Заходи з охорони праці при виконанні опоряджувальних та ізоляційних робіт

При виконанні штукатурних робіт необхідно використовувати інвентарні риштування. Забороняється сушити штукатурку відкритим полум’ям. Приміщення, в яких виконуються малярні роботи, повинні добре провітрюватись, робітники повинні працювати в респіраторах, захисних окулярах і комбінезонах. При використанні легкозаймистих фарб забороняється курити і використовувати відкритий вогонь.

Місця, де можливе падіння матеріалів, інструменту, при виконанні покрівельних робіт повинні бути огороджені. Якщо похил даху більший за 20⁰, то для переміщення робітників використовують перехідні містки шириною не менше 0,3 м з нашитими планками.

При використанні гарячих мастик для виконання покрівельних і гідроізоляційних робіт робітники, які працюють з ними, одягають брезентові костюми, гумові чоботи, рукавиці і захисні окуляри.

Котли для варіння бітуму і мастик повинні заповнюватись не більше ніж ¾ їх місткості і щільно закриватись вогнестійкими кришками. Під час приготування бітумного ґрунту і його нанесення на поверхні, що ізолюються, відстань до відкритого полум’я повинна перевищувати 50 м. При використанні легкозаймистих матеріалів необхідно провітрювати приміщення та мати засоби пожежегасіння.

Контрольні запитання і завдання

1. Які види штукатурки застосовуються для оздоблення поверхонь?

2. Який склад розчинів використовується залежно від призначення штукатурки?

3. Назвіть перелік операцій при виконанні штукатурних робіт.

4. Назвіть види облицювання та матеріали для його виконання.

5. Який склад технологічних операцій при виконанні облицювання?

6. Які матеріали використовуються для малярних робіт?

7. Який склад технологічних операцій при виконанні малярних робіт?

8. Які матеріали використовуються для влаштування покрівель?

9. Який склад технологічних операцій при виконанні покрівельних робіт?

10. Який склад технологічних операцій при виконанні?

11. Назвіть види підлог та матеріали для їх улаштування.

12. Який склад технологічних операцій при улаштуванні підлог?

13. Які матеріали використовуються для гідроізоляцій залежно від їх виду і призначення?

14. Який склад технологічних операцій при виконанні гідроізоляційних робіт?

15. Назвіть заходи з охорони праці при опоряджувальних роботах.

Змістовий модуль 3. Ціноутворення та кошторисна вартість

ТЕМА 8. СИСТЕМА ЦІНОУТВОРЕННЯ В БУДІВНИЦТВІ

Види кошторисних нормативів

Система ціноутворення в будівництві регламентується ДБН Д.1.1-1-2000 „Правила визначення вартості будівництва” і містить в собі кошторисні нормативи, правила визначення вартості будівництва і складання інвесторської кошторисної документації.

Кошторисні нормативи – це узагальнена назва комплексу кошторисних норм, що об’єднуються в окремі збірники. Разом з правилами і положеннями, що містять в собі необхідні вимоги, вони служать для визначення вартості будівництва.

Інвесторська кошторисна документація – це сукупність кошторисів (кошторисних розрахунків), відомостей кошторисної вартості пускових комплексів, черг будівництва, зведень витрат, пояснювальних записок до них та відомостей ресурсів, складених на стадії розроблення проектної документації.

Структуру кошторисних нормативів наведено на рис. 8.1.

 

 

Рис. 8.1. Структура кошторисних нормативів

 

Загальнодержавні кошторисні нормативи обов’язкові для застосування всіма організаціями, установами і підприємствами незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності при визначенні вартості будов (об’єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

До відомчих кошторисних нормативів належать кошторисні нормативи, які розробляються в обґрунтованих випадках, коли за прийнятою для спеціалізованого будівництва технологією і організацією робіт витрати трудових і матеріально-технічних ресурсів відрізняються від рівня, прийнятого у загальнодержавних нормах. Ці нормативи застосовуються у тій галузі, для якої вони розроблені.

Індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми розробляються у складі інвесторської кошторисної документації на окремі конструкції та роботи, передбачені в проекті, за відсутності відповідних норм у чинних збірниках ресурсних елементних кошторисних норм. Ці норми затверджуються у складі проекту (робочого проекту) і застосовуються тільки для будови (об’єкту) за даним проектом.

Усі кошторисні нормативи за ступенем укрупнення поділяються на елементні (рис. 8.2) та укрупнені. До укрупнених кошторисних нормативів належать укрупнені ресурсні кошторисні норми:

- на будівлі і споруди в цілому;

- на частини будівель і споруд, конструкції та види робіт.

 

Рис. 8.2. Види ресурсних елементних кошторисних норм

Кошторисною нормою називається сукупність ресурсів (трудовитрат, часу роботи будівельних машин і механізмів, витрат матеріалів, виробів і конструкцій), яка встановлена на прийнятий вимірювач будівельних або монтажних робіт, а також конструкцій і виражена, як правило, у натуральних (фізичних) величинах або у відносній формі (у вигляді коефіцієнтів).

Кошторисними нормами передбачено виконання робіт у звичайних умовах, не ускладнених зовнішніми факторами. Такими звичайними умовами є плюсова температура зовнішнього повітря, але не вищою

+ 27^оС в літній період просто неба, і при помірному вітрі швидкістю до 10 м/с. Якщо роботи виконуються в ускладнених умовах, наприклад, загазованість, обмежені умови складування матеріалів тощо, - до кошторисних норм застосовують коефіцієнти, які наведені в загальних положеннях відповідних нормативів.

У кошторисних нормах наводиться середній розряд роботи для визначення заробітної плати робітників, які виконують будівельно-монтажні роботи, а також робітників, зайнятих доставкою, монтажем, демонтажем і на керуванні, обслуговуванні та ремонті будівельних машин і механізмів.