Ст. викладач Анна Іванівна Барбаш

Ст. викладач Анна Іванівна Барбаш

Зміст лекцій

Тема 1	Предмет і метод дисципліни «Бухгалтерський облік».
Тема 2	Основи бухгалтерського обліку
Тема 3	Облік основних засобів
Тема 4	Облік матеріальних цінностей
Тема 5	Облік розрахунків по оплаті праці
Тема 6	Облік затрат виробництва і собівартості продукції
Тема 7	Облік реалізації продукції і розрахунків з покупцями
Тема 8	Облік грошових коштів, розрахунків та кредитів
Тема 9	Формування та облік доходів. Порядок формування та облік фінансових результатів
Тема 10	Бухгалтерська звітність

ТЕМА 1 Предмет і метод дисципліни “Бухгалтерський облік”

Бухгалтерський облік – поняття, значення, стандарти, основні принципи.

Правове регулювання організації бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні.

Предмет і методи бухгалтерського обліку.

 

1 питання

Бухгалтерський облік – це певна система суцільного взаємопов'язаного спостереження і контролю за господарською діяльністю у грошовій та натуральній формах.

Основний документ, що регулює ведення бухгалтерського обліку на даний час є Закон "Про Бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Цей закон №996 від 16.07.99.

Крім цього закону розроблені і затверджені стандарти, інструкції та вказівки. Завдяки даним бухгалтерського обліку керівництво, власники, органи управління отримують необхідну інформацію для управління, оцінки та здійснення контролю за господарськими процесами.

Стандарт обліку – це облікові правила та процедури, що стосуються виміру оцінки і надання облікової інформації, розробленої відповідними професійними організаціями.

Бухгалтерський стандарт – це стандартні вимоги до методів та процедур ведення бухгалтерського обліку.

 

Законом України №996 визначено 10 основних принципів ведення бухгалтерського обліку:

· обачливість;

· повнота висвітлення;

· автономність;

· послідовність;

· безперервність діяльності;

· метод нарахування;

· перевага сутності над формою;

· історична собівартість;

· єдиний вимірник;

· періодичність.

 

 

2 питання

Законом України №996 визначені правові принципи регулювання організації ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні, які поширюються на всіх осіб не залежно від організаційно – правових норм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, що зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати бухгалтерські звітності згідно чинного законодавства.

Законом передбачено:

1. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності з метою захисту інтересів користування та удосконалення бухгалтерського обліку та звітності.

2. Застосування принципів та методів ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що визначаються національними положеннями (стандартами).

3. Розробки галузевими та іншими органами виконавчої влади методичних рекомендацій, щодо застосування національних стандартів.

4. Напрямки діяльності методологічної ради бухгалтерського обліку.

Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє при Міністерстві Фінансів України з метою:

· організації, розробки та розгляду проектів національних стандартів, інструкцій;

· удосконалення організації норм та методів бухгалтерського обліку в Україні;

· організація методологічного забезпечення впроваджує сучасні технології збору та обробки обліку виконавчої інформації;

· організація розробки рекомендацій щодо удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство:

· самостійно обирає форму організації бухгалтерського обліку;

· визначає облікову політику;

· має право виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, що зобов'язані вести бухгалтерський облік з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе власник чи уповноважений орган, що керує підприємством. Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правового ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами і працівниками порядку оформлення документів.

Головний бухгалтер чи особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку:

· забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку;

· складання і надання у встановлені строки бухгалтерської звітності;

· організовує контроль за відображенням всіх господарських операцій;

· приймає участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням витрат від нестачі, крадіжок, псування активів підприємства;

· забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених представництвах.

 

3 питання

Предмет бухгалтерського обліку охоплює весь процес відтворення: виробництво, розподіл, обіг, споживання. Предмет бухгалтерського обліку вивчає стан і використання коштів у процесі діяльності.

Методи бухгалтерського обліку – це сукупність способів та прийомів, за допомогою яких господарська діяльність підприємства відображається в обліку.

Елементи методу бухгалтерського обліку:

· документація;

· інвентаризація;

· подвійний захист;

· оцінка;

· калькуляція;

· баланс;

· звітність.

Документація – письмове свідчення про здійснення господарської діяльності, що надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку.

Інвентаризація – це спосіб перевірки майна, коштів підприємства, що забезпечує відповідність облікових даних їх фактичній наявності.

Бухгалтерські рахунки – це таблиця, ліва частина якої називається дебет, а права – кредит.

Метод подвійного запису – це відображення операції одночасно в одній і тій самій сумі по дебету одного рахунку і по кредиту іншого.

Оцінка майна – для відображення у бухгалтерському обліку та звітності господарські операції оцінюються у національній валюті.

Калькуляція – розрахунок собівартості продукції.

Бухгалтерський баланс – відображає засоби, кошти підприємства і джерела їх утворення на конкретну дату.

Бухгалтерська звітність – має відображати наростаючим підсумком майновий та фінансовий стан підприємства результати господарської діяльності за даний звітний період.

 

 

ТЕМА 2. Основи бухгалтерського обліку

Заняття 1

Види бухгалтерського обліку та вимірники.

Завдання бухгалтерського обліку.

Об'єкти бухгалтерського обліку.

Бухгалтерські рахунки. План рахунків.

 

1 питання

Облік – це процес, що складається з операцій спостереження, сприйняття, вимірювання та реєстрації фактів в процесі у суспільному житті.

Якщо процес обліку відбувається над об'єктами господарського характеру, то такий облік називається господарським.

За видами господарський облік поділяється на:

· оперативний;

· статистичний;

· бухгалтерський.

Активні – відображають майно підприємства за його складом і розміщенням, їх сальдо списують в активи бухгалтерського балансу. Початкове та кінцеве сальдо на активних рахунках завжди дебетове і записується в дебеті.

Пасивні – характеризують джерела утворення майна. Залишки по таких рахунках відображають в пасиві балансу. Початкове та кінцеве сальдо в пасивних рахунках записують у кредиті.

Активно-пасивні – це рахунки, на яких сальдо може бути і в дебеті і в кредиті. Якщо на активно-пасивному рахунку сальдо в дебеті, то його слід розмістити на активі балансу, а якщо в кредиті – у пасиві балансу.

Бухгалтерські рахунки

 

Активні	Пасивні	Активно-пасивні
Облік засобів, що характеризуються натуральними показниками (шт.), основні засоби, запаси, готова продукція, товари, каса, поточний рахунок, валютний рахунок, облік витрат, виробництво, капітал, фінансові інвестиції.	Облік розрахунків з дебіторами, з підзвітними особами, розрахунки по претензіях, по відшкодуванню, матеріальні шкоди, розрахунки з кредиторами, з постачальниками, з оплати праці, з бюджетом.	Облік власного капіталу, статутного, резервного, позик банку, короткостроковий та довгостроковий облік доходів та прибутку.

Сума записів господарських операцій по дебету чи кредиту за певний період називається – оборотом по бухгалтерському рахунку (без початкового сальдо).

 

Д К Д К

сальдо сальдо

поточні зміни поточні зміни

збільшення зменшення зменшення збільшення

оборот оборот оборот оборот

сальдо сальдо

Активно-пасивний

сальдо сальдо

поточні зміни

зменшення зменшення

збільшення збільшення

оборот оборот

Сальдо сальдо

Приклад:

На 1 вересня 2001р. у касі підприємства – 900 грн. Протягом місяця у касу надійшли гроші за реалізовані товари на 2000 грн., та отримано з поточних рахунків для виплати заробітної плати 15000 грн. За цей період з каси виплачена зарплата 2000 грн. та здана в банк на розрахунковий рахунок. Виторг від реалізації продукції, а також витрачено на купівлю кінцевого товару 300 грн.

Активний рахунок

301 каса

900 15000

2000 3000

15000 2000

17000 17300

На 1 вересня 2001р. залишок на пасивному рахунку №60 (короткострокові позики банку) становив 3000 грн. Протягом місяця отримано кредит для придбання запасів у розмірі 10 000 грн. В тому ж місяці було повернено 2000 грн.

Пасивний рахунок

60 – кредит банку

3000

2000 10 000

2000 10 000

11 000

Сальдо на кінець місяця по активних рахунках = сальдо на початок по дебету + оборот по дебету – оборот по кредиту.

Сальдо на кінець місяця по пасивним рахункам = сальдо на початок по кредиту + оборот по кредиту – оборот по дебету.

 

Заняття 2

Заняття 3

Баланс на 01.08.2001

Актив	Сума	Зміни 1-ї гр.	Пасив	Сума
Основні засоби Запаси Виробництво Готова продукція Поточний рахунок		-500 +500	Статутний капітал Резерви капіталу Прибуток Розрахунки з постачальниками Розрахунки з оплати праці
Баланс

 

Операції 1-ї групи. Відпущено зі складу матеріали на виготовлення продукції на суму 500 грн. Внаслідок операцій 1-ї групи змінюється розмір окремих статей активу балансу. Одна стаття у активі зменшується, а інша – збільшується. Підсумок активу і пасиву не змінюється.

Баланс після операцій 1-ї групи:

Актив	Сума	Пасив	Сума	Зміни 2-ї гр.
Основні засоби Запаси Виробництво Готова продукція Поточний рахунок		Статутний капітал Резерви капіталу Прибуток Розрахунки з постачальниками Розрахунки з		+300 -300
Баланс

Операції 2-ї групи. Відраховано до резервного фонду 3000 грн. за рахунок прибутку. Внаслідок операцій 2-ї групи змінився розмір окремих статей пасиву. Одна стаття – збільшилася, а інша – зменшилася. Підсумок активу та пасиву балансу не змінився.

Баланс після операцій 2-ї групи:

Актив	Сума	Зміни3-ї гр	Пасив	Сума	Зміни
Основні засоби Запаси Виробництво Готова продукція Поточний рахунок		+500	Статутний капітал Резерви капіталу Прибуток Розрахунки з постачальниками Розрахунки з		+500
Баланс

Операції 3-ї групи. На склад підприємства надійшли матеріали від постачальника на суму 5000 грн. Внаслідок операцій 3-ї групи збільшується баланс статті в активі та пасиві на одну і туж суму. Підсумок балансу також збільшується, але рівність між пасивом та активом не змінюється.

Баланс після операцій 3-ї групи:

Актив	Сума	Зміни3-ї гр	Пасив	Сума	Зміни
Основні засоби Запаси Виробництво Готова продукція Поточний рахунок		-1500	Статутний капітал Резерви капіталу Прибуток Розрахунки з постачальниками Розрахунки з		-1500
Баланс

Операції 4-ї групи. Перераховано постачальнику за матеріали 1500 грн. Внаслідок операцій 4-ї групи зменшується в активі та пасиві балансу.

Баланс після операцій 4-ї групи:

Актив	Сума	Пасив	Сума
Основні засоби Запаси Виробництво Готова продукція Поточний рахунок		Статутний капітал Резерви капіталу Прибуток Розрахунки з постачальниками Розрахунки з оплати праці
Баланс

Заняття 4

Товари4

301 – каса;

311 – поточний рахунок;

361 – розрахунки з покупцями;

372 – розрахунки з підзвітними особами;

40 – статутний капітал;

44 – нерозподілений прибуток або збиток;

601 – короткострокові кредити банку;

631 – розрахунки з постачальниками;

641 – розрахунки з податками (з бюджетом);

651 – розрахунки з пенсійним забезпеченням;

652 – розрахунки за соціальне страхування;

653 – розрахунки за соціальне страхування на випадок безробіття;

661 – розрахунки оплати праці;

Фінансові результати.

Баланс на 1.03.2001:

Актив	Сума	Пасив	Сума
Основні засоби (10) Матеріали (201) Каса (301) Поточний рахунок (311)		Статутний капітал (40) Прибуток (440) Короткостроковий кредит банку (601) Розрахунки з постачальниками (631) Розрахунки з оплати праці(661)
Баланс		Баланс

Журнал господарських операцій:

№	Зміст операцій	Д	К	Сума
	Нарахована заробітна плата робітникам. Отримані гроші з поточного рахунку в касу для виплати заробітної плати Видана заробітна плата. Отримані матеріали від постачальника. Перераховано за матеріали постачальнику. Підзвітна особа отримала гроші у касі під звіт на господарські витрати. Перераховано заборгованість по короткостроковому кредиту банку.

Д 10 К Д 201 К Д 40 К

2000 1000 3000

с. 2000 500 с. 3000

об. 500

с. 500

Д 301 К Д 311 К Д 23 К

100 3000 1000

1000 800 1000

30 300

Об.1300 с.1000

об.1000 об.1430 с.1700

С. 330

Д 40 К Д 44 К Д 601 К

3000 500 600

с.3000 с. 500 600

об.600

С. 0

Д 631 К Д 661 К Д 372 К

1000 1000 30

300 500 800 1000

об. 300 об. 500 об.800 об.1000 об. 30

с.1200 с.1200 с. 30

А П

2000 330

1500 3000

1700 500

1000 1200

30 1200

6230 6230

Оборотна відомість за березень:

№ рах.	Сальдо на початок	Оборот	Сальдо на кінець
Д	К	Д	К	Д	К
10   Усього

 

Баланс на 1 квітня:

Актив	Сума	Пасив	Сума
Баланс		Баланс

3 питання

Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та ПСБО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", облікова політика – це сукупність принципів, методів та процедур, що використовуються підприємствами для складання фінансової звітності.

Основне призначення облікової політики полягає у:

· впорядкуванні облікового процесу на підприємстві;

· забезпечення методологічного відображення майна підприємства, господарських операцій та результатів діяльності;

· наданні бухгалтерському обліку планомірності та цілеспрямованості;

· забезпеченні ефективності обліку.

Кожне підприємство, спираючись на вище вказаний закон та положення стандартів, самостійно визначає свою облікову політику, яку воно повинно застосовувати постійно.

Облікова політика розкривається у примітках до фінансових звітів, де описуються принципи оцінки статей звітності та методи обліку за окремими статтями.

Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених ПСБО-6 "Виправлення помилок та зміни у фінансових звітах" і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.

На вибір облікової політики підприємства впливають різні фактори:

· специфіка та обсяги діяльності;

· організаційно-правова побудова;

· стратегія та тактика фінансово-господарського розвитку;

· аспекти системи оподаткування;

· свобода в прийнятті рішень з питань ціноутворення та вибору партнерів;

· забезпеченість технічними засобами;

· рівень інформаційного забезпечення підприємства;

· рівень кваліфікації бухгалтерських працівників.

Облікова політика повинна дати відповіді на такі питання:

· Хто веде облік? (чисельність, структура облікового апарату, його підпорядкування та розміщення)

· Як ведеться облік? (за допомогою яких рахунків, документів, форм обліку, які реєстри обліку використовуються, яка техніка ведення обліку та технологія обробки облікової інформації)

· В які строки здійснюється збір, обробка, узагальнення та надання інформації?

На підприємстві облік може здійснювати бухгалтерська служба (відділ), що є самостійним структурним підрозділом підприємства, який очолює головний бухгалтер, централізована бухгалтерія, спеціальна організація або позаштатний спеціаліст, якщо підприємство не має бухгалтерської служби.

Визначаючи свою облікову політику, підприємство самостійно:

· обирає форму бухгалтерського обліку;

· розробляє систему та форми внутрішньогосподарського обліку;

· визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

· затверджує правила документообороту та технологію обробки облікової інформації;

· затверджує додаткову систему рахунків та регістри аналітичного обліку;

· може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення, які зобов’язані вести бухгалтерський облік з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Форми обліку:

1 Меморіально-ордерна.

2 Журнально-ордерна.

3 Скорочена журнально-ордерна.

4 Спрощена, що включає просту форму без використання реєстрів майна підприємств.

5 Спрощена, з використанням майна підприємств.

6 Автоматизована або комп’ютерна.

 

Елементи облікової політики:

№	Об’кти обліку	Елементи облікової політики	Нормативні акти
	Основні засоби	1 Строки корисного використання основних засобів; 2 методи нарахування амортизації; 3 порядок переоцінки; 4 порядок обліку витрат по утриманню основних засобів та їх ремонту.	ПСБО 7
	Нематеріальні активи	1 Строки корисного використання. 2 Способи нарахування амортизації.	ПСБО 8
	Запаси	1 Порядок розподілу заготівельно-складських витрат. 2 Порядок оцінки товарів в торгових організаціях. 3 Методи оцінки цінностей при їх вибутті. 4 Способи амортизації малоцінних швидкозношувальних предметів (МШП).	ПСБО 9 "Запаси" ПСБО10 Витрати
	Поточна дебіторська заборгованість	1 Порядок оцінки. 2 Метод формування резерву сумнівних боргів.	ПСБО 10 Дебіторська заборгованість
	Забезпечення	1 Склад резервів наступних платежів. 2 Порядок їх утворення.	ПСБО 2 Баланс
	Доходи та витрати звітного періоду.	1 Об’єкт обліку витрат при виробництві продукції. 2 Склад витрат, що формують собівартість продукції. 3 Метод обліку витрат. 4 Метод визначення виручки та фінансового результату від виконаних робіт. 5 Метод визначення виручки від реалізованої продукції для цілей оподаткування.	ПСБО 16 Витрати ПСБО 15 Дохід.

Тема 4. Облік запасів

 

1. Поняття запасів. Визначення первинної вартості запасів.

2. Облік надходжень на запаси.

3. Облік запасів на складі.

4. Облік вибуття запасів.

а) методи оцінки запасів при прибутті у виробництво;

б) облік списання запасів у зв’язку з їх реалізацією;

в) облік списання запасів внаслідок надзвичайних подій;

г) облік передачі запасів до статутного фонду іншого підприємства.

5. Облік ТЗВ (транспортно-заготівкових витрат).

6. Інвентаризація запасів. Облік в результатах інвестицій.

- 1 -

Запаси є однією з найбільших платників в собівартості продукції. Порядок оцінки і обліку ТМЦ регулює ПСБО № 9 “Запаси”.

Відповідно до ПСБО № 9 запаси - це активи, які:

- збереглися для наступного продажу в умовах звичайної господарської

діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою наступного продажу прод.

виробництва;

- збереглися для споживання при виробництві продукції, а також для

управління підприємством.

Відповідно до ПСБО з первісною вартістю запасів, придбаних за сплату є собівартість, яка складається з таких фактичних витрат:

- суми, що сплачується згідно з договором постачальнику, за вирахуванням

непрямого податку;

- суми непрямих податків, які пов’язані з придбанням запасів і

невідшкодовані підприємством;

- ТЗВ.

Не включається до первинної вартості запасів, а належить до витрат того періоду, в якому були:

- % за користування позиками;

- витрати на збут;

- загальні господарські витрати та інші подібні витрати, які безпосередньо

не пов’язані з придбанням і доставкою продукції.

З метою обліку запаси групують наступним чином:

1. Сировина, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріали і цінності, що призначені для виробництва продукції, обслуговування виробництва, і адміністративних потреб.

2. Готова продукція, виготовлена на підприємстві і призначена для продажу.

3. Товари у вигляді матеріальних цінностей, які придбані і збережені на підприємстві з метою подальшої реалізації.

4. МШП, які використовувалися не більше 1-го року, тварини, тварини на відгодівлі.

5. Незавершене виробництво у вигляді незаверш. обробки та складання деталей, вузлів, виробів і незавершених технологічних процесів.

У плані рахунків для відображення запасів передбачено план 2 “запаси”, який містить 9 рахунків:

20 - виробничі запаси;

21 - тварини на вирощування та відбудівлі;

22 - МШП;

23 - виробництво;

24 - брак у виробництві;

25 - напівфабрикати;

26 - готова продукція;

27 - продукція с/г виробництва;

28 товари.

- 2 -

Товарні матеріальні цінності можуть надходити на підприємство різними шляхами:

- купівлі у постачальника;

- безоплатне отримання;

- як внесок до статутного фонду засновниками підприємства;

- виготовлені власними силами;

- в результаті обліку на подібні і неподібні запаси.

 

Формування первісної вартості в запаси за шляхом надходження

Шляхи надходження запасів	Формування первісної вартості запасів
1. Придбання	Первісна вартість товарів є собівартість запасів, яка складається з фактичних витрат на їх придбання.
2. Виготовлення власними силами	Первісної вартістю визнається собівартість їх виробництва, яка визначається ПСБО № 16 “Витрати”.
3. Внески до статутного капіталу	Первісна вартість визначається засновниками підприємства їх справедлива вартість.
4. Одержано без сплати	Первісною вартістю визнається їх справедлива вартість.
5. Придбано в результаті обліку	Первісна вартість одиниці запасів придбаних в результаті обліку на подібні запаси рівна балансовій вартості переданих запасів.

 

№	Зміст господарських операцій	Д	К	Сума
Облік операцій з купівлі запасів за грошові кошти
1.	Придбано запаси у постачальників
2.	Відображено ПДВ
3.	Перераховано гроші постачальникам за запаси
Облік операцій з придбання запасів підзвітною особою
1.	Оприбутковані запаси придбані підзвітною особою
2.	Відображено ПДВ
3.	Видано з каси підзвітній особі
Облік надходжень запасів у результаті внеску до статутного фонду
1.	Отримано запаси, які внесені до статутного капіталу			25 000
2.	Відображено у складі несплаченого капіталу суму заборгованості учасниками за внесками до статутного капіталу			23 000
Відображення операцій по безкоштовно отриманим запасам
1.	Оприбутковані безкоштовно отримані запаси

- 3 -

До обов’язків кладовщика входить належним чином відображати інформацію про рух матеріальних цінностей. У своїй роботі він використовує такі форми первинного обліку запасів:

М-1: журнал обліку вантажів, що надійшли;

М-2: акт списання бланків довіреностей;

М-4: прибутковий ордер;

М-7: акт про приймання матеріалу;

М-8: лімітно-збірна картка;

М-10: накладна-вимога відбукс. внутрішнього переміщення матеріалів;

М-12: картка складського обліку матеріалів;

М-14: відомість обліку залишку матеріалів на складі;

М-19: матеріал-звіт;

М-21: інвентаризаційний опис.

 

При оформленні запасів, які надійшли на підприємство від постачальників, підзвітних осіб, власних виробничих підрозділів складається форма М-4 в одному примірнику.

При отриманні запасів безпосередньо від постачальника, доставлених їхнім транспортом або транспортом сторонньої організації, прибутковий ордер не оформляється.

Оформляється товарно-транспортна накладна форма 1-М. Для обліку запасів в розрізі їх видів кладовщик веде окремий документ за формою

М-12. Тільки після того як запаси оприбутковані допускається їх відпуск із складу. Відпуск запасів зі складу можуть здійснювати тільки особи, які мають на це право. Список цих працівників складає і затверджує головний бухгалтер і керівник підприємства.

У підприємства для відпуску матеріалів зі складу у цехи та дільниці є належним чином оформлені лімітно-збірні картки. Ліміт встановлюється для кожного підрозділу на підставі розрахунку економічного відділу підприємства і затверджується керівником. По закінченню облікового періоду матеріалів відповідні особи повинні скласти матеріальний звіт

ф. М-19, який містить інформацію про надходження та вибуття цінностей за увесь період. Облік на складах ведеться у кількісному вимірі.

- 4а -

Методи оцінки запасів при вибутті у виробництво. При відпуску запасів у виробництво їх оцінка здійснюється у один з таких методів:

- метод ідентифікації с/в відповідної одиниці запасів;

- метод середньозваженої собівартості;

- метод FIFO (c/в перших за часом надходжень запасів);

- метод LIFO (c/в останніх за часом надходжень запасів);

- метод нормативних затрат;

- метод ціни продажу.

Метод ідентифікації с/в застосовується до тих видів виробничих запасів, які використовуються для виконання спеціальних замовлень і проектів і передбачає введення від. обл. за кожним видом запасів.

Метод середньозваженої с/в вимагає визначення середньозваженої собівартості одиниці запасу на початок звітного періоду та їх вартість, а також кількість одиниць запасу придбаних протягом звітного періоду та їх вартість. Сума добутків кількості таких запасів та їх вартості ділиться на кількість таких запасів, що і дає середньозважену с/в на одиницю запасу на кінець звітного періоду.

Метод FIFO - (першим прийшов першим пішов)

Метод LIFO - (останнім прийшов першим пішов)

Метод нормативних затрат - оцінка за нормативними затратами допомагає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції встановленої підприємством.

Метод оцінки вибуття запасів - за цінами продажу (використовується у торгівлі).

- 4б -

 

№	Зміст операції	Дт	Кт	Сума
1.	Відображено відвантажений матеріал
2.	Відображено ПДВ
3.	Списано в обл. вартість реалізованої продукції
4.	Списано на фінансовий результат собівартості реалізованого запасу
5.	Списано на фінансовий результат доход від реалізації
6.	Отримано оплату за реалізацію матеріалу

 

- 4 в -