Порядок ліквідації військового господарства при розформуванні військової частини.

На підставі Наказу Міноборони України від 16.07.1997«Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України»№ 300.

Відповідальним за ліквідацію військового господарства є командир частини (з'єднання). Командир частини (з'єднання) і його заступник з тилу залишаються у військовій частині (з'єднанні) до завершення її розформування і організують охорону звільнених будинків та споруд військових містечок з усім обладнанням і квартирним майном до передачі їх іншій військовій частині (з'єднанню або квартирно-експлуатаційній частині району (гарнізону). Начальники служб залишаються у військовій частині (з'єднанні) до завершення повної передачі матеріальних цінностей правонаступнику та ліквідації своїх служб.

Для контролю за дотриманням встановленого порядку, а також для надання допомоги командиру частини (з'єднання) при ліквідації військового господарства наказом вищого командира (командуючого) призначається ліквідаційна комісія.

Ліквідаційна комісія у своїй діяльності підзвітна особі, яка призначила її, і у своїй роботі керується законодавством. Розформування військової частини (з'єднання) і ліквідація військового господарства здійснюється згідно з планом, який розробляється ліквідаційною комісією разом з командиром частини (з'єднання) та затверджується командиром (командуючим), що призначив цю комісію.

Виходячи з обсягу і змісту роботи, ліквідаційна комісія зобов'язана:

перевірити дійсну наявність і якісний стан матеріальних засобів у військовій частині (з'єднанні);

скласти відомість наявності і якісного стану матеріальних засобів, у якій вказати облікову кількість і ту кількість матеріальних засобів, що дійсно є у наявності по кожній службі окремо та вивести нестачі і надлишки;

перевірити стан розрахунків з постачальниками і стан претензійних справ;

перевірити правильність погашення записів у книзі обліку нестач;

проконтролювати правильність забезпечення підрозділів, команд та окремих військовослужбовців,що вибувають із складу військової частини, матеріальними засобами, коштами та атестатами;

перевірити правильність стану заключних звітів з усіх служб.

Перевірка законності використання військових перевізних документів повинна бути проведена органами військових сполучень, а у виняткових випадках - ліквідаційною комісією із складанням акта.

У тих випадках, коли військова частина (з'єднання) завершує своє існування у зв'язку з переформуванням в іншу військову частину (з'єднання), передача матеріальних засобів проводиться відповідно до правил передачі, встановлених для частин,які підлягають розформуванню, але без складання заключних звітів по службах.

Передача у такому випадку, оформлюється актом, у якому дається характеристика стану обліку і звітності по кожній службі окремо і вказується відповідність дійсної наявності матеріальних засобів даним обліку. Акт подається вищим органам.

Після здачі заключного звіту і одержання довідки від вищого органу про передачу матеріальних засобів начальники служб військової частини (з'єднання) приводять у належний порядок справи по службах і готують їх до здавання в архів або на знищення.

Всі документи діловодства військової частини (з'єднання),що розформовуються, які необхідно зберігати в архіві, здаються до нього за встановленим порядком.

Гербові печатки і кутові штампи розформованих військових частин(з'єднань) здаються до архіву разом з ліквідаційним актом, а інші печатки і штампи знищуються у встановленому порядку.

Ліквідаційна комісія, по закінченні розформування військової частини (з'єднання), складає за встановленою формою ліквідаційний акт.

У ліквідаційному акті окремими розділами зазначається: куди і в якому складі (кількості) передано особовий склад (солдати, матроси, сержанти, старшини, прапорщики, мічмани, офіцери, працівники); куди, в якій кількості та в якому стані передані озброєння, бойоватехніка, майно та інші матеріальні засоби, а також казармено-житловий фонд, комунальні споруди, земельні ділянки, квартирне майно і обладнання, секретне діловодство, документи обліку.

42. Порядок розробки річного господарського плану військової частини.

Річний господарський план військової частини (додаток N 2 НМОУ № 300) розробляється на строк з 1 січня по 31 грудня відповідно до календарного плану основних заходів військової частини (з'єднання).В річному господарському плані відображаються усі аспекти господарської діяльності частини(з'єднання)щодо всебічного безперервного забезпечення бойової підготовки, матеріально-побутових і культурних потреб особового складу та інших заходів практичної діяльності частини(з'єднання), пов'язаних із затратами праці,витратами матеріальних засобів і коштів, а також з використанням транспорту.

У річному господарському плані частини(з'єднання),як правило,вказуються:заходи чи роботи,що підлягають виконанню; обсяг або вартість робіт;потреба в робочій силі,транспорті, матеріальних засобах,коштах і джерелах забезпечення цих потреб; час виконання робіт; відповідальні виконавці.

У річному плані окремо виділяється забезпеченість планових дій коштами,а при їх недостатності- сума,на яку потрібно залучити внутрішні резерви.

Річний господарський план розробляється:у частині- заступником командира частини з тилу,у з'єднанні - начальником відділу - заступником начальника тилу з'єднання під керівництвом заступника командира з'єднання з тилу.

У його розробці за роди війські служб беруть участь заступники командира,начальники родів військ і служб,а також командири підрозділів (частин).

Річний господарський план підписується начальником штабу та заступником командира з тилу і затверджується командиром частини (з'єднання).

Вихідними даними для розробки річного господарського плану є:

план бойової підготовки частини (з'єднання);

вказівки командира частини(з'єднання),командирів вищого штабу,начальників родів військ і служб з питань господарської діяльності;

дані про бойовий і кількісний склад частини(з'єднання): штатний,обліковий,призовний,звільнений у запас, призваний на навчальні збори;

дані про забезпеченість частини(з'єднання)матеріальними засобами,стан казармено-житлового фонду та інших об'єктів господарського,технічного та медичного призначення,атакож об'єктів навчально-матеріальної бази бойової підготовки;

орієнтовні відомості про відпускання матеріальних засобів і коштів,норми витрат моторесурсів (ресурсів) на техніку,ліміти витрат пально-мастильних матеріалів,спеціальних рідин,плани постачання матеріальних засобів у поточному році;

табелі та норми постачання;

відомості обліку в органах квартирно-експлуатаційної служби казармено-житлового фонду,комунальних споруд та актів осіннього і весняного обстеження казармено-житлового фонду;

акти внутрішніх перевірочних та інших комісій про наслідки перевірки господарської діяльності за поточний рік і акти документальних ревізій частини (з'єднання);

виписки із затверджених титульних списків на об'єкти нового будівництва чи капітального ремонту;

відомості про виконання річного господарського плануза поточний рік;

пропозиції командирів підрозділів (частин), начальників родів військ,служб та інших посадових осіб частин (з'єднання) щодо удосконалення матеріально-побутових умов особового складу, спорудження та удосконалення навчально-матеріальної бази,інших питань.

Виходячи із завдань, що поставлені перед військовою частиною (з'єднанням), а також враховуючи місцеві умови, річний господарчий план може включити такі розділи:

загальні питання військового (корабельного) господарства, планування та контролю;

план підготовки казармено-житлового, соціально-побутового фонду, споруд та мереж комунального і спеціального призначення до експлуатації в зимових умовах;

заходи щодо забезпечення бойової готовності спеціальних споруд;

заходи служби пального та мастильних матеріалів;

продовольчої служби;

речової служби;

медичної служби;

квартирно-експлуатаційної служби;

бронетанкової служби;

автомобільної служби;

служби ракетно-артилерійського озброєння;

метрологічної служби, служби РХБ захисту;

інженерної служби;

служби зв'язку;

природоохоронні заходи;

заходи щодо торговельно-побутового забезпечення, будівництва, капітального ремонту та реконструкції матеріально-технічної бази об'єктів військторгу, торговельно-технологічного, холодильного та іншого обладнання й інших служб;

інші заходи.