ТОП 10:

Сили та засоби відділу прикордонної служби, порядок їх використання



57. В охороні державного кордону відділом використовуються такі сили і засоби: особовий склад, сили і засоби оперативно-розшукової діяльності, озброєння та техніка, технічні засоби охорони державного кордону та прикордонного контролю, засоби (комплекси) телекомунікації та інформаційно-телекомунікаційні системи, інженерні споруди і загородження, службові тварини.

58. До особового складу відділу належать військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби.

59. Військовослужбовці є головною вирішальною силою в охороні державного кордону, вони використовуються відповідно до займаної посади з урахуванням професійної (фахової) підготовки.

60. Для військовослужбовців відділу встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

61. Черговість та порядок призначення особового складу відділу на службу з охорони державного кордону у складі змін прикордонних нарядів визначається начальником відділу.

62. Служба в прикордонному наряді починається з моменту одержання прикордонником наказу на охорону кордону і завершується доповіддю про результати виконання отриманого завдання. Вона, як правило, планується в один прийом.

63. Термін безперервного несення служби особовим складом у складі прикордонних нарядів з охорони державного кордону не повинен перевищувати 8 годин. У разі збільшення службового навантаження, а також за надто високої або низької температури повітря, служба у складі прикордонних нарядів за рішенням начальника відділу може плануватись у кілька прийомів.

64. Термін безперервного несення служби особовим складом у пунктах пропуску та на постах технічного спостереження, як правило, не повинен перевищувати 12 годин.

65. Службовим навантаженням на особовий склад відділу вважається час на підготовку до служби, службу в складі зміни прикордонних нарядів, заняття та інші заходи, які проводяться у відділі або на його ділянці.

Службове навантаження регулюється начальниками відділень та інших структурних підрозділів відділу протягом місяця. Воно не повинно перевищувати норм, установлених законодавством України.

В окремих випадках, з метою регулювання службового навантаження та з дозволу начальника відділу, начальник відділення інспекторів прикордонної служби має право звільняти із розташування підрозділу військовослужбовців не залучених до несення служби у складі зміни прикордонних нарядів, але не більше 30% особового складу зміни.

66. Під час прибуття до відділу прикордонної служби прямих начальників та інспектуючих (перевіряючих) начальник відділу зустрічає їх і доповідає.

67. Виїзд начальника відділу за межі ділянки відповідальності відділу здійснюється лише з дозволу начальника органу охорони державного кордону.

Виїзд решти офіцерів, прапорщиків, військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом, за межі ділянки відповідальності відділу здійснюється з дозволу начальника відділу.

68. Особовий склад органу охорони кордону прибуває до відділу на підставі посвідчення про відрядження та організує роботу на підставі службового завдання, підписаного начальником цього органу.

69. Особовий склад Адміністрації Держприкордонслужби, регіональних управлінь, Морської охорони, підрозділів спеціального призначення Державної прикордонної служби, в разі службової необхідності прибуває безпосередньо до відділу на підставі посвідчення про відрядження та організує роботу на підставі затверджених їх керівниками планів-завдань. Про їх прибуття, якщо ці особи не супроводжуються начальником (представником) органу охорони кордону, начальник відділу доповідає по команді.

70. Робота на ділянці відділу особового складу Державної прикордонної служби без повідомлення про це начальника відділу не допускається, за винятком випадків проведення Адміністрацією Держприкордонслужби, розвідувальним органом, підрозділами спеціального призначення Держприкордонслужби, у тому числі підрозділами внутрішньої та власної безпеки, заходів що санкціоновані й здійснюються за окремими планами.

71. Порядок відвідування відділу цивільними особами, у тому числі родичами прикордонників, визначається начальником органу охорони кордону.

72. Зустріч та порядок опанування посади новоприбулими прикордонниками здійснюється відповідно до порядку, встановленому управлінням органу охорони державного кордону.

73. Начальник відділу відрекомендовує прибулих прикордонників особовому складу та розподіляє їх по структурних підрозділах відповідно до посад, на які вони призначені; проводить закріплення зброї і спорядження; доводить обстановку на ділянці відділу, у прикордонній смузі суміжної держави, завдання відділу і лінію поведінки прикордонників на державному кордоні; особисто та через своїх заступників організовує ознайомлення новопризначених військовослужбовців з розташуванням і ділянкою відповідальності відділу, її історією та традиціями, а також вивчення розпорядку дня, навчання дій за сигналами (командами) тривог і практичного несення служби у складі прикордонних нарядів; проводить увідний інструктаж щодо заходів безпеки. Зброя новоприбулим прикордонникам вручається перед строєм.

74. Самостійне несення служби новоприбулими прикордонниками дозволяється лише після проходження ними допідготовки за спеціально розробленою програмою та успішного складання заліків.

75. Допуск інспекторів прикордонної служби до самостійного несення служби старшими змін прикордонних нарядів, старшими прикордонних нарядів пунктах у пропуску; у залах «VIP», виконання доручень правоохоронних органів у пунктах пропуску; проведення співбесід з особами, які перетинають державний кордон в пунктах пропуску, та закріплення датоштампів за особовим складом відділів прикордонної служби здійснюється на підставі наказу начальника органу охорони державного кордону.

76. Особовий склад відділу, який залучається до охорони кордону в межах ділянки, що охороняється, повинен знати:

в обсязі, необхідному для виконання службових обов’язків, законодавство України і міжнародні договори України, що регламентують проходження державно­­­го кордону, його перетинання, інші правила пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів;

точне проходження на місцевості державного кордону, положення кожного прикордонного знака;

стики і розмежувальні лінії;

приховані підступи до кордону і можливі місця укриття правопорушників;

напрямки, на яких відбувалися незаконні перетинання державного кордону та виникали нестандартні (конфліктні) ситуації;

характер місцевості, дороги, стежки, перевали, їхня прохідність у різні пори року, залежно від стану погоди;

місця, небезпечні для руху;

розташування інженерних споруд, ліній зв'язку;

зони упевненого радіозв’язку, видимості і чутності зорових та звукових сигналів;

розташування населених пунктів, залізничних і автобусних станцій;

аеропорти, аеродроми і встановлені повітряні коридори перельоту кордону повітряними суднами;

порти, пристані, причали, у тому числі відвідувані іноземними суднами рекомендовані курси і морські коридори; проходження фарватеру, тальвегу, прибійні і відбійні місця на прикордонних річках, а також належність островів;

райони промислу, місця водокористування і бродів;

режим припливів та відпливів і можливі зміни режиму рік, озер та інших водойм;

райони проведення робіт, характер господарсько-виробничої діяльності населення і його національні звичаї;

розташування громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону, взаємодійних органів і підрозділів, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій;

порядок дій, визначений планом спеціальних заходів відділу прикордонної служби.

психологію поведінки, хитрощі і прийоми, що застосовуються особами, які прямують через кордон;

технологію пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів, основні функції підприємств, установ і організацій, що беруть участь у пропуску, а також розміщення й технічне устаткування пункту пропуску;

характерні ознаки правопорушників, терористів та інших осіб, які своїми діями (намірами) можуть завдати збитків економічним, політичним й іншим інтересам держави;

відомчі стандарти культури під час виконання завдань оперативно-службової діяльності.

77. Особовий склад відділу зобов’язаний уміти вільно орієнтуватися на ділянці відповідальності в будь-яку пору року і час, за різних погодних умов.

Ділянка відповідальності відділу вивчається його особовим складом на глибину контрольованого прикордонного району. Ділянки сусідніх відділів вивчаються особовим складом до місця їх дислокації.

78. На підставі вивчення ділянки начальник відділу розробляє (уточнює) схему ділянки відділу прикордонної служби.

79. Схема ділянки відділу розробляється в електронному вигляді за допомогою ПТК ІТС «ГАРТ-3/П-В». Збiльшенi її копії вивішуються в робочому кабінеті начальника відділу та в кімнаті підготовки зміни прикордонних нарядів до служби.

80. Схема, що вивішується в робочому кабінеті, підписується начальником відділу та затверджується начальником органу охорони державного кордону.

81. На схемі ділянки відділу позначаються: державний кордон і прикордонні знаки (інформаційні покажчики); стики та розмежувальні лінії; дислокація відділу, його структурних підрозділів та сусідніх відділів; райони патрулювання прикордонних патрулів; сектори відповідальності дільничних інспекторів прикордонної служби; графічні частини технологічних схем пунктів пропуску; громадські формування з охорони громадського порядку та державного кордону; інженерні споруди та загородження; сигналізаційні засоби охорони кордону та радіотехнічні пости; маршрути руху з позначенням довжини маршрутів і небезпечних місць, допустимої швидкості руху залежно від пори року, доби та стану погоди; лінії проводового зв’язку; пункти виходу на зв’язок засобами електричного зв'язку центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності; проблемні ділянки державного кордону, порядок проходження і охорони яких нормативно не врегульовано; зони невпевненого прийому сигналів та зони радіомовчання; розташування взаємодійних органів і підрозділів, державних органів, а також підприємств, закладів та організацій, населених пунктів, залізничних і автобусних станцій, аеропортів, аеродромів та посадкових площадок; порти, пристані, причали, пункти базування iз зазначенням кількості та належності суден і засобів для пересування по льоду; повітряні коридори перельоту державного кордону повітряними суднами; рекомендовані курси та морські коридори; територіальні та внутрішні води з надводною обстановкою; райони проведення робіт, промислового і любительського лову риби; маршрути руху транспортних засобів; розташування на території суміжної держави підрозділів прикордонної охорони, військових частин та підрозділів, а також усіх точно встановлених інженерних споруд.

Крім того, на схемі відображаються основні питання взаємодії з суміжними відділами.

82. У пояснювальній записці до схеми у формі таблиць та схем оформлюються: схеми пунктів пропуску, розподіл сил і засобів; сигнали оповіщення і управління; схема радіо і проводового зв‘язку.

83. У схемі пункту пропуску можуть визначатись:

у графічній частині: місця або приміщення для проведення контролю осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, межі території пункту пропуску, режимна зона, місця стоянок транспортних засобів;

у текстовій частині: види, послідовність, зміст контрольних операцій та порядок пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів; спеціальних, небезпечних вантажів та спеціальних транспортних засобів; дипломатичних агентів і консульських посадових осіб, транспортних засобів, що належать дипломатичним представництвам; офіційних делегацій та пасажирів літерних рейсів; військових команд та вантажів; аварійно-рятувальних та аварійно-відновних формувань тощо; час, що відводиться для виконання контрольних операцій контрольними підрозділами залежно від категорії транспортного засобу (вантажу); порядок встановлення та підтримання режиму, взаємодії контрольних підрозділів, порядок допуску в пункт пропуску та його режимну зону осіб, транспортних засобів, порядок їх пересування.

84. Схема доповнюється окремими елементами залежно від завдань, які виконуються відділом, та умов, що склалися на ділянці. Вона використовується для прийняття рішення і постановки завдань підлеглим.

85. Сили оперативно-розшукової діяльності (оперативні сили) відділу прикордонної служби: начальник відділу та його заступник з оперативно-розшукової роботи – начальник відділення, військовослужбовці оперативно-розшукового підрозділу а також військовослужбовців інших підрозділів, які залучені до виконання окремих доручень під час проведення оперативно-розшукових заходів за оперативно-розшуковими справами.

86. Засоби оперативно-розшукової діяльності (оперативні засоби) відділу прикордонної служби – особи, з якими встановлено конфіденційне співробітництво для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності; спеціальні технічні засоби (що використовуються виключно під час проведення оперативно-технічних заходів).

87. Озброєння і техніка відділу застосовуються за прямим призначенням з додержанням технічних норм, режимів і правил, установлених інструкціями з експлуатації та застосування. В охороні державного кордону дозволяється використовувати тільки справну зброю та техніку.

88. Застосування зброї, бойової техніки, озброєння кораблів (катерів), літаків і вертольотів, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу під час охорони державного кордону здійснюється відповідно до чинного законодавства. Порядок обліку, зберігання і видачі зброї, боєприпасів та спеціальних засобів у відділі визначається окремими нормативними актами Адміністрації Держприкордонслужби.

89. Спеціальні засоби призначені для затримання, конвоювання і охорони правопорушників, подолання протидії законним вимогам прикордонних нарядів, зупинки транспортних засобів, захисту населення та самозахисту прикордонників від нападу та інших дій, що становлять загрозу здоров’ю та життю людей.

90. До спеціальних засобів належать:

засоби індивідуального захисту – шоломи, бронежилети, одяг, виготовлений з кевлару, протиударні та броньовані щити;

засоби активної оборони – гумові кийки, наручники, засоби зв'язування, електрошокові пристрої, пістолети (револьвери) під патрони, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії з розрахунку 16 (12) патронів на кожний пістолет (револьвер), упаковки з препаратами сльозоточивої та дратівної дії (газові балончики), газові пістолети (револьвери) та патронами до них з розрахунку 8 патронів на кожний пістолет (револьвер);

засоби для примусової зупинки автотранспорту.

91. Транспортні засоби призначені для перевезення особового складу (пасажирів) і вантажів автомобільними дорогами, забезпечення службової (оперативно-службової) діяльності чи виконання спеціальних робочих функцій, встановлення засобів зв’язку й управління, технічних засобів охорони кордону і спеціального обладнання. До транспортних засобів належать: легкові, вантажні, спеціальні автомобілі; трактори; шасі автомобілів, тракторів та інших самохідних машин; причепи і напівпричепи, автопоїзди; рухомі засоби технічного обслуговування, ремонту та евакуації; мотоцикли (моторолери) та квадроцикли (мотовсюдиходи), снігоходи, велосипеди.

Для використання транспортних засобів визначаються та обладнуються маршрути руху, що наносяться на схему ділянки відділу.

92. Техніка тилу включає засоби для заправлення і зберігання пального, прання білизни, ремонту речового майна, приготування їжі та випікання хліба.

93. До технічних засобів охорони державного кордону належать сигналізаційні комплекси (системи) і прилади, радіолокаційні станції, мобільні тепловізійні комплекси, засоби освітлення та прилади спостереження.

94. Сигналізаційні комплекси (системи) і прилади призначені для забезпечення дистанційного контролю за ру­бежами (ділянками, об'єктами, периметрами об'єктів), що охороняються.

95. Радіолокаційні станції призначені для забезпечення радіолокаційного спостереження за ділянкою відділу у темний час доби і в умовах об­меженої видимості вдень. Радіолокаційні станції використовуються самостійно, у комплексі з прожекторними станціями (установками), при­ладами нічного спостереження чи у складі автоматизованих систем радіолокаційного спостереження (автоматизованих радіолокаційних комплексів).

96. Мобільні тепловізійні комплекси – це самохідні технічні засоби, обладнані удосконаленим комплектом термовізійного та відеообладнання, призначені для охорони відкритих ділянок кордону в умовах обмеженої видимості, виявлення, розпізнавання та ідентифікації різноманітних цілей, відео та фотодокументування дій виявлених цілей; наведення на них прикордонних нарядів, чергових сил та резервів.

97. Засоби освітлення призначені для забезпечення візуального спостереження і розпізнавання цілей у темний час доби.

98. Прожекторні станції й установки застосовуються для освітлення місцевості та водної поверхні, а також для освітлення ділянок сигналізаційних комплексів (систем) у разі надходження від них сигналів тривоги.

99. Освітлення місцевості прожекторними станціями й установками проводиться за графіком, а в разі виявлення правопорушників чи ознак правопорушення за сигналом (командою).

100. Прожектори заливаючого світла використовуються для освітлення території відділу, його структурних підрозділів, причалів та інших об'єктів.

101. Освітлювальні прилади індивідуального користування застосовуються прикордонними нарядами під час огляду місцевості, перевірки сигналізаційних і контролюючих засобів, огляду транспортних засобів та вантажів, що перевозяться на них.

102. Прилади спостереження використовуються для виявлення та розпізнавання наземних, морських і повітряних цілей удень та вночі. Приладами спостереження забезпечуються всі прикордонні наряди, що висилаються на ділянку відділу.

103. Технічні засоби прикордонного контролю призначені для підвищення надійності, оперативності й культури прикордонного контролю і використовуються відповідно до їх призначення та вимог спеціальних інструкцій. Їх застосування має забезпечити високу ефективність здійснення прикордонного контролю.

104. Технічні засоби прикордонного контролю за класифікацією розподіляються на: технічні засоби для перевірки паспортних документів, для огляду транспортних засобів та вантажів, з виявлення зброї та небезпечних предметів, документування, з виявлення радіоактивних речовин та ядерних матеріалів (радіаційного контролю), з виявлення наркотичних, хімічних, біологічних та вибухових речовин; спеціальні програмні засоби; спеціальне обладнання та мобільні комплекси прикордонного контролю.

105. Засоби (комплекси) телекомунікації та інформаційно-телекомунікаційні системи призначенні для забезпечення безперервного обміну інформацією з органами управління органу охорони кордону; безперервного управління службою на ділянці відповідальності відділу; накопичення і обробки інформації, здійснення інформаційного обліку; зв’язку із сусідніми відділами, підрозділами органу охорони державного кордону, літаками, вертольотами, кораблями та катерами, місцевими органами влади, взаємодійними органами, цивільними та військовими суднами.

106. Прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю призначені для своєчасного виявлення радіоактивного, хімічного зараження та визначення доз опромінення особового складу.

107. Інженерні споруди та загородження призначені для позначення державного кордону на місцевості; фіксації слідів та інших ознак подолання рубежу, який прикривається; для затримання та утруднення дій правопорушників; створення сприятливих умов для ефективного застосування озброєння і технічних засобів охорони державного кордону, транспорту; забезпечення сталості управління підрозділами, підвищення їх захисту від засобів ураження.

З цією метою на ділянці відділу можуть обладнуватись в інженерному відношенні рубежі прикриття державного кордону, напрямків у тилу, інженерних загороджень тощо.

108. До інженерних споруд належать: прикордонні знаки, інформаційні покажчики державного кордону, контрольно-слідові смуги на окремих рубежах, споруди для візуального, радіотехнічного, тепловізорного, оптико-електронного та інших видів спостереження (далі – технічного спостереження), дороги, стежки, контрольні пункти, мости, переправи, посадкові площадки для вертольотів, причали для малих катерів, опалювальні пункти; удавані споруди.

109. Прикордонні знаки (прикордонні стовпи, піраміди, створні знаки, буї, віхи тощо), інформаційні покажчики призначені для точного позначення проходження державного кордону на місцевості. Наявність, стан і положення на місцевості прикордонних знаків періодично перевіряються.

110. Контрольно-слідові смуги на окремих рубежах призначені для фіксації ознак незаконного перетинання державного кордону та інших правопорушень.

111. Перетинання контрольно-слідової смуги прикордонними на­рядами, іншими особами та транспортними засобами здійснюється в установлених місцях. Перетинання контрольно-слідової смуги поза встановленими місцями дозволяється прикордонним нарядам тільки у разі переслідування та затримання правопорушників, подання допомоги іншим прикордонним нарядам та під час стихійного лиха. Про кожен випадок перетинання контрольно-слідової смуги поза встановленими місцями прикордонні наряди повинні доповідати в центр управління службою відділу прикордонної служби.

112. Сліди перетинання контрольно-слідової смуги зарівнюють у встановлений спосіб. Місце зарівнювання позначається умовними знаками обабіч контрольно-слідової смуги. Способи, умовні знаки і порядок зарівнювання встановлюються штабом органу охорони державного кордону та повідомляються начальником відділу кожній зміні прикордонних нарядів окремо.

113. Зарівнювання слідів у встановлених для перетинання контрольно-слідової смуги місцях проводиться після кожного їх перетинання, а за інтенсивного руху - після його припинення.

114. Сліди перетинання контрольно-слідової смуги прикордонними нарядами поза встановленими місцями зарівнюються з дозволу старшого зміни прикордонних нарядів.

Залишення на ніч незарівнених слідів не допускається.

115. Сліди невідомої належності чи позначені невстановленими умовними знаками зарівнюються тільки з дозволу начальника відділу після встановлення їх належності та причини появи, про що робиться відмітка у відповідному розділі Плану охорони державного кордону зміною прикордонних нарядів.

116. З метою фіксації фактів перетинання контрольно-слідової смуги та інших контролюючих засобів, виявлення на місцевості, прилеглій до них, слідів невідомого походження та доведення до особового складу у слідової обстановки у відділі постійно ведеться схема слідового режиму.

117. Споруди для візуального і технічного спостереження включають приховані та відкриті пункти спостереження, позиції тепловізійних, радіолокаційних, прожекторних та інших станцій (комплексів). Вони призначені для забезпечення спостереження та підвищення ефективності використання засобів спостереження, технічних станцій (комплексів).

118. Місця розташування споруд для візуального та технічного спостереження вибираються з урахуванням забезпечення якомога більшого огляду, виявлення цілей на граничних відстанях.

119. Позиції прожекторних станцій можуть розташовуватися спільно з позиціями радіолокаційних станцій або окремо від них. Обладнання позицій повинно унеможливити випадкове освітлення території суміжної держави, у тому числі відбитим променем.

120. Прикордонні дороги та стежки призначені для забезпечення дій прикордонних нарядів, маневру силами та засобами, підвозу матеріальних засобів і евакуації.

121. Мережу прикордонних доріг і стежок на ділянці відділу можуть становити:

рокадні дороги на рубежі прикриття, рубежі основних інженерних споруд (там, де вони є) і в тилу;

під’їзні шляхи до місць постійної дислокації відділу та його структурних підрозділів та фронтальні від них до державного кордону;

контрольні стежки.

122. Прикордонні дороги та стежки повинні забезпечувати швидкий і безпечний рух транспорту та прикордонних нарядів у будь-який час доби, року і за будь-яких погодних умов.

123. Контрольні стежки обладнуються в безпосередній близь­кості від державного кордону, вздовж інженерних загороджень, контролюючих засобів. Вони використовується для руху прикордонних нарядів, що перевіряють державний кордон, інженерно-технічні споруди і виконують роботи щодо його утримання.

124. Контрольна стежка інструктора розшукового собаки обладнується у смузі тактично вигідної місцевості або між рубежем прикриття державного кордону та рубежем основних інженерних споруд (там, де вони є), контрольна стежка фахівців сигналізації - уздовж сигналізаційних загороджень.

125. У місцях, де прикордонні дороги й стежки перетинаються з річками, байраками та іншими перешкодами, влаштовуються переходи.

126. Посадкова площадка для вертольотів призначена для забезпечення зльоту та посадки вертольотів. Вона вибирається на ділянці відділу на рівній місцевості на віддаленні від перешкод (лісу, будівель, ліній електромереж тощо). По­садкова площадка має постійно бути в готовності до приймання вертольотів.

127. Причали для катерів (шлюпок) Морської охорони обладнуються на ділянці відділу, що охороняє державний кордон на морі, річках, озерах та інших водоймищах. Катери (шлюпки) морської охорони, що стоять біля причалу, надійно прикріпляються до нього ланцюгом, замикаються на замок. Ключі від замка вхідних дверей катера і замка запалювання зберігаються в чергового центру управління службою та видаються за наказом старшого зміни прикордонних нарядів, а в разі надходження сигналів (команд) тривоги – самостійно черговим центру.

128. Місця стоянки катерів (шлюпок) Морської охорони охороняються особовим складом відділу.

129. Удавані споруди призначені для створення несправжніх районів несення служби прикордонними нарядами та розташування резерву відділу. Місця розташування удаваних споруд вибираються тактично обґрунтовано і з урахуванням характерних особливостей місцевості, терміни їх будівництва повинні відповідати термінам будівництва реальних об'єктів.

130. Малопомітні та інші загорожі призначені для створення перешкод правопорушникам, захисту сигналізаційних і контролюючих засобів від дій тварин. Вони можуть бути постійними або тимчасовими (переносними).

Стаціонарні загорожі влаштовуються, як правило, у смузі місцевості, що знаходиться між рубежем прикриття та рубежем основних інженерних споруд (там, де вони є) або на тактично вигідних рубежах.

Тимчасові (переносні) загорожі застосовуються для швидкого закриття проходів і пошкоджень у сигналізаційних загорожах, а також у випадках, коли встановлення інших загорож ускладнено. Вони виготовляються завчасно і в готовому вигляді доставляються до місця установки.

Малопомітні загорожі створюються в поєднанні з іншими загорожами та природними перешкодами.

131. Службові собаки (розшукові, спеціальні, вартові) залежно від спрямованості їх підготовки застосовуються для підвищення можливостей прикордонних нарядів щодо виявлення та затримання правопорушників, виявлення наркотичних засобів, вибухових речовин, стрілецької зброї та боєприпасів, охорони певних ділянок місцевості та об’єктів і виконання інших завдань.

132. Службові собаки використовуються під час несення служби з охорони державного кордону та прикордонного контролю для:

пошуку і затримання людей на місцевості і в транспортних засобах;

пошуку наркотичних засобів, зброї, боєприпасів, вибухових речовин у пасажирських та вантажних транспортних засобах, різних вантажах і багажі пасажирів;

подолання протидії законним вимогам прикордонників;

затримання, конвоювання і охорони правопорушників, для підтримання режиму державного кордону, прикордонного режиму та режиму в пунктах пропуску через державний кордон.

133. Розшукові собаки прикордонної служби призначені для використання під час охорони державного кордону, пошуку й виявлення правопорушників та їх слідів, переслідування, затримання і конвоювання правопорушників.

134. Розшукові собаки прикордонного контролю призначені для використання у пунктах пропуску для пошуку й виявлення правопорушників у транспортних засобах і вантажах, їх переслідування, затримання та конвоювання.

135. Спеціальні собаки з пошуку вибухових речовин – службові собаки, призначені для пошуку й виявлення вибухових речовин, стрілецької зброї та боєприпасів.

136. Спеціальні собаки з пошуку наркотиків призначені для пошуку й виявлення наркотичних засобів та психотропних речовин.

137. Вартові собаки – призначені для охорони окремих ділянок кордону та об'єктів.

138. Для виконання завдань з охорони державного кордону відділу можуть додаватися або підтримувати його дії катери (кораблі) Морської охорони та вертольоти (літаки) прикордонної авіації. Під час виконання на ділянці відділу завдань кораблем (катером) Морської охорони, вертольотом, іншими силами та засобами органів охорони державного кордону, відділ враховує їх можливості щодо виявлення та затримання правопорушників.

139. Під час охорони державного кордону відділ взаємодіє із сусідніми відділами, іншими підрозділами Держприкордонслужби, підрозділами охорони кордону суміжних держав, органами Служби безпеки України, підрозділами та органами внутрішніх справ, митними та іншими взаємодійними органами, які дислокуються на його ділянці відповідальності. В охороні державного кордону враховуються можливості громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону, військово-патріотичних організацій відповідно до чинного законодавства України.

140. Взаємодійні сили і засоби та порядок взаємодії з ними визначаються наказом старшого начальника.

Розділ ІІ







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.188.251 (0.019 с.)