Метод критичного шляху управління проектами

Критичний шлях управління проектом (англ. Critical Chain Project Management - CCPM) — це метод планування та управління проектами, який на перше місце ставить управління ресурсами (фізичними та людськими), необхідними для виконання завдань проекту. Фактично це доповнення Теорії обмежень (англ. Theory of Constraints - TOC) для проектів. Головним завданням є підвищення продуктивності (або збільшення відсотку завершених завдань) проектів в організації. Щоб використовувати обмеження, завдання на критичному шляху отримують пріоритет вищий ніж інші активності. Загалом, проекти плануються та управляються таким чином, щоб ресурси були доступні, коли завдання критичного шляху мають розпочатися, підпорядковуючи усі інші ресурси завданням критичного шляху.

Незважаючи на тип проекту, план проекту має визначати розподілення ресурсів на рівні (англ. Resource Leveling). Найдовша послідовність ресурсно-обмежених завдань має бути визначена, як критичний шлях. В середовищах, що мають декілька проектів, розподілення ресурсів на рівні використовується в усіх проектах. Часто, досить визначити (чи просто обрати) один наскрізний ресурс — ресурс, що виступає як обмеження в усіх проектах та послідовно розташувати проекти відповідно до доступності цього ресурсу.

При використанні методу критичного шляху (СРМ) розраховуються єдиним чином детерміністські рання та пізня дати старту й фінішу для кожної роботи, ґрунтуючись на певній послідовній структурі мережі й однаковому методі оцінки тривалості. Центральною ланкою СРМ є розрахунок резерву для визначення того, які роботи в календарному плані найменш гнучкі.

Отже, аналіз методом критичного шляху полягає у використанні сітьвоих графіків при визначенні «критичних» заходів проекту. Критичні дії не гнучкі і повинні починатися і закінчуватися вчасно для того, щоб проект був завершений у термін.

Важливе місце при побудові сіткового графіку має поняття резервів часу:

«Резерв часу» - це кількісний показник рухливості або запасного часу для кожної операції в сітковому графіку. Критичні дії - не гнучкі і тому мають резерв часу, рівний нулю. Є три види резерву часу, що ми можемо розрахувати:

Сумарний резерв часу - якісний показник часу, на який мог бути затримане завершення дії без збитку для загальних термінів проекту.

Його можна розрахувати по кожній дії в сітковому графіку за такою формулою:

Сумарний резерв = Самий пізній час закінчення - Самий ранній час початку - Тривалість.

Вільний резерв часу - кількісний показник часу, на який мог бути затримане завершення операції без збитку для загальних термінів проекту і часу початку наступних операцій.

Вільний резерв часу можна розрахувати таким чином:

Вільний резерв часу = Самий ранній час початку такої дії - Самий ранній час початку - Тривалість.

Примітка. Самий ранній час початку такої дії звичайно дорівнює самому ранньому часу закінчення поточної дії, якщо тільки за ним не відбувається псевдооперація.

Незалежний резерв часу - кількісний показник часу, на який може бути затримана операція без збитку для загальних термінів проекту, а також часу початку наступних операцій або часу закінчення попередніх операцій.

Незалежний резерв часу розраховується таким чином:

Незалежний резерв часу = Самий ранній час початку такої дії - Самий пізній час початку - Тривалість.

Ці види резерву часу можна використовувати при аналізі рухливості визначених операцій, і вони можуть бути корисні при перегляді термінів дій за проектом, коли в цьому виникає необхідність. Володіючи такою інформацією, можна визначити, які операції можна перепланувати за часом із мінімальним збитком для інших дій і загальних термінів проекту.

МЕТОД ОЦІНКИ І ПЕРЕГЛЯДУ ПЛАНІВ

Program (Project) Evaluation and Review Technique (скорочено PERT) техніка оцінки і аналізу програм (проектів), яка використовується при управлінні проектами. PERT - це спосіб аналізу завдань, необхідних для виконання проекту. Особливо, аналізу часу, який потрібно для виконання кожного окремого завдання а також визначення мінімального необхідного часу для виконання усього проекту.

PERT був розроблений головним чином для спрощення планування на папері і складання графіків великих і складних проектів. PERT призначений для дуже масштабних, одноразових складних, нерутинних проектів. Метод мав на увазі наявність невизначеності, даючи можливість розробити робочий графік проекту без точного знання деталей і необхідного часу для усіх його складових.

Найпопулярнішою частиною PERT є Метод критичного шляху що спирається на побудову мережевого графіку (мережевої діаграми PERT).

Даний метод був розроблений в 1958 році консалтинговою фірмою "Буз, Ален і Гамильтон" спільно з корпорацією "Локхид" за замовленням Підрозділу спеціальних проектів ВМС США у складі Міністерства Оборони США для проекту створення ракетної системи "Поларис" (Polaris). Проект "Поларис" був відповіддю на кризу, що настала після запуску Радянським Союзом першого космічного супутника.

Основними компонентами методу PERT є:

1) події, які визначають істотні моменти в ході реалізації проекту, є початком або закінченням якої-небудь роботи і не вимагають витрати часу або ресурсів;

2) операції які є реалізацією конкретної роботи, вимагають витрати часу і ресурсів;

3) мережа, яка визначає відношення між подіями і операціями, що зв'язують ці події.

Основною характеристикою операції в методі PERT є час, необхідний для її виконання. Подія не може статися, поки не виконані усі операції, що ведуть до неї, а операція не може бути розпочата, поки не стануться усі попередні їй події.

Суть методу полягає у виконанні наступних етапів:

1) оцінка групою експертів тривалості кожної операції;

2) розрахунок очікуваної тривалості кожної операції;

3) визначення найбільш раннього часу настання кожної події;

4) визначення найбільш пізнього часу настання кожної події;

5) обчислення резерву часу для кожної події;

6) визначення критичного шляху.

Тривалість кожної операції може мати наступний вигляд оцінок:

·- оптимістична (t1i) - цей мінімальний час у течії якого i -а операція може бути виконана за сприятливих умов;

- вірогідна (t2i) - найбільш вірогідний час виконання i -ої операції

- песимістична (t3i) - максимально можливий час, в течії якого i -а операція може бути виконана за найсприятливіших умов.

Очікувана тривалість i -ій операції визначається за формулою ti=(t1i+t2i+t3i)/6.

Середньоквадратичне відхилення кожної з операцій визначається як різниця між песимістичним та оптимістичними часами, поділена на 6.

Як зазначає А. Ільїн, існує близько 100 різновидів методу PERT, але всі вони мають і загальні характеристики. Особливостями застосування цього методу є те, що:

Ø система дозволяє ретельно планувати проекти, для яких він застосовується;

Ø ПЕРТ дає можливість моделювати та експериментувати;

Ø застосування методу розширює участь в плануванні спеціалістів нижчого рівня;

Ø підвищує ефективність контролю;

Ø метод застосовується для вирішення різних планових задач;

Ø для складних сіток вартість застосування системи PERT є значною, що являється обмеженням в застосуванні її на невеликих об’єктах;

Ø неточність оцінок знижує ефективність методу;

Ø якщо час здійснення подій неможливо передбачити (як, наприклад, в наукових дослідженнях), то система не може бути використана