Страхування від нещасного випадку на виробництві: завдання, принципи та особливості.

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охоро­на життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяль­ності.

Завданнями страхування від нещасного випадку є:

— проведення профілактичних заходів, спрямованих на усу­нення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, за­побігання нещасним випадкам на виробництві, професій­ним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;

— відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на ви­робництві від нещасних випадків або професійних захворю­вань;

— відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахо­ваним і членам їхніх сімей.

Основними принципами страхування від нещасного випад­ку є:

- паритетність держави, представників застрахованих осіб та ро­ботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;

- своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;

- обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які за­безпечують себе роботою самостійно та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності;

- надання державних гарантій реалізації застрахованими гро­мадянами своїх прав;

- обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків;

- формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі;

- диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та профе­сійної захворюваності на кожному підприємстві;

- економічна зацікавленість суб'єктів страхування в по­ліпшенні умов безпеки праці;

- цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застрахо­вані громадяни, а в окремих випадках члени їхніх сімей та інші особи, страхувальники і страховик.

Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюєть­ся страхування. Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках — застраховані особи.

Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (ФССНВВ).

Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя за­страхованого, його здоров'я та працездатність.

Роботодавцем вважається:

- власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю;

- власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародних), філії або представництва, який використовує найману працю.

На добровільних засадах можуть бути застраховані:

— священики, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;

— особи, які забезпечують себе роботою самостійно;

— громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.

Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підляга­ють:

— особи, які працюють на умовах трудового договору (кон­тракту);

— учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

— особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяль­ності на виробництві цих установ або на інших підприєм­ствах за спеціальними договорами.

Заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування на вироб­ництві або професійного захворювання жінки під час її вагіт­ності, у зв'язку з чим дитина народилася інвалідом, прирівнюєть­ся до нещасного випадку, який трапився із застрахованим. Така дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахо­ваною та до 16 років або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення 23 років, їй надається допомога з ФСС НВВ.

При цьому згода або заява від працівника не потрібна, оскіль­ки страхування здійснюється в безособовій формі. Всі названі особи вважаються застрахованими з моменту набрання чинності Закону України про страхування від нещасних випадків — з 1 квітня 2001 року, незалежно від того, сплачували внески стра­хувальники чи ні. Для добровільного страхування строк страху­вання починається з дня, наступного за днем подання (прийняття ФСС НВВ) заяви, при обов'язковій умові - сплаті страхово­го внеску. Якщо протягом трьох місяців з дня подання заяви стра­ховий внесок не був перерахований, то страхування припиняєть­ся.

У даному виді страхування використовуються спеціальні по­няття.

Страховий ризик - обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок. Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричини­ли застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психоло­гічну травму за обставин, з настанням яких виникає право за­страхованої особи на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Професійне захворювання є страховим випадком також у разі його встановлення чи виявлення у період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, а також види професійних захворювань, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого цен­трального органу виконавчої влади.

Нещасний випадок або професійне захворювання, яке ста­лося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком. Порушення пра­вил охорони праці застрахованим не звільняє страховика від ви­конання зобов'язань перед потерпілим.

Нещасний випадок на виробництві або професійне захворю­вання розслідується у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці». Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілі­тації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного ви­падку або професійного захворювання за встановленою формою.

Порядок обчислення страхових внесків та строки їх сплати регламентуються такими законодавчими актами:

— Законом України «Про загальнообов'язкове державне со­ціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату пра­цездатності» від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV, із змінами та доповненнями;

— Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'­язкове державне соціальне страхування від нещасного ви­падку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22 лютого 2001 р. № 2272-ІII;

— Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне со­ціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату пра­цездатності» від 3 квітня 2003 p. № 660-IV.

Сума страхових внесків страхувальників до ФСС НВВ повин­на забезпечувати:

— фінансування заходів, спрямованих на вирішення планових завдань;

— створення резерву коштів для забезпечення його стабільно­го функціонування;

— покриття витрат, пов'язаних із здійсненням соціального страхування від нещасного випадку.

Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються:

— для роботодавців — у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витра­ти на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в на­туральній формі, що визначається відповідно до Закону України „Про оплату праці ”;

— для добровільно застрахованих осіб — у відсотках від мінімальної заробітної плати.

Страхові внески нараховуються в межах граничної суми за­робітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні страхо­вих виплат.

Закон України від 23 вересня 1999 р. № 1105-ХІІ у ст.47 ви­значив, що виконавча дирекція ФСС НВВ може встановлювати знижки до розміру страхового внеску за низькі рівні травматиз­му, професійної захворюваності та належний стан охорони праці чи надбавки за високі рівні травматизму, професійної захворю­ваності та неналежний стан охорони праці.

Розмір зазначеної знижки чи надбавки не може перевищува­ти 50% страхового тарифу, встановленого для відповідної галузі економіки.

Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприє­мства проводиться ФСС НВВ відповідно до Порядку визначен­ня страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного ви­падку на виробництві та професійного захворювання, що за­тверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про вне­сення змін до порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на вироб­ництві та професійного захворювання» № 985 від 27 червня 2003 р. страхові тарифи диференційовані за галузями економіки та ви­дами робіт за професійним ризиком.