Поняття виробничої програми.

План по виробництву товарної продукції.

Виробнича потужність.

Поняття виробничої програми.

Виробнича програма - основний розділ перспективного і річного бізнес-плану розвитку підприємства, в якому визначаються обсяг виготовлення та випуску продукції по номенклатурі, асортименту та якості в натуральному і вартісному виразах.

Виробнича програма відображає основні напрями та завдання розвитку підприємства в плановому періоді, виробничо-господарські зв'язки з іншими підприємствами, профіль і ступінь спеціалізації і комбінування виробництва.

Основні розділи виробничої програми для підприємств, зайнятих виробництвом матеріального продукту:

• план з виробництва товарної (валової) продукції;

• план випуску продукції на експорт;

• план щодо підвищення якості продукції;

• план реалізації продукції.

При розробці виробничої програми грунтуються на потреби народного господарства та світового ринку в продукції підприємства, загальною ринкової ситуації, стан конкурентних підприємств і галузей.

Формування розділів виробничої програми здійснюється із застосуванням балансового методу, що дозволяє приводити у відповідність обсяги запланованих робіт і потреби на них, а також здійснювати розрахунки забезпеченості виробничої програми виробничими потужностями, матеріальними, паливно-енергетичними і трудовими ресурсами.

Підприємства самостійно планують номенклатуру і обсяг виробленої продукції, керуючись при цьому державним замовленням, зобов'язаннями перед партнерами, зобов'язаннями з постачання збутових організаціям.

Вихідними даними при розробці виробничої програми є:

• статутні види діяльності підприємства з виробництва та реалізації продукції (робіт, послуг);

• результати фактичного виконання виробничої програми за попередні періоди;

• дані щодо попиту на продукцію підприємства;

• відомості про рекламаціях, зауваження щодо якості продукції за попередній період;

• відомості про частки продукції в загальному обсязі її випуску за попередній період за рівнями якості;

• відомості про обсяг реалізації продукції за попередній період за його періодах (місяцях, кварталах);

• розрахунки виробничої потужності підприємства;

• прогресивні техніко-економічні норми і нормативи;

• рішення вищих органів управління підприємства про стратегічні перспективи його розвитку.

У спрощеному вигляді, результат підготовки виробничої програми виявляється у відповідях на ключові питання управління виробничої структури:

 які види продукції і в яких кількостях виробляти?

 в які терміни повинна бути готова продукція до відправки покупцеві?

 якої якості має бути продукція в планованому періоді;

 скільки додатково підприємство може випустити продукції, якого вигляду і якості в разі виникнення термінових замовлень;

 який нижню межу обсягу випуску продукції, при якому слід перейти в режим його консервації або зупинити для модернізації;

 які повинні бути обсяги споживаних ресурсів для виробництва продукції та можливості для їх задоволення.

План по виробництву товарної продукції.

План з виробництва товарної (валової) продукції включає в себе формування показників обсягу випуску товарної і валової продукції.

За ступенем готовності продукція поділяється на кілька видів:

• товарна продукція, тобто готова продукція, що пройшла всі стадії обробки, що задовольняє вимогам ГОСТ та ТУ, прийнята службою технічного контролю якості, упакована до відправки, здана на склад постачальника і забезпечена здавальної документацією;

• незавершена продукція, тобто незакінчена в процесі обробки продукція, що знаходиться на різних стадіях виробничого циклу отримання товарної продукції;

• напівфабрикати власного виробництва, тобто продукція, технологічний процес виготовлення якої закінчено в одному цеху або виробництві і підлягає доопрацювання в інших цехах підприємства або за його межами;

• валова продукція, тобто продукція усіх видів і якості, що випускається підприємством незалежно від ступеня її готовності. Показник валової продукції, характеризує загальний обсяг виробництва, у тому числі для зовнішнього обороту (реалізації) і внутрішньовиробничого споживання (обігу). В обсяг валової продукції включають також виконані роботи промислового характеру та виробничі послуги.

Під внутрішньовиробничих споживанням (обігом) розуміють вартість продукції та послуг цехів підприємства, яка споживається іншими цехами свого ж підприємства.

До виробничому виробничого обороту відносяться:

• вартість переробки на підприємстві напівфабрикатів власного вироблення;

• вартість електроенергії, пари, води, стисненого повітря та холоду власного вироблення для технологічних цілей, вентиляції, освітлення та опалення цехів, заводських складів, будинку заводоуправління тощо;

• вартість використаних для виробничих цілей інструментів, пристосувань, штампів, моделей, деталей, запасних частин, допоміжних матеріалів і т.д. власного вироблення;

• вартість матеріалів власного вироблення, витрачених при поточних ремонтах і при догляді за обладнанням (змащення, очищення і т.ін.);

• вартість тари власного виробництва, призначеної для пакування продукції підприємства, якщо вартість тари включена в оптові ціни на цю продукцію.

Підсумкові показники плану з виробництва продукції необхідні

• для аналізу завантаження устаткування,

• визначення потреби в ресурсах для виробництва та технологічного оснащення,

• загального обсягу випуску продукції, його структури, темпів зростання випуску та динаміки продуктивності праці,

• фондовіддачі матеріалоємності і енергоємності продукції,

• обсягів виручки та її структури,

• інших показників ефективності виробництва.

Обсяг товарної продукції в плані включає вартість:

• готових виробів, призначених для реалізації на сторону, своєму капітальному будівництву і непромислових господарствам свого підприємства;

• напівфабрикатів своєї вироблення і продукції допоміжних і підсобних виробництв, призначених до відпустки на сторону;

• вартість робіт промислового характеру, що виконуються на замовлення з боку або непромислових господарств і організацій свого підприємства.

Обсяг валової продукції ВП включає весь обсяг робіт, намічений до виконання в даному плановому періоді; визначається він за такою формулою:

ВП = ТП - НП + НК,

де НП, НК - залишки незавершеного виробництва, напівфабрикатів та інструменту свого виробництва на початок і кінець планового періоду; ТП - товарна продукція.

План випуску продукції на експорт включає в себе показники обсягів випуску продукції підприємства, що відповідає вимогам її поставок на експорт на умовах конкретних угод і договорів.

План щодо підвищення якості продукції включає в себе показники оновлення асортименту і споживчих властивостей продукції, обумовлені вимогами міжнародних і вітчизняних стандартів якості, нововведеннями і технодінамікой розвитку виробництва.

У плани випуску продукції підприємств передбачаються завдання щодо зняття з виробництва застарілих видів виробів, тобто продукції, що не відповідає сучасним вимогам національної економіки та населення країни, морально застарілою; вказуються конкретні терміни заміни застарілих виробів, а також нові види виробів (типи, моделі), які їх замінюють.

План по реалізації продукції включає в себе показники обсягів реалізації продукції підприємства конкретним покупцям, виявленим в процесі маркетингового дослідження ринку.

Реалізована продукція - це відвантажена замовнику, прийнята їм і оплачена продукція підприємства, грошові кошти за яку надійшли на розрахунковий рахунок постачальника.

За обсягом реалізованої продукції оцінюється виробничо-господарська діяльність галузей, об'єднань і підприємств.

Обсяг реалізованої продукції в плані визначається як

• вартість призначених до постачання і підлягають сплаті в плановому періоді: готових виробів;

• напівфабрикатів власного виробництва;

• робіт промислового характеру, що призначаються до реалізації на сторону (включаючи капітальний ремонт свого обладнання та транспортних засобів, що виконується силами промислово-виробничого персоналу),

• реалізація продукції та виконання робіт для свого капітального будівництва та інших непромислових господарств, що знаходяться на балансі підприємства.

Обсяг реалізованої продукції за планом РП можна визначити за такою формулою:

РП = ТП + ОН.П.1 - ОН.П.2,

де ТП - обсяг товарної продукції за планом;

ОН.П.1, ОН.П.2 - залишки нереалізованої продукції на початок і кінець планового періоду.

З метою забезпечення виконання виробничої програми в майбутньому здійснюється аналіз чинників, що впливають на обсяг реалізованої продукції в результаті:

• зростання обсягу товарної продукції;

• здійснення заходів технічного та організаційного розвитку виробництва, у тому числі випуску нових видів продукції, підвищення якості продукції, впровадження нових технологічних процесів механізації та автоматизації виробничих процесів, економії сировини, матеріалів, інших заходів, структурних зрушень;

• зміни залишків нереалізованої готової продукції;

• інших факторів.

Виробнича потужність.

Виробнича потужність - це показник, що відображає максимальну здатність підприємства (підрозділи, об'єднання чи галузі) щодо здійснення випуску товарної продукції в натуральних ил вартісних одиницях виміру, віднесених до певного періоду часу (зміна, добу, місяць, квартал, рік). Кількісні значення виробничої потужності обумовлені:

• науково-технічним рівнем технології виробництва продукції,

• номенклатурою (асортиментом) і якістю продукції

• особливостями організації праці,

• наявністю енергетичних, сировинних і трудових ресурсів,

• рівнем організації праці, спеціалізації та кооперування,

• пропускною спроможністю транспортних, складських і збутових служб.

Нестійкість факторів, що впливають на величину виробничої потужності, породжує множинність цього показника, тому вони підлягають періодичному перегляду. У практиці управління виробництвом розрізняють кілька видів понять, які характеризують виробничі потужності: проектну, пускову, освоєну, фактичну, планову, вхідну і вихідну по періоду, що вводиться, виведену, балансову. У загальному вигляді виробничу потужність можна визначити, як максимально можливий випуск продукції у відповідний період часу при визначених умовах використання устаткування і виробничих ресурсів (площ, енергії, сировини, живої праці). Провідним фактором, що впливає на виробничу потужність і визначає її назву, є обладнання, тобто засіб зміни матеріальної складової виробничого процесу. Найбільш простими і точними вимірниками виробничої потужності є натуральні одиниці:

Виробничі потужності вимірюються, як правило, в тих же одиницях, в яких планується виробництво даної продукції в натуральному виразі (тоннах, штуках, метрах). Наприклад, виробнича потужність гірничодобувних підприємств визначається в тоннах видобутку корисних копалин, металургійних підприємств - у тоннах виплавки металу і виробництва прокату; машинобудівних заводів - в штуках виготовлених машин; потужність цукрових заводів та інших підприємств харчової промисловості - в тоннах сировини, що переробляється в готову продукцію. По продукції, що має широку асортиментну шкалу, виробничі потужності можуть виражатися в умовно-натуральних одиницях. Якщо підприємство випускає кілька видів різної продукції, то виробничі потужності встановлюються по кожному виду окремо. Чим повніше в часі використовується виробнича потужність, тим більше продукції виробляється, тим нижче її собівартість, тим в більш короткі терміни виробник накопичує кошти для відтворення продукції та вдосконалення самої виробничої системи: заміни обладнання та технологій, здійснення реконструкції виробництва та організаційно-технічних нововведень. Збільшення випуску продукції на наявних обладнанні та виробничих площах шляхом автоматизації та інших засобів інтенсифікації технологічних процесів скорочує потребу в нових капіталовкладеннях, викликає зниження експлуатаційних витрат, економію сировини, дозволяє підвищити екологічну безпеку виробництва.

Проектна виробнича потужність визначається в процесі проектування виробництва і відображає його можливості для прийнятих у проекті умов функціонування підприємства. Фактично досягнуту для стійкої роботи потужність називають освоєної. В залежності від розвитку та поточного стану виробництва виробнича потужність здобуває свої конкретні значення на період пуску виробництва (пускова), фактично склалася при поточних коливаннях попиту на продукцію (фактична) або в розрахунках обсягів виробництва продукції (планова). Протягом кожного планованого періоду виробнича потужність може змінитися. Чим більше планованому періоді, тим вище ймовірність таких змін. Основними причинами змін є:

• встановлення нових одиниць обладнання, замість застарілих або аварійних;

• знос обладнання;

• введення в дію нових потужностей;

• зміна продуктивності устаткування у зв'язку з інтенсифікацією режиму його роботи або у зв'язку зі зміною якості сировини, терміну дії каталізатора, адсорбентів, очищувачів, зміни антикорозійного захисту і т.п.

• модернізація обладнання (заміна вузлів, блоків, захоплень, транспортних елементів і т.п.);

• зміни у структурі вихідних матеріалів, складу сировини або напівфабрикатів, прийомах відбору фракцій, способи теплового обміну, дозування, калібрування та ін;

• тривалість роботи обладнання протягом планового періоду з урахуванням зупинок на ремонт, профілактику, технологічні перерви;

• спеціалізація виробництва;

• режим роботи устаткування (циклічний, безперервний);

• організація ремонтів та поточного експлуатаційного обслуговування.

Суттєве значення має приріст виробничої потужності, що досягається шляхом технічного переоснащення і вдосконалення організації виробничого процесу.

Виробнича потужність на початок періоду, як правило - роки, називають вхідний, а на кінець періоду (року) - вихідний виробничою потужністю.

Визначення конкретних значень виробничої потужності здійснюється за кожної виробничої одиниці (дільниця, цех, підприємство, галузь), з урахуванням планованих заходів. За потужністю ведучої групи обладнання встановлюється виробнича потужність дільниці, по ведучому ділянці - виробнича потужність цеху, по ведучому цеху - виробнича потужність підприємства. При установці виробничої потужності управлінці розробляють заходи з "розшивки" вузьких місць з метою досягнення найкращої збалансованості виробничих потужностей виробничих структур підприємства, у тому числі засобами здійснення послідовно-паралельних стадій обробки та розмаїття асортименту продукції (виробів).

Сума виробничих потужностей окремих підприємств з одного й того ж виду продукції складає виробничу потужність галузі промисловості.

Тема № 7

“Управління матеріально-технічним забезпеченням виробництва”