Принципи судової експертизи.

 

Відповідно до ст. З Закону України «Про судову експертизу» (Принципи судово-експертної діяльності), судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.

1.Принцип законності полягає в тому, що всі дії з підготовки, призначення і проведення судових експертиз в процесі доказування повинні здійснюватися тільки відповідно до вимог законодавчих і виданих у їх розвиток підзаконних нормативних актів, якими регламентовані підстави і цілі проведення процесуальних дій, компетенція осіб, що мають право на проведення таких дій, порядок їх проведення, форма оформлення їх результатів, зміст процесуальних документів, що відображають відповідні процесуальні дії.

 

Проведення судової експертизи регламентовано Законом України від 25 лютого 1994 р. «Про судову експертизу», Кримінальним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом про адміністративні правопорушення України, Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р., а також Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5, та іншими нормативно-правовими актами.

 

2.Принцип незалежності відображає таку особливість процесуального статусу судового експерта, як його незалежність від будь-кого у вирішенні питань про порядок проведення експертного дослідження, виборі методик і технічних засобів, аналізі отриманих у процесі дослідження результатів і формулюванні висновків судової експертизи. Статтею 4 Закону України «Про судову експертизу» (гарантії незалежності судового експерта і правильності його висновку) встановлено, що незалежність судового експерта забезпечується:

-процесуальним порядком залучення судового експерта(ст.243 КПК);

-забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому у проведення судової експертизи;

- існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; { із останніми змінами,внесеними13.04.2012}.

- створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням.(Стаття 18 ЗУ «Про судову експертизу». Оплата праці та соціальний захист судових експертів.)

3.Принцип об'єктивності і повноти дослідження полягає в тому, що відповідно до вимог закону, експерт зобов'язаний зробити об'єктивний, заснований на фактичних даних і повною мірою аргументований висновок.

 

Для забезпечення об'єктивності законодавець передбачив ряд норм, що спрямовані на виключення доручення проведення експертизи особі, прямо або опосередковано зацікавленій у результаті справи.

 

Найбільш докладно ці питання регламентовані в КПК.

 

Правильність висновку експертизи забезпечується:

 

- кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу завідомо неправдивого висновку і відмовлення без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків;(Так,згідно ст.70 «Відповідальність експерта»- За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов’язків у суді, невиконання інших обов’язків експерт несе відповідальність, встановлену законом.)

 

- можливістю призначення повторної судової експертизи;

 

- присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.[5]

 

Класифікація судових експертиз.

Судові експертизи можна класифікувати за багатьма крите­ріями.

За рівнем судової експертизи.

У загальній теорії криміналістики прийнято вирізняти чоти­ри рівні судових експертиз:

- клас (тип),

- рід,

- вид,

- різновид (підвид).

Клас судової експертизи утворюють експертні дослідження, об'єднані спільністю знань, що слугують джерелом формування теоретичних і методичних основ судових експертиз та об'єктів, що досліджуються на основі цих знань (наприклад, клас кримі­налістичних експертиз, клас судово-медичних та психофізіоло­гічних експертиз, сільськогосподарських експертиз).

Рід експертизи розрізняють за предметом, об'єктом і методи­ками експертного дослідження (наприклад, у криміналістичних експертизах вирізняють такі роди: почеркознавчі, авторознавчі, технічні експертизи документів, трасологічні тощо).

Вид експертизи - складові елементи роду. Вони вирізняють­ся специфікою предмета щодо спільних для роду об'єктів і ме­тодик (наприклад, у судово-технічній експертизі документів розрізняють: експертизи реквізитів документів, експертизи ма­теріалів документа (паперу, чорнила тощо), що використову­ються для їх виготовлення).

Підвиди експертизи - складові частини виду судової експер­тизи, що мають групу спеціальних завдань, характерних для предмета конкретного виду (роду) судової експертизи, а також комплекси методів дослідження окремих об'єктів (або їх груп) (наприклад, у рамках криміналістичної експертизи реквізитів документів можна вирізняти такі її підвиди: експертиза відтис­ків печаток для їх ототожнення і вирішення діагностичних зав­дань, судова експертиза документів, отриманих із використан­ням копіювальної техніки, судова експетриза документів, вико­паних па друкарських машинках).

Отже, судові експертизи можна класифікувати за класом, родом та іншими рівнями.

Так, усі сучасні судові експертизи, які виконуються на тери­торії України, поділяють на десять класів:

Криміналістичні.

Медичні та психофізіологічні.

Інженерно-транспортні.

Економічні.

Інженерно-технічні.

Інженерно-технологічні.

Біологічні.

Сільськогосподарські.

Екологічні.

Мистецтвознавчі.

 

 

1.Криміналістичні поділяються на:

• почеркознавчу,

• авторознавчу,

• техніко-криміналістичну експертизу документів,

• фототехнічну,

• балістичну,

• вибухотехнічну,

• трасологічну,

• фонографічну,

• фопоскопічну,

• лінгвістичну,

• портретну,

• документів, обладнаних спеціальними засобами захисту,

• відновлення номерів (знаків),

• матеріалознавчу (матеріалів, виробів, речовин).

2. Медичні і психофізіологічні - це:

• судово-медична,

• судово-психіатрична,

• судово-психологічна,

• психолого-психіатрична.

 

3. Судові інженерію-технічні:

• автотехнічна,

• водно - транспортна,

• авіаційно-технічна,

• залізнично-технічна,

• інші інженерно-транспортні.

4. Судово-економічні:

• бухгалтерська,

• фінансово-економічна,

• інженерно-економічна.

 

5.Судові інженерно - технічні:

• пожежно-технічна,

• з техніки безпеки,

• будівельно-технічна,

• комп'ютерно-технічна.

 

6. Судові інженерно-технологічні:

• вибухотехногенні (технологічні щодо промислових ви­бухів),

• товарознавчі.

 

7. Судово-біологічні:

• ботанічні,

• зоологічні,

• біолого-ґрунтознавчі.

 

8.Сільськогосподарські:

• агротехнічна,

• агробіологічна,

• ветеринарна,

• ветеринарно-токсикологічна.

 

9.Судово-екологічні:

-екології середовища,

-екології біоценозу,

-ефективності охорони тварин і рослин,

-ефективності охорони природних ресурсів.

 

10. Мистецтвознавчі.

Своєю чергою, судово-медичні поділяються на види:

- експертиза трупів,

- експертиза живих осіб,

- експертиза речових доказів,

- судово-медична експертиза ідентифікації знарядь злочину за його слідами,

- експертиза у справах про професійні правопорушення ме­дичних працівників та ін.

 

 

2. За характером предмета або галуззю спеціальних знань судові експертизи поділяються, майже аналогічно поділу судових експертиз на класи з деталізацією на роди:

- криміналістичні судові експертизи та їх різновиди;

- медичні та психофізіологічні та їх різновиди;

- інженерно-транспортні і т. д.

 

3. Усі криміналістичні ще діляться на різновиди за рівнем розповсюдження на:

- традиційні (дактилоскопічна, почеркознавча, авторознавча, судово-балістична тощо);

- нетрадиційні (експертиза матеріалів, речовин і виробів: нафтопродуктів, паливно-мастильних матеріалів, лаків і по­криття тощо, експертиза ґрунту, фоноскопічна, фонографічна (фонетична), полі графологічна, гіпнорепродуктивна, графоло­гічна тощо).

 

4.Залежно від характеру завдань і методів дослідження на:

- ідентифікаційні (для встановлення індивідуальної тотож­ності);

- класифікаційні (для класифікації об'єкта дослідження, встановлення його групової належності, виду, роду);

- діагностичні (для встановлення стану об'єкта, його власти­востей, встановлення можливості провадження об'єктом певної дії тощо);

- ситуаційні (пов'язані з дослідженням об'єкта, його ознак і властивостей залежно від конкретної ситуації та обстановки на місці події);

- змішані (найбільш розповсюджені).

 

5.Залежно від черговості (послідовності) проведення на:

- первинні (за якої об'єкт досліджується вперше);

повторні (призначаються в разі необґрунтованості виснов­ку в первинній експертизі або коли висновок суперечить іншим матеріалам справи чи породжує сумнів у його правильності).

6. За обсягом проводжених досліджень судові експертизи поділяються на:

- основні (висновки яких охоплюють основний комплекс питань, які вимагали експертного дослідження);

- додаткові (ними вирішуються питання, які з об'єктивних причин не входили до переліку основної експертизи або допов­нюють чи уточнюють відповіді основної).

7.Залежно від кількісного складу експертів на:

- одноособові (проводяться одним експертом);

- комісійні (проводяться групою експертів однієї галузі спе­ціальних знань). Призначається для вирішення достатньо складних питань або коли мають місце різні думки з будь-яко­го питання.

8.За складом використаних спеціальних знань на:

- однорідні (такі, під час провадження яких використову­ються спеціальні знання з галузі однієї науки);

- комплексні (використовуються декілька різних, але су­міжних галузей спеціальних знань). Це можуть бути медико-криміналістичні, психолого-психіатричні, автотехнічно-кри-міналістичні тощо.

 

9.Залежно від місця проведення на:

- такі, що проводяться в експертних установах;

- такі, що проводяться поза межами експертних установ.