Організація охорони навколишнього природного середовища у військовій частині.

Для належної організації природоохоронної діяльності в кожній військовій частині (підприємстві) повинні виконуватись такі загальні для всіх заходи:

1.щорічно наказом по частині (підприємству) призначається комісія (нештатний інспектор) з питань охорони природного середовища, яка здійснює контроль виконання вимог природоохоронного законодавства і не рідше одного разу на квартал проводить аналіз виконання природоохоронних заходів, намічає заходи щодо усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства у військах;

2.проводиться інвентаризація всіх можливих (потенційних) джерел забруднення навколишнього природного середовища і оформляється журнал обліку цих джерел із зазначенням виду та кількості викидів, скидів забруднюючих речовин.

3.розробляються річні (перспективні) “Плани заходів щодо охорони природного середовища і раціонального використання його ресурсів у військовійчастині (підприємстві)”

на існуючі природоохоронні й комунальні об`єкти розробляються, погоджуються та оформляються в місцевих органах охорони навколишнього природного середовища дозволи на спеціальне водокористування (при наявності самостійних водозабірних або очисних споруд) і гранично допустимі викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря) для котельних та інших джерел викидів);

розробляються і доводяться під розпис посадові інструкції для всіх осіб експлуатаційного персоналу природоохоронних споруд, в яких передбачаються дії на випадок виникнення можливих аварійних ситуацій;

призначаються відповідальні особи, які здійснюють контроль за роботою пило-газоочисних установок та іншого обладнання.

Плата за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється за: викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, у тому числі скиди, що проводяться через систему комунальної каналізації; розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.

Платежі за викиди (скиди, розміщення відходів) стягуються з підприємств незалежно від форм власності й відомчої належності.

Розміри вказаних платежів встановлюються міськими, державними адміністраціями і органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Ліміти вказаних платежів встановлюються міським, державними адміністраціями і органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

40.Особливості організації військового господарства військових частин (підрозділів) Повітряних сил

1. розташування підрозділів протиповітряної оборони на великих відстанях від базової частини;

2. несення особовим складом бойового чергування;

3. робота особового складу в умовах шкідливого впливу різних факторів, таких як надвисокочастотне випромінювання обладнання техніки РЛС;

4. утримання в готовності до експлуатації льотного поля та аеродромних споруд, автомобільних доріг і під'їзних колій;

5. підтримання у постійній готовності аеродромно-експлуатаційної техніки;

6. забезпечення ремонту аеродромних споруд та інженерних мереж;

7. організація забезпечення авіаційним майном;

8. організація утримання, поточного ремонту та охорони запасних аеродромів;

9. підтримання у справності та постійній готовності аварійних засобів, стартового та спеціального майна;

10. організація обліку, зберігання та утримання на аеродромі металевих і залізобетонних плит (покладених у покриття і запасних), а також інших матеріалів та інструментів;

11. забезпечення зберігання та своєчасної видачі у підрозділи авіаційних ракет, боєприпасів, авіаційного та артилерійського озброєння, інженерних боєприпасів і майна;

12. організація виконання регламентних та профілактичних робіт на ракетах та авіаційному озброєнні;

13. експлуатація та ремонт автомобільної і електрогазової техніки;

14. контроль за заправленням літальних апаратів та забезпеченням кондиційності пального при його зберіганні в засобах транспортування, заправлення і в баках літальних апаратів;

15. організація харчування особового складу авіаційної, авіаційно-технічної та інших частин (підрозділів);

16. забезпечення особового складу авіаційної та авіаційно-технічної частини льотно-технічним обмундируванням, штурманським і висотним спорядженням, а також спеціальним одягом та інші.

Авіаційне майно – включає авіаційну техніку та озброєння, авіаційно-технічне майно, засоби аеродромно-технічного забезпечення літальних апаратів та запасні частини до них, спеціальну техніку, аеродромні металеві та залізобетонні плити та спеціальні матеріали для підготовки, експлуатації і ремонту аеродромів; ремонтно-монтажний інструмент і спеціальні витратні матеріали для забезпечення експлуатації і ремонту літальних апаратів, льотно-технічне обмундирування, висотне і штурманське спорядження; спеціальне майно (наземні засоби зв’язку, радіотехнічного забезпечення, метрологічні прилади тощо).

Авіаційно-технічне майно – вид авіаційного майна; включає силове обладнання, агрегати і запчастини до літальних апаратів, підвісні паливні баки, радіоелектронне, аеронавігаційне, електротехнічне, фототехнічне, світлотехнічне, протипожежне та кисневе обладнання, парашутно-десантне майно, рятувальні засоби і спеціальні намети.

Аеродромно-технічне забезпечення – комплекс заходів, направлених на безпосереднє забезпечення на аеродромах (посадочних площадках) польотів авіаційних частин, підрозділів та окремих літаків (вертольотів).

Воно включає: підготовку аеродромів (посадочних майданчиків) і наземної техніки до забезпечення польотів; забезпечення літаків (вертольотів) пальним, ракетами, боєприпасами, стиснутими і зрідженими газами та іншими матеріальними засобами; евакуацію літальних апаратів, які потерпіли аварію і здійснили вимушену посадку в районі відповідних аеродромів (посадочних майданчиків).

Інженерно-аеродромне забезпечення – комплекс заходів, направлених на своєчасну підготовку аеродромів (посадочних площадок) для забезпечення високої бойової готовності, живучості, розосередженого базування авіації і маневру нею в ході бойових дій.

Вонов ключає: пошук, підготовку, відновлення і утримування в постійній експлуатаційній готовності аеродромів (посадочних площадок) і під`їзних шляхів до них; проведення заходів щодо підвищення живучості авіаційних частин та підрозділів на аеродромах (посадочних площадках) і маскування їх базування.