Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Основні поняття мови: числа, рядки, ідентифікатори, описи, оператори.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Операнди - це спеціальні символи або послідовності символів, які виконують над даними певні операції (математичні, логічні і т.д.). Прикладом операндів можуть бути операнди математичних операцій: “+” - додавання даних), “-” - віднімання даних, “*” -множення даних, “/” - ділення даних, “=” - рівність даних і т.д. Оператори - це деякі неподільні елементи програми, що дозволяють виконувати певні алгоритмічні дії у програмі, тобто виконувати в програмі певні команди. фактично, оператор - це окрема команда в алгоритмі програми, тобто окремий крок виконання програми. В Turbo Pascal оператори поділяються на прості та структурні. До простих операторів відносяться: - оператор присвоєння (:=); - оператор безумовного переходу (goto); - оператор звертання до процедури (функції). Структурними операторами називаються такі, що складаються з інших операторів. До них відносяться: - складний оператор - представляє собою набір операторів, що поміщені в операторні дужки (begin - end); - умовний оператор (if); - оператор вибору (case); - оператори циклу (repeat, while, for); - оператор приєднання (with).
Структура програми. Основні розділи програми і правила їх опису Структура опису програми мовою Паскаль. 1. Заголовок програми: Службове слово program та ім’я програми program <ім’я програми> 2. Розділ описів: описуються всі ідентифікатори об’єктів, що використовуються в даній програмі. Описати ідентифікатор – значить указати його ім’я і тип uses <опис модулів>; label <мітки>; const <оголошення констант>; type <визначення типів даних>; var <оголошення змінних>; <опис процедур і функцій> 3. Розділ операторів (тіло програми): зазначається послідовність дій, які необхідно виконати над описаними об’єктами. Починається службовим словом begin, закінчується – end. begin оператор 1; оператор 2; ............. оператор n; end.
Реалізація структур даних процедурною мовою програмування. Типи даних і засоби їх опису. Структури даних та їх опис. Динамічні структури даних та їх реалізація. В мові Паскаль будь-який тип даних визначає множину значень, яких може набувати величина цього типу, і ті операції, які можна застосувати до величин цього типу: 1. Прості неструктуровані типи: § Стандартні скалярні типи - цілі числа INTEGER (-32768..32768), ціле довжиною 1 байт BYTE (0..255), коротке ціле SHORTING, довге ціле LONGING, ціле довжиною 1 слово WORD - дійсні числа REAL (2.9*10E-39..1.7*10E-38), дійсне одинарної точності SINGLE, дійсне подвійної точності DOUBLE, зовнішні (або розширені) - логічний (булівський) тип BOOLEAN (True, False) - літерний тип WORD (символи кодової таблиці з кодами 0..255) § Посилальний тип Point § Оголошені скалярні типи: перелічуваний тип, обмежений тип. 2. Структуровані типи: рядковий тип STRING (символи, що складають рядок завдовжки до 255 символів), масиви ARRAY, записи RECORD, множина SET, файли FILES, послідовності, черга, стек. У мовах структурованого програмування типи величин мають бути описані. Опис типів у програмах на Паскаль виглядає, наприклад, так: const Count=10; Num=100; var I, J: integer; X1, X2: real; Ans: boolean; Symb1, Symb2: char; Структура оголошення типу Рядок: var <ідентифікатор>: String Опис масиву <Ідентифікатор>: array [<кількість елементів>] of <базовий тип масиву>, де <базовий тип масиву> - будь-який тип елемента множини, в якості якого може використовуватись будь-який порядковий тип, крім WORD, INTEGER, LONGING Множина <ім’я типу> = set of <базовий тип> Запис <ім’я типу> = record <список полів> end Файл <ім’я> = file of < тип> Опис різних структур даних процедурною мовою програмування. Структуровані типи: рядковий тип STRING (символи, що складають рядок завдовжки до 255 символів), масиви ARRAY, записи RECORD, множина SET, файли FILES, послідовності, черга, стек. У мовах структурованого програмування типи величин мають бути описані. Опис типів у програмах на Паскаль виглядає, наприклад, так: Структура оголошення типу Рядок: var <ідентифікатор>: String У Паскалі є набір стандартних процедур і функцій для роботи з рядками. Розглянемо деякі з цих процедур і функцій § Concat (s1, s2,..., sn): String - це функція рядкового типу, що послідовно з’єднує рядки s1, s2,..., sn. Приклад: S:=Concat('1','2','3') S='123' § Copy (S: String; Index: Integer; Count: Integer) - це функція рядкового типу, що виділяє з рядка S підрядок завдовжки в Count символів, починаючи з позиції Index Приклад: S:=Copy('порівняння',3,8) S='рівняння' § Length (S: String): Integer - це функція цілого типу, що повертає довжину рядка. Приклад: S:= Length ('рядок') S=5 § Pos (Substr: String; S: String): Byte - це функція цілого типу, що повертає позицію, з якої підрядок Substr уперше зустрічається у рядку S. Приклад: S:= Pos ('ритм', 'алгоритм') S=5 § Delete (S: String; Index: Integer; Count: Integer) – процедура, що видаляє з рядка S Count символів, починаючи з позиції Index. Приклад: S:='алгоритміка' Delete(S,9,3) S='алгоритм' § Insert (Source: String; S: String; Index: Integer) – процедура, о вставляє підрядок Source у рядок S, починаючи з позиції Index. Приклад: S:='алгом' Source:= 'рит' Insert (Source; S; 5) S='алгоритм' § Str (V: Integer; S: String) – процедура, яка число V перетворює в рядок S. Приклад: Str(5, S) S='5" § Val (S: String; V: Integer; W: Integer) – якщо рядок S являє собою правильний запис числа, то це число записується як значення змінної V, при цьому значення W дорівнює 0. Приклад: Val ('8.4',V,W) V=8.4 W=0 Val ('2f3',V,W) W=2 Опис масиву Масив – це структурований тип, який складається з фіксованого числа компонентів одного і того ж типу, що називається базовим типом 1. Одновимірний масив Type <ім’я типу>=Array[<порядковий тип>] of <тип компонент>; Var <список змінних>: <ім’я типу>; Приклад: Type U=Array[1..20] of Real; Vector=Array[1..5] of Real; M=1..100; Skal=Array[1..50] of (kul, kur, piram); 2. Багатовимірний масив Array[<тип індексів>,<тип індексів>] of <тип компонент>; 3. Звернення до компонентів масиву <ім’я змінної> [<список імен індексів>] Множина <ім’я типу> = set of <базовий тип> Запис <ім’я типу> = record <список полів> end Файл <ім’я> = file of < тип>
Динамічні структури даних та їх реалізація процедурною мовою програмування. Динамічні структури - структури даних, розмір яких (об'єм пам'яті, що вони займають) може змінюватись у процесі виконання програми. Для організації таких структур використовуються динамічні змінні, які створюються та знищуються в процесі виконання програми. Характеризуються: 1. Ці змінні явно не описуються, до них неможливо звернутись за допомогою ідентифікатора. 2. Пам'ять для цих змінних не виділяється під час формування коду програми. Вона виділяється у спеціальній області оперативної пам'яті - heap-області (динамічній пам'яті) - тільки під час виконання програми (звідки і назва - динамічні змінні). 3. Доступ до таких змінних виконується за допомогою показівників (чи посилань), які стають активними після визначення динамічного об'єкту та містять адресу у вигляді <сегмент>:<зміщення> Показівники можуть містити будь-яку адресу: статичних даних, фрагменту коду програми, стеку і т.і.). Тип показівник Type <ідентифікатор>=^<базовий тип>; <базовий тип> - визначає тип елементів, на які буде вказувати показівник Тип показівник - визначає множину значень дискретних змінних визначенного типу, на які може посилатись відповідний показівник. Звернутись до динамічних змінних можна тільки через показівник (а не через ідентифікатор): <показівник>^
|
|||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-13; просмотров: 292; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.9.115 (0.01 с.) |