Інструментарій, який застосовується під час проведення маркетингових досліджень

Механічні пристрої, які використовуються для проведення м.д: 1)Гальванометр-передбачає встановлення датчиків, які реагують на інтенсивність потових виділень, виявляється інтенсивність зацікавленості споживача. 2)Тахитоскоп-експонує рекламні оголошення в інтервалі від декількох секунд до долей секунди, після кожного показу опитуваний розповідає про все, що встиг побачити та запам*ятати. 3)Аудіометр-пристрій, який під*єднується до телевізора в помешканнях респондентів, фіксує всі його вмикання та канали на яких він працює. 4) Пристрій, який фіксує погляд респондентів в перший момент.

36. Маркетингова інформаційна система(МІС) – це безперервно діюча система, яка дозволяє підприємству інтегрувати інформацію із різних джерел, а потім передавати її менеджерам у формі, яка пристосована для прийняття рішень. Основні елементи МІС: 1) система внутрішньої звітності підприємства(обсяги продажів, кількість робітників тощо); 2) система збирання поточної зовнішньої маркетингової інформації; 3) система маркетингових досліджень; 4) система аналізу маркетингової інформації – це набір моделей завдяки яким зібрана інформація може бути використана в складанні прогнозів та перевірці різних сценаріїв.

37. Класифікація інформації: 1) за стабільністю інформації(постійна, умовно-постійна, змінна); 2) за стадіями перетворення(Вхідна – реєструється в місці її збирання або виникнення та вводиться у комп’ютер без попередньої обробки. Вхідна інформація є основою для подальшої логічної та арифметичної обробки даних. Вихідна – результат обробки даних, які архівуються та накопичуються у базі даних для розв’язання інших взаємопов’язаних задач.); 3) за насиченістю(достатньо, недостатньо, надмірна); 4) за впливом інформації на маркетингові рішення(Релевантні-дані,які можуть бути змінені внаслідок прийняття маркетингових рішень. Нерелевантні-дані,які не можуть бути змінені і не залежать від персоналу); 5) за записом інформації на машинних носіях(фіксована, нефіксована); 6) за актуальністю (актуальна,неактуальна); 7) за методами одержання інформації(вторинна, первинна).

38. Вторинна інформація являє собою данні, які були зібрані раніше для цілей не пов’язаних із вирішенням досліджуваної проблеми. Переваги вторинної: невисока вартість отримання, швидкість збору інформації, наявність декількох джерел інформації, джерела інформації можуть містити дані які підприємство не може самостійно отримати. Недоліки вторинної: невідповідність інформації цілям дослідження через неповноту та надто загальних характер, застарілість, заперечність даних, невідомість методології збору даних. Первинна інформація – це інформація, яка збирається вперше, безпосередньо в місцях її виникнення. Переваги первинної: збирається з огляду на цілі дослідження,методологія збору контролюється та відома підприємству, достовірність даних, відсутність заперечних даних, всі дані доступні тільки для підприємства що забезпечує їх секретність від конкурентів. Недоліки первинної: велика тривалість збору інформації, великі фінансові витрати, деякі види інформації неможливо отримати, підхід інформації може носити обмежених характер, підприємство може бути неспроможне збирати первинну інформацію, важкість в опрацюванні даних.

39. Методи аналізу МІ. Система аналізу маркетингової інформації представляє набір досконалих методів аналізу. В основу будь-якої системи аналізу маркетингової інформації покладено статистичний банк і банк моделей. Статистичний банк - сукупність сучасних методик статистичної обробки інформації, що дозволяють найбільш повно розкрити взаємозалежності даних і встановити ступінь їх статистичної надійності. Банк моделей - набір математичних моделей, що сприяють прийняттю більш оптимальних маркетингових рішень по діяльності ринку. Кожна модель складається із сукупності взаємозалежних змінних, представляють якусь реально існуючу систему, процес або результат. Ці моделі можуть дати відповіді на питання типу: - що краще? (Наприклад, знизити ціни на діючому ринку або освоїти новий?) - будь місце розташування краще?

40. Систематизація МІ: 1. Система внутрішньої звітності підприємства, яка дає змогу стежити за показниками, що відображають рівень поточного збуту, суми витрат, обсяги матеріальних запасів, рух готівки, дані про дебіторську та кредиторську заборгованість, інші показники внутрішньої звітності. Ця система акумулює дані про фінансовий стан і результати діяльності підприємства.2. Система збору поточної маркетингової інформації — це комплекс джерел і процедур, які застосовують для отримання щоденної інформації про різні події, що відбуваються на ринку. Це сукупність прийомів і методів, які дають змогу провадити моніторинг зовнішнього середовища. Одержана інформація стосується постачальників, конкурентів, посередників, споживачів, органів державного регулювання, чинників зовнішнього середовища.3. Система маркетингових досліджень, що дає змогу оперувати інформацією, отримання якої потребує проведення окремого дослідження. Ця система охоплює безперервний процес планування, збору, аналізу і представлення даних, необхідних відповідно до поточної та майбутньої маркетингової ситуації. Функціонування цієї системи забезпечується застосуванням методів збору первинної інформації та відбору вторинної інформації.4. Аналітична система маркетингу, що охоплює прогресивні засоби аналізу даних і проблемних ситуацій. Наявність таких баз даних суттєво скорочує час пошуку інформації та полегшує її використання.

41. Правила складання анкет. Перший крок - це визначити цілі анкети. Без цього кроку, вся подальша робота втрачає сенс. Від цілей анкети безпосередньо залежить її зміст. Отримана інформація дозволить на виході скорегувати асортимент продукції, оновити модельних ряд, поліпшити якість обслуговування клієнтів, впровадити нові форми співпраці. Анкети можуть бути використані в цілях:

- інформування про щось;

- просування нових товарів;

- демонстрації успіхів компанії.

Від того, як сформульовано питання, залежить, чи зрозуміють його респонденти і відповідно чи вони зможуть відповісти на це питання. Анкета повинна складатися з 3-х частин: Вступна частина; Основний частина (питання); Заключна частина. Вступна частина включає в себе: назву анкети, привітання, опис хто і навіщо проводить анкетування, правила заповнення анкети, час, необхідний для заповнення анкети. Вступна частина повинна прояснювати респондентам мету анкетування, показувати, що саме компанія передбачає робити з отриманими відомостями. Важливо показати, що мета анкети - це не просто пуста цікавість, а отримана інформація буде використана компанією в інтересах самих клієнтів. Основна частина – перелік питань. Заключна частина анкети включає: Відкрите питання про побажання і пропозиції, для того щоб учасники мали можливість висловити свою думку. Інформація про респондента. Подяка за участь в опитуванні. Зазвичай цей блок заключній частині анкети складається всього з одного слова «Спасибі!».

42. Сутність та критерії сегментації ринку:

Сегментація ринку – це розподіл споживачів на групи, на основі їх різниці в потребах, характеритисках або поведінці, і розробка для кожної з цих груп комплексу маркетингу(окремого), при цьому передбачається однакова реакція цих груп на один і той самий набір спонукальних стимулів маркетингу. Критерії сегментації ринків: 1) географічні(регіон, адміністративний поділ, чисельність населення клімат, природна зона тощо); 2)демографічні(вік, стать, розмір сім’ї, рівень доходів, життєвий цикл сім’ї, релігія тощо); 3)психографічні (соціальний клас, стиль життя, особисті якості, адаптація до нового товару); 4)поведінкові (ступінь потреби в товарі, ступінь готовності до придбання товару, ставлення до товару, привід до здійснення покупки).

43. П ринципи сегментування ринку: 1. принципу різниці між сегментами — означає, що в результаті проведення сегментації мають бути отримані відмінні одна від одної групи споживачів, інакше цільовий маркетинг перетвориться на масовий; 2. принципу подібності споживачів у сегменті — передбачає однорідність ставлення потенційних покупців до конкретного товару, яка необхідна для того, щоб можна було розробити відповідний маркетинговий план для всього цільового сегмента; 3. принципу великого розміру сегмента — означає, що цільові сегменти мають бути досить великими для забезпечення продажу і покриття витрат підприємства. При оцінюванні розміру сегмента варто враховувати характер запропонованого товару та місткість потенційного ринку; 4. принципу вимірності характеристик споживачів — необхідний для цілеспрямованих польових маркетингових досліджень, у результаті яких можна виявляти потреби потенційних покупців, а також вивчати реакцію цільового ринку на маркетингові дії підприємства, оскільки поширення товару без зворотного зв’язку від споживачів призводить до розпилення засобів, трудових та інтелектуальних ресурсів фірми-продавця; 5. принципу досяжності споживачів — означає наявність каналів комунікації фірми-продавця з потенційними споживачами (газети, журнали, радіо, телебачення, засоби зовнішньої реклами і т. п.), що необхідно для організації акцій просування конкретного товару.

44. Фактори сегментування спож. ринку: Географічні: регіональна демографія, адміністративний розподіл, кількість мешканців міст. Соц-демограф: вік, освіта, рівень доходів, стать. Психографічні: належність до сусп. класу, стиль життя, тип особистості. Фактори поведінки споживачів: очікувана вигода, ступінь споживання, ставлення до товару.

45. Етапи процесу сегментування ринку: 1. визначення факторів сегментування. 2. вибір методу та здійснення сегментування ринку. 3. інтерпретація отриманих сегментів. 4. оцінювання сегментів ринку. 5. вибір цільового ринку. 6. позиціонування товару. 7. розробка план маркетингу.

46. Товар – ключовий елемент комплексу маркетингу, складовими якого є характеристики товару (дизайн, колір, упаковка, розмір), сервіс, торгова марка та асортимент. Класифікація товарів:

1.За ознакою довг овічності (тривалого користування, короткочасного користування, послуга)

2.За сферою застосу вання (споживчі товари та послуги, тов. та посл. виробничого призначення)

3.Виходячи з поведінки та звичок споживачів

а: товари повсякденного попиту (купуються без роздумів, без порівняння з аналогами): товари постійного попиту, імпульсивної купівлі, для начальних потреб;

б: товари попереднього вибору (купуються не часто та порівнюються між собою за критеріями якості, ціни, дизайну): схожі – холодильники, несхожі – одяг;

в: товари особливого попиту (за такі товари покупець готовий сплачувати додатково та закладати додаткові зусилля)

г:товари пасивного попиту (покупці, з різних причин не звертають на них особливої уваги, доки вони не стають необхідними - страхування)

4.Товари виробничого призначення:

а: в залежності від призначення та особливостей використання (товари, що витрачаються при використанні – паливо, сировина; Товари, що втрачають при використанні свій ресурс – машини обладнання)

б: залежно від характеру та терміну використання та ролі в технологічному процесі (капітальне устаткування – будівлі, стаціонарні установи; допоміжне устаткування – рухоме обладнання та інструменти; сировина; напівфабрикати; матеріали- результат переробки сировини).