Гостра пневмонія у дітей раннього віку. Етіологія, клініка, лікування вогнищевої пневмонії. Допомога при дихальній недостатності.

Пневмонія — це інфекційний запальний процес у тканинах ле­гень, який призводить до порушення газообміну в організмі дити­ни і появи дихальної недостатності.

Етіологія: інфекційного характеру. Здебільшого є ускладненням ГРВІ. Збудниками пневмонії є пневмокок, стафілокок, стрептокок, гемофільна паличка, кишкова паличка, клебсієли, пневмоцисти, мікоплазма, хламіда.
Вогнищева пневмонія найчастіше зустрічається у дітей. Перебіг її має деякі відмінності у дітей раннього, дошкільного та шкільного віку.
Клініка вогнищевої пневмонії у дітей дошкільного та шкільного віку така Початок пневмонії може бути поступовим або раптовим. У дитини з ГРВІ наприкінці тижня наростають ознаки інтоксикації, підвищення температури тіла, головний біль, погіршення апетиту, в'ялість, розлад сну, тахікардія. Посилюється вологий кашель, з'являється задишка. Спостерігається блідість шкіри, інколи перюральний ціаноз. Над легенями виявляють локальні фізичні зміни: скорочення перкуторного тону в міжлопатковій ділянці з одного боку або під кутом лопатки, у пахвовій ділянці, тут же ослаблене або жорстке дихання, крепітаційні та голосні дрібнопухирчасті хрипи. Характерним для пневмонії є стійкість локальної симптоматики. В аналізі крові у хворих виявляють лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, збільшену ШОЕ, під час рентгенологічного дослідження — вогнищеві та інфільтративні тіні в одній із легень.

Клініка вогнищевої пневмонії у дітей раннього віку На першому плані — ознаки дихальної недостатності, інтоксикація, локальні зміни в легенях відбуваються пізніше. На початку пневмонії спостерігають катаральні явища: риніт, сухий кашель, підвищення температури тіла, порушення загального стану, що поступово погіршується З'являються в'ялість, адинамія, м'язова гіпотонія, задишка за участю допоміжних м'язів в акті дихання (напруження крил носа, втягування міжребер'їв та надгрудинної ямки), блідість шкіри, перюральний ціаноз. Може спостерігатися дихальна аритмія з періодами апное. Під час обстеження визначають емфізему в легенях коробковий відтінок перкуторного тону. На 3—5-й день з'являється скорочення перкуторного звуку, частіше ззаду і під кутами лопаток. Здебільшого у дітей раннього віку буває двобічна пневмонія Під час аускультації на початку пневмонії вислуховують жорсткіше дихання під кутами лопаток, а у частини хворих — дрібнопухирчасті і крепітаційні хрипи; пізніше їх виявляють у більшості хворих і вони мають локальний характер
Рентгенологічне у разі вогнищевої пневмонії у дітей раннього віку виявляють емфізему (широкі міжребер'я, низьке стояння діафрагми, підвищена прозорість легеневих полів), посилення прикореневого та судинного малюнка, малі вогнищеві тіш з нерізкими контурами, що розміщуються найчастіше в задніх і (рідше) у передніх відділах.
Важкість пневмонії визначається вираженістю клінічних проявів та ускладнень Ускладнення пневмонії такі: токсикоз, серцево-судинні розлади, гостра недостатність надниркових залоз, гнійні процеси в легенях.
Лікування Госпіталізації підлягають діти з пневмонією, яким погрібна інтенсивна терапія, реанімаційні заходи, а також діти грудного віку Лікування повинно бути індивідуальним і включати такі заходи.
1. Організація режиму, догляду, харчування Дітей розміщують в окремих боксах або двомісних палатах, щоб запобігти перехресному інфікуванню У палаті повітря повинно бути завжди чистим, свіжим, мати постійну температуру (22—23 °С — для новонароджених та 18—20 °С — для дітей старшого віку) і достатню вологість, постіль — зручною, чистою і теплою У ліжку злегка піднімають головний кінець Дитина повинна бути з непокритою головою та вільними руками. Треба частіше змінювати положення дитини і брати її на руки Одяг має бути легким, зручним і не обмежувати рухів та дихання дитини. Особливу увагу слід приділяти догляду за шкірою та слизовими оболонками. Дитину, якщо вона не перебуває у важкому стані, треба регулярно купати (температура води 37—38 °С, 3—5 хв), прочищати носові ходи ватним тампоном, змоченим у розчині фурациліну В будь-яких умовах (лікарняних чи домашніх) дитині треба забезпечити спокій, достатню тривалість сну Вона повинна відчувати тепле, доброзичливе ставлення оточуючих. Велику увагу треба приділяти раціональному харчуванню. Дитина у перші місяці теля народження повинна одержувати грудне молоко Під час пневмонії з токсичними проявами на 1— 2-й день призначають зціджене грудне молоко дрібними порціями (добова кількість зменшується на 50—60%) з послідовним переходом через 3—4 дні на звичайний режим харчування. У разі різко вираженої недостатності дихання, коли порушуються ссання та ковтання, годувати треба через зонд, відсмоктавши перед цим слиз з носа та рота. Хворій дитині слід давати достатню кількість рідини (чай, 5—10% розчин глюкози, розчин Рінгера, ізотонічний розчин натрію хлориду, морс, фруктові та овочеві соки) Дітям віком понад 1 рік рекомендується на 1—2 дні дещо зменшити кількість їжі і ввести легкозасвоювані страви (фруктове, овочеве пюре, кефір) з швидким переходом на звичайний режим харчування
2. Антибіотикотерапія. Призначаючи антибіотики, керуються такими правилами, дітям після 6 міс з гострою пневмонією призначають бензилпеніцилін у добовій дозі 100 000 — 150 000 ОД/кг, дітям, у яких пеніцилін зумовлює алергію, або тим, хто недавно його одержував, призначають цефалоспорини (цепорин, цефазолін) або макроліди (еритроміцин), лінкоміцин.

3. Лікування недостатності дихання.
4. Лікування токсикозу. Загальні принципи лікування токсикозу такі: нормалізація розладів периферичного кровообігу — введення піпольфену кожні 8 год (0,15 мл 2,5% розчину на 1 рік життя), дроперидолу (по 0,05—0,1 мл/кг 0,25% розчину кожні 6—8 год), еуфіліну (1 мл 2,4% розчину на 1 рік життя кожні 8 год). Якщо є судоми, вводять седуксен (0,05—0,1 мл/кг 0,5% розчину) або натрію оксибутират внутрішньовенно або внутрішньом'язово (100—150 мг/кг), магнію сульфат внутрішньом'язово (0,2 мл/кг 25% розчину).
5. Дезінтоксикаційна терапія. Кислотно-основний стан, водно-сольовий баланс коригують: гемодезом, 5—10% р-ном альбуміну (10 мг/кг маси), 10% р-ну глюкози з відповідним коригуванням сольового складу за даними дослідження крові, натрію гідрокарбонату (за умови лабораторного контролю кислотно-основного стану). Загальна добова кількість рідини становить 100—75 мл/кг (під захистом сечогінних засобів — лазиксу).

6. Лікування серцево-судинної недостатності. За наявності енергетично-динамічної недостатності серця вводять панангін, оротат калію, кокарбоксилазу, поляризуючу суміш 1 раз на день (10 мг/кг 10% розчину глюкози з додаванням на кожні 100 мл 2 ОД інсуліну та 4 мл 7,5% розчину калію хлориду крапельне).

7. Профілактика та терапія дисемінованого внутрішньо-судинного згортання крові. Вводять гепарин з розрахунку 100-400 ОД/кг маси тіла на добу
8. Симптоматична терапія Кортикостероїди та інгібітори протеаз (трасилол, контрикал) застосовують у разі токсикозу як протизапальні та протинабрякові препарати, а також за наявності гострої недостатності надниркових залоз, колапсу, шоку. Призначають в\в преднізолон (1—2 мг/кг на добу) у поєднанні з трасилолом або контрикалом
9 Фізіотерапія У гострий період пневмонії призначають УВЧ — 5—6 сеансів або мікрохвильову терапію (НВЧ) — 10—12 сеансів. Після курсу УВЧ проводять 10—12 сеансів електрофорезу з магнію сульфатом або кальцію хлоридом, міді сульфатом, нікотиновою кислотою, калію йодидом. Показаними є також гірчичники на всю поверхню грудної клітки або гірчичні обгортання, лужні інгаляції.
10. ЛФК, масаж та гімнастика

Допомога при дихальній недостатності:
Показання: пневмонія з ускладненням.

Проблема: задишка, тахікардія, ціаноз губ, акроціаноз, загальний ціаноз

шкіри.

1. Зняти стискаючий одяг

2. Надати підвищеного положення, заспокоїти дитину, дати седативні

препарати.

3. Забезпечити прохідність дихальних шляхів (очистити ротову порожнину, відсмоктати слиз).

4. Свіже повітря, оксигенотерапія.

5. У дитини, яка в свідомості визвати кашльовий рефлекс шпателем.

6. При метеоризмі – очисна клізма, масаж живота

7. При судомах - проти судомні препарати. Госпіталізація.