Система забезпечення військ (сил) за територіальним принципом.

Система забезпечення військ (сил) за територіальним принципом передбачає комплекс завчасно обладнаних стаціонарних і рухомих органів тилу, місцевих підприємств, установ, та об’єктів нац.. економ. держави, які пов’язані між собою транспортними комунікаціями і функціонують на відведеній території.

Територіальний принцип організації тилового забезпечення полягає:

- У забезпеченні всіх військ(сил), що знаходяться на території оперативних командувань (територіальних управлінь) матеріальними засобами з Центрів забезпечення (Обєднаних центрів) за найближчим місцем дислокації, залежно від їх підпорядкованості.

- У максимальному використанні завчасно створеної інфраструктури тилу(складів, баз, центрів забезпечення, ремонтних підприємств, хлібопекарень, установ, лазнево-прального обслуговування,транспортних комунікацій), ефективному використанні місцевої економічної бази для задоволення потреб військ(сил)

- У комплексному використанні всіх видів транспорту для підвезення матеріальних засобів та здійснення всіх видів військових перевезень.

- У наданні Центрам забезпечення більш широких повноважень щодо забезпечення приписаних до них на постачання зєднань, частин, установ, виконанні контрольних функцій та покладанні на них відповідальності за повноту і своєчасність забезпечення.

Система логістичного забезпечення, яка побудована за територіальним принципом, передбачає комплекс завчасно обладнаних стаціонарних і рухомих органів матеріального забезпечення, місцевих підприємств, установ та об'єктів національної економіки держави, які пов'язані між собою транспортними комунікаціями і функціонують на відведеній території. Ця система матеріального забезпечення призначається для забезпечення військ (сил) у мирний та воєнний час. Передбачається функціонування цієї структури в оперативно-стратегічних та оперативних ланках ЗС України. Система логістичного забезпечення(СЛЗ) оперативного рівня включає системулогістичного забезпечення армійських корпусів, повітряних командувань, центрів ВМC Збройних Сил України.

За належністю сил і засобів СЛЗ поділяється на системи логістичного забезпечення Центру, системи логістичного забезпечення видів Збройних Сил, системи логістичного забезпечення армійських корпусів (повітряних командувань), системи логістичного забезпечення матеріальних баз (центрів), системи логістичного забезпечення бригад і батальйонів.

Завдання та організація ротного господарства військової частини.

Скорочена відповідь:

Головним завданням ротного господарства є:

• підтримання у постійній бойовій готовності озброєння, бойової техніки та транспорту;

• вчасне отримання та видача особовому складу роти призначених матеріальних засобів та коштів;

• створення нормальних побутових умов, що сприяють успішному проведенню бойової підготовки особового складу роти;

• правильне використання, збереження, економне витрачання призначених коштів, а також казарменого інвентарю та навчальних посібників.

Для розміщення кожної роти необхідно передбачати такі приміщення:

• спальне приміщення для особового складу;

• народознавчу світлицю;

• кімнату для командира роти;

• кімнату для підготовки офіцерів до занять;

• кімнату для підготовки сержантів до занять;

• кімнату для зберігання зброї;

• кімнату (місце) для чищення зброї;

• кімнату побутового обслуговування;

• кімнату для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців;

• кімнату (місце) для занять фізичними вправами та спортом;

• кімнату для вмивання;

• сушарню для просушування обмундирування і взуття;

• кімнату (місце) для чищення взуття та куріння;

• місце для зберігання господарського інвентарю;

• душову;

• туалет.

Для проведення занять у військовій частині обладнуються відповідні класи.

Для розміщення особового складу в спальних приміщеннях відводиться площа з розрахунку 2,5- 4 кв. м на кожного військовослужбовця. При цьому об'єм повітря має бути 9-12 куб. м на одну особу.

Утримання та експлуатація закріплених за ротою приміщень та спеціального обладнання повинно забезпечувати:

• нормальні побутові та санітарно-гігієнічні умови для особового складу;

• пожежну безпеку;

• економні витрати пального, палива, електроенергії та води.

ПОВНА ВІДПОВІДЬ

Ротне господарство організовує командир роти. Він керує ротним господарством і несе відповідальність за його стан та забезпечення особового складу призначеними матеріальними засобами. Помічниками та виконавцями розпоряджень командира роти по веденню господарства є командири взводів та старшина роти. Посадові особи роти з питань ведення ротного господарства виконують свої обов`язки відповідно до статей Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Зокрема, вони повинні:

знати діючі накази, положення, настанови, керівництва та інструкції щодо ведення господарства роти;

знати норми постачання матеріальних засобів та порядок забезпечення ними особового складу;

здійснювати контроль за правильним використанням та витрачанням матеріальних засобів;

проводити перевірки наявності та якісного стану матеріальних засобів у визначені строки;

підтримувати порядок у відведених під розквартирування та для навчальної мети приміщеннях і на закріпленій за ротою території;

доповідати по команді про всі виявлені у ротному господарстві недоліки, які не можуть бути усунуті власними силами.

організовувати та забезпечувати протипожежні заходи в приміщеннях, які займає рота;

Матеріальні засоби рота отримує через відповідні служби із складів частини. Отримання (здавання) матеріальних засобів оформляється прибутковими (витратними) документами. Приймати та здавати майно роти без облікових документів забороняється.

Утримання та експлуатація закріплених за ротою приміщень та спеціального обладнання повинно забезпечувати: нормальні побутові та санітарно-гігієнічні умови для особового складу; пожежну безпеку; економні витрати пального, палива, електроенергії та води.

В усіх ротах повинен суворо дотримуватись встановлений порядок розміщення військовослужбовців, утримання, опалювання, провітрювання та освітлювання приміщень, експлуатації казарменого інвентаря, меблів та іншого квартирного майна.

Для народознавчої світлиці (каюти) відводиться найбільш затишне, світле приміщення, яке може вмістити особовий склад підрозділу при проведенні виховних заходів.

Народознавча світлиця (каюта) обладнується необхідною кількістю столів та стільців. В ній повинні бути настільні ігри, технічні засоби пропаганди та музичні інструменти, які передбачені табелями та нормами, газети і журнали, які отримує підрозділ, наочні посібники, географічні карти, тематична підбірка брошур, газетних та журнальних статей, стенди для розміщення наочної агітації.

Кімнатні звукові колонки та телевізори можуть бути розміщені також у спальних приміщеннях для особового складу.

Під канцелярію роти відводиться окрема кімната, яка забезпечує командиру роти проведення службових нарад та інструкторсько-методичних занять.

У канцелярії роти встановлюють столи, стільці та шафи для зберігання документів.

Для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців відводиться окрема кімната, яка обладнується шафами, полицями та вішалками для розміщення на плечиках предметів обмундирування.

Шафи та полиці повинні відповідати розміру і виду майна, що зберігається. Для зберігання кашкетів та черевиків обладнуються окремі гнізда.

У цій кімнаті встановлюється канцелярський стіл, табуретка, приліжкова тумбочка та вивішується плакат з правилами зберігання майна у підрозділі. Крім того, повинна бути зростомірна шкала, сантиметрова стрічка, ступнемір та інше приладдя для визначення розмірів обмундирування та взуття, необхідних при видачі речового майна особовому складу.

Порядок роботи кімнати для зберігання майна встановлює командир роти. Отримання та видачу майна організовує та здійснює старшина роти. Кімната опечатується старшиною роти і здається під варту черговому по роті. Ключі зберігаються у старшини роти або ротного писаря.

Майно окремих взводів, за відсутності у них таких кімнат, зберігається у кімнаті для зберігання майна одного з підрозділів за наказом старшого командира.

У кімнаті (місці) для куріння та чищення взуття повинні бути встановлені урни з водою для недопалків, підставки для чищення взуття, склянки із взуттєвим кремом та щітки.

Кімната побутового обслуговування повинна мати такі місця: для ремонту обмундирування; для прасування речового майна; для гоління; для шевця; для перукаря.

Вказані місця комплектуються необхідними меблями, інструментами, інвентарем, приладдям та ремонтними матеріалами. Крім того, на стінах вивішуються у рамках під склом плакати стосовно ремонту обминдурування та взуття, його зберігання і експлуатації; забезпечення особового складу речовим майном; видів зачісок.

Для незначного ремонту взуття та обмундирування в роті з числа її солдатів можуть призначатися нештатні шевці та кравці, а також перукар. Ремонтні матеріали та фурнітура відпускаються роті з речового складу військової частини щомісячно, у першу чергу, за рахунок розпорювання вибракуваних предметів. Нові ремонтні матеріали та фурнітура у необхідній кількості купуються військовою частиною за рахунок коштів, які виділяються на господарчі витрати.

Сушарня для просушування одягу та взуття обладнується відповідно до вимог технічної експлуатації військових споруд. Обладнання сушарні та розміщення в ній майна повинне відповідати правилам пожежної безпеки та виключати усяку можливість запалювання (самозапалювання) обладнання і майна під час просушування.

Температура повітря в сушарні не повинна перевищувати:

при сушінні взуття +40 °С;

при сушінні шерстяних та хутряних виробів + 60 С;

при сушінні бавовняного обмундирування +110 С.

Просушування одягу, взуття та іншого майна організується старшиною роти.

Для підтримання температури сушильних камер, нагляду за просушуванням та попередження виникнення пожежі наказом командира частини призначається опалювач, який повинен бути навчений та добре поінструктований. У сушарні мають бути термометри та інструкція режимів сушіння майна

8. Мета та завдання речового забезпечення.Поняття норма забезпечення, строк носіння, норма утримання речового майна.

Метою речового забезпечення є (слайд) задоволення потреб військовослужбовців Збройних Сил в обмундируванні, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, тканинах, нагрудних знаках і знаках розрізнення, санітарно-господарчому та спортивному майні (далі ­­­речове майно), що дає змогу створити умови для виконання ними завдань бойової і спеціальної підготовки.

Речове майно за цільовим призначенням поділяється на (слайд) речове майно поточного забезпечення, речове майно фонду зборів і речове майно непорушних запасів, а за правом використання - на речове майно особистого користування та інвентарне майно.

Речове майно поточного забезпечення призначено для забезпечення військовослужбовців та, в передбачених Міноборони випадках, працівників Збройних Сил за укладеним трудовим договором.

Речове майно фонду зборів призначено для забезпечення військовозобов'язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори.

Речове майно непорушних запасів призначено для забезпечення мобілізаційного розгортання Збройних Сил і створення запасів на воєнний час.

Речове майно особистого користування та інвентарне майно, що видається військовослужбовцям строкової служби, є державною власністю і знаходиться у військових частинах. **

Забезпечення речовим майном включає:

Забезпечення:

обмундируванням, взуттям, натільною білизною, теплими i поcтільними речами, спорядженням, спеціальним одягом, нагрудними знаками і знакaми розрізнення, санітарно-господарським та спортивним майном, наметами, брезентами, м'якими контейнерами, декоративними тканинами і килимовими виробами; матеріалами для пошиття, pемонту та хімічного чищення речового майна (крім розчинників).

папером, друкарськими машинками, бланками та книгами обліку і звітності по pечовій службі, також іншими блaнками та книгами, забезпечення якими покладене на речову службу відповідними наказами Мiністра оборони України;

духовими та ударними музичними інструментами для штатних військових оркестрів;

бойовими прапорами;

технічними засобами (пересувними майcтернями ремонту тa хімічного чищення речового майна, механізованими пральнями), а також обладнанням, інстpументом, запасними частинами та інвентарним майном для речових ремонтних майстерень і лазнево-пральних підприємств;

предметами обозного мaйна.

Створення та зберігання запасiв речового майна.

Лазнево-пральне обслуговуванн особового складу військових частин і забезпечення мийними засобами.

Організація та проведення ремонту речового майна і теxнічних зaсобів pечової служби, хімічного чищення обмундирування та спеціального одягу.

Фінансове планування та фінансування, складання та подання встановленої звітностi за cтаттями кошторису (кодами економічної класифікації) Міністерства оборони Укрaїни, що перебувають у віданні речової служби.

Організація та ведення обліку і звітності по службi.

Організація контролю за витратами матеріальних засобів і коштів речової служби.

Технічні засоби речової служби, лазнево-пральне обладнання, намети, бpезенти, м'які контейнери, обозне та господaрське майно видаються військовим частинам згідно зі штатами і табелями до них.

Нормами забезпечення військовослужбовців речовим майном у мирний час визначається кількість предметів, що видаються на одну особу (у лікувальних закладах і санаторно-курортних установах - на одне штатне ліжко), та строки їх носіння (експлуатації).

Строком носіння (експлуатації) предметів речового майна є установлений нормами забезпечення військовослужбовців речовим майном у мирний час термін, протягом якого предмет повинен знаходитись в носінні (експлуатації).

Строки носіння (експлуатації) предметів речового майна особистого користування, яке видається особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам та військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, обчислюються з дня виникнення у них права на одержання цих предметів.

Строки носіння (експлуатації) предметів речового майна особистого користування, які видаються військовослужбовцям строкової служби, а також інвентарного майнаобчислюються з дня фактичної їх видачі у носіння (експлуатацію).

Для інвентарних предметів речового майна сезонного використання строк носіння (експлуатації) протягом одного сезону зараховується за один рік. Час зберігання їх на складах в строк носіння (експлуатації) не зараховується..

Нормами забезпечення військовослужбовців речовим майном у мирний час визначається кількість предметів, що видаються на одну особу (у лікувальних закладах і санаторно-курортних установах - на одне штатне ліжко), та строки їх носіння (експлуатації).

Строком носіння (експлуатації) предметів речового майна є установлений нормами забезпечення військовослужбовців речовим майном у мирний час термін, протягом якого предмет повинен знаходитись в носінні (експлуатації).

Строки носіння (експлуатації) предметів речового майна особистого користування, яке видається особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам та військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, обчислюються з дня виникнення у них права на одержання цих предметів.

Строки носіння (експлуатації) предметів речового майна особистого користування, які видаються військовослужбовцям строкової служби, а також інвентарного майнаобчислюються з дня фактичної їх видачі у носіння (експлуатацію).

Для інвентарних предметів речового майна сезонного використання строк носіння (експлуатації) протягом одного сезону зараховується за один рік. Час зберігання їх на складах в строк носіння (експлуатації) не зараховується..

Забезпечення інвентарним майном:

До інвентарного майна належать теплі та постільні речі, табірні та спеціальні намети, спеціальний одяг і льотно-технічне обмундирування, засоби індивідуального захисту, санітарно-господарське майно, спортивний інвентар та музичні інструменти.

Інвентарне майно видається тільки у тимчасове користування (експлуатацію).

Постільними речами забезпечуються військовослужбовці: під час розміщення в казармі та на кораблях, а також у місцях несення бойового чергування; під час розміщення у польових умовах; рядового та сержантського складу, які проходять військову службу протягом першого строку контракту і проживають у казармах поліпшеного типу.

Табірні та спеціальні намети видаються в експлуатацію для розміщення військовослужбовців у польових умовах, а також під час проведення топографічних, геодезичних та інших робіт у польових умовах.

Спеціальний одяг видається тільки тим військовослужбовцям, які зайняті на роботах з експлуатації, обслуговування, ремонту військової техніки та інших роботах.

Льотно-технічне обмундирування видається військовослужбовцям в особисте користування.

Панцирними жилетами, шоломами кулезахисними та іншими предметами індивідуального захисту забезпечуються військовослужбовці варти, окремих команд (підрозділів) та особовий склад воєнізованої охорони у разі несення ними бойового чергування, охорони військових об'єктів, виконання спеціальних операцій у складі оперативних груп і миротворчих місій та у разі потреби під час відрядження до інших держав.