Закінчення Кличного відмінка

Від- міна	Група	Закінчення	Приклад
І	тверда	-о	Ганно, Антоніно, Миколо, Микито, Ларисо, Марино
м’яка та мішана	-е (є)	Ілле, Маріє, Вікторіє, Лідіє, Наталіє, але: Наталю
ІІ	тверда, зокрема іменники із суфіксами -ик-, -ок-, -к -, іншомовні імена з основою на г, к, х	-у	Марку, Джеку, Жаку, Людвігу, Фридриху, Генриху, Вадику
тверда	-е	Леоніде, Антоне, Дмитре, Євгене
м’яка	-ю	Василю, Андрію, Віталію, Сергію
ІІІ	усі іменники цієї відміни	-е	Любове, Нінеле

Варто пам’ятати!

Форма кличного відмінка завжди використовується у звертаннях. При цьому:

- усі чоловічі імена по батькові в кличному відмінку мають закінчення -у, наприклад: Олексійовичу, Даниловичу, Івановичу, Сергійовичу, Вікторовичу; усі жіночі імена по батькові – закінчення -о: Андріївно, Іллівно, Степанівно, Володимирівно, Яківно, Олегівно;

- у звертаннях, що складаються з двох власних імен (імені та по батькові), обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Ларисо Семенівно, Володимире Сергійовичу, Сергію Миколайовичу, Лідіє Петрівно. Отже, при необхідності звертання у службовому листі до особи на ім’я Володимир Сергійович використовується форма Володимире Сергійовичу; Надія Миколаївна – Надіє Миколаївно, Любов Василівна – Любове Василівно;

- у звертаннях, що складаються з двох загальних назв, форму кличного відмінка має як перше слово, так і друге: пане викладачу, добродію студенте, товаришу завідувачу, пане губернаторе, пане Президенте;

- у звертаннях, що складаються із загальної назви та власної, у кличному відмінкові вживається як загальна назва, так і власне ім’я: друже Віталію, пане Станіславе, пані Олександро, товаришу Володимире;

- у звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, у кличному відмінку вживається загальна назва, а прізвище – в називному: добродію Проценко, пане Кулинич, товаришу Герасим’юк, друже Савельєв, колего Щербакова.

Вправа 4. Утворіть форми кличного відмінка. Складіть кілька речень, де було б виражено офіційне звертання.

Товариш лейтенант, пан лектор, брат Іван, пані Ольга, пан Богдан, товариш Іванець, Дмитро Васильович, Наталія Петрівна, Світлана Павлівна, добродійка Кравчук Ірина Максимівна, пан голова, високоповажна громада, вельмишановний пан, Надія Миколаївна, друг Петро, професор Василь Степанович.

Варто пам’ятати!

Чоловічі прізвища, які закінчуються на приголосний або [ о ] змінюються:

Дігол – Дігола – Діголу (Діголові)…; Мироненко – Мироненка – Мироненку (Мироненкові)…

Жіночі прізвища такого типу не відмінюються: з Ганною Федько, але з Андрієм Федьком, Марії Крутій, але Павла Крутія.

Вправа 5. Провідміняйте подані прізвища, імена й імена по батькові, попередньо записавши їх українською мовою.

Мотрич Ольга Ильинична, Гречко Федор Моисеевич, Беспалько Илья Филиппович, Бондаренко Таисия Игнатьевна, Зорькина Вера Прокофьевна, Хмелев Геннадий Фомич.

 

Творення імен по батькові

Чоловічі	Жіночі
основа імені + суфікс -ович	основа імені + суфікс -ич/іч	основа імені + суфікс - івн (а)
Михайло – Михайлович, Юрій – Юрійович, Василь – Васильович, Георгій – Георгійович, Ігор – Ігорович	Лука – Лукич, Сава – Савич, Кузьма – Кузьмич, Хома – Хомич, Яків – Якович; Ілля – Ілліч.	Михайло – Михайлівна, Віталій – Віталіївна (Віталій + івна), Сергій – Сергіївна (Сергій + івна), Ілля – Іллівна, Кузьма – Кузьмівна.
Винятки:у твірній основі Григорій при творені імені по батькові зникає -ій – Григорович, а до основи імені Микола додається -ай – Миколайович (і рідко – Миколович).	Винятки: Яків – Яківна, Григорій – Григорівна, Микола – Миколаївна (і рідко Миколівна)

 

Вправа 6. Від поданих імен утворіть чоловічі й жіночі форми імен по батькові.

Арсен, Купріян, Аскольд, Орест, Анатолій, Денис, Лев, Святослав, Гордій, Зиновій, Пилип, Панкрат, Остап, Павло, Олексій, Костянтин, Гнат, Мстислав, Василь, Артур, Данило, Ілля, Григорій, Дмитро.

Завдання 7. Прочитайте текст, зверніть увагу на значення прізвищ, прокоментуйте їх правопис. Спробуйте пояснити походження та значення свого прізвища.

Як Гоголь Булгаковим став

Політичні пристрасті впливають на зміну прізвищ українцями. Про це повідомляє прес-служба Міністерства юстиції, посилаючись на оперативні дані роботи органів реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) у 2006 році. Наприклад, у першому півріччі в Івано-Франківській області стало на трьох Ющенків більше і з’явилася ще одна Юлія Тимошенко. А в другому півріччі ще й додатковий Янукович. Бажання змінити своє ім’я або прізвище висловлює щорічно близько 10—20 тисяч українців. Основна причина — немилозвучність. Так, у 2006 році змінювали Невдаха на Вдаха, Безбожний на Божний. Наші співгромадяни рятувалися від прізвищ Гнида, Ковбаса, Страшко, Щітка, Мордань, Рило, Кривонога, Заскока, Горб, Кобилко, Сало. При цьому замість них брали Українець, Чорнобривець, Зоря, Рута, Веселка, Квітень, Краля, Архангел. Але є люди, чиє прагнення змінити прізвище, скоріше, можна назвати дивацтвом. Наприклад, громадянин Гоголь перейменував себе на Булгакова. Ще наші люди змінюють традиційні і благозвучні імена на екзотичні. Наприклад: Світлана на Вишнупрія, Павло на Пабло, Валерія на Валерія-Фоккера, Людмила на Лаки, Вікторія на Дельфіна. Ще є такі, хто полюбляє іноземні імена. Так, Ірина перетворилася на Ельжбету, Анатолій Рябов на Раміля Мустафі, Юлія Федорова на Джуліанну Фенікс, Станіслав Карпенко на Германа Ріхтера («Голос України»).

Ступені порівняння якісних прикметників

Вищий	Найвищий
Проста форма	Складена форма	Проста форма	Складена форма
Прикметник + суфікси - іш -або - ш -: товст(ий) +іш → товстіший, зручн(ий) + іш → зручніший.	звичайний неступеньований прикметник + допомогою словабільш (менш): товстий – більш товстий; зручний – менш зручний, високий – більш високий.	проста форма вищого ступеня + префікс най -: приємніший – найприємніший, миліший – наймиліший, вужчий – найвужчий, гірший – найгірший.	неступеньований прикметник + слованайбільш (найменш): найбільш глибокий, найменш рішучий.
При додаванні суфікса -ш-: — суфікси -к-, -ок-, -ек -випадають: шир(ок)ий + ш → ширший, глиб(ок)ий + ш → глибший; — кінцевий приголосний основи с змінюється на -шч- (щ): вис(ок)ий +ш → вищий; — кінцеві приголосні основи г, з, ж змінюються на жч: ву(зь)кий + ш → вужчий, бли(зь)кий + ш → ближчий, доро(г)ий + ш→ дорожчий. Винятки: довгий – довший, легкий – легший.
Варто пам’ятати! Деякі прикметники утворюють просту форму вищого ступеня порівняння від іншої основи: в еликий – більший, малий – менший, поганий – гірший, хороший – кращий.

Варто пам᾿ятати!

В українській літературній мові ступені порівняння за допомогою слова самий не утворюють.

Увага! Не утворюють ступенів порівняння якісні прикметники, які мають:

— префікси пре-, над-, ультра-, екстра-, архі-: пре мудрий, архі важливий, над звичайний;

— суфікси здрібнілості, згрубілості, пестливості -еньк-, -есеньк-, -усіньк- (-юсіньк-), -езн-, -енн- тощо: мал еньк ий, тон еньк ий, гарн есеньк ий, велич езн ий;

— суфікси, які передають неповноту ознаки: синюватий, чорнявий;

— непорівнювану ознаку: голий, лисий, хворий, моральний;

— прикметники, які означають масть тварин: вороний, гнідий, буланий.

Вправа 8. Утворіть форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників. Схарактеризуйте особливості творення синтетичних та аналітичних форм.

Бадьорий, густий, вузький, фіолетовий, гарний, таємничий, важкий, високий, лисий, змістовний, глухий, відповідальний, інтелігентний, глибокий, дужий, дорогий, близький, легкий, слабкий, високий, молодий, багатий, тонкий, тяжкий, далекий, короткий, живий, швидкий, низький, товстий, поганий, рідкий, досконалий, активний, демократичний.

Вправа 9. Перекладіть українською мовою. З’ясуйте відмінності у творенні форм вищого і найвищого ступенів порівняння й у синтаксичному зв’язку українських прикметників у порівнянні з російськими.

День короче ночи. Сон слаще меда. Величайшее открытие. Самый дорогой человек. Наиболее интересный рассказ. Тончайшие оттенки. В кратчайший срок. Выбирай книгу потолще и поинтереснее. Оля выше брата. Брат внимательнее сестры. Берись за дела поважнее. Путь длиннее, чем предполагалось.

Відмінювання числівників

«5 – 30»

Відмінок
Н. Р. Д. З. О. М.	п’ять п’яти (п’ятьох) п’яти (п’ятьом) як у Н. або п’ятьох п’ятьма (п’ятьома) (на) п’яти (п’ятьох)	тринадцять тринадцяти (тринадцятьох) тринадцяти (тринадцятьом) як у Н. або тринадцятьох тринадцятьма (тринадцятьома) (на) тринадцятьох

«50 – 80»

Варто пам’ятати! У числівниках на -десять в українській мові, на відміну від російської, перша частина не змінюється, пор.: укр. шіст десяти, шіст десятьма – рос. шести десяти, шестью десятью.

Н.	п’ятдесят	вісімдесят
Р.	п’ятдесяти і п’ятдесятьох	вісімдесяти (-тьох)
Д.	п’ятдесяти і п’ятдесятьом	вісімдесяти (-тьом)
З.	п’ятдесят або п’ятдесятьох	вісімдесят (-тьох)
О.	п’ятдесятьма і п’ятдесятьома	вісімдесятьма (-тьома)
М.	(на) п’ятдесяти і (на) п’ятдесятьох	(на) вісімдесяти (тьох)

«40, 90, 100»

Числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх непрямих відмінках, крім знахідного, мають закінчення -а.

«200 – 900»

Варто пам’ятати! У складних числівниках, що називають сотні, відмінюються обидві частини: трь ом ст ам, сьом а ст ами та ін.

Н.	двісті	сімсот	дев’ятсот
Р.	двохсотØ	семисотØ	дев’ятисотØ
Д.	двомстам	семистам	дев’ятистам
З.	двісті	сімсот	дев’ятсот
О.	двомастами	сімомастами	дев’ятьмастами
М.	(у) двохстах	семистах	дев’ятистах

 

У складених кількісних числівниках відмінюються всі частини:

Н.	чотириста сорок п’ять
Р.	чотирьохсот сорока п’яти (п’ятьох)
Д.	чотирьомстам сорока п’яти (п’ятьом)
З.	чотириста сорок п’ять
О.	чотирмастами сорока п’ятьма (п’ятьома)
М.	(на) чотирьохстах сорока п’яти (п’ятьох)

У дробових числівниках перший компонент (чисельник) відмінюється як кількісний, а другий (знаменник) – як порядковий числівник:

Н.	чотири десятих	дві третіх
Р.	чотирьох десятих	двох третіх
Д.	чотирьом десятим	двом третім
З.	чотири десятих	дві третіх
О.	чотирма десятими	двома третіми
М.	(на) чотирьох десятих	(на) двох третіх

Вправа 10. Запишіть подані числа й умовні позначки словами.

7,5 млрд грн.; 8,2 млн т; 5,3 м/сек; 4,2 квт; 20,5 км; 0,9 мг; 10,7 га; 250,3 %; 2,5 хв; 5,8 ц; 0,9 м; 8,7 млрд; 12,4 г.

Вправа 11. Провідміняйте числівники.

7583; 3847; 1243; 58,4; кілька, кільканадцять, кількасот.

 

Варто пам᾿ятати!

Особливості сполучення числівників з іменниками

1. Числівник один і всі порядкові числівники узгоджуються з іменником у роді, числі й відмінку: один відсоток, одна установа, одне підприємство, з однією метою, одними намірами; третя декада, четвертий квартал.

2. Числівник два має дві форми роду: два дні (ч. р.), дві працівниці (ж. р.).

3. Числівники два, три, чотири, обидва вимагають від іменника форми називного відмінка множини з наголосом як у родовому однини: два місяці, три урядовці, чотири закони, обидва рази. Виняток становлять іменники із суфіксом -ин, який зникає у формах множини. Такі слова вживаються у формі родового відмінка однини: два громадянина, три харків’янина.

При цьому означення до іменника може вживатися або в називному, або в родовому відмінках: два обраних (обрані) депутати, три відомих (відомі) урядовці.

У непрямих відмінках ці числівники узгоджуються з іменниками: двох службовців, трьома законами.

4. Числівники п’ять і більше в усіх відмінках, а також збірні числівники (двоє, троє і далі) вимагають від іменника родового множини: двоє студентів, п’ять днів.

5. Після числівників тисяча, мільйон, мільярд та дробових іменники вживаються в родовому відмінку однини: тисяча кілометрів, три четвертих складу, вісім сотих кілометра, десяти сотих гектара.

6. У називному, родовому, знахідному відмінках числівник півтора сполучається з іменником у родовому відмінку однини, а числівник півтораста вимагає родового множини. В інших відмінках ці числівники сполучаються з відповідними формами множини іменників:

Н. півтора дня півтораста метрів

Р. півтора дня півтораста метрів

Д. півтора дням півтораста метрам

З. півтора дня півтораста метрам

О. півтора днями півтораста метрами

М. (на) півтора днях (на) півтораста метрах

7. У назвах дат порядковий числівник відмінюється, а іменник уживається завжди в родовому відмінку: Восьме березня – з Восьмим березня.

8. Кількісні числівники два, три, чотири не поєднуються з іменниками:

- що мають тільки форму множини (двері, ножиці);

- ІV відміни – назвами малих істот (каченя, кошеня).

У цьому разі для переліку вживаються або збірні числівники, або звороти зі словами голів, штук, одиниць тощо: троє окулярів, двоє дверей, троє поросят, четверо кошенят; сім штук курчат.

Вправа 12. Наведені числівники поєднайте з іменниками, поданими в дужках. Прочитайте утворені словосполучення згідно з акцентуаційними нормами.

Три, два, чотири (товариш, шлях, ректор, паспорт, слюсар, учитель, директор, приятель, хліб, колір).