Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Україні.

Пенсійне страхування (один із видів соціального страхуван­ня) — це гарантована державою система заходів щодо забезпе­чення громадян у старості, на випадок хвороби, втрати працез­датності. Одна із основних форм соціального захисту, в основі якої лежить страховий метод, тобто внесення в особливі фонди обов'язкових платежів суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів господарської діяльності та особами найманої праці, які працюють на умовах трудового договору, й використання державою цих коштів для матеріаль­ного забезпечення громадян. Поняття «соціальне страхування» пов'язують з проблемою фінансового забезпечення соціальних виплат.

Вітчизняне пенсійне законодавство передбачає дві форми пенсійного страхування: обов'язкову, яка відіграє головну роль, і добровільну.

В Україні обов'язкове пенсійне страхування полягає у тому, що сам факт укладання трудового договору чи реєстрації особи як суб'єкта підприємницької діяльності породжує зобов'язання сплачувати визначені законодавцем страхові внески незалежно від волі працівника чи роботодавця. Відповідно до пенсійного законодавства лише наявність у суб'єкта трудового (а, отже, і страхового) стажу є підставою виникнення права на трудову пен­сію за державною програмою пенсійного страхування.

Організаційно-правові форми недержавного пенсійного страху­вання (добровільні) можуть використовуватися для підвищення рівня грошового забезпечення понад той, який гарантує держав­на система обов'язкового пенсійного страхування.

Пенсійний фонд здійснює управління фінансами державно­го пенсійного страхування і, по суті, виступає гарантом стабіль­ності державної системи пенсійного страхування. Він діє в Ук­раїні як самостійна фінансово-банківська система з 1992 р. Його статус, завдання і функції первинно були визначені Положен­ням про Пенсійний фонд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 1992 p., а в новій редакції — від 1 березня 2001 р. № 121.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Кон­ституцією та законами України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабіне­ту Міністрів України, Положенням про Пенсійний фонд Украї­ни.

Пенсійний фонд України узагальнює практику застосуван­ня законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і в ус­тановленому порядку вносить їх на розгляд Президентові Украї­ни та Кабінету Міністрів України. В межах своїх повноважень Пенсійний фонд України організовує виконання актів законо­давства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пен­сійне страхування» (9 серпня 2003 р. підписаний) фактично було завершено процес формування законодавчої основи для запро­вадження системи загальнообов'язкового державного пенсійно­го страхування, що базуватиметься на чіткому розподілі матері­ального забезпечення в старості залежно від трудового внеску громадян до системи пенсійного страхування. Окрім цього, ним визначено структуру та механізми функціонування двох обов'яз­кових складових трирівневої пенсійної системи (реформованої солідарної та обов'язкової накопичувальної систем пенсійного страхування), яка розроблялася із врахуванням соціально-еко­номічного та політичного становища в нашій державі.

Цей Закон України має стати правовою основою розв'язан­ня наявних проблем системи пенсійного страхування держави.

Він охоплює і детально регламентує усі її складові, а саме:

• коло застрахованих осіб та платників страхових внесків, їхні права, обов'язки та відповідальність;

• порядок сплати та обліку страхових внесків;

• види пенсій, умови їх призначення та порядок виплати;

• механізм формування та використання фінансових ресурсів пенсійної системи, їхнє збереження та цільове використання;

• систему управління пенсійним страхуванням.

У новому законі офіційно передбачено три рівні пенсійного страхування:

1. Солідарна система загальнообов'язкового державного пен­сійного страхування.

2. Накопичувальна система загальнообов'язкового державно­го пенсійного страхування. Умовами запровадження накопичу­вальної системи є зростання валового внутрішнього продукту протягом двох років не менше, ніж на 2% порівняно з попереднім роком, збалансованість бюджету Пенсійного фонду, прийняття законодавчих актів для функціонування накопичувальної си­стеми, проведення тендерів і підписання договорів з компанія­ми щодо управління активами накопичувального фонду.

3. Система недержавного пенсійного забезпечення. Вона ба­зується на умовах добровільної участі громадян, роботодавців або їх об'єднань у формуванні пенсійних виплат. Умови та порядок формування цих накопичень визначені в Законі «Про недержав­не пенсійне забезпечення» (набрав чинності з 1 січня 2004 p.), прийнятому водночас із Законом «Про загальнообов'язкове дер­жавне пенсійне страхування».

З солідарного рівня призначатимуться пенсії за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника, а також надаватимуть­ся соціальні послуги (допомога на поховання).

У законі збережено чинний пенсійний вік: для чоловіків — 60 років, для жінок — 55 років, а також передбачено економічне сти­мулювання більш пізнього виходу на пенсію з відповідним збільшенням розміру пенсії на визначений відсоток за кожний рік відстрочки виходу на пенсію (від 3% за один рік до 85,32% за 10 років).

Одним з головних моментів є нова формула розрахунку пенсій, що забезпечує пряму залежність їхнього розміру від за­робітку, з якого сплачувалися страхові внески, та страхового ста­жу — періоду, протягом якого сплачувалися ці внески. Тривалість періоду, за який враховується заробіток для обчислення розміру пенсії, визначатиметься залежно від того, який варіант обчи­слення розміру пенсії обрано застрахованою особою. Така фор­мула передбачає врахування для обчислення пенсій заробітку, осучасненого стосовно середньої заробітної плати. Важливо, що нова формула обчислення пенсій не має обмеження їхнього мак­симального розміру. При цьому буде існувати інший варіант об­числення розміру — за двоскладовою формулою (розмір пенсії складатиметься з двох частин: частина пенсії, яка припадає на період стажу до набрання чинності закону, тобто за нормами і правилами, що передбачені Законом України «Про пенсійне забезпечення», та частина, що припадає на період страхового стажу після набрання чинності новим законом). Крім того, законом ви­значено норму щодо здійснення регулярної індексації пенсій відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Починаючи з 2005 p., щорічно здійснюватиметься підвищення розмірів пенсій не менше ніж на 20% росту реаль­ної заробітної плати в Україні за попередній рік.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» містить низку принципових положень, які мають за­безпечити фінансову стабільність пенсійної системи. Принципо­вий характер, наприклад, має ліквідація пільг зі сплати страхових внесків і встановлення рівних зобов'язань щодо їхньої сплати на користь найманих працівників. Насамперед, це стосується плат­ників фіксованого сільськогосподарського податку та учасників спрощеної системи оподаткування (малого і середнього бізнесу).

Так, сільськогосподарські товаровиробники, які сплачують фіксований сільськогосподарський податок, сплачуватимуть внески до системи загальнообов'язкового державного пенсійно­го страхування на загальних підставах. Причому, пов'язані з цим витрати будуть компенсуватися їм з державного бюджету. А осо­би, які обрали спрощену систему оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок), та члени їх сімей, що бе­руть участь у здійсненні підприємницької діяльності, згідно з новим пенсійним законодавством підлягатимуть загальнообо­в'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачувати­муть внески у фіксованому розмірі, який визначатиметься Вер­ховною Радою України.

Проте за найманих працівників фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачуватимуть страхові внески на загальних підставах.

Пенсійному страхуванню підлягатимуть і особи, які отриму­ють допомогу по безробіттю. Страхові внески за них сплачувати­ме Фонд загальнообов'язкового державного соціального стра­хування України на випадок безробіття.

Законом передбачена можливість добровільної участі у си­стемі загальнообов'язкового державного пенсійного страхуван­ня, що розширює можливості громадян і відповідає вимогам існуючих реалій суспільного розвитку. Наприклад, особи, які досягли 18-річного віку та навчаються у вищих або професійно-технічних навчальних закладах, а також особи, які навчаються в аспірантурі, докторантурі, інтернатурі чи клінічній ординатурі, братимуть участь у пенсійному страхуванні за власним бажан­ням. Ці особи та всі інші, які братимуть добровільну участь у си­стемі загальнообов'язкового державного пенсійного страхуван­ня, матимуть можливість таким чином збільшити свій страхо­вий стаж і позитивно вплинути на майбутній розмір пенсій.

З 1 січня 2004 р. коло осіб, які повинні сплачувати внески до Пенсійного фонду, значно розширилося. Насамперед за раху­нок підприємств та приватних підприємців - суб'єктів підприє­мницької діяльності (далі - СПД) — спрощених систем оподат­кування. Платникам єдиного, фіксованого або фіксованого сільськогосподарського податків доведеться нараховувати пенсійні внески на фонд оплати праці найманих працівників.

До лав страхувальників увійдуть також Фонд соціального страхування на випадок безробіття та Фонд соціального страху­вання від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Вони нараховуватимуть внески майже на всі страхові виплати. Пенсійні внески будуть нараховуватися також із грошового забезпечення осіб, які проходять строкову військову службу у військових формуваннях, органах МВС України.

Згідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік ” були встановлені слідуючи пенсійні внески:

Нарахування:

У 2010 році пенсійні внески для всіх платників податків нараховуються за ставкою 33,2%.

Утримання:

· 2% -із заробітної плати робітників та службовців.