II. У якому рядку всі виділені слова в словосполученнях вжито в переносному значенні?

План

1. Предмет і завдання лексикології.

2. Поняття про лексичну і фразеологічну системи.

3. Слово як основна одиниця лексичної системи.

4. Слово та поняття. Номінативна функція слова.

5. Поняття лексеми.

6. Типи лексичних значень слів в українській мові. Однозначні слова. Слова-терміни. Багатозначні слова.

7. Пряме та переносне значення слів. Основні типи переносних значень слів.

Література

1. Жовтобрюх М.А. Курс сучасної української літературної мови / Жовтобрюх М.А., Кулик Б. М. – К.: Вища шк., 1972. – С.19-28.

2. Сучасна українська літературна мова: навч.посіб. / С.О.Караман, О.В.Караман, М.Я.Плющ [та ін.]; за ред. С.О.Карамана. – К.: Літера ЛТД, 2011. – С. 17-21.

3. Сучасна українська літературна мова: Підручник /М.Я.Плющ, С.П.Бевзенко, Н.Я.Грипас та ін.; За ред..М.Я.Плющ. – К.:Вища шк., 2005. – С. 116-122.

4. Сучасна українська мова: Підручник /О.Д.Пономарів, В.В.Різун, Л.Ю.Шевченко та ін., За ред. О.Д.Пономаріва. – К.:Либідь, 2005. – С. 38-42.

 

Практичні завдання

1. До прикметників червоний, вузький, м’який, чорний доберіть такі іменники, які б розкривали багатозначність цих слів (напр., пряма лінія, прямий шлях, прямий обов’язок, прямі докази, пряма людина, прямий поїзд ).

2. Подані слова поділіть на дві групи: 1) однозначні і 2) багатозначні. Зробіть висновок, яких слів більше і які слова переважають серед однозначних.

Гострий, година, заєць, лист, стіл, хек, цезій, цунамі, чапля, стіна, ціаноз, чисельник, шлюпка, земля, шахтар, щавель, квочка, змія, хвощ, горобець, бігти, атестувати, шлях.

3. Виконайте тестові завдання:

I. Знайдіть речення, у якому неправильно вжито слово "неділя".

1. У неділю дідусь з онуком пішли гуляти у зимовий парк.

2. Була неділя, тихий час дозвілля.

3. Вербна неділя — назва християнського свята.

4. Одна неділя має сім днів.

5. Від неділі до неділі — все в одному ділі.

II. У якому рядку всі виділені слова в словосполученнях вжито в переносному значенні?

1. Золота нива, гіркий полин, солодка цукерка.

2. Білий сніг, високий будинок, тихий крик.

3. Читати книгу, гартувати сталь, іти з товари­шем.

4. Холодний погляд, тверда рука, гірка правда.

5. Летіти літаком, українська мова, світло знань.

ІІI. Знайдіть речення, у якому неправильно вжито сло­во "приймати".

1. Юнаки приймають присягу на вірність Україні (З газети).

2. На випадок загибелі сержанта приймаю команду­вання.

3. Наталка приймає участь у змаганнях з тенісу (З розмови).

4. Їв би очима, та душа не приймає (Народна творчість).

5. Прошу прийняти рішення якнайшвидше (3 заяви).

IV. У якому рядку всі виділені слова у словосполученнях вжито в прямому значенні?

1. Блискуче майбутнє, малинове варення, малинові вуста.

2. Вершина гори, кам'яний берег, солодкий спів.

3. Голова дівчини, теплий одяг, корінь берези.

4. Соковитий голос, тепле проміння, чиста совість.

5. Гірка правда, колючий сніг, відкритий характер.

V. Яке з наведених слів має лексичне значення "той, що давно минув; колишній"?

1. Бувший.

2. Давній.

3. Теперішній.

4. Майбутній.

5. Сьогоднішній.

VІ. У якому рядку всі виділені слова у словосполученнях вжито в переносному значенні?

1. Сухе дерево, міцний дріт, чистий зошит.

2. Суха доповідь, міцний мороз, чиста мова.

3. Відбити молотком, відбити бажання, червоний жар.

4. Крива шабля, кривий кінь, високий будинок.

5. Дніпрові береги, бурхлива повінь, читати книгу.

VІІ. У якому рядку всі наведені слова є багатозначними?

1. Абонент, балерина, витязь, голос, диктант.

2. Баян, веранда, голка, Київ, зореплавець.

3. Азбука, виписувати, баба, вага, багатий.

4. Бігти, вершник, голова, дружина, аеропорт.

5. Агротехнік, відкривати, графин, міф, пілот.

VІII. У якому словосполученні слово "гострий" вжито в прямому значенні?

1. Гостре слово.

2. Гостре питання.

3. Гострий язик.

4. Гостра бритва.

5. Гострий погляд.

ІХ. У якому словосполученні слово "колючий" вжито в прямому значенні?

1. Колюче слово.

2. Колючий погляд.

3. Колюча шипшина.

4. Колюча правда.

5. Колючий сміх.

 

 

Сучасна українська літературна мова, ІІ курс

Практичне заняття № 2

Явище омонімії в сучасній українській літературній мові.

Пароніми та особливості їх уживання

План

1. Омоніми. Розмежування омонімії та полісемії.
2. Повні (лексичні) і часткові (лексико-граматичні) омоніми. Омофони, омоформи, омографи.
3. Міжмовні омоніми.
4. Стилістичне використання омонімів.
5. Пароніми.

Література

1. Волощак М. Неправильно–правильно: довід. з укр. слововживання: за матеріалами засобів масової інформації / М. Волощак. – 2-ге вид., доп. – К.: Просвіта, 2004. – 159 с.

2. Головащук С. І. Словник-довідник з українського літературного слововживання / С. І. Головащук. – К.: Наук, думка, 2004. – 448 с.

3. Жовтобрюх М.А. Курс сучасної української літературної мови: підручник / Жовтобрюх М.А., Кулик Б. М. – К.: Вища шк., 1972. – Ч. 1. – С.28-31.

4. Сучасна українська літературна мова: навч.посіб. / С.О.Караман, О.В.Караман, М.Я.Плющ [та ін.]; за ред. С.О.Карамана. – К.: Літера ЛТД, 2011. – С. 22-28.

5. Сучасна українська літературна мова: підручник /М.Я.Плющ, С.П.Бевзенко, Н.Я.Грипас та ін.; За ред..М.Я.Плющ. – К.: Вища шк., 2005. – С. 122-124.

6. Сучасна українська мова: підручник / О.Д.Пономарів, В.В.Різун, Л.Ю.Шевченко та ін., За ред. О.Д.Понамаріва. – К.: Либідь, 2005. – С. 42-47.

7. Чак Є. Д. Складні випадки вживання слів / Є. Д. Чак. – Вид. друге, перероб. – К.: Рад.школа, 1984. – 185 с.

8. Чак Є. Д. Чи правильно ми говоримо? / Є. Д. Чак. – К.: Освіта, 1997. – 239 с.

Практичні завдання

Знайти зайве слово (полісемія, омонімія, синонімія, антонімія).

Вид, такса, трактор, кран, лава

Визначити повні й часткові омоніми, з’ясувати вид часткових омонімів.

Лежи – лижи, дорОга – дорогА, коса – коса, віз – віз, сонце – сон це, в горі – вгорі, пОтяг – потЯг, гриби – греби, роман – роман, коло – коло, вал – вал, мати – мати, три – три, ручка – ручка, бал – бал.

3. Записати у дві колонки значення міжмовних омонімів за зразком:

Рос. мова Укр. мова

«Баня» – лазня «Баня» – верхівка, маківка церкви, рос. «купол»

Рожа – рожа, час – час, луна – луна, неделя – неділя, орать – орати, злодей – злодій, столбец – стовпець, стовпчик, лишить – лишити, отношения – відношення, открыть – відкрити.

Записати словосполучення, використовуючи слова з дужок. З’ясувати значення паронімів.

Зал для демонстрацій (демонстративний, демонстраційний); (обпиратися, спиратися) на докази; товариство (основане, засноване); лист з рекомендацією (рекомендаційний, рекомендований); зросла (частота, частотність) нещасних випадків; господарство (збиточне, збитошне, збиткове); людина з тактом (тактовна, тактична); дозвіл (писемний, писаний, письмовий); організація (чисельна, численна); загострювати (запитання, питання); (запроваджувати, упроваджувати) економічні реформи.

З’ясувати значення паронімів, скласти з ними словосполучення.

Авторитарний – авторитетний, акціонерний – акціонерський, видатний – відомий, виключати – вимикати, глуз – глузд, декваліфікація – дискваліфікація, ділянка – дільниця, дружний – дружній, мимохідь – мимохіть, показник – покажчик, рідкий – рідкісний, розбещений – розпещений.

6. Тестування:

I. Знайдіть речення, у якому неправильно вжито сло­во "приймати".

1. Юнаки приймають присягу на вірність Україні (З газети).

2. На випадок загибелі сержанта приймаю команду­вання.

3. Наталка приймає участь у змаганнях з тенісу (З розмови).

4. Їв би очима, та душа не приймає (Народна творчість).

5. Прошу прийняти рішення якнайшвидше (3 заяви).

II. У якому рядку всі виділені слова у словосполученнях вжито в прямому значенні?

1. Блискуче майбутнє, малинове варення, малинові вуста.

2. Вершина гори, кам'яний берег, солодкий спів.

3. Голова дівчини, теплий одяг, корінь берези.

4. Соковитий голос, тепле проміння, чиста совість.

5. Гірка правда, колючий сніг, відкритий характер.

Синоніми в українській мові. Антоніми

План

1. Синоніми, їх основні типи: ідеографічні (семантичні), семантико-стилістичні, контекстуальні, абсолютні.
2. Евфемізми як різновиди синонімів.
3. Поняття про синонімічний ряд.
4. Джерела синонімії.
5. Стилістична роль синонімів.
6. Антоніми. Загальномовні та контекстуальні антоніми.
7. Стилістичне використання антонімів.

Література

1. Головащук С. І. Словник-довідник з українського літературного слововживання / С. І. Головащук. – К.: Наук, думка, 2004. – 448 с.
2. Жовтобрюх М.А. Курс сучасної української літературної мови: підручник / Жовтобрюх М.А., Кулик Б. М. – К.: Вища шк., 1972. – Ч. 1. – С.31-34.
3. Полюга Л. М. Словник синонімів української мови / Л.М. Полюга. – 2-е вид. – К.: Довіра, 2006. — 477 с. — (Словники України).
4. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: підручник / О.Д. Пономарів. — К.: Либідь, 1993.— С 56-72.
5. Сучасна українська літературна мова: навч.посіб. / С.О.Караман, О.В.Караман, М.Я.Плющ [та ін.]; за ред. С.О.Карамана. – К.: Літера ЛТД, 2011.
6. Сучасна українська літературна мова: підручник / М.Я.Плющ, С.П.Бевзенко, Н.Я.Грипас та ін.; За ред..М.Я.Плющ. – К.: Вища шк., 2005. – С. 124-125.
7. Сучасна українська мова: підручник / О.Д.Пономарів, В.В.Різун, Л.Ю.Шевченко та ін.; За ред. О.Д.Пономаріва. – К.: Либідь, 2005. – С. 51-56.

Практичні завдання

1. Підготувати відповіді на питання (усно).

1. Визначити предмет і завдання лексикології української мови. 2. Дати характеристику слова як основній одиниці лексичної системи. 3. Розкрити відношення слова і поняття. 4. Охарактеризувати номінативну функцію слова. 5. Розкрити поняття лексеми. Визначити основні типи лексичних значень слів в українській мові. 6. Розкрити поняття моносемії слова. Навести конкретні приклади. 7. Визначити особливості слів-термінів. 8. Розкрити поняття полісемії, навести приклади. 9. Пряме й переносне значення слова. 10. Основні типи переносних значень слів.

11. Омоніми. Розмежування омонімії та полісемії. 12. Повні (лексичні) та часткові (лексико-граматичні) омоніми. 13. Омофони, омоформи, омографи. 14. Міжмовні омоніми. 15. Стилістичне використання омонімів. 16. Пароніми в українській мові. Особливості вживання паронімів. 17. Синоніми та їх основні типи. Евфемізми як різновиди синонімів. 18. Поняття про синонімічний ряд. 19. Джерела синонімії. 20. Стилістична роль синонімів. 21. Загальні та контекстуальні антоніми. Стилістичне використання антонімів

 

2. Продовжити синонімічні ряди, визначити синонімічну домінанту, указати типи стосунків між членами синонімічних рядів (семантичні, семантико-стилістичні, стилістичні).

Обдурювання, обман…; променіти, сяяти…; чудернацький, дивний….

3. Знайти зайве слово (полісемія, омонімія, синонімія, антонімія).

Ворожий, сильний, хоробрий, слабкий, дружній.

4. Тестування.

План

1. Формування української лексики
2. Старослов'янізми в складі української лексики
3. Лексичні запозичення зі слов’янських мов
4. Іншомовні (неслов'янські) елементи в складі української лексики
5. Українські слова в інших мовах

 

Практичні завдання

1. Визначте, до якого розряду лексики з погляду походження належать подані слова. Поясніть їх семантичні, фонетичні й словотворчі особливості.

Плаксій, інкубаційний, прах, слинько, реформа, мазій, вождь, нероба, контекстуальний, істина, лекція, ревун, зелененький, предтеча, плаксій, ідіоматичний, храм, ренесанс, мазунчик, референдум, ієромонах, лежебока, височенний, гарнесенький, златоглавий.

1. Доберіть українські відповідники до іншомовних слів.

Інвазія, консенсус, пролонгація, реанімація, стагнація, конверсія, імідж,плюралізм, презентація, котоновий, корумпований, пресинг, дайджест, суверенітет, електорат, патронаж, патронат.

1. Тестування.

План

1. Активна і пасивна лексика.

2. Неологізми.

3. Застаріла лексика: архаїзми й історизми

4. Діалектизми.

 

Контрольні запитання

1. Від чого залежить поділ української лексики на активну й пасивну?

2. Яка різниця між новими словами і неологізмами?

3. У чому новизна слова незалежність? Майдан?

4. На які групи поділяють застарілу лексику і де вона вживається?

5. Діалектні слова – позитивне чи негативне явище в мові?

 

Практичні завдання

1. З поданих контекстів випишіть лексеми, що знаходяться в пасивному вжитку (архаїзми, історизми, неологізми). З’ясуйте їх значення (якщо можливо – за словником, див. http://sum.in.ua/ ). Розподіліть архаїзми за видами, доберіть до них відповідні слова з активного фонду української мови.

З поняттям біотичного регулювання тісно пов'язана екологізація життєдіяльності суспільства (Підручник); – Віче треба збирати задля війни, — сказав посадник князеві (П.Загребельний); Попереду бунчужний ніс бунчук, а слідом з шапками під піхвою ішли полковники (В.Панченко); Султан обдаровує блазнів, німих, Карлів, євнухів (З.Тулуб); Війт низько вклонився старості і воєводі і поклав перед ним берло, ознаку своєї гідності (З.Тулуб); З усієї сили треба пнутися смердові, щоб боярам данину натурою сплатити та ще й свою сім’ю прогодувати (А.Хижняк); Ексклюзив на продаж рекламного часу в олімпійських програмах має агентство «Телерадіореклама» (Газета); Торік, за гетьманату, сидів він у херсонській цитаделі, в камері смертників (О.Гончар); Скільки правиш за макітру? Ось гроші! І виклав на цяцькований таріль два подвійні динари (О.Ільченко); Початок сімдесятих і кінець вісімдесятих – кращі роки для хакерів. Тоді було більше ламерів, операційні системи тільки починали з'являтися, комп'ютери на основі таких систем мали багато помилок і дірок (Інтернетні ресурси); –Як можеш зберегти серце, коли уста отверзнуті? — здивувався і зрадів Стрижак (П.Загребельний); Всі про них читають, всі про них знають і всі чекають, хто ж кого перехазяйнує: чи Федір Іванович Дубковецький Макара Онисимовича Посмітного „перефедорить”, чи Макар Онисимович Федора Івановича „перемакарить” (О. Вишня).

2. Складіть розповідь про життя запорізьких козаків, використовуючи такі слова: бунчук, кунтуш, січ, кошовий, байдак, чайка, пістоль, січовик.

3. Тестування.

Практичні завдання

1. Опрацювати (стисло законспектувати) наукову розвідку Л. Масенко «Усні форми побутування мови. Явище вульгаризації мовлення» (додається): Незалежний культурологічний часопис „Ї” [Електрон. ресурс]. – 2004. – число 35. – Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/ n35texts/masenko-usni_formy.htm. – Заголовок з екрану.

1. Підготуватися до підсумкової контрольної роботи, виконати лексикологічний аналіз виділених слів (за схемою):

…Так от, назву Україна дали нашій землі наші предки, нашою мовою... Природно, що не в розумінні окраїни... Цього слова та ще з таким значенням тоді не існувало. Воно уведено до української мови у XX столітті для її зближення з російською. Але в ті часи широко вживалось слово, яке живе й досі, це дієслово "украяти" ("вкраяти"). Слово означало "виділити", "відірвати", "відокремити". І досі в українській мові існує вираз "вкраяти хліба" (тобто виділити, відокремити частину хліба). І досі існують слова "кравець", "краяти" сукню, "викроїти" годинку тощо... Але зовсім не в розумінні околиці, а в значенні виділення, відокремлення. Так само, як хліб, матерію або час, можна "украяти" землю.

Так само, як вкраяний хліб зветься окрайкою, украяна (тобто відокремлена від решти, виділена з-поміж інших) земля, буде зватись Україною (Вкраїною). Ми й сьогодні вживаємо слово "країна", утворене від слова краяти, як загальну назву виокремлених з загалу земель. За своєю рідною землею зберігся термін - Україна (Вкраїна), з пізнішим переносом наголосу на "ї" - Укра ї на. Однак у Шевченка часто зустрічаємо й первісний варіант наголосу: "Я так її люблю, мою Укр а їну убогу...".

Отже, назва нашої землі, нашої держави і нашої тисячолітньої традиції - "Україна" - означає буквально - "земля, виділена для нас із загалу, відокремлена від решти", коротше - "наша власна земля".

Термін "Україна" дуже давній, ймовірно, давніший, ніж термін "Русь", хоча в офіційному київському літописі його вперше згадано лише у XII ст. Причиною замовчування є те, що літописець був на княжій службі, а князі з певних причин популяризували термін Русь. Колись П.Куліш писав: "по-письменськи Мала Росія, а по народному Україна". У словарі української мови Бориса Грінченка наведено таку цитату з давньої історії України: "Настав інший порядок на Вкраїні, як почали князьки-русь її оберігати, з неї собі данину брати і своєю, руською землею її називати". Реставруючи світогляд наших далеких предків, маємо припустити, що в давнину слово Україна найімовірніше несло в собі таки зміст: "земля, виділена нам Богом...".

Уривок з книги Олексія Братко-Кутинського «Феномен України» (К., 1996. – 304 с.)

Підсумкова тека

Контроль знань студентів здійснюється на практичних заняттях, а також у вигляді самостійної і контрольної письмових робіт.

 

Запитання до контрольної підсумкової роботи:

1. Визначити предмет і завдання лексикології української мови.

2. Дати характеристику слова як основній одиниці лексичної системи.

3. Розкрити відношення слова і поняття.

4. Охарактеризувати номінативну функцію слова.

5. Розкрити поняття лексеми. Визначити основні типи лексичних значень слів в українській мові.

6. Розкрити поняття моносемії слова. Навести конкретні приклади.

7. Визначити особливості слів-термінів.

8. Розкрити поняття полісемії, навести приклади.

9. Пряме й переносне значення слова.

10. Основні типи переносних значень слів.

11. Омоніми. Розмежування омонімії та полісемії.

12. Повні (лексичні) та часткові (лексико-граматичні) омоніми.

13. Омофони, омоформи, омографи.

14. Міжмовні омоніми.

15. Стилістичне використання омонімів.

16. Пароніми в українській мові. Особливості вживання паронімів.

17. Синоніми та їх основні типи. Евфемізми як різновиди синонімів.

18. Поняття про синонімічний ряд.

19. Джерела синонімії.

20. Стилістична роль синонімів.

21. Загальні та контекстуальні антоніми. Стилістичне використання антонімів.

22. Склад лексики української мови з погляду походження. Старослов’янізми у складі української мови.

23. Співвідношення спільнослов’янської, спільносхіднослов’янської та власне української лексики.

24. Іншомовні слова в українській мові.

25. Лексика української мови з погляду вживання. Активна і пасивна лексика.

26. Діалектизми, неологізми, архаїзми та історизми в лексиці української мови.

27. Лексика української мови з експресивно-стилістичного погляду.

28. Загальновживана, міжстильова, розмовно-побутова лексика.

29. Книжна лексика. Термінологічна лексика. Експресивно-емоційна лексика, жаргонізми, арготизми.

30. Лексикологічний аналіз слів.

 

 

Сучасна українська літературна мова, ІІ курс, ІІ ЗМ

Практичне заняття № 1

Фразеологія як розділ мовознавства. Типи фразеологічних одиниць

План

1. Поняття про фразеологію як розділ мовознавства.

2. Типи фразеологізмів: фразеологічні зрощення та єдності; фразеологічні сполучення; фразеологізовані сполучення слів.

3. Співвідношення між лексичним значенням слова та значенням фразеологізму.

Практичні завдання

1. Користуючись фразеологічним словником української мови, поясніть значення поданих фразеологічних зворотів:

Ні пава ні ґава; перейти дорогу (комусь); перейти рубікон; перейти дорогу уповні; червоною ниткою (проходить); виссати з пальця; варитися у власному соку; тихою сапою; вискочити, як Пилип з конопель; вискочити на сухе; собака на сіні; аж носом баньки дме; дібрати розуму; на всі заставки; мати спичку в носі; мати плечі; мати халепу; секрет полішинеля; аж серце крається; убратися з дранки в перепиранку; яблуко розбрату.

2. Доберіть до російських фразем українські відповідники, з’ясуйте їх значення:

Шито-крыто; строить глазки; сами с усами; принимать участие; бить баклуши; не стоит выеденного яйца; до корней волос; куда глаза глядят; на произвол судьбы; с бухты-барахты; ты ему про Ивана, а он тебе про болвана; на тебе, Боже, что мне не гоже; хороша парочка – баран да ярочка!

3. Запишіть по 10-15 фразеологічних зворотів з опорними словами голова, рука, сім.

4. Тестування:

I. У якому рядку наведені словосполучення є фразео­логізмами?

1. Хотіти їсти; швидко втекти; говорити навмисне; уважно дивитися.
2. Дотепний чоловік; покірна людина; балакуча жін­ка; вродлива дівчина.
3. Пропустити повз вуха; писана красуня; кипіти від злості; хапати дрижаки.
4. Надокучати товаришеві; дорога річ; повісити паль­то; кипить вода.
5. Гнути залізо; піймати рибу; дбайливо доглядати; зазнати поразки.

IІ. У якому рядку правильно наведено синонімічний від­повідник до російського фразеологічного звороту "держать нос по ветру"?

1. Тримати справу під сукном.
2. Тримати носа за вітром.
3. Тримати себе в руках.
4. Тримати порох сухим.
5. Тримати кермо влади.

ІІІ. У якому уривку з творів Лесі Українки вжито фра­зеологізми?

1. Править хтось малим човенцем, стиха весла підіймає, і здається, що з весельця щире золото спадає.
2. Дорога довга. Чагарі, долини, на небі палкому ніде ні хмарини, ми йдемо, спочинку ні хвилини.
3. Та що се ти мені байки плетеш, на глум здіймаєш чи смієшся в вічі? Нема ніде нічого, а вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі!
4. З вітром весняним сосна розмовляла, вічно зелена сосна, там я ходила, все вислухала, що говорила вона.
5. "Мамо, іде вже зима, снігом травицю вкриває, в гаю пташок вже нема... Мамо, чи кожна пташина в вирій на зиму літає?" — в неньки спитала дитина.

IV. Який фразеологізм вжито у значенні "сердитися"?

1. Роззявити рота.
2. Копилити губи.
3. Розв'язати язика.
4. Не сходити з уст.
5. Мовити до діла.

V. У якому рядку правильно наведено синонімічний відповідник до російського фразеологічного звороту "вить веревки с кого-то"?

1. Заводити знайомство з кимось.
2. Завдавати поразки комусь.
3. Заварити кашу.
4. Брати за живе.
5. Сукати мотузки з когось.

VІ. Який з наведених фразеологізмів має значення "нісенітниця, дурниця"?

1. Сон рябої кобили.
2. Сон у руку.
3. Сон морить.
4. Сонне царство.
5. Спати без задніх ніг.

VІІ. Який фразеологізм вжито у значенні "бути кволим, немічним"?

1. Життя вирує.
2. Жити тин об тин.
3. На ладан дихає.
4. Жити чужим хлібом.
5. Життєве море.

VІІI. У якому рядку правильно пояснено значення фразео­логізму "розводити антимоніі"?

1. Розводити кімнатні рослини.
2. Розводити риб в акваріумі.
3. Обдурити когось.
4. Говорити багато зайвого.
5. Бути у поганому настрої.

IХ. Який фразеологізм вжито у значенні "затіяти якусь неприємну, копітку справу"?

1. Забігати вперед.
2. За будь-яку ціну.
3. Лишатися за бортом.
4. Заварити кашу.
5. Заблукана вівця.

План

1. Лексико-граматичні зміни фразеологічних одиниць.

2. Багатозначність фразеологізмів.

3. Явище синонімії та антонімії у фразеології.

Контрольні питання

1. Що називають фраземою?

2. Назвіть основні типологічні ознаки фразеологізмів.

3. Дайте визначення прислів’їв і приказок.

4. Які мовні звороти називають крилатими висловами? Що таке афоризм, сентенція, максима?

Практичні завдання

1. Опрацювати (прочитати, вибірково законспектувати) розділ «Фразеологія» навчального посібника О. Пономаріва «Культура слова. Мовностилістичні поради» (див. http://ponomariv-kultura-slova.wikidot.com/frazeologiya#toc19 або: Пономарів О.Д. Культура слова. Мовностилістичні поради: навч. посіб. для студ. гуманіт. спец. ВНЗ / Олександр Данилович Пономарів. — Вид. 3-тє, стер. — К.: Либідь, 2008. — 239с. ).

2. Замість поданих слів і словосполучень запишіть синонімічні їм фраземи:

Дуже красивий (гарний), швидко втекти, говорити зайве, соромитися, здивуватися, злякатися, майстер своєї справи, щосили, дурний.

3. Випишіть із поданих речень антонімічні фраземи, визначте засоби вираження антонімічності:

1. Та, подумавши про суперників, я відразу втратив спокій... А що, коли хтось заступить мені дорогу, коли вона в когось закохається? (Ю. Збанацький); [Чемерис:] Що може бути вище нашого поту? Розум. Шляхтич підходить з розумом. За кого я — за свій піт чи за Шляхтича? Уступаю йому дорогу (П. Загребельний); 2. Гаркуша люто жбурнув книжку на підлогу. Загнали його, як вовка в хащі. Але нічого — менш емоцій, більше спокою і витримки, треба повернутися лицем до небезпеки (Р. Самбук);..є такі ситуації, до яких краще повернутися спиною (О. Гончар); 3. Думаєш порадити, помогти, а кому ті поради потрібні. Кожен живе своїм розумом, на чужий не зважає (Є. Гуцало); — А хто він такий буде? — підштовхували дезертири один одного ліктем. — Від якогось начальства чи сам по собі? Чи не чужим розумом живе? (Ю. Смолич); 4. Протазь морщиться ехидненько, лукаво докидає: — …Набридло гладити тебе за шерстю (Ю. Збанацький);...сотник пробуркотів зловтішно: — Не на того натрапили, панове, вам Муху просто так не взяти, його не можна гладити проти шерсті (Р. Самбук); 5. Якщо навіть така безглузда думка про змову матері та дочки й зайшла в голову якійсь учениці, то її ніхто б не підтримав (О. Донченко);...мрія жила в нас, і хоч вона вийшла з наших голів, і хоч ми й відступилися від неї, тепер готові пожертвувати всім, аби тільки повернути її знову (П. Загребельний). 6. А може, десь поблизу причаївся хтось невідомий? Може, він стежить за нами? Мабуть, ці думки водночас приходять нам у голову, бо ми разом озираємось (О. Донченко); Оксень почував себе сиротою тільки тому, що сидів не поруч [зі мною]. І ніяка наука не приходила йому в голову (Ю. Збанацький).

4. Доберіть антонімічні фраземи до поданих:

Викинути з голови, макітра розуму, хоч греблю гати, набитий гаманець, схиляти голову, зажити доброї слави, з іншого тіста, цей світ, плисти за течією.

5. З’ясуйте всі значення багатозначного фразеологізму роззявити рота.

6. Тестування:

План

1. Джерела формування фразеологізмів української мови.

2. Використання фразеологізмів у різних стилях мови

Практичні завдання

1. З’ясуйте джерела виникнення фразеологізмів (народна мудрість, шліфована віками; вирази виробничо-професійного походження; переносне вживання термінологічних словосполучень; книжне походження: зі Святого Письма, з античної міфології, вислови відомих людей (визначити автора); переклади російських та іншомовних фразеологічних зворотів):

Борітеся — поборете; Коли в людини є народ, тоді вона уже людина; сам не гам і другому не дам; як пити дати; не хлібом єдиним живе людина; ланцюгова реакція; рука руку миє; як дбаєш, так і маєш; тріщати по всіх швах; муки Тантала; Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах; земля обітована; нитка Аріадни; синя панчоха; піррова перемога; Послухали Лисичку — і Щуку кинули у річку; герой нашого часу; останній із могікан; тут собака заритий; Всі слова уже були чиїмись; Воно, звичайно, Олександр Македонський — герой, але для чого ж стільці ламати?; Під лежачий камінь вода не тече.

2. Визначте, до якого стилю належать подані речення. Випишіть фразеологізми, дайте їх стилістичну характеристику, поясніть, із якою метою їх використано.

1. Проблеми розвитку нашої духовності — це проблеми сізіфової праці, це сподівання реальних наслідків од роботи в майже нереальних умовах (В. Стус). 2. Жив він [Б. Грінченко] великою і прекрасною ідеєю усебічного відродження своєї нації, яка, на його переконання, уже вичерпувала відведений їй історією ліміт покірності. То як же не покладаючи рук не працювати на цю ідею, хто, окрім тих, хто признається до неї, її здійснить! (А. Погрібний). 3. П е т р о. Се старший в вашім селі? М и к о л а. Який чорт; він живе тілько тут; бач, возний - так і бундючиться, що помазався паном. Юриста завзятий і хапун такий, що із рідного батька злупить! П е т р о. А то, другий? М и к о л а. То виборний Макогоненко; чоловічок і добрий був би, так біда - хитрий, як лисиця, і на всі сторони мотається; де не посій, там і уродиться, і уже де і чорт не зможе, то пошли Макогоненка, зараз докаже (І. Котляревський). 4. Як зазначає В. Келембетова, свята і обряди є інтегральним явищем художньої культури і життя. Важливе місце в структурі обряду посідає слово, що несе, поряд з іншими компонентами, основне смислове навантаження і реалізується при функціонуванні обряду за законами усного мовлення (З. Босик). 5. Розпорядження Президента України № 18/2001-рп «Про стипендії для найбільш обдарованих студентів»:

З метою поліпшення умов навчання студентів у провідних вищих навчальних закладах:

Підтримати ініціативу Фонду інтелектуальної співпраці "Україна - XXI століття" про заснування п'ятдесяти стипендій для найбільш обдарованих студентів.

Зазначені стипендії призначаються і виплачуються Фондом інтелектуальної співпраці "Україна - XXI століття", за погодженням з Адміністрацією Президента України, на підставі результатів творчих конкурсів, що проводяться цим Фондом.

Президент України Л. Кучма

м. Київ, 24 січня 2001 року

3. Складіть невеликий твір (до 10 речень) будь-якого стилю, використовуючи якомога більше фразеологізмів.

4. Тестування:

Практичні завдання

1. Опрацювати (прочитати, вибірково законспектувати) словникову статтю «Лексикографія» в енциклопедії «Українська мова» (див. http://litopys.org.ua/ukrmova/um38.htm або: Українська мова: енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні; Інститут української мови; В.М. Русанівський (ред.). — К.: "Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана, 2000. — 750с. — ISBN 966-7492-07-9. ).

2. Опрацювати (прочитати, стисло законспектувати) наукову статтю Левка Полюги «Роль української лексикографії в утвердженні національної самобутності» (додається).

3. Скласти бібліографічний покажчик словників Левка Полюги.

Сучасна українська літературна мова, ІІ курс, ІІ ЗМ

Практичне заняття № 5

Практичні завдання

1. Ознайомитись зі «Словником української мови» (в 11-ти томах), опрацювати вступну статтю «Обсяг і будова словника» (том 1), відповісти на питання:

– Які слова не внесено до реєстру Словника?

– Чому в реєстрі немає слів одселювати, одпрацьовувати й одписувати?

– Як у Словникові подано слова-омоніми? Багатозначні слова?

– Яка форма (вид) дієслів береться за вихідну?

– Що позначають після //???

– За правописом якого року подається текст Словника?

– Письмово поясніть значення умовних скорочень: абстр., арх., буд., виг., вищ. ст., вставн. сл., див., діал., дієпр., дієприсл., дієсл., док., евф., ек., зам., заст., знах. в., зневажл., ім., інфін., ірон., іст., канц., лайл., мин. ч., мн., нар.-поет., наук., невідм., недок., обмеж., ос., особ., перев., пестл., прийм., прикм., присв., присл., розм., с., с. г., церк., ц.-с., шк.

2. Виписати значення слів близько, з, луна з шести словників (тлумачних і перекладних), оформлюючи посилання.

3. Використовуючи перекладні словники сталих виразів, подати українські відповідники до фразем (обов’язково оформити посилання):

Большая шишка; сбоку припека; гвоздь сезона; с глаз долой, из сердца вон; нести околесицу; открывать глаза, открывать справочник, открывать окно, открывать ключом дверь, открывать Америку, открывать рот; решить задачу, решить голосованием, решить загадку, решить судьбу; меры длины, меры поощрения, меры объема, меры принуждения, меры по предупреждению.

4. Прочитайте, запишіть правильні форми виділених автором слів і словосполучень, користуючись словниками (зокрема, див. «Новий російсько-український політехнічний словник» М. Зубкова):

Четверте покоління українства послуговується накинутими кліше на зразок насос, пилосос, гайка, хімія, паяльник, міроприємства, раковина, громовідвід; перекачувати керосин, сплавляти метал, рішати задачі, приймати участь; учбовий план, торговий зал, коричневий колір, багаточисленний, магнітний, заземляти, марширувати; на протязі суток, довжиною в … і под. Між наведеними вище прикладами й мовою сучасних «сердючок» різниця ілюзорна. Нація, яка попри сторіччя лінґвоциду спромоглася зберегти мовну неповторність, має право на власну наукову мову, узявши за взірець Чехію, Францію, Латвію, Литву, Естонію, Ізраїль, які з попелу, з небуття підняли свої мови і трепетно оберігають їх від чужинських впливів (Микола Зубков).

5. Завершити опрацювання словникової статті «Лексикографія» в енциклопедії «Українська мова» (див. http://litopys.org.ua/ukrmova/um38.htm або: Українська мова: енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні; Інститут української мови; В.М. Русанівський (ред.). — К.: «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, 2000. — 750 с. — ISBN 966-7492-07-9. ).

Сучасна українська літературна мова, ІІ курс, ІІ ЗМ

Практичне заняття № 6

Практичні завдання

1. Ознайомитись з «Етимологічним словником української мови» (в 5-ти томах), опрацювати вступну статтю (С. 7-13) та умовні скорочення (С. 14-17), відповісти на питання:

– Що є найхарактернішою ознакою Словника?

– За яким принципом (алфавітним, гніздовим) побудовано Словник? Чому?

– Що означає слово «неясне» в словниковій статті Словника?

– Які існують варіанти структури словникової статті?

– Письмово поясніть значення умовних скорочень: букв., глузл., дв., зах., пд., пн., пор., ст.-кн., суч., сх., тс., іє., сл., слн., стсл., укр.

 

2. Визначте етимологію слів Ганна, ґазда, депутат, дерево, інститут, істина.

3. Використовуючи термінологічні словники, поясніть терміни, оформіть посилання:

антропоніми, вербалізація, елатив, інтер’єктив, ономастика, суперлатив.

 

4. Зробіть бібліографічний опис 2-х діалектних і 2-х словників мови окремих письменників.

 

 

Сучасна українська літературна мова, ІІ курс, ІІ ЗМ

 

Практичне заняття № 7

Практичні завдання

1. Підготуватися до підсумкової контрольної роботи, виконати лексикологічний аналіз виділених слів (за схемою):

Окремі фразеологізми-синоніми розрізняються одночасно і за стильовими, і за емоційно-експресивними, і за стилістичними ознаками, і, отже, можуть мати триаспектну характеристику, наприклад: прописати іжицю кому, книжн., заст., фам.; ще й чорти навкулачки не билися, розм., заст., фам.; на велику (панську) стопу, розм., заст., діал. У поєднанні з сем