Види гіпсових пов’язок. Підготуйте гіпсову лонгету при переломі кісток передпліччя.

Розрізняють такі види гіпсових пов’язок: 1) циркулярну (глуху); 2) стульчасту (знімну); 3) вікончасту; 4) мостоподібну; 5) шинну; 6) лонгетну; 7) лонгетно-циркулярну; 8) торако-брахіальну (на верхню кінцівку і грудну клітку); 9) кокситну (на нижню кінцівку,таз і живіт із захватом грудної клітки); 10) гонітну (те саме, що і кокситна, тільки верхня межа її досягає пупка); 11) корсети; 12) ліжечка.

Гіпсові пов’язки готують із гіпсових бинтів. Для гіпсових бинтів використовують тільки гігроскопічну марлю. На стіл, оббитий оцинкованим залізом або вкритий клейонкою, кладуть бинт, посипають гіпсом і останній енергійно втирають у бинт. Загіпсований бинт легко складають або згортають. Перед накладанням такий гіпсовий бинт змочують у теплій воді.Можна наперед готувати гіпсові лонгети заданої довжини і товщини (5-8 шарів). Є гіпсові бинти і фабричного виробництва.

Існує декілька правил накладання гіпсових пов’язок: кінцівці або відповідній ділянці тіла надається середньофізіологічне або функціонально вигідне положення. Окрім пошкодженої ділянки тіла, іммобілізації підлягають два сусідніх суглоби. Якщо гіпсова пов’язка накладається з підкладкою, то для цієї мети краще використовувати негігроскопічну вату і накладати її на кісткові виступи. Пов’язка не повинна стискати тканини, але і не повинна бути занадто вільною. Після накладання пов’язки необхідно перевірити, чи не перетискає вона магістральні судини (синюшність, набряк, похолодання, відчуття повзання мурашок, оніміння, набряк нижче розташованих сегментів, наявність пульсації). Для накладання гіпсових пов’язок є спеціальні пристосування та інструменти: розтяжний (екстензійний) стіл, підставка під таз, апарат для накладання корсетів. Знімають гіпсові пов’язки за допомогою пилок для гіпсу, ножиців, скальпелів, кусачок Штиля, електричних пилок.

Стіл, гіпсові бинти, сантиметрова стрічка, вода, бинти, вата, ножиці, миска

2. Помити руки з милом, надіти рука­вички. 2. Надягнути клейончатий фартух

4. Пояснити пацієнту хід маніпуляції й отримати згоду на її проведення. 5. Кінцівці надати фізіологічно вигід­ного положення, що залежить від міс­ця ушкодження, стану пацієнта. 6. Кісткові виступи, на які накладаєть­ся гіпсова лонгета, прикрити ватою

5. На здоровій кінцівці пацієнта санти­метровою стрічкою виміряти довжину лонгети. 6. На гіпсувальному столі зробити від­повідну відмітку. 7. Гіпсовий бинт розгорнути зліва на­право до зробленої відмітки, утримуючи однією рукою згорнуту частину гіпсово­го бинта, а потім — справа наліво, при­криваючи попередній шар. Таким чи­ном укласти 8-10-12 шарів (залежно від виду і місця перелому). 8. Готову лонгету акуратно скласти з двох кінців і згорнути в напрямку до центру

5. Готову складену лонгету занурити в миску з водою. 6. Після припинення виділення буль­башок повітря лонгету вийняти з води двома руками, злегка відтиснути, але не викручувати. 7. Покласти лонгету на гладенький стіл і розгорнути, добре розгладити до­лонею з одного й другого боку. 8. Поверх лонгети накласти шар вати. 11. Накласти лонгету на ушкоджену ділянку тіла, зафіксувавши не менше двох сусідніх суглобів, а при ушко­дженні стегна і плеча - три суглоби. 12. Пальцями рук відмоделювати лон­гету. 13. Лонгету зафіксувати спіральними турами звичайного бинта. 14. Верхній і нижній край лонгети за­гнути у вигляді валика і замазати гіп­совою сумішшю. 15. Кінцівці надати нерухомого поло­ження до затвердіння гіпсу. 16. На гіпсовій лонгеті вказати місце перелому, дату накладання і зняття

Клініка ревматизму. Взяти кров на ревмопроби.

Ревматизм (хвороба Сокольського-Буйо) – інфекційно - алергічне захворювання, яке характеризується системним запальним захворюванням сполучної тканини і судин з переважним ураженням серця.

Клініка: Початок через 10-15 днів після захворювання.

Клінічні прояви:

а) ревмокардит: задишка, тахікардія і розширення меж серця, приглушеність тонів серця,систолічний шум.

б) поліартрит: біль у суглобах, суглоби припухають, гіперемія, обмеження рухів, «летючість» (швидке залучення в запальний процес нових суглобів і зворотний розвиток процесу в інших, навіть без лікування).

в) ураження шкіри: кільцева еритема,ревматичні вузлики.

г) ураження нервової системи (мала хорея):

- психоемоційна лабільність

- гіпотонія м’язів

- гіперкінези

д) показники крові: лейкоцитоз, прискорення ШОЕ, позитивні ревмопроби.

ж) зміни на ЕКГ

з) збільшення серця рентгенологічно

Принципи лікування:

В активній фазі стаціонарне:

а) ліжковий режим (10-12 днів - 3 тижні);

б) дієта: обмеження кухонної солі і вуглеводів, збагачена білком (не менше 1г. на 1 кг.маси тіла хворого), вітамінами, калієм;

в) медикаментозна терапія:

- етіотропна терапія - препарати бензилпеніциліна, пеніцилін пролонгованої дії (ретарпен). Якщо непереносимість препаратів застосовують:

- макроліди (азитроміцин, мидекаміцин, рокситроміцин, еритроміцин, кларитроміцин,спіраміцин) або лінкозаміди (кліндаміцин, лінкоміцин).

- патогенетична терапія - назначають з метою подавлення активності ревматичного процесу.

- глюкокортикостероїди: преднізолон

- НПЗП: мелоксикам, німесулід, диклофенак, індометацин.

- симптоматична терапія:

- засоби, що покращують метаболічні процеси в міокарді: рибоксин, предуктал

- при серцевій недостатності:

· Діуретики (фуросемід, спіронолактон, триамтерен, амілорид);

· Блокатори кальцієвих каналів (амлодіпін, верапаміл);

· В-адреноблокатори (метопролол);

· Серцеві глікозиди (дігоксин, дігітоксин, строфантин).

В неактивній фазі:

1. Амбулаторне лікування.

2. Санаторно-курортне.

Варіанти тазових передлежань плода. Ручна допомога за методом Цовянова-ІІ.

Тазове передлежання – це таке при якому першим народжується таз і ніжки, це 3-4% від усіх пологів. Види тазових передлежань: чисто сідничне(передлежать сідниці), змішане сідничне(сідниці+ніжки), повне ножне(2 ніжки), ножне не повне (1 ніжка). Діагностика: УЗД, Леопольдом-Левицьким, серцебиття плода вище пупка, вагінально (під час пологів).

Перебіг вагітності та пологи: перебіг вагітностей без особливостей, під час пологів можливе випадіння петель пуповини, закидання ручок плода (плід самостійно не народиться) плід потребує спеціальної ручної допомоги

Провести огляд шийки матки в дзеркалах.

Мета: діагностувати патологію шийки матки (ерозії, поліпи, рак, розриви)

Необхідно: двостулкове дзеркало Куско чи дзеркало Сімса і підіймач Отто, ватна кулька, пінцет, або корнцанг

Огляд двостулковим дзеркалом Куско

1. Жінка лежить на гінекологічному кріслі після відповідної підготовки (туалет, дефекація, сечовипускання)

2. Лівою рукою розводять статеві губи

3. Правою паралельно статевій щілині(боком) вводять дзеркало Куско

4. Дзеркало Куско розвертають на 90°, розкривають і фіксують

5. Протирають ваткою з корнцангом від зайвого слизу

6. Оглядають шийку

7. Дзеркало закривають, розвертають і виводять

Огляд дзеркалом Сімса

1. Жінка лежить на гінекологічному кріслі після відповідної підготовки (туалет, дефекація, сечовипускання)

2. Паралельно статевій щілині (боком) вводять дзеркало Сімса, розвертають

3. По дзеркалу Сімса вводять підіймай Отто

4. Розводять у різні боки

5. Протирають ватною кулькою від секрету

6. Оглядають шийку

7. Виводять підіймай, потім дзеркало: розвертають, потім виводять

Клінічні ознаки гіпертонічної хвороби. Провести дослідження пульсу, його характеристика, запис у температурний лист.

Гіпертонічна хвороба - захворювання, при якому підвищення АТ виникає

первинно і є основною ознакою.

Клінічна класифікація, основні клінічні симптоми.

І- стадія (легка)

1. Підвищення АТ не постійно (до 159 / 99 мм. рт. ст.)

2.Симптоми (головний біль, запаморочення, серцебиття, шум у вухах,

серцебиття, мерехтіння мушок перед очима, задишка)

3. Органічні зміни в органах відсутні.

ІІ стадія (середньої тяжкості)

1. Підвищення АТ значне і стійке (160 - 179/100 - 109 мм. рт. ст.)

2. З'являються органічні зміни в органах:

а) Гіпертрофія м’яза лівого шлуночка - під час перкусій розширення меж

серця вліво і вниз, під час аускультації акцент II тону над аортою

б) зміни з боку очного дна

ІІІ стадія (тяжка)

1. Високий і стійкий АТ > 180/110 мм. рт. ст.

2. Виникають ускладнення