Основні поняття мови: числа, рядки, ідентифікатори, описи, оператори.

Операнди - це спеціальні символи або послідовності символів, які виконують над даними певні операції (математичні, логічні і т.д.). Прикладом операндів можуть бути операнди математичних операцій: “+” - додавання даних), “-” - віднімання даних, “*” -множення даних, “/” - ділення даних, “=” - рівність даних і т.д.

Оператори - це деякі неподільні елементи програми, що дозволяють виконувати певні алгоритмічні дії у програмі, тобто виконувати в програмі певні команди. фактично, оператор - це окрема команда в алгоритмі програми, тобто окремий крок виконання програми.

В Turbo Pascal оператори поділяються на прості та структурні. До простих операторів відносяться:

- оператор присвоєння (:=);

- оператор безумовного переходу (goto);

- оператор звертання до процедури (функції).

Структурними операторами називаються такі, що складаються з інших операторів. До них відносяться:

- складний оператор - представляє собою набір операторів, що поміщені в операторні дужки (begin - end);

- умовний оператор (if);

- оператор вибору (case);

- оператори циклу (repeat, while, for);

- оператор приєднання (with).

 

Структура програми. Основні розділи програми і правила їх опису

Структура опису програми мовою Паскаль.

1. Заголовок програми: Службове слово program та ім’я програми

program <ім’я програми>

2. Розділ описів: описуються всі ідентифікатори об’єктів, що використовуються в даній програмі. Описати ідентифікатор – значить указати його ім’я і тип

uses <опис модулів>;

label <мітки>;

const <оголошення констант>;

type <визначення типів даних>;

var <оголошення змінних>;

<опис процедур і функцій>

3. Розділ операторів (тіло програми): зазначається послідовність дій, які необхідно виконати над описаними об’єктами. Починається службовим словом begin, закінчується – end.

begin

оператор 1;

оператор 2;

.............

оператор n;

end.

Поняття	Опис	Приклад
Алфавіт мови	Літери латинського алфавіту, цифри, спеціальні символи, зарезервовані слова.	A...Z, a...z, 0...9, + - * / = < >[ ]{ }$ ^ & #
Ідентифікатори	Імена об'єктів (констант, типів даних, змінних, функцій, програм). Правила запису ідентифікаторів: · всі ідентифікатори складаються з літер латинського алфавіту, цифр, починаються з літери або знака,«_»; · Великі і малі літери не розрізняються.	А, В begin Write Test My_First_Program
Елементи даних	Константа - комірка пам'яті, значення якої протягом виконання програми залишається постійним. Змінна - комірка пам'яті, значення якої протягом виконання програми може змінюватися.	45,   a, b, c Pi
Коментар	Призначений для внесення до тексту програми пояснень. Обмежується символами { } або (* *)

 

Реалізація структур даних процедурною мовою програмування. Типи даних і засоби їх опису. Структури даних та їх опис. Динамічні структури даних та їх реалізація.

В мові Паскаль будь-який тип даних визначає множину значень, яких може набувати величина цього типу, і ті операції, які можна застосувати до величин цього типу:

1. Прості неструктуровані типи:

§ Стандартні скалярні типи

- цілі числа INTEGER (-32768..32768), ціле довжиною 1 байт BYTE (0..255), коротке ціле SHORTING, довге ціле LONGING, ціле довжиною 1 слово WORD

- дійсні числа REAL (2.9*10E-39..1.7*10E-38), дійсне одинарної точності SINGLE, дійсне подвійної точності DOUBLE, зовнішні (або розширені)

- логічний (булівський) тип BOOLEAN (True, False)

- літерний тип WORD (символи кодової таблиці з кодами 0..255)

§ Посилальний тип Point

§ Оголошені скалярні типи: перелічуваний тип, обмежений тип.

2. Структуровані типи: рядковий тип STRING (символи, що складають рядок завдовжки до 255 символів), масиви ARRAY, записи RECORD, множина SET, файли FILES, послідовності, черга, стек.

У мовах структурованого програмування типи величин мають бути описані. Опис типів у програмах на Паскаль виглядає, наприклад, так:

const

Count=10; Num=100;

var

I, J: integer;

X1, X2: real;

Ans: boolean;

Symb1, Symb2: char;

Структура оголошення типу Рядок: var <ідентифікатор>: String

Опис масиву <Ідентифікатор>: array [<кількість елементів>] of <базовий тип масиву>, де

<базовий тип масиву> - будь-який тип елемента множини, в якості якого може використовуватись будь-який порядковий тип, крім WORD, INTEGER, LONGING

Множина <ім’я типу> = set of <базовий тип>

Запис <ім’я типу> = record <список полів> end

Файл <ім’я> = file of < тип>

Опис різних структур даних процедурною мовою програмування.

Структуровані типи: рядковий тип STRING (символи, що складають рядок завдовжки до 255 символів), масиви ARRAY, записи RECORD, множина SET, файли FILES, послідовності, черга, стек.

У мовах структурованого програмування типи величин мають бути описані. Опис типів у програмах на Паскаль виглядає, наприклад, так:

Структура оголошення типу Рядок:

var <ідентифікатор>: String

У Паскалі є набір стандартних процедур і функцій для роботи з рядками. Розглянемо деякі з цих процедур і функцій

§ Concat (s1, s2,..., sn): String - це функція рядкового типу, що послідовно з’єднує рядки s1, s2,..., sn.

Приклад: S:=Concat('1','2','3')

S='123'

§ Copy (S: String; Index: Integer; Count: Integer) - це функція рядкового типу, що виділяє з рядка S підрядок завдовжки в Count символів, починаючи з позиції Index

Приклад: S:=Copy('порівняння',3,8)

S='рівняння'

§ Length (S: String): Integer - це функція цілого типу, що повертає довжину рядка.

Приклад: S:= Length ('рядок')

S=5

§ Pos (Substr: String; S: String): Byte - це функція цілого типу, що повертає позицію, з якої підрядок Substr уперше зустрічається у рядку S.

Приклад: S:= Pos ('ритм', 'алгоритм')

S=5

§ Delete (S: String; Index: Integer; Count: Integer) – процедура, що видаляє з рядка S Count символів, починаючи з позиції Index.

Приклад: S:='алгоритміка'

Delete(S,9,3)

S='алгоритм'

§ Insert (Source: String; S: String; Index: Integer) – процедура, о вставляє підрядок Source у рядок S, починаючи з позиції Index.

Приклад: S:='алгом'

Source:= 'рит'

Insert (Source; S; 5)

S='алгоритм'

§ Str (V: Integer; S: String) – процедура, яка число V перетворює в рядок S.

Приклад: Str(5, S)

S='5"

§ Val (S: String; V: Integer; W: Integer) – якщо рядок S являє собою правильний запис числа, то це число записується як значення змінної V, при цьому значення W дорівнює 0.

Приклад: Val ('8.4',V,W)

V=8.4

W=0

Val ('2f3',V,W)

W=2

Опис масиву

Масив – це структурований тип, який складається з фіксованого числа компонентів одного і того ж типу, що називається базовим типом

1. Одновимірний масив

Type <ім’я типу>=Array[<порядковий тип>] of <тип компонент>;

Var <список змінних>: <ім’я типу>;

Приклад: Type U=Array[1..20] of Real;

Vector=Array[1..5] of Real;

M=1..100;

Skal=Array[1..50] of

(kul, kur, piram);

2. Багатовимірний масив

Array[<тип індексів>,<тип індексів>] of <тип компонент>;

3. Звернення до компонентів масиву

<ім’я змінної> [<список імен індексів>]

Множина

<ім’я типу> = set of <базовий тип>

Запис

<ім’я типу> = record <список полів> end

Файл

<ім’я> = file of < тип>

 

Динамічні структури даних та їх реалізація процедурною мовою програмування.

Динамічні структури - структури даних, розмір яких (об'єм пам'яті, що вони займають) може змінюватись у процесі виконання програми. Для організації таких структур використовуються динамічні змінні, які створюються та знищуються в процесі виконання програми. Характеризуються:

1. Ці змінні явно не описуються, до них неможливо звернутись за допомогою ідентифікатора.

2. Пам'ять для цих змінних не виділяється під час формування коду програми. Вона виділяється у спеціальній області оперативної пам'яті - heap-області (динамічній пам'яті) - тільки під час виконання програми (звідки і назва - динамічні змінні).

3. Доступ до таких змінних виконується за допомогою показівників (чи посилань), які стають активними після визначення динамічного об'єкту та містять адресу у вигляді <сегмент>:<зміщення>

Показівники можуть містити будь-яку адресу: статичних даних, фрагменту коду програми, стеку і т.і.).

Тип показівник

Type <ідентифікатор>=^<базовий тип>;

<базовий тип> - визначає тип елементів, на які буде вказувати показівник

Тип показівник - визначає множину значень дискретних змінних визначенного типу, на які може посилатись відповідний показівник.

Звернутись до динамічних змінних можна тільки через показівник (а не через ідентифікатор):

<показівник>^