Удосконалення законодавчої бази та державного управління галуззю.

Передбачається розроблення законодавчих актів, спрямованих на створення умов для адаптації підприємств галузі до ринкового середовища та сприяння її розвитку.

У першу чергу розробляються акти, спрямовані на підвищення престижності шахтарської праці, відновлення та зростання людського потенціалу галузі, розв’язання інших проблем, що сприятиме забезпеченню належного рівня техніки безпеки та охорони праці на вугільних шахтах, підвищенню рівня оплати праці шахтарів, соціальному захисту працівників галузі та членів їх сімей.

Пріоритетом є створення законодавчої бази для прискорення процесів приватизації у вугільній галузі з урахуванням її особливостей. У відповідних законопроектах повинні бути враховані специфіка розвитку та структурного реформування вугільної промисловості, порядок приватизації підприємств галузі, механізм залучення недержавних інвестицій, визначення соціально орієнтованих зобов’язань стратегічних інвесторів, забезпечення надійного, безпечного для працівників та навколишнього середовища функціонування приватизованих шахт тощо.

Визначальним напрямом є законодавче врегулювання процедури фінансової санації та вдосконалення механізму державного субсидування вугледобувних підприємств державного сектору з урахуванням норм і вимог СОТ та ЄС. Відповідні законопроекти спрямовуються на створення економічних умов для рівноправної ринкової конкуренції вугледобувних підприємств, які за об’єктивними природними і виробничими показниками мають різний рівень рентабельності; забезпечення ефективної реструктуризації вугільної промисловості, прискорення її науково-технічного розвитку; розв’язання ряду соціальних та екологічних проблем, зумовлених збитковістю шахт.

Удосконалення законодавчої бази передбачає також розроблення актів, які визначають основні засади функціонування ринку вугілля, зокрема регулюють питання щодо вдосконалення відповідного механізму, та суміжних ринків (електроенергії, гірничого обладнання тощо); умови продажу вугільної продукції на біржових торгах, правила і специфіку укладення відповідних біржових контрактів; методи визначення базової ціни вугільної продукції на оптовому ринку вугілля або стартової ціни торгів; впровадження механізму гарантування найкращої ціни, за якої виробники вугільної продукції зможуть максимально відшкодувати свої виробничі витрати та будуть заінтересовані у продажу продукції на внутрішньому ринку вугілля.

Методи і форми державного управління вугільною промисловістю повинні змінюватися з урахуванням необхідності прискореного реформування відносин власності. Це потребує переходу до ринкових методів впливу держави на обсяги виробництва вугільної продукції, порядок її реалізації на внутрішньому ринку, експортно-імпортні операції та ціноутворення. Відповідні управлінські методи повинні враховувати такий механізм макроекономічної оптимізації, як додержання міжгалузевого балансу, що сприятиме розвиткові міжгалузевої кооперації підприємств базових галузей економіки. В паливно-енергетичному комплексі необхідно вдосконалити практику складення прогнозних балансів електроенергії та палива, а на рівні національної економіки — запровадити складення зведеного енергетичного балансу держави.

У постприватизаційний період удосконалюються контрольно-наглядові функції держави, зокрема порядок здійснення контролю за виконанням інвесторами умов приватизації. Держава контролює додержання власниками вугледобувних підприємств суттєвих умов приватизації, погоджених обсягів участі у забезпеченні паливно-енергетичного балансу, раціонального відпрацювання запасів вугільних родовищ за прогресивними технологічними схемами, додержання екологічних норм та здійснення природоохоронних заходів. Держава здійснює нагляд за охороною праці шахтарів, створенням комфортних і безпечних умов праці, а також забезпеченням належних соціальних гарантій працівникам і членам їх сімей, у тому числі щодо надання житла.

Реформування відносин власності. Заходи, що здійснюються у сфері відносин власності, спрямовуються на системну приватизацію підприємств галузі з метою залучення ефективного власника, отримання недержавних інвестицій і ліквідацію таких явищ, як безгосподарність, збитковість, низька продуктивність праці, високий рівень аварійності та травматизму шахтарів. Реформування відносин власності проводиться з урахуванням програми розвитку вугільної промисловості.

Приватизація підприємств галузі проводиться відповідно до положень Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про Державну програму приватизації" та інших нормативно-правових актів.

Основним методом приватизації вугільних підприємств і продажу пакетів акцій є відкритий аукціонний продаж.

Підготовка до приватизації включає інвентаризацію всіх об’єктів державного сектору вугільної галузі, резервних ділянок вугільних родовищ для будівництва нових шахт і підприємств виробничої інфраструктури; складення відповідних реєстрів і паспортів на кожний приватизаційний об’єкт з визначенням його основних характеристик (виробничий стан, обсяг запасів вугілля, чисельність персоналу, виробнича та соціальна інфраструктура, фінансове становище, потреба в інвестиціях тощо); групування інвестиційних об’єктів у приватизаційні лоти із забезпеченням їх максимальної інвестиційної привабливості; розроблення та застосування у разі необхідності схеми фінансової санації підприємств з метою підвищення їх інвестиційної привабливості.

Формула визначення стартової ціни лота повинна враховувати, крім балансової вартості об’єкта, цінність вугільного родовища з урахуванням можливостей збільшення об’єму вуглевидобутку, очікувану прибутковість господарської діяльності, обсяг інвестицій, необхідний для забезпечення прибутковості, фінансові та соціальні зобов’язання підприємства, що приватизується.

Розробляється договір купівлі-продажу, в якому, зокрема, передбачаються умови щодо визначення необхідного обсягу інвестицій та графіка їх надходження, раціонального відпрацювання промислових запасів вугілля, збільшення обсягів виробництва, задоволення потреб національної економіки у вугільній продукції, створення спеціального накопичувального фонду фінансування майбутньої ліквідації шахти, створення нешкідливих і безпечних умов праці, дотримання екологічних норм, забезпечення належного рівня заробітної плати, соціального захисту працівників і членів їх сімей, участі в управлінні підприємством трудових колективів, належного утримання житлового фонду, в тому числі гуртожитків, та передачі його до комунальної власності територіальних громад, а також щодо розірвання угоди в разі невиконання будь-якої з установлених нею умов.

Перетворення в економічній сфері. Створюються умови для переходу від згортання виробництва у вугільній галузі до його розширеного відтворення.

Розробляється та застосовується відповідно до законодавства механізм фінансової санації збиткових підприємств.

Здійснюються заходи щодо запобігання зростанню цін на продукцію, що використовується вугледобувними підприємствами, шляхом демонополізації (диверсифікації) ринків гірничошахтного обладнання, матеріалів та інших матеріально-технічних ресурсів. Закупівля гірничошахтного обладнання для підприємств галузі державної форми власності здійснюється виключно на відкритих торгах.

Виконуються програми енерго- та ресурсозбереження. При цьому основними заходами є концентрація виробництва на найбільш продуктивних ділянках виробництва (підприємствах), упровадження новітніх технологій та енергозберігаючого обладнання, системи контролю якості вугілля з удосконаленням відповідних галузевих нормативів і національних стандартів та підвищенням рівня економічної відповідальності за їх недодержання, приведення такої системи у відповідність з європейськими та світовими стандартами.

Передбачається збереження на певний період системи надання державної підтримки (субсидування) вугільної промисловості з її приведенням у відповідність до вимог СОТ і ЄС. Уточнюються критерії, розміри та умови субсидування як складової реформування і розвитку галузі. Норми СОТ і ЄС повинні бути враховані, зокрема, в частині узгодження обсягів державної підтримки з рівнем цін, заборони підтримки експорту вугілля, поступового зменшення обсягу державних дотацій.

Здійснюється подальше удосконалення механізму функціонування внутрішнього ринку вугілля, остаточна ліквідація протиправних (тіньових та корупційних) схем його постачання, перехід до продажу вугільної продукції підприємствами всіх форм власності на біржових торгах з укладенням відповідних ф’ючерсних контрактів і видачею біржових сертифікатів походження вугілля.

Запроваджується визначення базової (стартової) ціни вугілля енергетичного призначення за методикою, що враховує його калорійність та технологічну цінність і кореспондується з рівнем цін на європейському ринку. Ціна на коксівне вугілля визначається з урахуванням його технологічної цінності та якісних показників і кореспондується з рівнем цін на світовому ринку.

Удосконалення виробництва вугільної продукції. У галузі виробництва вугільної продукції дії спрямовуються на підвищення продуктивності праці, навантаження на виробничі ланки вугледобувних підприємств із забезпеченням нешкідливих і гарантовано безпечних умов праці.

Створюються умови для прогресивної зміни таких чинників виробництва, як людський потенціал, технологічна основа та стан гірничого господарства.

Для відновлення людського потенціалу вугільної галузі запроваджується механізм забезпечення високопродуктивних і гарантовано безпечних умов праці шахтарів, підвищується ефективність відповідного державного нагляду, здійснюється дегазація вугільних пластів та комплексна механізація виробничих процесів, підвищується рівень оплати праці шахтарів до світового з поступовим переходом до погодинної оплати праці, підвищуються пенсії шахтарям, у тому числі за рахунок недержавних пенсійних фондів, забезпечується соціальний захист працівників галузі і членів їх сімей, установлюється відповідальність роботодавців та органів виконавчої влади за надання не в повному обсязі соціальних гарантій.

Здійснюються заходи, спрямовані на активізацію та завершення санації вугледобувних підприємств шляхом закриття та виключення з державного реєстру тих шахт, що відпрацювали промислові запаси вугілля. Одним з напрямів є включення таких шахт у приватизаційні лоти разом з перспективними вугледобувними підприємствами та резервними ділянками для будівництва шахт. На шахтах, що залишаються у державній власності, здійснюються заходи з використання технологічних відходів вугільного виробництва.

Упроваджується система стратегічного планування розвитку галузі, яка передбачає:

визначення на основі техніко-економічного обґрунтування найбільш ефективних підприємств, на яких буде сконцентровано основні ресурси розвитку (матеріально-технічні, фінансові та трудові). Найбільш ефективними є підприємства, де кожен 1 млн. гривень інвестиційних ресурсів забезпечує протягом найменшого строку найбільший приріст обсягів виробництва товарної вугільної продукції;

визначення обсягу інвестицій, які можна залучити для розвитку галузі, групування шахт за критеріями доцільності та очікуваної ефективності інвестування;

розроблення та здійснення комплексу дієвих заходів, спрямованих на забезпечення досягнення оптимальних параметрів гірничого господарства кожної діючої шахти з необхідною концентрацією гірничих робіт.

Крім того передбачається:

докорінне оновлення основних фондів вуглевидобувних підприємств на ефективній сучасній технологічній основі та подальший розвиток діючих шахт. Серед підприємств, що підпорядковані Мінвуглепрому, підлягають реконструкції 44 шахти сумарною виробничою потужністю 25,9 млн. тонн з приростом потужності після завершення робіт 13,7 млн. тонн, в тому числі на кінець 2011 року – 2,7 млн. тонн;

модернізація і технічне переоснащення діючих вуглевидобувних підприємств. Такому оновленню підлягають - 61 шахта загальною потужністю 37,2 млн. тонн з приростом потужності після завершення робіт 8,0 млн. тонн, в тому числі на кінець 2011 року – 7,1 млн. тонн (додаток №9). Зважаючи на критичний стан стаціонарного обладнання та його велике значення у забезпеченні безпеки на вугільних шахтах передбачається заміна, ремонт та модернізація 55 вентиляторів головного провітрювання, 50 підіймальних машин, 130 підйомних посудин, 4,2 тис. насосів шахтного водовідливу тощо;

створення нових потужностей з видобутку вугілля. Передбачається завершити будівництво другої черги проектів 4-х діючих шахт (в тому числі 2-х шахт, підпорядкованих Мінвуглепрому), яке дозволить ввести в експлуатацію 1,1 млн. т нових потужностей до кінця 2011 року (додаток №6); продовжити будівництво 3-х нових шахт, яке розпочате до 2008 року (з яких одна шахта підпорядкована Мінвуглепрому) загальною проектною потужністю 3,9 млн. тонн, причому до кінця 2011 року будуть введені в експлуатацію 1,55 млн. тонн потужностей (додаток №5). Також передбачається розробити проекти і розпочати будівництво на розвіданих ділянках 7-ми нових шахт (п’ять з них будуть побудовані за рахунок державних коштів) проектною потужністю 21,7 млн. тонн

удосконалення структури шахтного фонду, реструктуризація вугільної та торфовидобувної галузей. Разом з розширенням виробництва на діючих шахтах, будівництвом і введенням в експлуатацію нових шахт, передбачається закриття 13 підприємств вугільної галузі, що відпрацювали запаси вугілля або мають вкрай обмежені виробничі можливості, будуть продовжені роботи по завершенню ліквідації підприємств, які були закриті в попередні роки;

підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів. Передбачається придбання і впровадження комплексних систем диференційованого обліку витрат електроенергії, електрообладнання для стаціонарних установок з напругою 10 кВ замість 6 кВ, проведення енергоаудиту з залученням спеціалізованих організацій;

наукове забезпечення розвитку вугільної промисловості шляхом здійснення заходів з підвищення потенціалу та посилення ролі галузевої науки за науково-технологічним, проектно-конструкторським і дослідно-експериментальним напрямами, відновлення галузевої наукової бази та підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації;

покращення якості вугільної продукції за рахунок здійснення організаційних заходів зі зменшення зольності видобутого вугілля, збільшення обсягів переробки вугілля насамперед на збагачувальних фабриках з високим технологічним рівнем; забезпечення вугледобувних підприємств сучасними засобами визначення калорійності вугілля, технічне переоснащення та модернізація збагачувальних фабрик;

підвищення рівня безпеки праці на видобувних і шахтобудівельних підприємствах, соціального захисту працівників. Передбачається створення і впровадження на шахтах автоматизованої системи комплексної безпеки на базі сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій, комплексу технічних засобів для контролю і прогнозу небезпечних ситуацій; створення і прискорене впровадження на шахтах нового автоматизованого гірничошахтного обладнання з дистанційним управлінням, що забезпечують застосування безлюдних, малолюдних та екологічно безпечних технологій; інвентаризацію та перегляд проектів шахт, в першу чергу, глибоких та особливо небезпечних на їх відповідність сучасним технологіям видобутку вугілля; перегляд норм технологічного проектування шахт; проведення значного обсягу геологорозвідувальних робіт, в тому числі, з метою дослідження та прогнозу метанонасиченості шахтних полів; реконструкція дегазаційних систем на всіх шахтах, небезпечних за газовим фактором, з підвищенням їх ефективності;

Передбачається провести реконструкцію і модернізацію вакуум насосних станцій та дегазаційних трубопроводів, здійснити будівництво когенераційних станцій на шахтному метані, придбати обладнання для буріння дегазаційних свердловин з поверхні та оснащення когенераційних установок для виробництва електричної енергії для потреб підприємств вугільної промисловості. Також передбачається проведення широкого спектру фундаментальних досліджень газодинамічних явищ і ряд інших наукових досліджень, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи вугледобувних підприємств.

Комплекс заходів з підвищення безпеки праці визначається Державною цільовою програмою підвищення безпеки праці на вугледобувних та шахто- будівельних підприємствах.

вирішення еколого-гідрогеологічних проблем вуглевидобувних регіонів, які виникають внаслідок ведення вуглевидобувних робіт або закриття шахт, зокрема розроблення інженерних схем захисту територій від підтоплення в Донецькому та Львівсько-Волинському вугільних басейнах, запобігання скидам неочищених шахтних і кар’єрних вод в поверхневі водоймища, здійснення демінералізації шахтних вод, рекультивації порушених земель – перш за все териконів та плоских відвалів, закладки виробленого простору породою.