Тема 7. Облік реалізації продукції і розрахунки з покупцями

1. Поняття та класифікація готової продукції. Порядок формування первинної вартості.

2. Організація аналітичного обліку готової продукції.

3. Бухгалтерське відображення операцій, пов’язане з рухом готової продукції.

 

- 1 -

 

Д готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена, яка пройшла випробування, укомплектування, відповідає затвердженим стандартам і здана на склад, або відвантажена покупцю. Готова продукція – це результат виробництва.

Класифікація готової продукції:

I. За формою

- результати виконаних робіт.

II. За ступенем готовності

- готова продукція;

- напівфабрикати;

- не готова (незавершене виробництво.

III. За технологічною складністю

- проста;

- складна;

В поточному обліку готова продукція групується за упередженими позиціями:

- вироби основного виробництва;

- товари широкого вжитку;

- запасні частини;

- виконані роботи та надані послуги.

Для обліку готової продукції планом розрахунків передбачено рахунок 26 “Готова продукція” – активний, балансовий, використаний для узагальнення інформації, використаний для виготовлення.

По Д – рахунок 26 – надходження готової продукції з виробництва; по К – рахунок 26 – відображає сума відхилень фактично виробленої собівартості готової продукції, продукції від її вартості за обліковими цінами, що відносяться до реалізації продукції. В бухгалтерському обліку готова продукція повинна оцінюватися за первинною вартістю згідно ПСБО № 9 “Запаси”, але така вартість може бути визначена лише після збирання всіх витрат та калькулювання її фактичної собівартості. Настає потреба в щоденному обліку наявності та руху готової продукції для визначення її якісної характеристики. Згідно ПСБО № 16 “Витрати” витрати на виробництво готової продукції включають:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати, а також постійні і змінні виробничі накладні витрати.

Управлінські витрати до складу с/в готової продукції не включаються, а включаються на рахунок 92 “Адміністративні витрати”.

При відображенні продажу готової продукції в бухгалтерському обліку зазначають дві її оцінки:

- оцінка, що прийнята підприємством згідно з обліковою політикою (Д 901 “с/в реалізованої готової продукції);

- оцінка, що визначаються за домовленістю сторін (К 701 “Дохід від реалізації”).

 

- 2 -

Готова продукція обліковується на підприємстві за місцем її зберігання та окремими видами у встановлених одиницях виміру на складі в обласних регістрах (картки відомостях, складових відомостях, оборотних відомостях, або в книзі складського обліку). Готова продукція обліковується у кількісному виразі. Кількість облікової готової продукції за її видами та та місцем зберігання може бути організована декількома способами:

- в сортових картках обліку;

- безкартковим способом.

При I способі в бухгалтерії складають групувальні відомості оприбуткованої продукції за її видами. При безкартковому способі за допомогою ЕОМ кожен день складають оборотні відомості обліку випуску готової продукції з виробництва і руху готових виробів у розрізі складів та інших місць зберігання.

У картках або книгах складського обліку здійснюється записи про надходження і випуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки.

У кінці місяця за даними аналітичного обліку визначається фактична с/в готової продукції.

Факт_{. с/в гот. пр}. = Нез.Вир._60п.м. + Витрати_{за міс.}-Нез. Вир_.60к.м.

 

- 3 -

Відображення операцій з руху готової продукції

№	Зміст операції	Д	К
1.	Оприбуткування готової продукції на складі
2.	При інвентаризації виявлені лишки готової продукції
3.	Готова продукція призначена для власних потреб і оприбуткована як матеріали
4.	Виявлено нестачу при інвентаризації готової продукції
5.	Списана с/в готової продукції
6.	Використана готова продукція для адміністративних потреб

 

 

ТЕМА 8 Облік грошових коштів, розрахунків та кредитів

Основні поняття з обліку касових операцій.

Характеристика рахунків з обліку грошових коштів.

Документування касових операцій.

Відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

Основні поняття з обліку грошових коштів на рахунках банка.

Характеристика рахунку 31-Рахунки в банках.

Документування господарських операцій по рахунках банка.

Відображення операцій по рахунках бухгалтерського обліку.

1 питання

Законодавче регулювання.

В Україні готівковий облік регулюється такими нормативними документами:

1. Порядок ведення касових операцій у національній валюті України (№21 від 02.02.1995, з доповненнями та змінами, затвердженими постановою управління НБУ).

2. Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України (№149 від 20.06.1995 зі змінами та доповненнями).

3. Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій (№51 від 15.02.1996, затверджено наказом Міністерства Статистики України).

4. ПСБО 4 "Звіт про рух грошових коштів" (№87 від 31.01.1999 затверджено Міністерством Фінансів України).

Основні поняття:

Грошові кошти присутні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає:

· придбання товарів;

· виробництво продукції;

· виконання робіт;

· надання послуг, а також їх продаж та отримання виручки.

Згідно ПСБО 4, грошові кошти – це готівка, кошти на рахунках у банку та депозити до запитання.

Готівка – це валюта України та іноземна валюта у вигляді грошових коштів.

Валюта України – це грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, кошти, що знаходяться на рахунках, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті країни.

Іноземна валюта – це іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, кошти у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті чи монетарних металах.

Для здійснення розрахунку готівкою кожне підприємство повинно мати касу.

Каса – це спеціально обладнане та ізольоване приміщення, призначене для приймання, видачі та зберігання готівки. Каса охоплює всі наявні грошові кошти, що знаходяться на певний період часу на підприємстві, як в монетах, так і в паперових знаках, а також цінні папери, грошові документи, які є бланками суворої звітності. До таких бланків відносяться:

· трудові книжки та вкладені листки до них;

· квитанції шляхових листків автотранспорту та бланки довіреностей.

Касир – це посадова матеріально-відповідальна особа, яка завідує касою, видачею та прийманням грошей на підприємстві.

Після видання наказу про призначення працівника на посаду касира керівник підприємства зобов’язаний під розписку ознайомити його з порядком ведення касових операцій, після чого з касиром укладається договір про повну матеріальну відповідальність за збереження прийнятих цінностей.

Організація роботи в касі.

Під час здійснення операцій двері до приміщення каси повинні бути замкнені з середини. Доступ до приміщення каси особам, що не мають відношення до її роботи забороняється.

Вся готівка на підприємстві зберігається у вогнетримних металевих шафах, а в окремих випадках у комбінованих та звичайних металевих шафах, які після закінчення роботи каси замикаються ключем та пломбіруються сургучною печаткою касира. Ключі від металевої шафи та печаток зберігаються у касира.

Дублікати ключів, опечатаних касиром, зберігаються у керівника підприємства. Керівник підприємства зобов’язаний забезпечити зберігання грошових коштів при їх транспортуванні, обладнати касу та забезпечити в ній ефективне збереження грошей.

У випадку раптової відсутності касира на роботі цінності, що знаходяться у нього під звітом, негайно перерахувати іншим касиру, якому вони передаються у присутності керівника та головного бухгалтера підприємства або у присутності комісії, призначеної керівником, про що складається акт.

Підприємства та організації складають касові заявки, в яких повідомляють установу банку про строки виплати заробітної плати. Підприємства та індивідуальні підприємці мають право здійснювати розрахунки між собою, а також з фізичними особами як у готівковій так і в безготівковій формах. При цьому сума платежу готівки між суб’єктами підприємницької діяльності протягом одного дня не повинна перевищувати 3 000 грн. Здійснення готівкових розрахунків обов’язково повинно бути підтверджено документами (податкова накладна, рахунок-фактура, товарний чек та акт про виконання робіт).