм функціонування підприємства, який втілює у собі рівень ор­ганізації функціональних елементів системи та характер взаємозв'язків між ними.

Маркетинговий потенціал - максимальна можливість підпри­ємства щодо систематизованого та планомірного спрямування всіх його функцій (визначення потреб і попиту, організації виробництва, продажу та післяпродажного обслуговування) на задоволення потреб споживачів і використання потенційних ринків збуту.

Логістичний потенціал підприємства можна визначити як макси­мальну продуктивність (функціональну спроможність) системно інтег­рованих підрозділів, які охоплюють усі види діяльності щодо перемі­щення в просторі та руху в часі: персоналу — перевезення співробітників, розміщення їх по службових приміщеннях, переміщен­ня згідно з часовим графіком роботи; матеріалів і готових виробів — транспортування, складування, збереження, сортування і перерозподіл; енергетичних та інформаційних потоків — передача, обробка, збережен­ня і трансформація.

Особливої уваги в структурі потенціалу підприємства заслуговують: трудовий, інфраструктурний та інформаційний потенціали. Усі вони не підпадають під зазначену класифікацію складових потенціалу підпри­ємства, їх не можна однозначно віднести ані до суб'єктних, ані до об'єктних складових.

Трудовий потенціал -персоніфікована робоча сила, яка роз­глядається в сукупності своїх якісних характеристик.

Інфраструктурний потенціал -збалансовані з вимогами вироб­ництва можливості цехів, господарств і служб, які забезпечують необ­хідні умови для діяльності основних підрозділів підприємства та задо­волення соціальних потреб його персоналу.

Інформаційний потенціал -єдність організаційно-технічних та інформаційних можливостей, які забезпечують підготовку та прийняття управлінських рішень і впливають на характер виробницт­ва

Спираючись на основні характеристики потенціалу підприємства, можна стверджувати, що його модель визначається:

- обсягом та якістю наявних у нього ресурсів (кількістю зайнятих працівників, основними виробничими і невиробничими фондами або матеріальними запасами, фінансовими та нематеріальними ресурсами – патентами, ліцензіями, інформацією, технологією);

- можливостями керівників та інших категорій персоналу створювати певні види продукції, інакше кажучи, їхнім освітнім, кваліфікаційним, психофізіологічним, та мотиваційним потенціалом;

- можливостями менеджменту оптимального використовувати наявні ресурси підприємства (професійною підготовкою, талантом, умінням створювати й оновлювати організаційні структури підприємства);

- інформаційними можливостями, тобто можливостями підприємства генерувати і трансформувати інформаційні ресурси для використання їх у виробничій, комерційній та управлінській діяльності;

- інноваційними можливостями підприємства щодо оновлення техніко-технологічної бази виробництва, переходу на випуск нової конкурентоспроможної продукції, використання сучасних форм і методів організації і управління господарськими процесами;

- фінансовими можливостями залучення коштів, що їх бракує (кредитоспроможністю, внутрішньою та зовнішньою заборгованістю у сфері фінансів);

- іншими можливостями.

Разом усі ці можливості створюють сукупний (економічний та соціальний) потенціал підприємства, який стосовно аналогічного потенціалу, будь-якого іншого підприємства відображає рівень його конкурентоспроможності.

Перспективні можливості відкриваються для будь-якого підпри­ємства в будь-якій ситуації, але для того, щоб ними скористатися, підприємство повинно володіти певним потенціалом. Головні фак­тори, які визначають потенціал підприємства, зображені на рисунку1.

Перелічені фактори можна використати для з'ясування поточ­ного потенціалу підприємства і для визначення його можливого потенціалу і на цій основі визначити так званий норматив можли­востей потенціалу.

Література:

1. Адимбаев Т. А. Экономический потенциал и зффективность его использования. — Алма-Ата: Наука, 1990. — 369 с.

3. Иванов, Левина, Михальская и др. Производственньш потенциал: обновление и использование. — К.: «Наукова думка», 1989. — 254 с.

4. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: Формування та оцінка: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 352 с.

5. Олексюк О. І. Управління потенціалом акціонерних товариств // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. — К., 2001.

6. Попов Е., Ханжина В. Структура рыночного потенциала предприятия // Проблемы теории и практики управления. – 2001. - № 6.

7. Рєпіна І. М. Підприємницький потенціал: методологія оцінки та управління // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. — 1998. — № 2. — С. 262—271.

8. Синица В. Г. Производственньш потенциал предприятия и зффективность его использования // Зкономика промьішленного произ-водства, Республиканский межведомственньш сборник научньїх тру-дов. — Минск. — 1992. — Вьш. 21. — С. 73—78.

9. Зкономическая стратегия фирмы: Учеб. пособие / Под ред. А. П. Градова. — 3-є изд., испр. — СПб.: Спец-Лит. — 2000. — 589 с.

10. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексик О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч.-метод. посібник для сам ост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2005. – 261с.

11. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексик О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2004. – 316с.

12. Хомяков В.І., Бакум І.В. Управління потенціалом підприємства. – К.: Кондор, - 2007. – 400с.