Забезпечувальні підсистеми ІС

1.Технічне забезпечення, яке об’єднує комплекс технічних засобів, що реалізують отрим., реєстр., підготовку, введення, опрацювання, виведення, зберігання та передавання даних;

2. Програмне забезпечення – сукупність програм та програмної документації, призначених для функціонування, налаштовування та контролю працездатності ІС.

3. Інформаційне забезп, яке об’єднує інформац ресурси та засоби ведення інформац бази.

4. Організаційно-методичне заб. – охоплює сукупність документів, які визначають структуру керованого об’єкта та ІС, технологію функціонування ІС.

5.Матем заб.–сукупність матем.методів,моделей та алгоритмів,призн.для розв’язання задач ІС.

6. Лінгвістичне забез. – сукупність мовних засобів для формалізації природної мови, опису інформації та спілкування користувачів із засобами авт.-зації під час функціонування ІС.

7. Правове забезп. – сукупність правових норм, які слугують для юрид обґрунтування створення і функціонування ІС і визначають юридичний статус результатів її функціонування.

8. Ергономічне забезп. – сукупність засобів, методів і вимог, спрямованих на створення найсприятливіших умов роботи користувачів в ІС.

Функціональні підсистеми ІС

Функціональна підсистема ІС – це відносно самостійна частина системи, виділена за певною ознакою, яка відповідає конкретним функціям і задачам управління:

- підсистеми виробничого менеджменту;

- підсистеми керування персоналом;

- підсистеми бухгалтерського обліку тощо.

Класифікацію ІС можна виконувати за багатьма ознаками:

1. За інтелектуальним рівнем. Ця ознака класифікації характеризує здатність ІС виробляти рішення певного рівня складності. За цією ознакою розрізняють:

- Інформаційно-довідкові ІС. Призначені для пошуку і видачі довідок за наявною інформацією в базах даних;

- Інформаційно-обробні ІС. Відносяться до класу систем обробки даних і є найбільш поширеними;

- Інформаційно-аналітичні ІС. Це системи динамічного аналізу даних і підтримки прийняття рішень.

- Інформаційно-управлінські ІС. Ці ІС орієнтовані на генерацію рішень, що реалізуються автоматично або особою, яка запускає прийняте рішення.

- Експертні ІС. Ці ІС використовуються для накопичення і опрацювання знань. Рішення відповідають рішенням досвідчених фахівців (експертів).

2. За системотехнічною ознакою. Ця ознака класифікації визначає системну складність і співпідрядність складових ІС. Загальноприйняті елементи цієї класифікації показано на Рис.1.

3. За областю застосування. Такою ознакою характеризуються багатофункціональні ІС установ і малих підприємств:

- АСУП – автоматизовані системи управління підприємством;

- АСУ ТП – автоматизовані системи управління технологічним процесом;

- АСУ ТПВ – автоматизовані системи управління технічною підготовкою виробництва;

- АСНД – автоматизована система наукових досліджень;

- САПР – система автоматизованого проектування;

- Установчі (офісні) ІС.

4. За організаційною формою:

- Персональні АРМи – АРМ конкретного фахівця;

- Локальні ІС – мережева ІС, яка базується на локальній інформаційній мережі відділу або підприємства, і використовується групою фахівців;

- Регіональна ІС – мережева ІС, яка базується на регіональній інформаційній мережі або мережі корпорації;

- Глобальна ІС використовує глобальну інформаційну мережу.

Можливе використання інших ознак у системі класифікації ІС, зокрема:

- ІС можуть бути реального часу або масштабного часу;

- ІС можуть бути орієнтовані на оперативне (транзакційне) опрацювання даних або на аналіз даних (підтримка прийняття рішень).

 

 

Склад і структура НІКТ. Технології офісних ІС. Технології ІС з розподіленою обробкою. Технології інформаційно-аналітичних систем. Приклади. Технології СППР. Приклади. WEB – технології. Case –технології. Експертні системи. Геоінформаційні технології.

Для побудови сучасних інформаційних систем (ІС) в економічних галузях господарської діяльності малих, середніх, великих підприємств, державних органів використовуються наступні НІКТ:

- технології офісних ІС;

- технології ІС з розподіленим опрацюванням даних;

- технології інтегрованих автоматизованих систем управління (ІАСУ);

- технології інформаційно-аналітичних систем і систем підтримки прийняття рішень (СППР);

- WEB–технології;

- CASE–технології автоматизованого проектування ІС;

- геоінформаційні технології;

- технології експертних систем і систем штучного інтелекту;

- технології штучних нейромереж тощо.

Технології офісних ІС широко застосовуються для автоматизації офісних робіт наступних напрямків:

- організація роботи офісу і управління документообігом;

- підготовка, опрацювання, збереження, пошук електронних документів, що включають текст, аудіо, відео, мультимедіа тощо;

- підготовка і тиражування паперових документів (видавничі системи, офісна поліграфія тощо).

Технології ІС з розподіленим опрацюванням даних, орієнтовані на багатокористувацьку роботу. Частина функцій системи виконується на комп’ютерах-серверах, частина – на клієнтських комп’ютерах. Широке поширення отримали файл-серверна і клієнт-серверна технології розподіленого опрацювання даних. При цьому сфера застосування файл-серверної технології – колективні ІС з невеликою кількістю користувачів, обмеженими інформаційними потоками даних і невисокою швидкістю їх передавання. А клієнт-серверна технологія забезпечує високі швидкості передавання даних (10, 100, 1000 Мбіт/сек), а також багаторівневу ієрархію управління з локальними або централізованими накопичувачами.

Технології ІАСУ забезпечують побудову багаторівневих інформаційних систем великого підприємства й окремих його філій.

Технології інформаційно-аналітичних систем і СППР призначені для аналізу результатів певного виду діяльності (зокрема, економічної, фінансової) і формування та прийняття відповідних обґрунтованих рішень. Зокрема, до інформаційно-аналітичних технологій відносяться технології багатовимірного аналізу, так звані OLAP-технології (On Line Analytical Procession). Основу технології багатовимірного аналізу даних започаткував Код Е.Ф. (E. F, Codd) у 1993 р. Однією з головних характеристик таких технологій є багатовимірність моделі даних, яку називають гіперкуб моделі даних: дані параметризуються кількома вимірами. Так, дані щодо продажу у великій торгівельній компанії можна аналізувати у таких вимірах: час (день, тиждень, місяць, квартал, рік); географія (район, місто, область, країна); товар (фірма, виробник, тип товару, код товару); покупець (стать, вік) тощо.

На даний час розроблено досить багато інформаційно-аналітичних систем, сконструйованих з використанням OLAP-технології.

Наприклад, Нуperion OLAP, Elite OLAP, Oracle Express та інші. Їх використання дозволяє виконувати аналіз прибутковості, аналіз напрямків розвитку підприємств, аналіз продажу, аналіз становища на ринку, аналіз ризику, аналіз бюджету тощо.

Системи підтримки прийняття рішень (СППР) (англомовна назва DSS – Decision Systems) використовуються для надання допомоги в прийнятті складних рішень. Технологія цих систем базується на використанні складних математичних моделей. Термін DSS був запропонований у 1971 р. Горрі і Мортоном.

На даний час таких систем у світі розроблено сотні типів, наприклад, у США ринок програмного забезпечення СППР сягає мільярдів доларів. Вони використовуються в економіці, бізнесі, державному управлінні тощо.

Наприклад, СППР Visual IFPS/Plus, що була створена на початку 70-х рр. ХХ ст., згодом модифікувалася під клієнт-серверну платформу Windows NT, має вартість понад 15000 доларів і призначена для управління фінансами корпорацій, управління виробництвом, використовується в статистиці.

У країнах колишнього СРСР вивчення, використання існуючих і створення нових СППР почало розвиватись не так давно. На даний час на ринку України пропонується російськомовна СППР для маркетингових досліджень Marketing Expert.

До СППР спеціального призначення відносяться так звані виконавчі інформаційні системи (ВІС) або інформаційні системи для керівників (EIS – Еxecutive Information System). Їх використання допомагає виконавцям аналізувати важливі дані і приймати рішення. Зокрема, використання ВІС допомагає керівникам розробляти цілісне і більш точніше відображення діяльності як своєї організації, так і діяльності конкурентів, постачальників та споживачів або замовників.

Термін ЕІS виник в середині 80-х рр. ХХ ст. Першим продуктом цього напрямку була ВІС Pilot’s Command Center. Згодом вона еволюціонувала у програмне оточення для ВІС Pilot’s Decisiom Sypport S u ite, яке включає редактори, налагоджувачі, форматори екрану, мости, що з’єднують локальні мережі, OLAP-технології тощо. Іншими прикладами ВІС є Command EIS фірми Comshare – найбільш популярна, EIS-Epic фірми Epic SoftWare, Executive Decisions корпорації IBM.

WEB-технології Internet застосовуються в даний час при створенні локальних і регіональних розподілених IC. До них відносять мережі Intranet; Internet; офіс-сайт; віртуальний офіс; корпоративний портал; відео-конференції; мобільний офіс тощо. Так, використання Intranet на базі WEB-технології передбачає велику економію в порівнянні з існуючими технологіями. Їх використання дозволяє набагато простіше і дешевше забезпечувати велику частину функцій, що виконуються за допомогою сучасного групового програмного забезпечення. Крім того, комунікації на базі WEB-технологій дозволяють спростити, стандартизувати й здешевити доступ користувачів до ресурсів корпоративної мережі всієї організації.

Під CASE-технологіями (Computer-Aided SoftWare/System Engineering) розуміють сукупність технологічних і інструментальних засобів, використання яких дозволяє максимально систематизувати і автоматизувати всі етапи створення програмного забезпечення інформаційних систем та інших ділових і комерційних програмних продуктів.

На сьогодні інжиніринг ПЗ вимагає принципово нового підходу до всього “життєвого циклу ПЗ” як послідовності таких етапів розробки інформаційної системи:

· прототипування (макетування) ІС (від англ. prototyping);

· проектування специфікацій;

· контроль проекту;

· генерація кодів ІС;

· системне тестування ІС;

· супровід ІС.

Кожний з цих етапів повинен бути максимально автоматизований за допомогою CASE-технологій.

Прикладами інструментальних засобів створення інформаційних систем на основі CASE-технології є засоби BPWin та ErWin фірми PLATINUM technology. Так за допомогою BPWin створюють модель процесів підприємства. Цей засіб може поєднуватися із засобами імітаційного моделювання BPSimulator 3.0 фірми Systems Modeling Corporation. ErWin використовується для створення моделі даних, що пов’язуються з моделями процесів, засіб Platinum Model Mart – групова розробка моделей даних і моделей процесів, RPTwin – засіб для створення звітів.

Геоінформаційні технології (ГІТ) використовуються в інтегрованих ІС як засіб прийняття рішень з оптимізації управління територіальними ресурсами, сільським господарством, транспортом та іншими галузями, де необхідна прив’язка до просторово-координатних географічних даних.

Основні галузі застосування ГІТ:

- картографування;

- прийняття управлінських рішень;

- вивчення економічних, соціально-економічних, природно-ресурсних умов територій та їх економічна оцінка;

- інтерпретація матеріалів дистанційного зондування;

- оцінка наслідків стихійних лих;

- моніторинг забруднення навколишнього середовища тощо.

ГІТ в залежності від масштабів створення та використання можуть бути глобальними, загальнонаціональними, регіональними та міськими.

Технології експертних систем і систем штучного інтелекту

Технологія, що заснована на знаннях (інтелектуальна), передбачає впровадження в інформаційні системи та відповідні прикладні програми елементів штучного інтелекту, зокрема баз знань і правил виведення.

Інформаційні системи, що містять елементи штучного інтелекту, називаються інтелектуальними інформаційними системами. До таких систем належать експертні системи (ЕС) – вони повністю базуються на знаннях і правилах маніпулювання з ними.

Кілька років тому таким системам приділялась виключно серйозна увага. Були великі сподівання на використання експертних систем в організаційному управлінні. Є приклади успішного використання їх для розв’язування різноманітних бізнесових задач.

Наприклад, використання експертної системи Credit Authorizer’s Assistant компанії American Express дозволяє ідентифікувати «погані» ризики більш ніж серед 23 млн. власників кредитних карток і завдяки цьому скоротити на 60% витрати від обмінних операцій. Багато японських компаній зробили реальні інвестиції в експертні системи із суттєвим обсягом та виграшем. Проте цілком сподівання на розвиток та використання таких систем не справдилися.

Серед основних недоліків ЕС фахівці називають такі:

- ЕС працюють лише у вузько визначених проблемних доменах (галузях);

- ЕС не мають властивості "здорового глузду", "не можуть навчатися".

Сучасна концепція використання ЕС зводиться до того, що їх модулі мають застосовуватися всередині прикладних програм СППР і ВІС, при вивченні людиною-професіоналом або керівником певної проблеми, але автоматично робити вибір або розв’язувати проблему самостійно за допомогою таких систем не слід.